КИЇВСЬКИЙ AПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 лютого 2025 року м. Київ

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного судуІгнатов Р.М., за участі секретаря судового засідання Бойко Д.О., захисника ОСОБА_1 - адвоката Харчука О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Харчука О.П. на постанову судді Дарницького районного суду м. Києва від 19 грудня 2024 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день винесення постанови становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 27 жовтня 2024 року серії ЕПР № 159814, 24 жовтня 2024 року, о 00 год. 40 хв., у м. Києві по вул. Дніпровська набережна керував транспортним засобом «Audi A4», державний номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкоголічного сп`яніння. Огляд проводився на місці зупинки транспортного засобу зі згоди водія у встановленому законом порядку за допомогою газоаналізатора «Drager Alcotest 6820» під запис на нагрудну бодікамеру, номер тесту 5484, результат позитивний - 2,45%. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху, тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 19 грудня 2024 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день винесення постанови становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Не погоджуючись з постановою суду, захисник ОСОБА_1 - адвокат Харчука О.П. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову Дарницького районного суду м. Києва від 19 грудня 2024 року - скасувати, провадження у справі про адміністративне правопорушення № 753/22758/24 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративно правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - закрити. Або ж вирішити питання щодо можливості застосування аналогії закону та призначити більш м`яке стягнення, ніж передбачено законом відповідно до ст. 69 КК України, в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу, без позбавлення права керувати транспортним засобом.

В обґрунтування своїх вимог вказав, що оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою, винесена з порушенням норм процесуального та матеріально права, без повного з`ясування обставин, що мають значення для справи.

Зокрема, як зазначає апелянт 19 грудня 2024 року суддею Дарницького районного суду м. Києва було притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 тисяч грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. При цьому, суддею під час розгляду справи не було взято до уваги наступне, так відповідно до пояснень ОСОБА_1 , працівниками поліції йому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу «Drager», на що він будучи тверезим погодився. Проте, будучи незгодним із результатами проведеного огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 відмовився підписувати акт огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів. Однак, незважаючи на дані обставини, працівниками поліції усупереч незгоди ОСОБА_1 із результатом огляду на місці зупинки, не було забезпечено проведення огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я протягом 2 - х годин. Таким чином, захисник вказує, що працівниками поліції було порушено вимоги ч. 3 ст. 266 КУпАП, а також вимоги Інструкції від 09.11.2015 року № 1452/735, що у свою чергу відповідно до положень ч. 5 ст. 266 КУпАП, безпосередньо вказує на відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Крім того, апелянт звертає увагу, що відеозапис з нагрудних камер поліцейського долучений до протоколу серії ЕПР1 № 159814 та матеріалів справи, судом безпосередньо в присутності учасників судового процесу не досліджувався, а тому сторона захисту вважає, що суд не мав права в оскаржуваній постанові посилатися на відеозапис, як на доказ вини ОСОБА_1 . Також, захисником ОСОБА_1 - адвокатом Харчуком О.П. акцентується увага, що у відповідності до практики ЄСПЛ, суд розглянув справу без участі сторони обвинувачення, а саме прокурора, чим перебрав на себе обов`язок доказування сторони обвинувачення.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника ОСОБА_1 - адвоката Харчука О.П., який підтримав апеляційну скаргу із наведених у ній підстав; дослідивши письмові матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови місцевого суду в межах апеляційної скарги, а також доводи апеляційної скарги та відповіді на запитання суду, суд апеляційної інстанції вважає апеляційні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Так, незважаючи на доводи апеляційної скарги, матеріали справи про адміністративне правопорушення містять достатньо допустимих доказів, які свідчать про обґрунтованість висновків судді першої інстанції, як щодо фактичних обставин адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, так і доведеності вини ОСОБА_1 у його вчиненні, а саме в тому, що останній, в порушення вимог п. 2.9а Правил дорожнього руху України, керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Зокрема, як обґрунтовано зазначається в оскаржуваній постанові, обставини вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, крім протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 159814 від 27 жовтня 2024 року, підтверджуються також наявними у справі та дослідженими під час її розгляду в суді доказами, а саме: результатом «Аlkotest 6820» тест № 5484, відповідно до якого ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння, а саме 2,45 ‰ проміле алкоголю у крові, який підписаний останнім; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився за допомогою «Аlkotest 6820», результат вказаного тесту позитивний 2,45 ‰. проміле алкоголю у крові; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідно до якого такий огляд не проводився; долученим до матеріалів відеозаписом, іншими матеріалами у їх сукупності.

Погоджуюсь із зазначеними висновками судді, суд апеляційної інстанції вважає їх обґрунтованими та такими, що відповідають фактичним обставинам справи, з огляду на таке.

Відповідно до вимог п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, як це прямо передбачено ч. 2 ст. 266 КУпАП, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.

Згідно з вимогами п. 2 розділу І та п. 1 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 (надалі - Інструкція від 09.11.2015 № 1452/735), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. За наявності ознак, передбачених п. 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.

