Справа № 212/1345/25

1-кс/212/150/25

У Х В А Л А

13 лютого 2025 року                 м. Кривий Ріг

Слідчий суддя Жовтневого районного суду міста Кривого рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1 , розглянувши матеріали клопотання старшого слідчого СВ ВП №3 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 про арешт майна в межах кримінального провадження № 42023042070000156 від 03.11.2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 209 КК України,

встановила таке.

Клопотання розглядалося слідчим суддею у відкритому судовому засіданні в залі Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_3 , старшого слідчого ОСОБА_2 , захисника підозрюваної адвоката ОСОБА_4 .

Суть питання, що вирішується, за чиєю ініціативою воно розглядається.

       До суду із зазначеним клопотанням від 07.02.2025 про арешт майна, погодженого з прокурором Криворізької північної окружної прокуратури ОСОБА_5 , звернувся слідчий. Ухвалою слідчого судді ОСОБА_6 від 10.02.2025 зазначене клопотання було повернене прокурору для усунення недоліків.

Після усунення недоліків 12.02.2025 клопотання за Протоколом передачі автоматизованої системи розподілу надійшло в провадження слідчого судді ОСОБА_1 .

       У клопотанні просив накласти арешт на належне на праві спільної часткової власності майно підозрюваної ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНН – НОМЕР_1 , а саме: частку житлової квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , із забороною власникам та уповноваженим особам розпоряджатися та відчужувати зазначене майно.

Обґрунтував клопотання тим, що ОСОБА_7 як директор ТОВ «Конструкція Плюс», разом з ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 209 КК України за ознаками:

- складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів за попередньою змовою групою осіб (ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України);

- привласнення чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого в умовах воєнного стану, вчинене за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах (ч. 5 ст. 191 КК України);

- розпорядження майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі здійснення фінансової операції, вчинення правочину з таким майном, або переміщення, зміна форми (перетворення) такого майна, вчинення дій, спрямованих на приховування, маскування походження такого майна, якщо ці діяння вчинені особою, яка знала що таке майно прямо чи опосередковано, повністю чи частково одержано злочинним шляхом, вчиненого в великих розмірах, за попередньою змовою групою осіб (ч. 2 ст. 209 КК України).

Фактичні обставини правопорушень пов`язані з виконанням ТОВ «Конструкція Плюс» послуг за результатами закупівлі за предметом «Ремонт захисних споруд цивільного захисту (найпростіше укриття)». (Поточний ремонт частини підвального приміщення споруди цивільного захисту (найпростіше укриття) Комунального закладу «Палац культури «Творчий» Криворізької міської ради за адресою: 50079, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Ольги Бесараб (стара назва - вул. Матросова), 77) (код CPV за ДК 021:2015: 45450000-6- інші завершальні будівельні роботи) за укладеним з ТОВ «Конструкція Плюс» Договором № Т03-2023 від 20.10.2023.

Уточнене клопотання обґрунтоване можливістю подальшої конфіскації майна підозрюваної як виду покарання, передбачене санкціями відповідних статей КК України (ч. 2 ст. 209, ч. 5 ст. 191), тобто підстава для накладення арешту – за п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України.

Позиція учасників у судовому засіданні.

В судове засідання з`явився слідчий та підтримав заявлене клопотання в уточненій редакції.

Підозрювана не з`явилася. Представник підозрюваної адвокат ОСОБА_4 заперечив проти задоволення клопотання; надав письмові Заперечення, які просив долучити до матеріалів. Суд на місці вирішив долучити письмові Заперечення разом з додатками.

Заперечення (в тому числі усні під час судового засідання) адвокат обґрунтував таким:

- слідчий просить про арешт з метою забезпечення поданого цивільного позову, який не додано до клопотання і не заявлено;

- квартира, про арешт якої просить слідчий, не є речовим доказом та не відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України;

- винуватість підозрюваної ще не доведена, а розмір можливої шкоди досудовим розслідуванням – не встановлений;

- накладення арешту призведе до порушення права на мирне володіння майном, гарантоване ст. 1 Протоколу 1 до Європейської конвенції з прав людини;

- квартира не повністю належить підозрюваній, є ще інша співвласниця, права якої будуть порушені арештом;

- у квартирі, яку просить арештувати слідчий, проживає неповнолітня особа, 2016 року народження, права якої можуть бути порушені внаслідок арешту;

- квартира не може бути предметом спеціальної конфіскації, оскільки набута на законних підставах, не є предметом чи знаряддям будь-якого злочину, ОСОБА_7 , є її законним власником.

Досліджені матеріали та встановлені обставини.

