Справа № 1-21

                                                                         2008 рік

В И Р ОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2008 року    Бахмацький районний суд Чернігівської області в складі: головуючого судді -  Приліпка В.М.

з участю секретаря - Петренко О.Г.

прокурора - Похилька Я.М.

потерпілого - ОСОБА_1

адвокатів -  ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Бахмач кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Балта, Одеської області, цигана, громадянина України, освіта 9 класів,  не  одруженого, не працюючого, жителя АДРЕСА_1, раніше не засудженого, у вчиненні злочину, передбаченого ст.187 ч.2 КК України, ст. 304 КК України;

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця смт. Старокозаче, Білгород-Дністровського району, Одеської області, молдованина, громадянина України, учня 6 класу Фастовецької ЗОШ, жителя АДРЕСА_2, раніше не засудженого, у вчиненні злочину, передбаченого ст.187 ч.2 КК України , -

В С Т А Н О В И В :

26 жовтня 2006 року, близько 2 години ночі ОСОБА_4 за попереднім зговором з неповнолітнім ОСОБА_5, перебуваючи на вул. Червоноармійській, м. Бахмач, з метою заволодіння чужим майном, вчинили напад на громадянина ОСОБА_1, завдавши останньому тілесні ушкодження у вигляді закритої травми грудної клітини, гематом повік та субкон”юктивальний крововилив, які за висновком судово-медичної  експертизи №  172 від  13 липня 2007 року носять характер  легких  тілесних  ушкоджень, що спричинили  короткочасний розлад здоров'я, заволодівши при  цьому  мобільним телефоном „Nokia - 6020”, вартістю 450 гривень,  шкіряним чохлом  до мобільного телефону „Nokia - 6020”, вартістю 25 гривень,  шкіряною сумочкою до мобільного телефону з кріпленням для поясного ременя, вартістю 35 грн., стартовим пакетом „Djuice”, вартістю 25 гривень,  з 15 гривнями  на рахунку, блоком сигарет з  фільтром „Атаман”, вартістю 10 гривень 50  коп.,  двома пачками сигарет з  фільтром „Бонд”, вартістю  2 гривні за кожну, чоловічою курточкою із  шкірозамінника, вартістю 80 гривень,  та грошима в сумі 40 гривень, чим спричинили потерпілому ОСОБА_1 матеріальної  шкоди на загальну суму 684 гривні 50 коп.

Допитаний в судовому засіданні  підсудний ОСОБА_4 винним себе в пред'явленому обвинуваченні не  визнав, заявлений до нього  позов прокурора про відшкодування  витрат пов'язаних зі стаціонарним  лікуванням потерпілого від злочину в сумі 1298 гривень 46 коп. не визнав і пояснив, що  восени 2006 року він зі своїм дядьком ОСОБА_6 поїхали на станцію Бахмач-Київський, де  мали намір почекати електричку, але  вокзал був закритий, то вони вирішили піти на  станцію Бахмач-Пасажирський. ОСОБА_6 ішов попереду, а він трохи позаду  від  нього. Неподалік від залізничного переїзду вони побачили п'яного  чоловіка, який  вів велосипед.  ОСОБА_6 підійшов до  потерпілого, як  йому відомо зараз  прізвище  потерпілого  ОСОБА_1, щось спросив у нього, а  коли той повернувся, то вдарив  останнього. Від удару ОСОБА_1 впав. ОСОБА_6 ударив його ще два рази ногою. Потім зняв з потерпілого куртку,  забрав мобільний телефон, який  випав з  рук потерпілого,  гаманець, де було  двадцять гривень,  та дві карти. Потерпілий лежав на землі, а вони пішли далі. Трохи пізніше він  та ОСОБА_6 обмінялись  мобільними телефонами, він віддав ОСОБА_6 свій Panasonic - G-50, а ОСОБА_6 йому  викрадений у  ОСОБА_1   мобільний телефон. Перехід   через  залізничну колію в районі  вокзалу станції Бахмач-Київський не освітлювався.

Після цього  вранішньою електричкою, яка йде  о 3 годині  50  хвилин вони виїхали до м.Києва.

