Справа №2-а-1042/08
П О С Т А Н О В А
іменем України
29 січня 2008 року Харківський окружний адміністративний суд
у складі: головуючого - судді Ральченка І.М.
при секретарі Спіріній О.С.
розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1до управління праці та соціального захисту населення Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області, 3-я особа: Головне управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації про стягнення щорічної допомоги,
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1звернулася до суду із зазначеним позовом до УПСЗН Вовчанської РДА у якому вказала, що є інвалідом II групи, пов'язаної з аварією на ЧАЕС, а тому відповідачем їй повинна виплачуватися щорічна допомога на оздоровлення у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат, згідно ч.4 ст. 48 Закону „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Оскільки у передбаченому законом розмірі допомога виплачена не була ОСОБА_2 просила стягнути суму щорічної допомоги за період 3 2004 по 2007 рік у розмірі 6148,30 грн.
Відповідач у письмових запереченнях не визнав позов, вказав, у відповідності до постанови КМ України від 26.07.1996 року №836 ОСОБА_1 було проведено виплату щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі 26,70 грн. У зв'язку з виходом Постанови КМ України від 12.07.2005 року №562 позивачці було проведено виплату у розмірі 120 грн. Фінансування зазначених витрат здійснюється за рахунок державного бюджету, відповідач як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня бере бюджетні зобов'язання тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами. Крім того, відповідач просив врахувати положення ст.ст. 99, 100 КАС України та відмовити у задоволенні позову в частині по якій річний строк звернення був пропущений.
У судове засідання представники сторін та третьої особи не з'явилися, у письмових заявах на адресу суду просили розглядати справу без їх участі.
Дослідивши матеріали справи судом встановлено.
ОСОБА_1має статус потерпілої внаслідок аварії на ЧАЕС та інвалідом 2 групи, що підтверджується посвідченням №НОМЕР_1 від 27.09.1996 року та відповідачем не заперечується.
Відповідно до ч.4 ст. 48 Закону „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” учасникам є інвалідом II групи, пов'язаної з аварією на ЧАЕС виплачується щорічна допомога на оздоровлення у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат.
Дія зазначеної норми була зупинена на 2006 рік згідно із Законом України від 20.12.2005 р. N 3235-IV.
Пунктом 1 Постанови КМ України від 12 липня 2005 р. N 562 „Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” встановлено громадянам зазначеної категорії розмір щорічної допомоги на оздоровлення 120 гривень.
Таким чином, виплачена позивачці у 2006 році одноразова допомога на оздоровлення у розмірі 120 грн. відповідає законодавству, яке регулювало спірні правовідносини, а тому позов в цій частині задоволенню не підлягає.
На 2007 рік дія ч.4 ст. 48 Закону „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати була зупинена пунктом 30 статті 71 Закону України „Про державний бюджет на 2007 рік” від 19.12.2006 р. N 489-V.
Однак, рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. N 6-рп/2007 вищезазначена норма Закону України „Про державний бюджет на 2007 рік” була визнана неконституційною.
У рішенні Конституційного Суду України N 6-рп/2007 також зазначено, що оскільки предмет закону про Державний бюджет України чітко визначений у Конституції України, Кодексі, то цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України. Верховна Рада України не повноважна при прийнятті закону про Державний бюджет України включати до нього положення про внесення змін до чинних законів України, зупиняти дію окремих законів України та/або будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин.
Пунктом 5 зазначеного Рішення КС України визначено, що рішення має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Виходячи з викладеного, суд вважає, що позивачка має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення за 2007 рік відповідно до абзацу 4 частини 4 статті 48 Закону № 796-ХІІ у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат. При цьому, розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати (частина 7 статті 48 Закону № 796-ХІІ).
За 2007 рік щорічна допомога на оздоровлення позивачці була виплачена у квітні 2007 року в розмірі 120 грн. , що підтверджується листом УПСЗН Вовчанської РДА від 26.10.2007 року №3397.
Згідно ст. 76 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” з 1 січня 2007 року розмір мінімальної заробітної плати становив 400 гривень на місяць, з 1 квітня 2007 року - 420 гривень, з 1 липня 2007 року - 440 гривень.
Таким чином, розрахунок щорічної допомоги за 2007 рік на момент її виплати становить: 420Х5=2100 грн. Стягненню підлягає сума з відрахуванням фактично отриманої: 2100-120=1980 грн.
Зазначена сума щорічної допомоги підлягає стягненню з відповідача управління праці та соціального захисту населення Вовчанської РДА, оскільки ч.5 ст. 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” обов'язок виплати щорічної допомоги на оздоровлення громадянам покладений на органи соціального захисту населення за місцем проживання громадян.
Частиною 2 статті 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлений річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін (стаття 100 КАС України).
Позов в частині стягнення щорічної одноразової допомоги за 2004-2005 роки поданий з пропущенням однорічного строку, відповідач просив відмовити у задоволенні позову з цієї підстави, позивач не навів поважних причин його пропуску, а тому у задоволенні позову в цій частині слід відмовити у зв'язку із пропущенням позивачем строку звернення до адміністративного суду.
Виходячи з викладеного, позов підлягає частковому задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 8, 11, 99, 104, 159, 160-162 КАС України, ст. 48 Закону „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, суд-
П О С Т А Н О В И В :
Позов задовольнити частково.
Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області на користь ОСОБА_1щорічну допомогу на оздоровлення за 2007 рік у розмірі 1980 грн.
У задоволенні позову в частині стягнення щорічної допомоги за 2004-2005 р.р. - відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня складання постанови у повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.
Повний текст постанови виготовлений 30 січня 2008 року.
Суддя ( підпис )
З оригіналом згідно.
Постанова законної сили не набрала.
Суддя І.М. Ральченко