Згідно з Витягом з ЄРДР від 04.02.2025 (а. с. 9) 03.11.2023 розпочато досудове розслідування за фактом розтрати бюджетних коштів в інтересах ТОВ «Конструкція Плюс», посадові особи якого в свою чергу привласнили кошти на суму 3 987 826,80 грн; кваліфіковано за ч. 5 ст. 191 КК України. 03.02.2025 внесено такі відомості до ЄРДР:

- встановлено, що посадові особи товариства, діючи групою осіб, під час виконання ремонту споруди цивільного захисту на замовлення комунального закладу здійснили складання, видачу та використання актів виконаних робіт та довідок про вартість будівельних робіт, до яких внесли неправдиві відомості щодо використаних матеріалів та об`ємів виконаних робіт; дії кваліфіковано за ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України;

- отримано висновок аналітичного дослідження від 23.01.2025, з якого вбачається, що посадові особи товариства, діючи групою осіб, під час виконання ремонту споруди цивільного захисту на замовлення комунального закладу розпорядились майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі здійснення фінансової операції, а саме грошовими коштами, сума яких встановлюється; дії кваліфіковано за ч. 2 ст. 209 КК України.

06.02.2025 ОСОБА_7 вручено повідомлення про підозру (а. с 10-17) за зазначеними у Витязі з ЄРДР статтями КК України. В судовому засіданні цю обставину також підтвердив захисник ОСОБА_4 .

Матеріали, додані до клопотання, містять Позовну заяву за підписом прокурора ОСОБА_9 (а. с. 19-28) в інтересах держави в особі Криворізької РДА про стягнення з ОСОБА_8 та ОСОБА_7 збитків, завданих злочином у розмірі 872 114,86 грн, на користь Криворізької районної військової адміністрації – Криворізької РДА.

Повноваження підозрюваної ОСОБА_7 як директора ТОВ «Конструкція Плюс» підтверджуються Протоколом загальних зборів учасників від 11.05.2023 та Наказом (а. с. 106-107).

Наявність відносин щодо ремонту захисних споруд цивільного захисту (найпростіше укриття) між Комунальним закладом «Палац культури «Творчий» Криворізької міської ради та ТОВ «Конструкція Плюс», директором якого є ОСОБА_7 , та за результатом яких здійснюється досудове розслідування, підтверджується Договором про закупівлю № Т/03-2023 від 20.10.2023 (а. с. 29-33), Актами приймання виконаних підрядних робіт та Довідками про вартість виконаних будівельних робіт (а. с. 78-103), Протоколами допиту свідків (а. с. 70-73, 108-109, 110-116, 120-123), Платіжними інструкціями (а. с. 104-105), Протоколом допиту представника потерпілого – начальника відділу з правової роботи апарату Криворізької РДА (а. с. 117-119).

Висновком експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 12.09.2024 (а. с. 40-50) зроблено висновки про:

- невідповідності даним, відображеним у Актах приймання виконаних підрядних робіт (підписаним між КЗ «Палац культури «Творчий» КМР та ТОВ «Конструкція Плюс»); вартість таких невідповідностей склала 297 401,98 грн;

- використання під час поточного ремонту на об`єкті по Договору № Т/03-2023 від 20.10.2023 оздоблювальних матеріалів за переліком, наведеним у висновку, не відповідає вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва для захисних споруд цивільного захисту, а вартість таких оздоблювальних робіт склала 574 712,88 грн.

Висновком експерта за результатами проведення судової економічної експертизи від 13.12.2024 (а. с. 34-39) підтверджується зайве перерахування коштів за договором про закупівлю № Т/03-2023 від 20.10.2023 в сумі 297 401,98 грн, а також в сумі 574 712,88 грн.

У Висновку аналітичного дослідження ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 23.01.2025 (а. с. 124-140) зазначено, що:

- у випадку подальшого підтвердження, що частина коштів в розмірі 872 114,86 грн, перерахованої КЗ «ПК «ТВОРЧИЙ» КМР та одержаної ТОВ «Конструкція Плюс» оплати за Договором № Т/03-2023 від 20.11.2023 одержані злочинним шляхом, подальші фінансові операції з такими коштами в сумі 872 114,86 грн здійснені не з метою виконання договору № Т/03-2023 від 20.11.2023, можуть мати ознаки фінансових операцій у відповідності до ст. 5 ЗУ від 06.12.2019 № 361-ХІ «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом…»;

- у випадку подальшого підтвердження, що частина коштів в розмірі 894 387,00 грн, перерахованої ТОВ «Конструкція Плюс» та одержаної ФОП ОСОБА_8 оплати за Договором № Т/03-2023-С від 20.11.2023 одержані злочинним шляхом, подальші фінансові операції з такими коштами в сумі 847 668,00 грн здійснені не з метою виконання договору № Т/03-2023-С від 20.11.2023, можуть мати ознаки фінансових операцій у відповідності до ст. 5 ЗУ від 06.12.2019 № 361-ХІ «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом…»

Належність підозрюваній частки квартири за адресою АДРЕСА_1 , підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав (а. с. 54) та долученим захисником в судовому засіданні Свідоцтвом на право власності на житло.

