п о с т а н о в а
іменем України
Справа № 2а-159/08
27 лютого 2008 року Харківський окружний адміністративний суд
у складі: головуючого - судді Ральченка І. М.,
при секретарі - Спіріній О. С.
за участю представників:
позивача - Антоненка Д. О.
відповідача - Малахової Ю. А.
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Небозвід» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова про визнання нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,
В С Т А Н О В И В :
Позивач, ТОВ «Небозвід», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просив визнати нечинним рішення ДПІ у Київському районі м. Харкова № 0004592301 від 27 червня 2007 р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій до ТОВ «Небозвід» в сумі 1581450,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог ТОВ «Небозвід» посилається на те, що перевірка, за результатами якої було здійснено нарахування оспорюваних штрафних санкцій, була здійснена протиправно; передбачена п. 1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» фінансова санкція застосовується лише в тих випадках, коли розрахункова операція була проведена без будь-яких засобів фіксування обсягу розрахункових операцій (реєстратора розрахункових операцій або книги обліку розрахункових операцій, розрахункової книжки і розрахункових квитанцій); ТОВ «Небозвід» не перевищило граничний розмір, в зв'язку з чим не повинно було переходити на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій; ТОВ «Небозвід» не порушувало порядку використання розрахункової книжки.
Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що перевірка позивача була здійснена правомірно, а викладені в акті перевірки обставини свідчать про вчинення ТОВ «Небозвід» порушень, які стали підставою для нарахування штрафних санкцій.
Вислухавши пояснення представників сторін та розглянувши матеріали справи суд встановив наступне.
11.06.2007 р. службовими особами Державної податкової адміністрації в Харківській області було здійснено перевірку щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу позивачем, про що складено відповідний акт перевірки.
27 червня 2007 р. відповідачем було прийнято рішення № 0004592301 про застосування штрафних (фінансових) санкцій до позивача в сумі 1581450,00 грн.
В рішенні № 0004592301 про застосування штрафних (фінансових) санкцій зазначено, що на підставі акта перевірки встановлено порушення п. 1, п. 5 ст. 3, ст. 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 6 липня 1995 р. № 265/95, зі змінами та доповненнями, п. 1 постанови КМУ «Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій» від 7 лютого 2001 р. № 121, зі змінами та доповненнями, п. 2 постанови КМУ «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 23 серпня 2000 р. № 1336, зі змінами та доповненнями.
Здійснення контролю за дотриманням порядку проведення розрахунків врегульовано розділом IV (ст. 15 - 16) Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Зокрема, згідно зі ст. 15 цього Закону такий контроль здійснюється податковими органами шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до законодавства України.
У питаннях застосування РРО Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» є спеціальним. Отже, інші акти законодавства, у тому числі й Закон України «Про державну податкову службу в Україні», застосовуються тільки в частині, не врегульованій Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Отже, до перевірок РРО застосовуються всі правила, що стосуються допущення посадових осіб до проведення планових та позапланових перевірок (ст. 112 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»).
Тому посадові особи податкового органу мають право приступити до проведення перевірок РРО за умови надання суб'єкту господарювання під розпис: направлення на перевірку; копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової перевірки.
При цьому обидва документи має бути оформлено відповідно до вимог, установлених ст. 112 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».
Ст. 112 Закону не передбачено необхідності видання наказу про проведення планової перевірки.
Таким чином, з метою контролю за порядком дотримання розрахунків органи державної податкової служби (у межах повноважень, визначених ст. 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг») можуть проводити як планові, так і позапланові перевірки щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій.
Відповідач надав до матеріалів справи витяг з плану перевірок за здійсненням СПД розрахункових операцій у сфері готівкового обліку на червень 2007 р., до якого під порядковим номером 826 включений позивач по справі.
Оскільки перевірка позивача була плановою, то її проведення відповідно до положень ст. 112 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» не потребувало видання наказу керівника податкового органу.
Направлення на перевірку, які наявні в матеріалах справи, оформлені належним чином та були надані позивачу до початку перевірки.
