Справа № 277/74/25

Номер рядка звіту 17

РІШЕННЯ

іменем України

"13" лютого 2025 р.                                смт Ємільчине

Ємільчинський районний суд Житомирської області

в складі: головуючого – судді                        Греська В.А.

при секретарі с/з                                        Дідус Т.В.

розглянувши у смт Ємільчине цивільну справу за позовом ТОВ «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

ТОВ «Діджи Фінанс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором №3773563 від 13.08.2021 року у розмірі 18960 грн., судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 6000 грн.

       Вимоги мотивує тим, що 13.08.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 був укладений договір про споживчий кредит №3773563 та на підставі платіжного доручення товариством відповідачу перераховано кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 4000 грн.

Відповідач зобов`язався повернути кредит та сплати відсотки за користування кредитними коштами у порядку та строки, що визначені кредитним договором, однак своїх зобов`язань за кредитним договором не виконав.

11.11.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Діджи Фінанс» було укладено договір про відступлення права вимоги №12Т, за умовами якого ТОВ «Діджи Фінанс» набуло права вимоги до відповідача на суму 18960 грн., з яких: 4000 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 13800 грн. - заборгованість за відсотками; 1160 грн. – заборгованість за комісійними винагородами.

       29.01.2025 року по справі було відкрито провадження та розгляд справи призначено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

       Представник позивача в судове засідання не з`явився, надіслав до суду заяву, в якій просив задовольнити позовні вимоги, розглянути справу без його участі на підставі наявних доказів.

Відповідач в судове засідання не з`явився, надав суду заяву, в якій просив відмовити у задоволенні позову в зв`язку із закінченням строків позовної давності.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що 13.08.2021 року між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит №3773563, відповідно до п.1.1 якого кредитодавець зобов`язується на умовах та в строк, визначені договором, надати позичальнику грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту, проценти за користування кредитом та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором.

Сума кредиту становить 4000 грн. Кредит надається строком на 15 днів з 13.08.2021 року. Термін повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом – 28.08.2021 року. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат позичальника за кредитом складає 6960 грн. Комісія за надання кредиту: 1160 грн., яка нараховується за ставкою 29% від суми кредиту одноразово. Проценти за користування кредитом становлять 1800 грн., які нараховуються за ставкою 3,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (п. п. 1.2, 1.3, 1.4, 1.5, 1.5.1, 1.5.2 кредитного договору).

Згідно п.1.6 договору стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Відповідно до п. 2.1 договору кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.

       Позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, перерахувавши на рахунок ОСОБА_1 4000 грн., що підтверджується платіжним дорученням 53630781 від 13.08.2021 року.

П.2.3.1.2 кредитного договору передбачено пролонгацію строку кредитування, який не може перевищувати 60 днів.

Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду, на який продовжено строк кредитування нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, наведеною в п.1.6 договору.

З відомості про щоденні нарахування та погашення слідує, що ОСОБА_1 по кредитному договору №3773563 13.08.2021 року видано кредит у розмірі 4000 грн. та нарахована комісія за оформлення кредиту в розмірі 1160 грн., в період з 13.08.2021 року по 28.08.2021 року нараховано проценти згідно п.1.5.2 договору, з урахуванням пролонгації строку кредитування в період з 29.08.2021 року по 27.10.2021 року нараховано проценти згідно п. п. 1.6. 2.3.1.2 договору. Загальна вартість кредиту становить 18960 грн., з яких: 4000 грн. – заборгованість по тілу кредиту, 13800 грн. – проценти за користування кредитом; 1160 грн. – заборгованість по пені.

Договором відступлення прав вимоги №12Т, укладеного 11.11.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Діджи Фінанс», актом приймання-передачі Реєстру боржників від 11.11.2021 року до договору відступлення прав вимоги №12Т від 11.11.2021 року та витягом з додатку до договору факторингу №12Т від 11.11.2021 року стверджується, що ТОВ «Діджи Фінанс» набуло статусу кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які є боржниками ТОВ «Мілоан», в тому числі і стосовно ОСОБА_1 за кредитним договором №3773563 від 13.08.2021 року в сумі 18960 грн., з яких: 4000 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 13800 грн. - заборгованість за відсотками; 1160 грн. – заборгованість за комісією.