Витягами з Реєстру територіальної громади, долученими в судовому засіданні до своїх Заперечень, підтверджується обставина реєстрації місця проживання станом на 24.05.2023 та 01.05.2023 у квартирі на АДРЕСА_1 ОСОБА_10 , 1992 року народження, та неповнолітнього ОСОБА_11 , 2016 року народження.

ОСОБА_10 , як свідчить Свідоцтво на право власності на житло, є також співвласницею квартири.

Оціночна вартість квартири, щодо частки якої розглядається клопотання про арешт - 754 698,44 грн, що підтверджується Довідкою про оціночну вартість об`єкта нерухомості від 28.01.2025 (а. с. 51-53).

Застосовані норми права та оцінка суду.

Арешт майна, відповідно до ст. 131 КПК України, є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна; завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Отже, частина 1 ст. 170 КПК України передбачає, серед іншого, арешт майна для забезпечення можливої конфіскації майна або як такого, що підлягає спеціальній конфіскації.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається, серед іншого, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання (пункт 3).

Згідно з ч. 5 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Саме на цій підставі просив накласти арешт прокурор в уточненому клопотанні, яке підтримав в судовому засіданні старший слідчий.

Санкції ч. 5 ст. 191 КК України та ч. 2 ст. 209 КК України (за якими повідомлено про підозру) передбачають конфіскацію майна як додаткові покарання.

Спеціальна конфіскація та конфіскація як вид покарання – це різні поняття.

Згідно зі ст. 96-2 КК України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно:

1) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна;

2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;

3) були предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави;

4) були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

З урахуванням зазначеного, слідчий суддя відхиляє доводи захисника про невідповідність квартири вимогам щодо речових доказів та доводи про спеціальну конфіскацію (заявлена інша підстава для арешту).

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Згідно з ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що:

1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора;

3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Слідчий суддя погоджується із доводом захисника про те, що винуватість підозрюваної ще не доведена, а розмір можливої шкоди досудовим розслідуванням – не встановлений. Однак водночас суддя дійшла висновку про наявність обґрунтованої підозри, яка підтверджена доданими до клопотання та дослідженими в судовому засіданні матеріалами (див. вище цю ухвалу). Розмір можливої шкоди (місцевому чи державному бюджету) підтверджується Висновками експертів за результатами проведення судової будівельно-технічної та економічної експертиз (а. с. 34-50; див. вище цю хвалу).

Оціночна вартість квартири, щодо якої розглядається клопотання про арешт - 754 698,44 грн, що підтверджується Довідкою про оціночну вартість об`єкта нерухомості від 28.01.2025 (а. с. 51-53).

Враховуючи зазначене, слідчий суддя дійшла висновку про доведення слідчим усіх трьох критеріїв за ч. 3 ст. 132 КПК України.

Аргумент захисника щодо проживання в квартирі іншої співвласниці та неповнолітнього суддя оцінює критично, оскільки докази реєстрації місця проживання стосуються травня 2023 року (Витяги з Реєстру територіальної громади, див. вище цю ухвалу).

Суддя погоджується з аргументом захисника щодо втручання арештом у право на мирне володіння майном, однак вважає таке втручання виправданим у цьому випадку. Право на мирне володіння майном не є абсолютним та ст. 1 Протоколу 1 до ЄКПЛ передбачено, що ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. У цьому випадку мова не йде про позбавлення права володіння, власності та права користування квартирою, а лише – про обмеження права розпорядження нею. Як зазначено вище у цій ухвалі, нормами КК та КПК України передбачено законні підстави для такого арешту. Обмеження щодо права розпорядження квартирою слідчий суддя вважає пропорційним втручанням, тобто таким, що відповідає вимогам балансу між інтересами суспільства та підозрюваної. Вирішуючи питання про накладення арешту, слідчий суддя не вирішує питання про позбавлення підозрюваної та/або інших осіб права власності на квартиру. Підозрювана та мешканці квартири не позбавляються права володіння та користування цією квартирою.

Отже, клопотання слід задовольнити.

Враховуючи зазначене, керуючись ст. 131, 132, 170-175 КПК України, слідчий суддя

постановила:

клопотання старшого слідчого СВ ВП №3 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2  про арешт майна в межах кримінального провадження № 42023042070000156 від 03.11.2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 209 КК України  – задовольнити.

       Накласти арешт на належне на праві спільної часткової власності майно підозрюваної ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНН – НОМЕР_1 , а саме:

частку житлової квартири, належну підозрюваній ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНН – НОМЕР_1 , розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , із забороною власникам та уповноваженим особам розпоряджатися та відчужувати зазначене майно.

У порядку ст. 175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Роз`яснити, що відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складений та проголошений 14.02.2025 о 08:25 год.

Слідчий суддя                                                         ОСОБА_1