Справа№ 2-а -14/2008 р.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.03.2008 р. Звенигородський районний суд Черкаської області
в складі : головуючої - судді Кащук А.М.
при секретарі Матвієнко А.А.
з участю представника позивача адвоката ОСОБА_1.
представника відповідача УПСЗН Звенигородсь-
кої РДА Черкаської області Запорожець С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Звенигородка адміністративний позов ОСОБА_2до Управління праці та соціального захисту населення Звенигородської райдержадміністрації, Черкаської області про стягнення недоплаченої щорічної разової грошової допомоги учаснику бойових дій,
в с т а н о в и в :
позивач просить стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Звенигородської райдержадміністрації, Черкаської області на його користь недоплачену суму щорічної разової грошової допомоги , як учаснику бойових дій за 2006 - 2007 роки в розмірі 3315.30 грн., судові витрати по оплаті правової допомоги в сумі 150 грн. та допустити негайне виконання рішення в частині стягнення 3315.30 грн. Свої вимоги позивач мотивує тим, що він є учасником бойових дій, що підтверджується виданим на його ім»я посвідченням серії НОМЕР_1від 02.02.2006 р. і згідно до ч.5 ст. 12 Закону України « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 р. з послідуючими змінами та доповненями має право на отримання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі п»яти мінімальних пенсій за віком, тому у 2006 р. йому повинна була виплачена допомога в сумі 1795 грн. при мінімальній пенсії за віком 359 грн., а в 2007 р. - 2050.30 грн. , при мінімальній пенсії за віком 410.06 грн. , а фактично йому було виплачено в 2006 р. - 250 грн., а в 2007 р. 280 грн. Позивач вважає, що було порушено його конституційне право на соціальний захист , передбачене ст. 46 Конституції України. Конституційний Суд України в своїх рішеннях № 5 - рп/2002 від 30.03.2002 р.; № 20 -рп/2004 від 1.12.2004 р.; №6-рп/2007 від 9.07.2007 р. визнав неконституційними ті положення Законів України Про державний бюджет України на відповідні роки, які встановлювали менший розмір щорічної разової допомоги ніж передбачено ст. 12 Закону України « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», зокрема ст. 29 Закону України « Про державний бюджет України на 2007 рік», якою такий розмір для учасників бойових дій визначений в 280 грн.
Представник відповідача Управління праці та соціального захисту населення Звенигородської райдержадміністрації, Черкаської області Запорожець С.В. пояснила , що відповідач позов не визнає з тих підстав , що виплата щорічної разової грошової допомоги до 5 травня учасникам бойових дій виплачується , як передбачено в Законі « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за рахунок коштів Державного бюджету України. Відповідно до п.18 ст. 77 Закону України « Про державний бюджет України на 2006 р.» від 20.12.2005 р., дію положення частини п»ятої ст. 12 Закону України « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в частині визначення розміру виплат щорічної разової грошової допомоги призупинено на 2006 р. та ст. 30 цього Закону такий розмір визначено у 250 грн. Також , п. 13 ст. 71 Закону України « Про державний бюджет України на 2007 р.» від 19.12.2006 р., дію положення частини п»ятої ст. 12 Закону України « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в частині визначення розміру виплат щорічної разової грошової допомоги призупинено на 2007 р. та ст. 29 цього Закону такий розмір визначено у 280 грн. і відповідно до цього Закону позивачу була виплачена грошова допомога в 2006 р. в сумі 250 грн. та в 2007р. в сумі 280 грн. Також на думку відповідача належним відповідачем по справі є Мінпраці або Кабмін. В позові також слід відмовити , поскільки позивачем пропущено строк позовної давності в один рік.
Вислухавши представників сторін та вивчивши матеріали справи, суд вважає , що по характеру публічно-правових спірних відносин та суб»єктному складу сторін, де відповідачем є суб»єкт владних повноважень, спір підлягає розгляду в порядку адміністративного провадження і
позов підлягає задоволенню повністюз слідуючих підстав.
Судом встановлено, що позивач є учасником бойових дій, що підтверджується виданим на його ім»я посвідченням серії НОМЕР_1від 02.02.2006 р. і з цього часу, згідно до ч.5 ст. 12 Закону України « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 р. з послідуючими змінами та доповненями має право на отримання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі п»яти мінімальних пенсій за віком, виплату якої згідно до ст. 17-1 цього Закону покладено на органи праці та соціального захисту населення.Відповідно до Закону України « Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» мінімальна пенсія за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб , які втратили працездатність і становила станом на 4.05.2006 р. - 359 грн., а станом на 4.05.2007 р. - 410.06 грн. Таким чином позивачу до виплати підлягала грошова допомога до 5.05.2006 р. в сумі 1795 грн. , а до 5.05.2007 р. - в сумі 2050.30 грн. Фактично позивач отримав грошову допомогу в 2006 р. в сумі 250 грн. та в 2007 р. -280 грн., а всього 530 грн. Таким чином сума недоплаченої грошової допомоги позивачу становить 3315.30 грн.
