УХВАЛА
іменем україни
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого-судді Єлфімова О.В.
суддів
за участю прокурора Сахна Р.І., Шибко Л.В.,
Вергізової Л.А.
розглянула в судовому засіданні 25 жовтня 2011 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_5 на вирок Млинівського районного суду Рівненської області від 22 грудня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Рівненської області від 12 квітня 2011 року.
Зазначеним вироком
ОСОБА_5,
ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, українця, громадянина України, раніше не судимого,
засуджено за ч. 1 ст. 121 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки.
Ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 12 квітня 2011 року вирок місцевого суду залишений без зміни.
ОСОБА_5 визнано винним в тому, що він 26 квітня 2009 року, приблизно о 15:00 год., перебуваючи в господарстві ОСОБА_6 у с. Залав’є Млинівського району Рівненської області, на ґрунті особистих неприязних відносин, умисно наніс 2-3 удари рукою в голову ОСОБА_7, а після падіння потерпілого на землю, наніс ще і удари ногами в голову, заподіявши тяжкі тілесні ушкодження.
У касаційній скарзі засуджений просить судові рішення скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у зв’язку з неправильним застосуванням кримінального закону та однобічністю і неповнотою судового слідства, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи. Вважає, що його дій слід кваліфікувати за ст. 123 КК України.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який заперечував проти задоволення касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_5 у вчиненні злочину при обставинах, викладених у вироку, ґрунтуюється на зібраних у справі доказах, зокрема, показах самого засудженого ОСОБА_5, який, визнав, що саме він наніс батьку удари, показах потерпілого ОСОБА_7, свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_6, даними висновків судово-медичних експертиз.
Посилання у касаційній скарзі засудженого ОСОБА_5 на однобічність і неповноту судового та досудового слідства були предметом розгляду судів першої й апеляційної інстанції, та їм дана належна оцінка. Відповідно до вимог ст. 398 КПК України вони перегляду в касаційному порядку не підлягають. Отже, при розгляді доводів касаційної скарги колегія суддів виходить із фактичних обставин справи, встановлених судом.
Доводи засудженого ОСОБА_5 на те, що він перебував у стані сильного душевного хвилювання є безпідставними. Характер поведінки засудженого до і після вчинення ним злочину свідчать про відсутність у нього такого стану. Відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи засуджений ОСОБА_5 в момент вчинення злочину будь-яким психічним захворюванням не страждав, в тимчасово хворобливому стані (патологічне сп’яніння, смерекові розлади свідомості, патологічний афект та ін.) не знаходився, міг усвідомлювати свої дії і керувати ними (а.с. 129-132).
Аналіз усіх доказів дає підстави касаційному суду зробити висновок про правильність кваліфікації дій ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 121 КК України.
Призначене засудженому покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України та є необхідним і достатнім для його виправлення.
Враховуючи, що кримінальний закон застосовано правильно, істотних порушень кримінально-процесуального закону не допущено, касаційна скарга засудженого задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 394-396 КПК України, колегія суддів
у х в а л и л а:
вирок Млинівського районного суду Рівненської області від 22 грудня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Рівненської області від 12 квітня 2011 року щодо ОСОБА_5 залишити без зміни, а касаційну скаргу засудженого – без задоволення.
С у д д і:
____________ ____________ _____________
О.В. Єлфімов Р.І.Сахно Л.В.Шибко