ЄУН 174/195/25

                                                                        н/п 2/174/204/2025

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

14 лютого 2025 року                                                                                м. Вільногірськ

Суддя Вільногірського міського суду Дніпропетровської області Данилюк Т.М., ознайомившись зі змістом позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Боровківської сільської ради про визнання заповіту нікчемним з застосуванням наслідків його нікчемності,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Боровківської сільської ради про визнання заповіту нікчемним з застосуванням наслідків його нікчемності.

Ознайомившись зі змістом позовної заяви, суддя дійшов висновку, що вона не підсудна Вільногірському міському суду Дніпропетровської області з огляду на наступне.

Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.27 ЦПК України, яка визначає правила загальної підсудності, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом. Позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідно до правил виключної підсудності, передбаченої ч.1 ст.30 ЦПК України, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Правила виключної підсудності мають пріоритет над правилами загальної підсудності.

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у пункті 2 постанови «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» від 7 лютого 2014 року №5 роз`яснив, що до позовів, що виникають з приводу нерухомого майна, належать, зокрема, позови про визнання права на таке майно, про витребування майна із чужого незаконного володіння, про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, не пов`язаних із позбавленням володіння, про встановлення сервітуту, виключення майна з-під арешту, визнання правочину недійсним (незалежно від заявлення вимоги про застосування наслідків недійсності правочину) тощо.

В свою чергу, виходячи зі змісту положень ч.ч.1-3 ст.202 ЦК України, заповіт за своєю правовою природою є одностороннім правочином - дією особи, спрямованою на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Пунктом 1 ч.1 ст.31 ЦПК України передбачено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Частиною 3 ст.31 ЦПК України передбачено, що передача справи на розгляд іншого суду за встановленою ЦПК України підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 31 ЦПК України, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Відповідно до ст.32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Із матеріалів справи вбачається, що позивачка просить визнати нікчемний заповіт ОСОБА_4 , посвідчений 06.10.2016, секретарем Боровкіської сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області Середою С.В., зареєстрований у реєстрі за № 25 та застосувати наслідки його нікчемності, позбавивши ОСОБА_3 та ОСОБА_2 права спадкування за даним заповітом майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .

Як вбачається з позовної заяви та копії заповіту, спадкове майно у вигляді жилого будинку з належними до нього будівлями та спорудами з присадибною ділянкою знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а земельна ділянка розташована на території Боровківської сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області.

Таким чином, спадкове майно після смерті ОСОБА_4 , щодо якого пред`явлені позовні вимоги, знаходиться на території Кам`янського району (колишнього Верхньодніпровського) району Дніпропетровської області, тому дана позовна заява не підсудна Вільногірському міському суду Дніпропетровської області, територіальна юрисдикція якого розповсюджується на м.Вільногірськ Кам`янського району Дніпропетровської області, та підлягає передачі за підсудністю на розгляд до Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області.

Керуючись ст.ст.30, 31, 32, 316 ЦПК України, суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Боровківської сільської ради про визнання заповіту нікчемним з застосуванням наслідків його нікчемності - передати за підсудністю на розгляд до Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області (вул.Яблунева, 47, м.Верхньодніпровськ, Кам`янський район, Дніпропетровська область, 51600).

Згідно зі ст.32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються.

Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому ст.31 ЦПК України, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, але протягом п`ятнадцяти днів може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги.

Суддя                        підпис                               Т.М.Данилюк