Справа № 759/13302/23

Провадження № 22-ц/801/314/2025

Категорія: 34

Головуючий у суді 1-ї інстанції Швець  Л. В.

Доповідач:Стадник І. М.

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 лютого 2025 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ в складі:

головуючого, судді-доповідача Стадника І.М.,

суддів: Матківської М.В., Сопруна В.В.

з участю секретаря судового засідання Кахно О.А.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 2

апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1

на рішення Крижопільського районного суду Вінницької області від 31 жовтня 2024 року, ухвалене під головуванням судді Швець Л.В., повний текст якого складено 07 листопада 2024 року

у справі №759/13302/23

за позовом ОСОБА_1 (позивач)

до ОСОБА_2 (відповідач)

про відшкодування шкоди ,

встановив:

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2023 року ОСОБА_1 звернувся в районний суд з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, обґрунтовуючи вимоги тим, що між ним та відповідачем був укладений усний договір підряду, відповідно до якого останній зобов`язувався у строк до 31.08.2022 року здійснити ремонтні роботи в квартирі АДРЕСА_1 . На виконання усного договору ним було сплачено відповідачеві кошти на загальну суму 258 000 гривень. Однак у визначений строк роботи не були виконанні. Більш того, якість виконаних робіт не відповідає вимогам законодавства щодо надання певного виду робіт, що підтверджується висновком судового експерта № 01-11/22 від 08 листопада 2022 року, згідно якого внаслідок неякісного виконання ремонтних робіт йому спричинена матеріальна шкода в розмірі 243 750 гривень.

Він неодноразово звертався до відповідача з проханням усунути недоліки, однак останній вимагає сплати додаткових коштів.

В порушення вимог законодавства відповідачем проведений неякісний ремонт квартири, у зв`язку з чим користування останньою є неможливим. Відповідач безоплатно усувати недоліки відмовляється, а пропорційне зменшення ціни є неможливим, так як відповідач на аркушах паперу писав вартість робіт та отримував попередню оплату. Самостійно усунути недоліки він не має можливості, тому вважає за доцільне стягнути їх вартість з відповідача.

Крім того вважає, що має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення його права, яка полягає у душевних стражданнях у зв`язку із пошкодженням його майна.

За вказаних обставин просив стягнути на свою користь із відповідача матеріальну шкоду в розмірі 243 750 гривень, та моральну шкоду в розмірі 300 000 гривень, а також витрати на проведення експертизи в розмірі 18 990 гривень.

Рішення суду першої інстанції

Рішенням Крижопільського районного суду Вінницької області від 31 жовтня 2024 року в задоволенні позову відмовлено.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погоджуючись із судовим рішенням, позивач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на необґрунтованість судового рішення та неповне встановлення судом усіх обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм процесуального права, просить скасувати його та ухвалити нове про задоволення вимог.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Доводи апеляційної скарги полягають у тому, що на обґрунтування позовних вимог ним надано належні докази, зокрема квитанції про перерахунок коштів відповідачеві, оригінали записів про вартість виконаних робіт, та витрачених коштів відповідачем, а також переписка у месенджері «Вайбер», а тому висновок суду про недоведеність вимог є помилковим.

Крім того, вказує на те, що помилково не взято до уваги висновок експерта, оскільки експерта проводилась з метою встановлення недоліків виконаних відповідачем будівельних робіт.

Позивач посилається, що між сторонами фактично було укладено договір побутового підряду, а тому висновки суду першої інстанції про необхідність дотримання письмової його форми є помилковими.

Узагальнені доводи і заперечення інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить залишити судове рішення без змін.

Провадження у справі в суді апеляційної інстанції

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 07 січня 2025 року відкрито апеляційне провадження у справі, а ухвалою суду від 20 січня 2025 року закінчено підготовчі дії та призначено справу до розгляду.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Лукацька Л.Г. вимоги апеляційної скарги підтримали на умовах викладених в ній, просили задовольнити скаргу.

Представник відповідача адвокат Лукавський І.В. проти вимог апеляційної скарги заперечував, просить залишити в силі рішення суду першої інстанції як законне і обґрунтоване.

Встановлені судом першої інстанції обставини

Судом першої інстанції встановлено, що позивачу ОСОБА_1 належить на праві приватної власності квартира АДРЕСА_1 .