Згідно зі статтею 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

У частині другій статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

З правової позиції висловленої Верховним Судом України в постанові від 23.09.2015 року у справі №6-979цс15 слідує, що за змістом вказаних вище положень закону, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За правилами ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту (ст. 527 ЦК України).

Згідно до статті 1054 ЦК України у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України, у редакції чинній на час правовідносин сторін, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням); то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.ст. 611, 615 ЦК України у випадку порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Згідно ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що банк повністю виконав умови кредитного договору та надав відповідачу ОСОБА_1 кредит.

Відповідач ОСОБА_1 зазначив, що позивачем пропущено строк позовної давності.

Згідно відомостей про щоденні нарахування та погашення ОСОБА_1 по кредитному договору №3773563 погашення по кредиту не здійснював.

Як встановлено судом, дата погашення кредиту згідно графіку платежів є 28.08.2021 року, з урахуванням пролонгації кредитного договору – 27.10.2021 року.

Умовами кредитного договору не передбачено збільшення термінів позовної давності.

Згідно п.7.1 кредитного договору строк дії цього договору складає період, що обчислюється з моменту його укладення і до моменту повного фактичного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Суд не бере до уваги формулювання, зазначене в п.7.1 кредитного договору стосовно його дії до повного виконання зобов`язань, оскільки це призводить до того, що строк дії закінчення договору може ніколи не настати. Проте договір не може породжувати невизначеність стосовно строку його дії, оскільки передбачений момент виконання зобов`язання — конкретний термін, який є закінченням строку дії договору.

Зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (ч. 1 ст. 598 ЦК України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За таких обставин, у позивача відсутні підстави для стягнення з боржника заборгованості за процентами, а також неустойки після закінчення строку дії кредитного договору.

Викладене відповідає висновкам Верховного Суду Касаційного цивільного суду, які відображені у постанові від 12 червня 2019 року у справі № 757/22765/15-ц, провадження 61-12227св18.

ОСОБА_1 як позичальник зобов`язаний був повернути кредит в повному обсязі до 27.10.2021 року.

В той же час ОСОБА_1 заявив про застосування наслідків спливу строків позовної давності.

Одним з видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Відповідно до частини п`ятої статті 261 ЦК України за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Згідно ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частина 1 ст.261 ЦК України зазначає, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Частина 3 ст. 267 ЦК України встановлює, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Згідно ч.4 ст.267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до ст. 266 ЦК України зі впливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.

Стосовно визначення моменту, коли позивач мав довідатись про своє порушене право та з якого почала свій перебіг позовна давність стосовно вимог позивача, Верховний суд України у своєму правовому висновку, сформованому у Постанові від 29 жовтня 2014 року у справі № 6-152цс14, зазначив, що для правильного застосування частини 1 статті 261 ЦК України при визначенні початку перебігу позовної давності має значення не тільки безпосередня обізнаність особи про порушення її прав, а і об`єктивна можливість цієї особи знати про обставини порушення її прав.

Верховний суд України зауважив, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення.

Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу.

Порівняльний аналіз термінів «довідався» та «міг довідатися», що містяться в статті 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.

Матеріали справи доводять, що про порушення свого права ТОВ «Мілоан» дізнався 28.10.2021 року, а тому строк позовної давності для банку закінчився 28.10.2024 року.

Поза межами строку позовної давності між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Джіджи Фінанс» 11.11.2021 року було укладено договір про відступлення прав вимоги.

Згідно ст.262 ЦК України заміна сторін у зобов`язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності.

Відповідно до матеріалів справи позивач ТОВ «Джіджи Фінанс» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» 19.01.2025 року.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову та про відмову в задоволенні заявлених вимог позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 247, 258, 259, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:         

У задоволенні позову ТОВ «Джіджи Фінанс» про стягнення з ОСОБА_1 на свою користь заборгованості за кредитним договором №3773563 від 13.08.2021 року у розмірі 18960 (вісімнадцять тисяч дев`ятсот шістдесят) грн., яка складається з: 4000 грн. – заборгованість по тілу кредиту, 13800 грн. – проценти за користування кредитом; 1160 грн. – заборгованість по пені, витрат на сплату судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. та витрат на професійну правничу (правову) допомогу в розмірі 6000 (шість тисяч) грн. – відмовити в зв`язку із закінченням строків позовної давності.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Ємільчинський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: В. А. Гресько