Фактичні виплати грошової допомоги позивачу, як учаснику бойових дій в 2006 -2007 роках були здійснені Управлінням праці та соціального захисту населення Звенигородської райдержадміністрації, Черкаської області відповідно до ст. 30 Закону України « Про державний бюджет України на 2006 р.» від 20.12.2005 р.в сумі 250 грн. та ст. 29 Закону України « Про державний бюджет України на 2007 р.» від 19.12.2006 р., так як вищевказаними Законами дія положень ч.5 ст. 12 Закону України « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в частині визначення розміру виплат щорічної разової грошової допомоги призупинялась.
Як вбачається з рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2002 від 20.03.2002 р.,оскільки для значної кількості громадян України пільги, компенсації і гарантії, право на які передбачено чинним законодавством , є додатком до основних джерел існування , необхідною складовою конституційного права на забезпечення достатнього життєвого рівня / ст. 48 Конституції України/ , який принаймні не може бути нижчим від прожиткового мінімуму, встановленого законом / ч.3ст.46 Контитуції України/, звуження змісту та обсягу існуючих конституційних прав
шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за ст. 22 Конституції України є недопустимим.
Така ж правова позиція визначена і в рішеннях Конституційного Суду № 20-рп/2004 від 1.12.2004 р., № 6-рп/2007 від 9.07.2007р. , якими визнані неконституційними положення тих статтей Законів України Про державний бюджет України на 2004 р. та 2007 роки , які призупиняли дію ч.5 ст.12 Закону України « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», щодо визначення розміру виплат щорічної разової грошової допомоги та статей , якими встановлювався менший її розмір , зокрема ст. 29 Закону України « Про державний бюджет України на 2007 рік».
Відповідно до ст. 17 Закону України « Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини « від 23.02.2006 р. № 3477/1У , суди застосовують при розгляді справ Європейську конвенцію про захист прав і основних свобод людини та практику Європейського суду, як джерело права. У рішенні, ухваленому 30.11.2004 р. у справі « ОСОБА_3проти України», Європейський суд з прав людини вказав, що для держави неприпустимо пояснювати невиплату боргу браком бюджетних коштів, тому посилання представника позивача на відсутність коштів не може бути підставою для відмови в задоволенні позову.
Суд вважає , що позивачем не пропущено строк позовної давності звернення до суду, поскільки йому стало відомо про порушення його прав в січні 2008 року , коли він звернувся до адвоката та дізнався про рішення Конституційного Суду України від 9.07.2007 р.
Враховуючи викладене, суд вважає , що з відповідача шляхом примусового списання коштів з рахунку в державному казначействі слід стягнути 3315.30 грн. та 150 грн. за надання правої допомоги.
Негайне виконання рішення суду не допускати.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Звенигородської райдержадміністрації, Черкаської області судовий збір в сумі 51 грн. в дохід держави.
На підставі ст.ст. 19, 22, 46, 48, 55 Конституції України , Рішень Конституційного Суду України № 5-рп/2002 від 20.03.2002 р., № 20-рп/2004 від 1.12.2004 р., № 6-рп/2007 від 9.07.2007 р., ст.ст. 2,12,17-1, 22 Закону України « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», Закону України « Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» та керуючись ст.ст. 6, 18, 104 , 10-12, 71,158-163, 167 КАС України , суд -
п о с т а н о в и в :
позов ОСОБА_2до Управління праці та соціального захисту населення Звенигородської райдержадміністрації, Черкаської області про стягнення недоплаченої щорічної разової грошової допомоги учаснику бойових дій - задоволити повністю.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Звенигородської райдержадміністрації, Черкаської області на користь ОСОБА_2шляхом примусового списання / стягнення / з рахунку УПСЗН Звенигородської РДА, Черкаської області в державному казначействі по якому проводяться виплати одноразової допомоги до Дня перемоги - р/р 35217003000355, КПК 2501150, КЕКВ 1341, код банку 854018, код організації - 03195895 недоплачену разову грошову допомогу, як учаснику бойових дій за 2006-2007 роки в сумі 3315,30 грн.
Стягнути з з Управління праці та соціального захисту населення Звенигородської райдержадміністрації, Черкаської області на користь ОСОБА_2витрати по правовій допомозі в сумі 150 грн.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Звенигородської райдержадміністрації, Черкаської області судовий збір в сумі 51 грн. в дохід держави.
Постанова може бути оскаржена дл Київського апеляційного адміністративного суду.
Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення постанови , а апеляційна скарга протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява та апеляційна скарга подається до апеляційного суду через Звенигородський районний суд, одночасно копія апеляційної скарги надсилається до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання заяви , або апеляційної скарги, якщо такі не були подані.
Суддя