ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2025 року                                                          м. Чернівці

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду у складі:

судді-доповідача                                         ОСОБА_1

суддів                                                          ОСОБА_2 , ОСОБА_3

при секретарях                

судового засідання                                         ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

                                                                ОСОБА_6

за участю сторін

кримінального провадження:

прокурорів                                                 ОСОБА_7 , ОСОБА_8

обвинуваченого                                         ОСОБА_9

захисника                                                 ОСОБА_10

потерпілого                                                 ОСОБА_11

законного представника потерпілого                 ОСОБА_12

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12023263140000138 від 03.08.2023 року, за апеляційною скаргою заступника керівника Чернівецької обласної прокуратури ОСОБА_13 на ухвалу Сокирянського районного суду Чернівецької області від 12 листопада 2024 року, щодо

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця с. Білоусівка, Сокирянського району Чернівецької області, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , освіта середня спеціальна, непрацюючого, одруженого, працюючого водієм у філії «Днітровська ГЕС-1» ПрАТ «Укргідроенерго», раніше не судимого;

обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,

УСТАНОВИЛА:

Ухвалою Сокирянського районного суду Чернівецької області від 12 листопада 2024 року кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення (кримінального проступку), передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України - закрито у зв`язку з відмовою законного представника неповнолітнього потерпілого від обвинувачення.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, заступник керівника Чернівецької обласної прокуратури ОСОБА_13 подав апеляційну скаргу, зі змісту якої

ЄУНСС: 722/2025/23                                Головуючий у 1-ій інстанції: ОСОБА_14

НП: 11-кп/822/27/25                                        Суддя-доповідач: ОСОБА_1

вбачається, що він просить оскаржувану ухвалу скасувати. Призначити новий розгляд кримінального провадження у суді першої інстанції.

Обґрунтовуючи свої вимоги тим, що судом всупереч вимогам п. 7 ч. 1 ст. 284 та ч. 4 ст. 26 КПК України закрито дане кримінальне провадження щодо ОСОБА_9 у зв`язку з відмовою від приватного обвинувачення особою, яка не наділена таким правом, оскільки на думку апелянта процесуальні статуси законного представника (ст. 59 КПК України) та представника (ст. 58 КПК України) суттєво різняться, як їх права так і їх обов`язки.

Стверджує, що під час судового розгляду був присутній безпосередньо 15-річний потерпілий ОСОБА_11 , за особистою заявою якого було розпочате кримінальне провадження, проте судом роз`яснено учасникам процесу наслідки відмови законного представника неповнолітнього потерпілого від приватного обвинувачення, а не безпосередньо неповнолітнього потерпілого та прийнято рішення про закриття кримінального провадження у зв`язку з відмовою від обвинувачення законного представника неповнолітнього потерпілого, а не потерпілого, як цього вимагає кримінальний процесуальний закон.

Вказує, що судом не з`ясовано причини такої відмови, не з`ясовано думку самого неповнолітнього потерпілого, чи відмовляється він від підтримання обвинувачення у цьому провадженні та чи така відмова законного представника відповідає законним інтересам неповнолітнього потерпілого.

Зазначає, що в оскаржуваній ухвалі, всупереч вимогам п. 1 ч. 1 ст. 372 КПК України, не зазначено місце народження та місце проживання обвинуваченого.

Інших апеляційних скарг та заперечень від учасників судового провадження на адресу апеляційного суду не надходило.

Заслухавши доповідь судді, який виклав суть рішення та вимоги апеляційної скарги, доводи прокурорів: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити з підстав, зазначених у ній, доводи обвинуваченого ОСОБА_9 та захисника ОСОБА_10 , які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, вважаючи оскаржуване рішення районного суду законним та обґрунтованим, думку неповнолітнього потерпілого ОСОБА_11 та його законного представника – ОСОБА_12 , які також заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора, надавши учасникам судового провадження слово в судових дебатах, а обвинуваченому і останнє слово, перевіривши матеріали кримінального провадження з підстав зазначених в апеляційній скарзі та обговоривши наведені у ній доводи, колегія суддів доходить такого.

Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційних скарг.