Під час досудового  слідства він визнав себе винним у вчиненні разом з ОСОБА_5 зазначеного злочину, бо мав намір  „прикрити” свого дядька. Крім того працівники міліції застосовували до нього  незаконні методи ведення слідства, били його. І під цим тиском він і визнав себе винним у скоєному злочині. При цьому ОСОБА_5 разом з ними не було.

Допитаний в судовому  засіданні  підсудний ОСОБА_5 винним себе в пред'явленому обвинуваченні не  визнав, заявлений до нього  позов прокурора про відшкодування  витрат пов'язаних з лікуванням потерпілого від злочину в сумі 1298 гривень 46 коп. не визнав і пояснив, що в ніч  на  26  жовтня 2006 року  він з села нікуди не виїжджав, з будинку не виходив, спав. Під час  досудового слідства він визнавав себе  винним у вчинені  злочину, бо він жалів   дядка ОСОБА_6, боявся за себе, бо під час приїзду у с. Фастовці працівників міліції, працівник міліції ОСОБА_7 в його присутності бив брата  ОСОБА_4, чим здійснював на нього психічний тиск. Працівники міліції  проводили впізнання без адвоката,  без  педагога. Перед впізнанням  їх  показали спочатку потерпілому, а потім проводили впізнання.

Незважаючи на невизнання підсудними своєї  вини у скоєному злочині, їх вина у вчиненому злочині підтверджується сукупністю зібраних по справі та послідовно досліджених в судовому засіданні доказів :

Так, допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1 пояснив, що 26 жовтня 2006 року, близько першої години ночі він  повертався додому з  роботи на велосипеді. Коли він знаходився в районі станції Бахмач-Київський, де минув перехід через залізничну колію, та почав  іти по вул. Червоноармійській, звернув увагу на  те, що  слідом за ним ідуть двоє чоловіків. У цей час на його  мобільний телефон „Nokia - 6020” подзвонила  сестра його дружини.  Коли він зупинився та  почав з нею розмовляти  по телефону, почув позаду кроки і обернувшись,  побачив двох  молодих людей  циганської  національності, які рухались пішки у попутному з ним напрямку. Раптом один з  них обігнав його з правого боку та вдарив кулаком в обличчя в праве око і одночасно другий чоловік ударив його в спину. Від цих  ударів він впав на землю, мобільний телефон випав у нього  з рук,  а невідомі почали бити його  ногами по  тілу, він втратив свідомість. Прийшов до свідомості  близько  другої  години ночі і виявив, що в нього забрали  куртку з шкірозамінника, чорного  кольору, з  вставками білого кольору з надписом „14” та „24” вишитим  нитками  червоного та білого  кольору, дві банківські картки, банків „Експрес” та „ПриватБанк”, мобільний телефон „Nokia - 6020”, з шкіряним чохлом  до мобільного телефону „Nokia - 6020”,   шкіряну сумочку до мобільного телефону з кріпленням для поясного ременя, стартовий  пакет „Djuice”,   з 15 гривнями  на рахунку, блок сигарет з  фільтром „Атаман”, який знаходився в господарській сумці, яка висіла на рулі велосипеда,  дві пачки сигарет з  фільтром „Бонд”, та  гроші в сумі 40 гривень. Так як йому було дуже зле, то він  пішов додому. А вранці  наступного дня, коли їхав  до лікарні, то  знайшов на  цьому місці свій велосипед.

До Бахмацького РВ УМВС із заявою про вчинений на нього  напад він звернувся лише 25 грудня 2006 року, так як хотів із братом встановити особи нападників.Але працівники міліції знали, що на нього напали вже на слідуючий день, так як їм про це повідомили із лікарні, бо у зв'язку  з отриманими  травмами він  лікувався в хірургічному відділенні Бахмацької  ЦРЛ з 26 жовтня по 17 грудня 2006 року.

Оскільки перед нападом на нього він бачив цих людей, так як територія ст.Бахмач-Київський освітлюється, та під час нападу він побачив ще раз обличчя одного з нападників, то під час  проведення працівниками міліції впізнання серед  осіб, які були в кабінеті він впізнав   в обличчя ОСОБА_4 та ОСОБА_5.В судовому засіданні він також впізнав підсудних і наполягає, що це вони вчинили безпосередньо напад на нього.Ніякого третього чоловіка з підсудними не було.

