Справа №348/3041/24

Провадження № 2/348/292/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

ЗАОЧНЕ

14 лютого 2025 року м.Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді Гундяка Т.Д.,

секретар судового засідання Дмитрук С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

АТ КБ «ПриватБанк» звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов обґрунтований тим, що у зв`язку з неналежним виконанням ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором б/н від 18.11.2023, укладеним між сторонами у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, яким відповідач користувався, утворилася заборгованість, яка станом на 24.09.2024 становила 32 729,31 грн, з якої: 26 300,97 грн - заборгованість за тілом кредита; 6 428,34 грн - заборгованість за простроченими відсотками.

Посилаючись на те, що ОСОБА_1 приєднався до Умов та правил надання банківських послуг, однакне виконав взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, позивач просив стягнути з відповідача на свою користь вищевказану заборгованість.

Від відповідача відзив на позов до суду не надходив.

Ухвалою суду від 06.01.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, заявив клопотання про розгляд справи за його відсутності, вказав, що проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, повідомлений судом про дату час та місце розгляду справи шляхом направлення на адресу його місця проживання, зареєстрованого у встановленому законом порядку, ухвали про відкриття провадження у справі, копії позову з додатками та судових повісток. Проте, 11.01.2025 та 02.02.2025 до суду повернуто конверти з відправленням, згідно довідки підприємства поштового зв`язку причина невручення: «адресат відсутній за вказаною адресою».

У постанові Верховного Суду від 21.12.2022 у справі № 757/15603/19 наведено позицію, що у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням, зокрема на відсутність за вказаною адресою, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії, а повістка вважається врученою в день проставлення у поштовому повідомленні відповідної відмітки.

Згідно ч. 5 ст. 259, ч. 1 ст. 281 ЦПК України судом із занесенням до протоколу судового засідання постановлено ухвалу про заочний розгляд справи, що відповідає вимогам ст. 280, 281 ЦПК України.

У зв`язку з розглядом справи за відсутності всіх учасників справи в порядку спрощеного провадження, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Судом встановлено, що 18.11.2023 ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг та подав заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, яку він підписав у цей же день простим електронним підписом за допомогою ОТР-паролю, який згідно п. 14. Умов та Правил однозначно ідентифікує особу клієнта, шляхом введення у відповідне поле інтерфейсу програмного комплексу або сайт банку цифрової послідовності, яка повністю ідентична надісланому банком ОТР-паролюна фінансовий номер клієнта або в його особистий кабінет в системі «Приват 24» (а.с. 28-40).

В заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 18.11.2023 зазначено основні умови кредитування, зокрема:

в п. 9.2. сума / ліміт кредиту – до 200 000 грн - для карти Універсальна, Універсальна Gold, строк кредитування – 12 місяців з пролонгацією, мета отримання кретину – споживчі цілі

в п. 9.3. процентна ставка, відсотків річних: 42.0 % - для карти Універсальна: 40.8 % - для карти Універсальна Gold;

в п. 9.4. визначено порядок повернення кредиту. Повернення кредиту здійснюється шляхом внесення клієнтом коштів: в сумі процентів, які підлягають сплаті за цим договором, датою сплати є 1-ше число календарного місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено трати за рахунок кредиту; в розмірі мінімального обов`язкового платежу, датою сплати є останнє календарне числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредиту (п.п. 9.4.1.); ініціювання банком дебетового переказу при настанні строків платежів у валюті кредитного ліміту з поточного рахунку та з усіх рахунків клієнта, відкритих в банку, у т.ч. за рахунок кредитного ліміту, у розмірі заборгованості, яка підлягає сплаті банку за цим договором. В разі якщо у клієнта повністю використаний кредитний ліміт та/або в разі виникнення у клієнта прострочених зобов`язань за договором, ініціювання дебетового переказу за рахунок кредитного ліміту не застосовується. Розмір мінімального обов`язкового платежу: - 5% від заборгованості, але не менше ніж 100 грн, щомісячно; - 10% від заборгованості, але не менше ніж 100 грн - у разі прострочення, починаючи з другого місяця просторочення (п.п. 9.4.2.).

в п. 9.5. визначено наслідки прострочення виконання та/або невиконання зобов`язань за Договором:

- пеня - у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожний день прострочення виконання;

- процентна ставка, яка застосовується при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту, відсотків річних: 84 % для карти Універсальна: 81.6 % - для карти Універсальна Gold; в разі несвоєчасної сплати клієнтом мінімального обов`язкового платежу в строк, визначений п. 2.1.1.2.4. цього договору, починаючи з дня, що є наступним за днем спливу строку платежу, та/або – в разі настання обставин, передбачених п. 2.1.1.3.5. договору, починаючи з 181-го дня з моменту порушення зобов`язань клієнта з погашення кредиту, клієнт зобов`язувався сплатити на користь банку заборгованість по кредиту, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України встановленими за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі 60 %.

У паспорті споживчого кредиту, підписаного ОСОБА_1 18.11.2023, визначено умови кредитування, зокрема, для карт Універсальна та Універсальна Gold, які відповідають тим, що вказані у заяві ОСОБА_1 про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 18.11.2023.