Тому суд відхиляє доводи позивача щодо незаконності здійснення перевірки, за результатами якої було застосовано штрафні санкції.
Оскільки в п. 1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій (за умови обов'язковості їх застосування згідно з цим Законом) визначене як окреме і незалежне від наявності інших обставин порушення, суд також відхиляє твердження позивача про те, що передбачена п. 1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» фінансова санкція застосовується лише в тих випадках, коли розрахункова операція була проведена без будь-яких засобів фіксування обсягу розрахункових операцій (реєстратора розрахункових операцій або книги обліку розрахункових операцій, розрахункової книжки і розрахункових квитанцій).
В акті перевірки зазначено, що обсяг розрахункових операцій ТОВ «Небозвід», які було проведено із застосуванням книги обліку розрахункових операцій, розрахункової книжки і розрахункових квитанцій, за період з 01.12.2005 р. до 18.11.2006 р. склав 200359,30 грн.
В зв'язку з цим, перевіряючі дійшли висновку про порушення ТОВ «Небозвід» граничного розміру річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування реєстраторів розрахункових операцій є обов'язковим.
Актом перевірки підтверджено, що позивач на час проведення перевірки здійснював діяльність з надання послуг виїзної медичної допомоги, що відповідає такому виду діяльності як надання медичних послуг виїзними бригадами та медичне обслуговування вдома у замовника і позивач має ліцензію на вказаний вид діяльності серії АВ № 049454 від 22.02.2006 р. з терміном дії до 22.02.2011 р.
Зазначена обставина також не заперечується сторонами по справі і в суду не виникає сумніву щодо її достовірності та добровільності визнання.
Для зазначеного виду діяльності п. 2 постанови КМУ від 23 серпня 2000 р. № 1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» встановлено граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування реєстраторів розрахункових операцій є обов'язковим, в сумі 200000 грн.
Таким чином, сума перевищення вказаного граничного розміру згідно з даними перевірки склала 359,30 грн.
28 жовтня 2006 року ТОВ «Небозвід» отримало у ОСОБА_1 1500,00 грн. та повинно було повернути їх до 31 грудня 2006 року.
Факт передачі від ОСОБА_1 ТОВ «Небозвід» суми позики підтверджується розрахунковою квитанцією АААХ 257833 від 28.10.2006 р.
Розрахункова квитанція АААХ 257833 від 28.10.2006 р. була складена не у зв'язку з отриманням коштів за продані товари (виконані роботи, надані послуги), а на підтвердження операції, яка не є продажем товарів (виконанням робіт, наданням послуг), а саме на підтвердження фактичного отримання відповідачем від позивача суми за договором позики.
Зазначені обставини щодо ТОВ «Небозвід» встановлені рішенням Київського районного суду м. Харкова від 26 липня 2007 р. в цивільній справі № 2-4101/07/14 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Небозвід», яке набрало законної сили.
В ч. 1 ст. 72 КАС України закріплено, що обставини, встановлені судовим рішенням в цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких бере участь особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Таким чином, встановлені в рішенні Київського районного суду м. Харкова від 26 липня 2007 р. в цивільній справі № 2-4101/07/14 обставини видачі розрахункової квитанції АААХ 257833 від 28.10.2006 р. не підлягають доказуванню по даній справі.
Крім того, ці обставини відповідають іншим обставинам даної справи, які підтверджуються розпискою від 28.10.2006 р., щодо надання позики ОСОБА_1 позивачу по справі, даним книги обліку розрахункових операцій, копія якої надана позивачем до матеріалів справи.
Судом встановлено, що сума за розрахунковою квитанцією АААХ 257833 від 28.10.2006 р. було врахована при визначенні того, чи перевищив позивач граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування реєстраторів розрахункових операцій є обов'язковим.
Однак отримання коштів в позику, на підтвердження чого позивачем було видано розрахункову квитанцію АААХ 257833 від 28.10.2006 р., не є розрахунковою операцією у розумінні абз. 4 ст. 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» і не є продажем товарів (наданням послуг).