Позивач як на предмет і підставу позову посилається на те, що між ним та відповідачем укладено усний договір підряду на проведення ремонтних робіт у квартирі позивача.

На підтвердження укладення договору підряду позивачем надано суду рукописні записи, на яких міститься інформація про виконані роботи, кошти які витрачені та залишки коштів, а також скріншоти переписки сторін у «Вайбері» .

Позиція апеляційного суд у

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з недоведеності вимог щодо відшкодування збитків за договором підряду, оскільки позивач не надав суду належних та допустимих доказів укладення вказаного правочину, а також доказів завдання будь-якої шкоди з боку саме відповідача.

Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали цивільної справи, дійшла таких висновків.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі статтею 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України).

Згідно зі статтею 208 ЦК України у письмовій формі належить вчиняти: 1) правочини між юридичними особами; 2) правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу; 3) правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу; 4) інші правочини, щодо яких законом встановлена письмова форма.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно з частиною першою статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до частин першої, третьої статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Умова про предмет договору підряду є істотною. Предметом договору підряду є індивідуалізований результат праці підрядника, на який спрямована узгоджена воля сторін.

Умова щодо предмета договору підряду уточнюється ціною підрядних робіт.

Ціна договору підряду - це грошова сума, належна підрядникові за виконане замовлення. За статтею 843 ЦК України у договорі підряду визначається або конкретна ціна роботи, або способи її визначення. Отже, ціна може бути визначена в тексті договору підряду безпосередньо, або у договорі підряду може зазначатися спосіб визначення ціни. Крім того, ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі, який містить постатейний перелік затрат на виконання робіт та є додатком до договору та його невід`ємною частиною.

За відсутності цих умов ціну може встановити суд на основі звичайно застосовуваних за аналогічні роботи цін з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами.

Відповідно до статті 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів установлюються в договорі підряду. Якщо в договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Таким чином, закріплене у ЦК України визначення договору підряду дає підстави для висновку про те, що це консенсуальний, двосторонній та оплатний договір. Причому консенсуальність договору підряду означає, що він визнається укладеним у момент одержання особою, яка направила оферту, акцепту.

Подібні за змістом висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 523/6003/14-ц.

Колегія суддів відкидає посилання позивача на те, що між сторонами нібито було укладено договір побутового підряду, для якого не є обов`язковою письмова форма.

Так, відповідно до статті 865 ЦК України за договором побутового підряду підрядник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується виконати за завданням фізичної особи (замовника) певну роботу, призначену для задоволення побутових та інших особистих потреб, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду є публічним договором, а до відносин за договором підряду, не врегульованих цим кодексом, застосовується законодавство про захист прав споживачів.

Щодо форми договору побутового підряду, то він вважається укладеним у належній формі, якщо підрядник видав замовникові квитанцію або інший документ, що підтверджує укладення договору. Відсутність у замовника цього документа не позбавляє його права залучати свідків для підтвердження факту укладення договору або його умов.

Разом з тим, за змістом статті 865 ЦК України підрядником за договором побутового підряду може бути лише суб`єкт підприємницької діяльності, тобто особа, яка здійснює відповідну діяльність професійно й систематично.

Натомість позивач не посилався й не довів суду ту обставину, що відповідач є суб`єктом підприємницької діяльності, зареєстрований як такий, і те, що відповідний договір з ним було укладено не як з фізичною особою.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Тобто, частина перша статті 853 ЦК України встановлює послідовність реалізації обов`язку про прийняття роботи замовником: 1) прийняти роботу; 2) оглянути її; 3) в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про це.

Водночас якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов`язаний негайно повідомити про це підрядника (згідно з частиною третьою статті 853 ЦК України).

Згідно з частинами першою, другою статті 857 ЦК України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові.

Відповідно до статті 858 ЦК України, якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: 1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; 2) пропорційного зменшення ціни роботи; 3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.

Підрядник має право замість усунення недоліків роботи, за які він відповідає, безоплатно виконати роботу заново з відшкодуванням замовникові збитків, завданих простроченням виконання. У цьому разі замовник зобов`язаний повернути раніше передану йому роботу підрядникові, якщо за характером роботи таке повернення можливе.

Якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.