На підтвердження умов надання кредиту відповідачу та порушення зобов`язання останнім позивач надав також розрахунок заборгованості (а.с. 21-22) та виписку про рух коштів (а.с. 23-25).

Відповідно до довідки АТ КБ «ПриватБанк» про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки оформленої на ОСОБА_1 : 20.11.2023 було встановлено кредитний ліміт у розмірі 5 000,00 грн, з 28.11.2023 – 6 000,00 грн; з 29.11.2023 – 7 000,00 грн; з 01.12.2023 – 8 000,00 грн, з 03.12.2023 – 9 000,00 грн, 04.12.2023 – 20 000,00 грн, 09.01.2024 – 25 000,00 грн, з 01.05.2024 - 0,00 гривень (а.с. 26).

Згідно з наданим банком розрахунком заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором станом на 24.09.2024 становить 32 729,31 грн, з якої: 26 300,97 грн - заборгованість за тілом кредита; 6 428,34 грн - заборгованість за простроченими відсотками.

Згідно з випискою за договором відповідач здійснював зняття готівки та розрахунок картою в межах кредитного ліміту, а також частково вносив кошти на картковий рахунок для погашення заборгованості.

Станом на 31.01.2024 заборгованість ОСОБА_1 за тілом кредиту поточним становила 24 974,76 грн та ним не здійснювалися будь-які витрати кредитних коштів.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ст. 526 ЦПК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною другою ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Згідно із ч. 1, 2 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до ст. 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно ч. 4 ст. 55 Закону України «Про банки та банківську діяльність» банкам забороняється в односторонньому порядку змінювати умови укладених з клієнтами договорів, зокрема, збільшувати розмір процентної ставки за кредитними договорами або зменшувати її розмір за договорами банківського вкладу (крім вкладу на вимогу), за винятком випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Судом встановлено, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання виконання боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Оскільки фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, такі підлягають стягненню з позивачальника на користь позивача.

Проте, позивач заявляє до стягнення заборгованість за тілом кредита в розмірі 26 300,97 грн, яка на 1 300,97 грн перевищує встановлений відповідачу з 09.01.2024 кредитний ліміт у розмірі 25 000,00 грн, та ОСОБА_1 з 31.01.2024 не здійснювалися будь-які витрати кредитних коштів.

Згідно ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Судом встановлено, що станом на 31.01.2024 заборгованість ОСОБА_1 за тілом кредиту поточним (кошти отримані позичальником) становила 24 974,76 грн, а у період з 01.02.2024 по 29.02.2024 банком в односторонньому порядку за рахунок тіла кредиту понад встановлений кредитний ліміт було погашено заборгованість у розмірі 1 300,97 грн за нарахованими відсотками в загальній сумі 1 326,21 грн, що не відповідає умовам п.п. 9.4.2. укладеного договору.

Також у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути заборгованість за відсотками нарахованими за ставками 42 % річних.

Обґрунтовуючи вимогу про стягнення заборгованості за простроченими відсотками, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором, позивач посилався погодження сторонами умов договору.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон).

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону).

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону).

Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Згідно з ст. 64 ЦПК України, докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд враховує, що відповідач користувався кредитною карткою Універсальна з терміном дії до 03/27, сторони узгодили процентну ставку 42 % відсотків річних для карти Універсальна, яка зазначена у підписаній відповідачем заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 18.11.2023, що також містить угоду про використання простого електронного підпису (п. 14 заяви).

Згідно наданого позивачем розрахунку та виписки по картковому рахунку позивачем нараховано відсотки за користування кредитом у розмірі, обумовленому сторонами 18.11.2023, а саме 42 % відсотків річних.

Судом перевірено розрахунок заборгованості, оцінено його в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, зокрема, заявою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 18.11.2023, яка підписана відповідачем.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Тому з підстав, заявлених в позові, з позичальника підлягає стягненню непогашена заборгованість, нарахована відповідно до умов договору.

Таким чином, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором б/н від 18.11.2023 у розмірі 31 428,34 грн, з яких: 25 000 грн - заборгованість за тілом кредита, 6 428,34 грн - заборгованість за простроченими відсотками.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, судові витрати, понесені у зв`язку з розглядом справи у суді покладаються на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог та з нього слід частково стягнути на користь АТ КБ «ПриватБанк» сплачений судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 2 326,11 грн.

Керуючись ст. 4, 19, 141, 247, 258, 263, 264, 265, 268, 273, 280-284, 289 ЦПК України,

у х в а л и в:

Позов Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 18.11.2023 в розмірі 31 428,34 (тридцять одна тисяча чотириста двадцять вісім грн 34 коп.) грн, з яких: 25 000 грн - заборгованість за тілом кредита, 6 428,34 грн - заборгованість за простроченими відсотками.

В задоволенні решти вимог позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» витрати зі сплати судового збору в сумі 2 326,11 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте Надвірнянським районним судом Івано-Франківської області судом за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ст. 284 ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, 01001.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя                                                                        Гундяк Т.Д.

Повний текст рішення складено 14.02.2025.