Єдиний унікальний номер справи 185/1116/25

У Х В А Л А

про призначення до судового розгляду

13 лютого 2025 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря - ОСОБА_2 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 62024170030005200 від 18 грудня 2024 року за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 405 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 405 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 405 КК України,

за участю:

прокурора - ОСОБА_6 ,

обвинувачених - ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_4 – адвоката ОСОБА_7 ,

В С Т А Н О В И В:

Прокурор просить призначити справу до судового розгляду, вважає, що обвинувальний акт складений із дотриманням вимог ст. 291 КПК України, підстав для закриття справи, внесення подання про визначення підсудності немає.

Обвинувачені та захисник обвинуваченого ОСОБА_4 з вказаних питань погодились з прокурором.

Заслухавши прокурора, обвинувачених, захисника обвинуваченого ОСОБА_4 , вивчивши обвинувальний акт, суд вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду з наступних підстав.

Дане кримінальне провадження підсудне Павлоградському міськрайонному суду Дніпропетровської області.

Підстав для закриття чи зупинення кримінального провадження немає.

Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог кримінально-процесуального законодавства, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону.

За таких обставин є достатні підстави для призначення даного кримінального провадження до судового розгляду.

Також у судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому  ОСОБА_3 , зазначивши, що останній може переховуватись від суду, перебуваючи під загрозою застосування тяжкого покарання у випадку визнання його винуватим у вчиненні злочину; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчиняти інші кримінальні правопорушення, як то передбачені ст. 407 та ст. 408 КК України. На даний час вищезазначені ризики, на думку прокурора, продовжують існувати, тому з метою їх запобігання, досягнення дієвості даного кримінального провадження необхідно продовжити строк дії запобіжного заходу - тримання під вартою, вказавши на обґрунтованість ризиків.

Обвинувачений ОСОБА_3  заперечував проти продовження строку тримання під вартою. Вказав, що до розгляду клопотання про застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в нього була можливість ухилитись від слідства. Також йому немає логічного сенсу впливати на свідків обвинувачення, оскільки жоден із свідків не був очевидцем інкримінованих дій. Також просив врахувати, що його батько є особою з інвалідністю 3 гр. Він є раніше не судимою особою.

Також прокурор у судовому засіданні заявив клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , щодо якого заявлено аналогічні ризики.

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник заперечували проти продовження строку тримання під вартою. Так зазначено, що ризики не обґрунтовано, зокрема обвинувачений мав можливість ухилитись до вирішення питання про його тримання під вартою, але він цього не зробив. Так само немає намірів впливати на свідків, а тим більше вчинити інше кримінальне правопорушення. Також захисник зазначив, що фактично спричинено легкі тілесні ушкодження і застосовно до цивільних це не є тяжким злочином.

Також прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 , зазначивши, що останній може переховуватись від суду, перебуваючи під загрозою застосування тяжкого покарання у випадку визнання його винуватим у вчиненні злочину; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчиняти інші кримінальні правопорушення. На даний час вищезазначені ризики, на думку прокурора, продовжують існувати, тому з метою їх запобігання, досягнення дієвості даного кримінального провадження необхідно продовжити строк дії запобіжного заходу - тримання під вартою, вказавши на обґрунтованість ризиків.

Обвинувачений ОСОБА_5 заперечував проти продовження строку тримання під вартою, вказавши, що ні ухилятись від суду, ні впливати на свідків він наміру немає. Мав раніше можливість ухилитись від досудового розслідування, але він цього не зробив. Також має батька з інвалідністю 2-ї групи.

Окремо прокурор зазначив, що обвинувачені були затриманні за перебування на військовій службі в стані алкогольного сп`яніння.

Також мотивував не можливістю внесення застави, тим що обвинувачення пред`явлено у вчиненні кримінального правопорушення, яке нівелює принципи підлеглості та на очах в інших військовослужбовців.

З`ясувавши думку сторін, вивчивши обвинувальний акт, суд приходить до наступного висновку.

У ст. 178 КПК України передбачений перелік обставин, що враховуються судом при вирішенні питання про запобіжний захід, серед яких вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних зв`язків, наявність постійного місця роботи, навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання раніше застосованих запобіжних заходів та інше.

Так, строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого щодо обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 закінчується 20 лютого 2025 року. Даний запобіжний захід застосований на підставі ухвали слідчого судді.

Як встановлено, ОСОБА_3 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді до десяти років позбавлення волі. Вказане кримінальне правопорушення посягає на суспільні відносини в сфері функціонування збройних сил.

Так, згідно з положеннями п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України - при оцінці існування ризику кримінального провадження, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, слід враховувати, зокрема, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому, у разі визнання винним в інкримінованих злочинах.

Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування».

Дані обставини свідчать про наявність ризику залишення обвинуваченими ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 свого місця проживання (у випадку застосування щодо них більш м`якого запобіжного заходу) з метою переховування від суду.

Що стосується ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, то суд вважає, що даний ризик не має місце, оскільки ОСОБА_3  та ОСОБА_5  є раніше не судимими особами.  Доводи прокурора про те, що ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 можуть вчинити інші кримінальні правопорушення за наявності даних про відсутність судимостей та без відповідної підозри щодо вчинення інших кримінальних правопорушень або внесення відповідних відомостей до ЄРДР є передчасними.

Водночас суд враховує ризик можливого впливу на свідків, адже судовий розгляд даного кримінального провадження станом на 13 лютого 2025 року не розпочато, свідки не допитані, суд може оцінити вагомість їх показів тільки після їх допиту, в той же час свідки разом з ним проходили військову службу в одній військовій частині, що фактично створить умови для здійснення впливу на безпосередніх свідків, у тому числі шляхом залякування та здійснення стосовно останніх насильницьких дій.

Жодних доказів на підтвердження неможливості тримання обвинувачених в умовах установи попереднього ув`язнення обвинуваченими та стороною захисту не надано.

Таким чином, суд приходить до висновку, що дані про особу обвинувачених, дані про наявність встановлених судом ризиків свідчать на користь позиції сторони обвинувачення. Альтернативні запобіжні заходи на даний час не попередять вказані ризики, тому з метою запобігання їм суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченим строк тримання під вартою. При цьому суд враховує, положення ст.. 176 КПК України про те, що під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.

З огляду на наявність обвинувачення у вчиненні злочину із застосуванням насильства, а також наявність обвинувачення за ст.. 405 КК України під час воєнного стану,враховуючи доводи прокурора, розмір застави не визначати.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 183, 314-315, 372 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 405 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 405 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 405 КК України, призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні у приміщенні Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області на 17 лютого 2025 року в 13.00 год.

Кримінальне провадження розглядати одноособово суддею.

Викликати в судове засідання:

прокурора,

обвинувачених, захисника.

потерпілого.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити до 13 квітня 2025 року в умовах гауптвахти Військової служби правопорядку.

Строк дії ухвали в частині продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою закінчується 13 квітня 2025 року включно.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , продовжити до 13 квітня 2025 року в умовах гауптвахти Військової служби правопорядку.

Строк дії ухвали в частині продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою закінчується 13 квітня 2025 року включно.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , продовжити до 13 квітня 2025 року в умовах гауптвахти Військової служби правопорядку.

Строк дії ухвали в частині продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою закінчується 13 квітня 2025 року включно.

Ухвала в частині запобіжного заходу може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а для осіб, які перебувають під вартою, - протягом того же строку з моменту вручення копії ухвали.

Суддя: ОСОБА_1