Крім того, як передбачено пунктами 7, 10 розділу ІІ Інструкції від 09.11.2015 № 1452/735, установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові. Результати огляду на стан сп`яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (додаток 2 Інструкції). У випадку установлення стану сп`яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду.

Враховуючи вимоги вищенаведених нормативних актів, а також обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, які були встановлені на підставі досліджених в судовому засіданні доказів, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними доводи апеляційної скарги його захисника щодо невідповідності висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи, а також щодо винесення оскаржуваної постанови з грубим порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Це стосується також доводів апеляційної скарги захисника ОСОБА_1 - адвоката Харчука О.П. про те, що працівниками поліції було порушено вимоги ч. 3 ст. 266 КУпАП, а також вимоги Інструкції від 09.11.2015 року № 1452/735, адже незалежно від наявності чи відсутності вказаних відомостей, вони не спростовують доведеності належними та допустимими доказами того факту, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом та що останній перебував у стані алкогольного сп`яніння.

Зокрема, як зазначено у постанові суддею першої інстанції, дослівно «долученим до матеріалів відеозаписом, на якому зафіксовано як ОСОБА_1 продуває трубку і прилад «Драгер» показує результат 2,45 ‰ проміле алкоголю у крові та зафіксовано фактичне визнання ним вживання алкогольних напоїв. Так, ОСОБА_1 на запитання поліцейського «Багато випили?» повідомив, що «…літр пива точно» (01 год. 01 хв. 40 с. відеозапису). Після цього працівник поліції вказує, що водій перебуває у стані алкогольного сп`яніння, за що стосовно нього буде складено протокол та роз`яснює його права за ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП (право надавати пояснення, заявляти клопотання, користуватися правовою допомогою), повідомляє про розгляд протоколу в Дарницькому районному суді міста Києва за викликом. Порушень при провадженні справи про адміністративне правопорушення з боку працівників поліції при дослідженні матеріалів та перегляді відеозапису судом не встановлено.»

При цьому, захисник ОСОБА_1 - адвокат Харчук О.П. не наполягав на передослідженні доказів судом апеляційної інстанції, а тому судом не встановлено будь-яких даних, які б дозволили зробити висновок про те, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу, було проведено без дотримання вимог, передбачених ст. 266 КУпАП та Інструкцією від 09.11.2015 № 1452/735, а оформлені за його результатами документи були складені з істотними порушеннями або не відповідали вимогам закону.

Крім того, посилання сторони захисту щодо неучасті прокурора в суді першої інстанції під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, спростовуються наступним, так положеннями ст. 250 КУпАП чітко передбачено, що при провадженні у справах про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 172-4 - 172-9, 172-9-2 цього Кодексу, участь прокурора у розгляді справи судом є обов`язковою, у всіх інших випадках у суду відсутні важелі впливу і реагування у разі неявки до судового засідання прокурора під час розгляду, зокрема і даної категорії справ.

Щодо доводів сторони захисту та застосування аналогії закону і призначенні більш м`якого стягнення, ніж передбачено законом відповідно до ст. 69 КК України, в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу, без позбавлення права керувати транспортним засобом, то суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке.

Так, аналогія закону полягає у застосуванні судом, правової норми або норм, що регулюють відносини, подібні до тих, які є предметом розгляду в межах конкретної правової ситуації або правового спору. При цьому, аналогія закону та аналогія права допускається для застосування судом виключно з метою та лише у випадку взагалі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини. Водночас, статтею 130 КУпАП, чітко регламентована межа та санкція адміністративного стягнення у разі вчинення даного правопорушення, що виключає можливість застосування аналогії закону у даному випадку.

У зв`язку з цим, суд апеляційної інстанції не вбачає законних підстав для застосування аналогії закону, а також визнання доказів, у тому числі відеозапису, на підставі яких ґрунтується оскаржуване судове рішення, неналежними та недопустимими.

З урахуванням вищенаведеного, а також наявних у справі доказів, які були оцінені судом першої інстанції у відповідності до вимог, передбачених ст. 252 КУпАП, суд апеляційної інстанції не вбачає жодних правових підстав для того, щоб погодитися з доводами апеляційної скарги про те, що оскаржувана постанова, винесена з порушенням норм матеріального чи процесуального права.

За таких обставин, оскільки вина ОСОБА_1 доведена сукупністю належних, допустимих та достатніх доказів, в той час як доводи поданої апеляційної скарги в ході судового розгляду справи в апеляційному порядку не знайшли свого підтвердження, за наслідками розгляду апеляційної скарги захисника ОСОБА_1 - адвоката Харчука О.П., суд апеляційної інстанції вважає необхідним прийняти рішення, яким залишити вказану скаргу без задоволення, а постанову судді Дарницького районного суду м. Києва від 19 грудня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - без змін.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Харчука О.П. залишити без задоволення, а постанову Дарницького районного суду м. Києва від 19 грудня 2024 року, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день розгляду справи становить 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік, - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя

Київського апеляційного суду Р.М. Ігнатов

Справа № 753/22758/24

Апеляційне провадження № 33/824/1108/2025

Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП

Суддя у першій інстанції - Бондаренко М.С.

Суддя в апеляційній інстанції - Ігнатов Р.М.