Пояснення потерпілого  ОСОБА_1, суд покладає в основу обвинувачення, так як вони  повністю узгоджуються з поясненнями підсудних, які вони давали під час досудового слідства, повністю  визнаючи себе винними  у вчиненні  зазначеного злочину,  будучи допитаними у присутності захисників.

Так,  будучи  допитаним в якості підозрюваного 27 грудня 2006 року ( а.с.44) та в якості обвинуваченого 04 січня 2007 року та 23 лютого 2007 року ( а.с.66, 116-117)  ОСОБА_4 пояснював, що  восени 2006 року, дати  точно він не пам'ятає,  він разом зі своїм двоюрідним братом ОСОБА_5, електропотягом приїхали  на  станцію Бахмач-Київський, близько 24 години ночі, та пішли у напрямку  вокзалу станції Бахмач-Пасажирський, маючи намір  вранішньою  електричкою  виїхати до міста Київ. У цей час побачили, що на дорозі стоїть якийсь молодий чоловік у  куртці з шкірозамінника. Він запропонував   ОСОБА_5 побити  цього  чоловіка та забрати  в нього гроші та інші речі.  ОСОБА_5  на його  пропозицію спочатку  не погодився, але потім він його умовив. Вони підійшли до цього чоловіка, він вдарив його кулаком в обличчя, щоб повалити на землю. Чоловік впав, він ще  один раз вдарив в ділянку ніг. Чи бив ОСОБА_5 він сказати не  може, так як пройшло  багато часу. Потім  він забрав у цього  чоловіка  мобільний телефон „Nokia - 6020” з панеллю сіро-чорного  кольору, який випав з рук того чоловіка  після першого удару,  забрав гаманець темного кольору з шкіри  чи шкірозамінника, у якому було близько  20 гривень,  Також зняв з того  чоловіка  куртку з шкірозамінника з  білими чи  червоними  смугами. Чоловік залишився  лежати на землі, а вони пішли на залізничну станцію Бахмач - Пасажирський, звідки о  4 годині елктропотягом виїхали до Києва.Про те, що ОСОБА_5 був неповнолітнім він добре знав.

Будучи допитаним в якості  обвинуваченого (а.с.59) в присутності адвоката ОСОБА_8 04 січня 2007 року неповнолітній ОСОБА_5 дав пояснення аналогічні поясненням  обвинуваченого  ОСОБА_4, уточнивши при цьому, що він особисто потерпілого не бив, а бив ОСОБА_4. Також ОСОБА_4  забрав у потерпілого гроші в сумі 40 гривень, купюрами  номіналом  двадцять гривень,  нового зразка,  десять гривень однією купюрою, та десять гривень купюрами  номіналом по дві гривні. Куртку йому віддав  ОСОБА_4, а мобільний телефон залишив собі.  Гроші вони  витратила на поїздку до м.Києва, а мобільний телефон пізніше працівники міліції вилучили у ОСОБА_4. Де поділась  куртка він сказати не може, але точно знає, що він її привіз додому.

Під час проведення  очної ставки (а.с.67), яка була проведена за участю адвоката ОСОБА_8,  як ОСОБА_4 так і ОСОБА_5 підтвердили факт  нападу ними  26 жовтня 2006 року  на чоловіка в  районі станції Бахмач - Київський, спричинення йому тілесних ушкоджень, та  заволодіння   мобільним телефоном, курткою та  грошима.

25 грудня 2006 року під час огляду  одягу та особистих речей ОСОБА_4 було виявлено та вилучено  мобільний телефон марки „Nokia - 6020”, сіро-чорного кольору, серійний НОМЕР_1, в чохлі  чорного кольору (а.с.8); вартість зазначеного  мобільного телефону, станом на  26 жовтня 2006 року складає 450 грн. (а.с.15);  відповідно до довідок вартості (а.с.16-20) вартість  шкіряного чохла до  мобільного  телефону складає  25 гривень,  сумочка для мобільного телефону - 35 грн.,  стартовий пакет „Djuice” - 25 гривень,  блок сигарет з  фільтром „Атаман” -  10 грн. 50 коп.,  дві пачки сигарет „Бонд” - дві гривні, гаманець чоловічий з шкірозамінника - 25 грн.