Згідно з ч. 1 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Так, на думку колегії суддів, зазначені вище вимоги при винесенні оскаржуваної ухвали, судом першої інстанції дотримано.

Приписами ч. 4 ст. 26 КПК України встановлено, що кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення розпочинається лише на підставі заяви потерпілого. Відмова потерпілого, а у випадках, передбачених цим Кодексом, його представника від обвинувачення є безумовною підставою для закриття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 477 КПК України кримінальним провадженням у формі приватного обвинувачення є провадження, яке може бути розпочате слідчим, прокурором лише на підставі заяви потерпілого щодо кримінальних правопорушень, передбачених, зокрема і ст. 125 Кримінального кодексу України.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 284 КПК України встановлено, кримінальне провадження закривається в разі, якщо потерпілий відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, крім кримінального провадження щодо кримінального правопорушення, пов`язаного з домашнім насильством.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що дане кримінальне провадження відноситься до кримінального провадження у формі приватного обвинувачення, а законний представник неповнолітнього потерпілого відмовився від обвинувачення, а тому суд вважав можливим закрити кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення (кримінального проступку), передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.

Окрім цього, судом апеляційної інстанції при підготовці до розгляду даного кримінального провадження, зокрема прослуховування судового засідання Сокирянського районного суду Чернівецької області від 12.11.2024 року, було встановлено, що учасники судового провадження, яким були роз`яснені правові наслідки відмови законного представника неповнолітнього потерпілого від обвинувачення та закриття кримінального провадження, не заперечували проти закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_9 із зазначеної підстави, що ними було підтверджено в судовому засіданні апеляційного суду.

При цьому, заяву потерпілої сторони про відмову від підтримання обвинувачення було підтримано неповнолітнім потерпілим ОСОБА_11 його законним представником ОСОБА_12 , не заперечував проти закриття провадження у справі і прокурор.

Беручи вищенаведене, доводи апелянта про те, що судом не було з`ясовано причини такої відмови, не з`ясовано думку самого неповнолітнього потерпілого, чи відмовляється він від підтримання обвинувачення у цьому провадженні та чи така відмова законного представника відповідає законним інтересам неповнолітнього потерпілого є безпідставними та такими, які не знайшли свого підтвердження.

Згідно правової позиції Верховного суду, викладеній у постанові Верховного Суду від 03.06.2020 у справі №712/1710/19, під час закриття кримінального провадження на підставі відмови потерпілого від обвинувачення суд фактично визнає відсутність самого обвинувачення щодо особи, а тому не потрібно встановлювати сам факт вчинення кримінального правопорушення, ні винуватість чи невинуватість такої особи. За таких обставин не потребують перевірки судом докази, а також немає необхідності в дослідженні того, чи було дотримано інші вимоги процесуального закону під час провадження у справі.

Відповідно до п. 2 ч. 7 ст. 284 КПК України, якщо обставини, передбачені пунктами 5, 6, 7, 8, 9, 9-1 ч. 1 ст. 284, виявляються під час судового провадження, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження.

Зважаючи на вказані положення Кримінального процесуального кодексу, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність закриття даного кримінального провадження у зв`язку з відмовою законного представника потерпілого та неповнолітнього потерпілого від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Таким чином, доводи апеляційної скарги прокурора не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду та не беруться колегією суддів до уваги.

Разом з цим, судова колегія апеляційного суду погоджується з твердженням прокурора, що в оскаржуваній ухвалі, всупереч вимогам п. 1 ч. 1 ст. 372 КПК України, не зазначено місце народження та місце проживання обвинуваченого, однак зазначене не є безумовною підставою для скасування оскаржуваної ухвали.

На підставі наведеного та керуючись ч. 2 ст. 376, ст.ст. 404, 405, 407, 409, 418, 419, 532 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну заступника керівника Чернівецької обласної прокуратури ОСОБА_13 , залишити без задоволення, а ухвалу Сокирянського районного суду Чернівецької області від 12 листопада 2024 року, якою кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення (кримінального проступку), передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, закрито у зв`язку з відмовою потерпілого від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Суддя доповідач:                Судді

_____________                ________________                _________________

ОСОБА_1                   ОСОБА_2                         ОСОБА_3