Тому сума за цією розрахунковою квитанцією, яка становить 1500 грн., не повинна була враховуватися при визначенні граничного розміру річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування реєстраторів розрахункових операцій є обов'язковим.
На підставі зазначеного суд приходить до висновку, що обсяг розрахункових операцій проведених позивачем за період з 01.12.2005 р. до 18.11.2006 р. склав не 200359,30 грн., як зазначено в акті перевірки, а 198859,30 грн.
Таким чином, позивач не перевищив вищезгаданий граничний розмір і не повинен був переходити на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій за підсумками вказаного в акті перевірки періоду.
Судом відхиляються доводи відповідача про те, що зазначені обставини не були повідомлені під час здійснення перевірки, рішення Київського районного суду м. Харкова постановлено вже після винесення відповідачем оскаржуваного рішення, а також про те, що наявність порушення підтверджується поясненнями юрисконсульта ТОВ «Небозвід» Рогової Н. О.
КАС України не містить у якості умови для звільнення від доказування обставин, які встановленні судовим рішенням в цивільній справі, того, що таке судове рішення повинно бути постановлено до винесення оскаржуваного рішення або до подання позовної заяви позивачем в адміністративній справі.
Для звільнення від доказування за правилами КАС України має значення лише те, чи встановлено певні обставини стосовно особи, яка бере участь в адміністративній справі, і те, чи набрало законної сили судове рішення в цивільній справі, яким встановлено такі обставини, на час судового розгляду адміністративної справи, для якої такі обставини мають значення.
Незважаючи на те, що рішення Київського районного суду м. Харкова від 26.07.2007 р. в цивільній справі № 2-4101/07/14 було постановлено після винесення оскаржуваного позивачем рішення, ним були встановлені обставини, які фактично мали місце 28 жовтня 2006 р. і мають суттєве значення для вирішення питання про обґрунтованість застосування штрафних санкцій оскаржуваним рішенням.
Чинним законодавством не передбачено покладення на суб'єкта господарювання відповідальності за порушення Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» при фактичній відсутності правопорушення лише на тій підставі, що під час здійснення перевірки дотримання вимог зазначеного Закону України особам, які здійснювали перевірку, не були повідомлені певні обставини.
Пояснення Рогової Н. О. не спростовують обставини видачі розрахункової квитанції АААХ 257833 від 28.10.2006 р., які встановлені судовим рішенням в цивільній справі і не підлягають доказуванню. Ці обставини також відповідають поясненням позивача щодо видачі цієї розрахункової квитанції, які підтверджені розпискою від 28.10.2006 р.
Рішенням відповідача також накладено на позивача штрафні санкції в сумі 340 грн. на підставі п. 3 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
З акту перевірки вбачається, що підставою для застосування таких санкцій стало встановлене під час перевірки порушення порядку ведення розрахункової книжки (на реєстраційній сторінці відсутня дата початку використання).
П. 3 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» встановлено відповідальність не за порушення порядку ведення розрахункової книжки, а за порушення встановленого порядку її використання.
Пунктом 9.1. розділу 9 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, який затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 1 грудня 2000 р. № 614, встановлено, що перед початком використання розрахункової книжки на її реєстраційній сторінці необхідно зазначити дату початку використання.
Розділом 9 вказаного Порядку врегульовано саме ведення розрахункової книжки, що відображено в його назві.
Таким чином, законодавством України розділяються терміни «ведення» і «використання» розрахункової книжки.
Оскільки в ході перевірки не було встановлено порушення порядку використання розрахункової книжки, то не було підстав і для застосування штрафних санкцій у відповідності з п. 3 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги документально і нормативно обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 4, 8, 17, 86, 160 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України,
П О С Т А Н О В И В :
Позов ТОВ „Небозвід” задовольнити.
Визнати нечинним рішення Державної податкової інспекція у Київському районі м.Харкова № 0004592301 від 27 червня 2007 року про застосування до ТОВ „Небозвід” штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1581450,00 грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня складання постанови у повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.
Повний текст постанови виготовлений 3 березня 2008 року.
Суддя