Відповідно до висновку   комісійної судово-медичної  експертизи №  172 від  13 липня 2007 року (а.с.253-257 ) у потерпілого  ОСОБА_1  мали місце  тілесні ушкодження у вигляді  закритої травми  грудної  клітини, гематом повік та  субкон'юктивального крововиливу, які могли  бути спричинені 26 жовтня 2006 року від дії твердих тупих  предметів, носять характер легких тілесних ушкоджень, що спричинили  короткочасний розлад здоров'я. Лікування  ОСОБА_1 в Бахмацькій ЦРЛ з 31 жовтня по  17 листопада 2006 року  пов'язано з травмою, яку він  отримав 26 жовтня 2006 року. Тілесні ушкодження, які були виявлені при проведені комісійної судово-медичної  експертизи у ОСОБА_1 малоймовірно могли утворитись при падінні  з висоти власного  зросту.

Під час обшуку 12 січня  2007 року (а.с.80)  у громадянки ОСОБА_9  жительки с. Фастовці, Бахмацького району було виявлено та вилучено на вішалці біля дверей чорну куртку з шкірозамінника,  з білими вставками з  цифрами 14 на  рукаві червоного  кольору та цифрами 24 на передній частини  білого кольору.

Під час відтворення обстановки та обставин події 02 лютого 2007 року   обвинувачений ОСОБА_4. докладно  розповів та показав за яких обставин  він та ОСОБА_5 вчинили напад на потерпілого  ОСОБА_1 ( а.с.98-100).

Під час відтворення  обстановки та обставин події  за участю потерпілого (а.с.219-220)  потерпілий  розповів та показав за яких обставин на нього 26 жовтня 2006 року  був вчинений розбійний напад, та  впізнав в обличчя статиста, який під час відтворення знаходився  на місці нападника  ОСОБА_4

Як вбачається з довідки  начальника станції Бахмач (а.с.221)  територія  станції Бахмач-Київський, зокрема перехід через залізничні колії, 26 жовтня 2006 року освітлювались, так як в темний час доби постійно вся територія станції освітлюється.

Таким чином невизнання підсудними  ОСОБА_4 та ОСОБА_5  своєї вини у скоєному злочині, суд розцінює як обраний ними  спосіб захисту та намагання уникнути  покарання.

Суд не може  погодитись з твердженням підсудного ОСОБА_4, щодо  застосування до нього  під час досудового  слідства незаконних методів та психічного  насильства, оскільки відповідно до  постанови суду  прокуратурою Бахмацького району  проводилась перевірка зазначеного факту. Відмовлено в порушенні кримінальної справи за  відсутності в діях працівників міліції  складу злочину.

Аналізуючи зібрані по справі докази в їх  сукупності суд вважає, що дії підсудних ОСОБА_4 та ОСОБА_5   органами досудового слідства правильно  кваліфіковані за ч.2 ст. 187 КК України, так як вони вчинили  розбій за попередньою змовою групою осіб.

Дії ОСОБА_4 правильно кваліфіковані за ст. 304 КК України  так як він втягнув неповнолітнього в злочинну діяльність.

Вирішуючи питання про міру покарання підсудним, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винних.

ОСОБА_4 за місцем проживання характеризується посередньо.

ОСОБА_5 за місцем проживання  характеризується негативно, за місцем навчання  посередньо.

На обліку у нарколога та лікаря-психіатра підсудні не  перебувають.   

Обставини, що пом'якшують покарання підсудному  ОСОБА_4  судом не установлені.

Обставини, що  пом'якшують покарання підсудному  ОСОБА_5 - вчинення злочину неповнолітнім,  вперше,  внаслідок збігу тяжких  сімейних обставин, оскільки підсудний ОСОБА_5 мешкає в сім'ї зі своєю бабусею та її співмешканцем.,  батьки з ним не проживають

Обставини, що обтяжують покарання  підсудним судом не установлено.

З урахуванням фактичних обставин справи,  ролі підсудного ОСОБА_5 у вчиненні злочину, особи підсудного, який є неповнолітнім,  наявності  декількох  обставин, що  пом'якшують  покарання  підсудному  та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, суд находить  можливим  застосувати до підсудного   ОСОБА_5  Я.М. ст. 69 КК України і призначити  йому покарання нижче від найнижчої межі передбаченої законом за даний злочин, та не застосовувати до  нього додаткову міру покарання у вигляді конфіскації майна.