З огляду на положення статей 857 та 858 ЦК України, в яких визначені вимоги до якості виконаних підрядних робіт та відповідальність підрядника за неналежну якість роботи, позивач (замовник), посилаючись на наявність у виконаних відповідачем (підрядником) підрядних роботах недоліків та недопрацювань, має відповідно до правил доказування у цивільному процесі довести, що виконані підрядником роботи не відповідають умовам договору підряду або вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру, результат роботи є непридатним для використання, а виявлені недоліки є істотними.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 25 червня 2020 року у справі № 910/2683/19.

Відповідно до частини першої статті 906 ЦК України збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач, як на доказ укладення з відповідачем договору підряду, посилався, зокрема, на висновок експерта № 01-11/22 від 08.11.2022, на переписку у меседжеві між ним та відповідачем, рукописні записи, щодо виконаних робіт, а також на квитанції про сплату коштів в сумі 258 000 грн.

Досліджуючи зазначені докази суд першої інстанції вірно вказав, що вони не є належними та допустимими доказами на підтвердження укладення між сторонами договору підряду як у спрощений спосіб із погодженням всіх істотних умов, притаманних даному виду договору на виконання робіт, так і в письмовій формі.

Так, висновок судового експерта Комашка Р.В. № 01-11/22 від 08.11.2022 року, складений за заявою ОСОБА_1 , зроблений на підставі вихідних даних, які надані позивачем, а саме: копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрації права власності, копії договору купівлі-продажу, копії технічного паспорту на квартиру тощо.

Водночас, експертом не досліджувалися питання щодо стану квартири до ремонтних робіт; які види, обсяг та якої якості ремонтні роботи були узгодженні сторонами; чи була проектно-кошторисна документація узгоджена між сторонами.

Надані позивачем рукописні записи не містять підписів ні замовника робіт, ні виконавця, встановити хто виконував ті чи інші ремонтні роботи з цих записів неможливо.

А тому колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що на обґрунтування вимог позивачем надано належні докази укладення договору побутового підряду і неналежне виконання ремонтних робіт відповідачем .

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Разом з тим матеріали справи не містять ні квитанції, ні іншого документа який би підтверджував укладення договору підряду між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на виконання будівельних робіт.

У матеріалах справи також відсутня проектно-кошторисна документація та інші додатки до договору будівельного підряду, підписані обома сторонами з чітким переліком видів робіт та їх орієнтовною вартістю, які мав виконати відповідач як підрядник під час ремонту квартири.

Позивач ОСОБА_1 не в змозі розмежувати, скільки з грошових коштів, переданих ним відповідачеві, було використано останнім для закупівлі будівельних матеріалів і обладнання для проведення ремонту, а скільки – як плата за виконані роботи. Позивач стверджує про передачу відповідачеві особистих банківських карток, коштами на яких нібито розпоряджався відповідач, проте будь-які докази цього суду не надані, виписки по карткових рахунках в матеріалах справи відсутні.

Заперечуючи проти позову відповідач ОСОБА_2 зазначив, що дійсно між ним та позивачем була усна домовленість про виконання окремих видів будівельних робіт, а саме сантехнічних та по проведенню електрики. За виконані ремонтні роботи у квартирі позивача, він отримував грошові кошти, в тому числі й на придбання ремонтних матеріалів, як у готівковій формі так і у безготівковій – на банківську картку.

Крім того, як встановлено судом і не заперечується сторонами, ремонтні роботи в квартирі проводились і іншими працівниками.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції, належним чином оцінивши докази та встановивши всі обставини справи, обґрунтовано виходив із того, що позивач не довів належними та допустимими доказами факт погодження усіх істотних умов усного правочину із ОСОБА_2 , зокрема перелік та вартість робіт, не надав доказів на підтвердження суми перерахованих грошових коштів як оплату за виконану роботу, так і на придбання будівельних матеріалів, що в силу статей 12, 81 ЦПК України є його процесуальним обов`язком, у зв`язку із чим дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволені позову через недоведеність заявлених вимог.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, на законність та обґрунтованість судового рішення не впливають.

Згідно з статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного та керуючись статтями 367, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Крижопільського районного суду Вінницької області від 31 жовтня 2024 року, - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту.

Повний текст постанови складено 13.02.2025 року.

Головуючий                                                                        І.М. Стадник

Судді                                                                                М.В. Матківська

                                                                               В.В. Сопрун