Справа № 161/2882/25

Провадження № 2-о/161/237/25

У Х В А Л А

       13 лютого 2025 року                                                місто Луцьк

       Суддя Луцького міськрайонного уду Волинської області Смокович М.В., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: Управління Державної міграційної служби України у Волинській області про встановлення юридичного факту постійного проживання на території України,

ВСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_1 , через свого представника – адвоката Носкова О.М., звернувся до суду із заявою про встановлення юридичного факту постійного проживання на території України.

Одночасно з зазначеною заявою заявник подав клопотання, в якому просить суд відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі. В обгрунтування клопотання зазначає, що не має можливості сплатити судовий збір, так як у нього відсутні будь-які документи, які б ідентифікували його, як громадянина України.

Вивчивши вище наведене клопотання та матеріали заяви, суддя дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року №3674-VI (з наступними змінами та доповненнями) судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Згідно приписів ч.ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Частиною 1 ст.8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

При цьому, саме на заявника покладається обов`язок щодо доведення фактів та надання доказів на підтвердження фактів, викладених в клопотанні про відстрочення сплати судового збору.

Обов`язок сплатити судовий збір, встановлений відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно, а застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов`язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.

При прийнятті таких висновків суддя враховує положення пункту 1 частини другої статті 129 Конституції України, згідно із яким, однією із основних засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

З практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд) вбачається, що вимога сплатити судовий збір не порушує право заявників на доступ до правосуддя, оскільки судовий збір є певним законним обмежувальним заходом, який є формою регулювання доступу до суду, а також попередження подання необґрунтованих та безпідставних позовів та перенавантаження судів. Таке обмеження не може розглядатись як таке, що саме по собі суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована згідно із Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР та набрала чинності для України 11 вересня 1997 року, який гарантує кожному право на розгляд його справи судом.

Відстрочення чи розстрочення сплати судового збору є правом, а не обов`язком суду.

Таке питання суд вирішує враховуючи майновий стан сторони, який є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується, а рішення про це суд ухвалює в кожному конкретному випадку не інакше як на підставі поданих стороною доказів та наведених підстав.

Проте, всупереч викладеному, заявник у клопотанні, як підставу для відстрочення сплати судового збору, зазначає відсутність у нього будь-яких документів, які б ідентифікували його, як громадянина України, однак, на переконання судді, це не тою поважною причиною, яка давала б підстави його задовольнити. Більш того, така підстава відсутня у ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір».

Крім того, суддя зазначає, що ОСОБА_1 скористався своїм правом на захист, а тому не позбавлений можливості оплатити судовий збір за подання заяви про встановлення факту проживання на території України через свого представника - адвоката Носкова О.М.

У зв`язку із чим, суддя приходить до висновку, що клопотання заявника про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення по справі, задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 1ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За вимогами частини 4 статті 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно із частиною 2 ст.9 Закону України «Про судовий збір» суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

У відповідності до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пп. 4 п. 1 ч. 2 ст. 4 статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка за подання фізичною особою заяви у справах окремого провадження вставновлюється у розмірі 0,2 роміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ч. 3 ст.294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Відповідно до п.5 ч.1 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч.2, 3 ст.185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Заявником судовий збір не сплачено, а тому йому необхідно сплатити судовий збір у розмірі 605 гривень 60 копійок. (3028 х 0,2 = 605,60).

Таким чином, заявнику необхідно надати оформлений належним чином оригінал платіжного документу про сплату судового збору.

За таких умов вважаю за необхідне залишити заяву без руху та запропонувати заявнику усунути вказані недоліки.

Роз`яснити, що в іншому разі заява буде вважатися неподаною та повернута.

Враховуючи вищевикладене, керуючись, ст.ст. 2, 175-177, 185, 260, 261, 293, 294, 315, 316, 318 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 – адвоката Носкова Олександра Миколайовича про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі - відмовити.

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Управління Державної міграційної служби України у Волинській області про встановлення юридичного факту постійного проживання на території України - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків 10 днів з дня отримання ухвали.

Роз`яснити заявнику та його представнику, що у випадку невиконання вимог даної ухвали, заява вважатиметься не поданою та буде повернута заявнику.

Копію ухвали направити для відома та виконання заявнику та його представнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області                                                М.В. Смокович