З урахуванням фактичних обставин справи, тяжкості вчиненого, особи підсудного, який є не судимим, по місцю проживання характеризується посередньо, частково відшкодував матеріальну шкоду, суд находить  можливим  застосувати до підсудного   ОСОБА_4 ст. 69 КК України і призначити  йому покарання нижче від найнижчої межі передбаченої законом за даний злочин.

З обвинувачення підсудного ОСОБА_4 необхідно виключити  таку обставину, що обтяжує покарання як  сукупність злочинів, оскільки зазначена обставина не  передбачена ст. 67 КК України.

З  урахуванням викладеного, особи  винних, обставин справи,  суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4, та ОСОБА_5  покарання у вигляді позбавлення волі, так як виправлення та перевиховання  їх  можливе лише в умовах  ізоляції від суспільства.

Прокурором Бахмацького району  по справі заявлений цивільний позов про стягнення з ОСОБА_4 та ОСОБА_5,  солідарно, на користь Бахмацької  ЦРЛ, в рахунок відшкодування  витрат пов'язаних з стаціонарним лікуванням потерпілого від злочину 1298 грн. 46 коп.

Суд вважає, що позов прокурора підлягає задоволенню, оскільки вина  підсудних  у спричинені  тілесних  ушкоджень потерпілому  ОСОБА_1 повністю доведена судовим слідством. Згідно довідки Бахмацької  ЦРЛ ( а.с. 125) вартість стаціонарного  лікування  потерпілого  ОСОБА_1 в період з  31 жовтня 2006 року по 11 листопада 2006 року, складає 1298 грн. 46 коп.Згідно висновку комісійної судово-медичної  експертизи №  172 від  13 липня 2007 року (а.с.253-257 ) лікування  ОСОБА_1 в Бахмацькій ЦРЛ з 31 жовтня по  17 листопада 2006 року  пов'язано з травмою, яку він  отримав 26 жовтня 2006 року.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України,  суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_4  визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ст. 187 ч.2 та ст. 304  КК України і призначити йому за ст.187 ч.2 КК України із застосуванням ст.69 КК України 5 (п”ять) років позбавлення волі з  конфіскацією всього належного йому майна, за ст. 304 КК України - 1 (один) рік позбавлення волі.

На підставі  ч.1 ст. 70 КК України,  за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити до  відбуття ОСОБА_4 - 5 (п”ять) років позбавлення волі з  конфіскацією всього належного йому майна.

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.187 ч 2 КК України  і з застосуванням ст. 69 КК України призначити  йому 2 (два) роки позбавлення  волі, на підставі ст.69 КК України  не призначати підсудному ОСОБА_5  додаткового  покарання у вигляді конфіскації  майна.

Термін відбування покарання підсудним  ОСОБА_4 та ОСОБА_5 рахувати з 26  грудня 2006 року, тобто з моменту фактичного затримання.

Запобіжний захід засудженим  ОСОБА_4 та ОСОБА_5., до набрання вироком законної сили, залишити утримання під вартою в СІЗО м. Новгород-Сіверський.

Стягнути із засуджених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 солідарно, в рахунок відшкодування витрат пов'язані зі стаціонарним лікуванням потерпілого від злочину, на користь  Бахмацької  ЦРЛ - 1298  ( одна тисяча двісті дев'яносто вісім) грн. 46 коп.

Речові докази по справі  інструкцію та гарантійний талон до мобільного телефону марки „Nokia - 6020”, мобільний телефон марки „Nokia - 6020”,  серійний НОМЕР_1, та  чохол чорного кольору залишити  потерпілому Якименку.

Речові докази  по справі - чорну куртку з шкірозамінника,  з білими вставками з  цифрами 14 на  рукаві червоно  кольору та цифрами 24 на передній частини  білого кольору, яка зберігається в  кімнаті речових доказів Бахмацького РВ УМВС -  повернути потерпілому ОСОБА_1

                           Вирок може бути оскаржений,  на нього  може бути подана апеляція прокурором  до апеляційного суду Чернігівської області на протязі 15 діб з моменту його проголошення, а засудженими ОСОБА_4 та ОСОБА_5   - протягом  п'ятнадцяти діб з  моменту вручення  їм  копії  вироку.

Суддя: