Справа № 1-397/11

В И Р О К

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

08.07.2011 року                                                                                   м. Вінниця

Ленінський  районний суд м. Вінниці в складі:          

головуючого               - судді Іванченка Я.М.

секретаря                     - Пастух І.О.

за участю прокурора  -  Ярошенко О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Вінниці, українця, громадянина України, освіта середня спеціальна, не працюючого, неодруженого,  проживаючого за адресою: АДРЕСА_2,  раніше  судимого:

12.06.2001р. Ленінським районним судом м. Вінниці за ст. ст. 140 ч. 2, 145 ч. 1, 46-1  КК України (1960 р.) до 3 років позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку 3 роки та штрафу в розмірі 1500 грн.;

23.01.2002 р.  Жмеринським районним судом Вінницької області за ст.. 185 ч. 3 КК України до 3 років 6 міс. позбавлення волі;

13.09.2005 року Ленінським районним судом м. Вінниці за ст.. 185 ч. 3 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі;

17.05.2007 року Замостянським районним судом м. Вінниці за ст.. 185 ч. 2 КК України до 4 років 8 місяців позбавлення волі;

09.06.2009 р. звільнений від відбування покарання згідно постанови Вінницького районного суду  від 29.05.2009 р. умовно достроково на невідбутий строк 8 міс. 24 дні.

            у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 289 КК України, –

               ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м.   

               Вінниці, українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого,    

                Непрацюючого, проживаючого за адресою, АДРЕСА_3,

                раніше судимого 16.04.2009 року Ленінським районним судом м. Вінниці за   

                ст. ст. 289 ч. 1, 15 ч. 2, 289 ч. 2, 185 ч. 1, 75  КК України до 5 років позбавлен                  

               ня волі з іспитовим строком 3 роки          

            у вчиненні злочину, передбаченого   ч. 2 ст. 289 КК України, –

ВСТАНОВИВ:

Судом встановлено, що в період з травня 2010 року по 27.07.2010 року ОСОБА_1 працював мийником автомобілів на автомийці «Немо», що розташована по вул. Максимовича 33А в м. Вінниця, без офіційного працевлаштування, за усною домовленістю із орендатором мийки ОСОБА_3 27.07.2010 року ОСОБА_1 виконував свої обов'язки, щодо мийки автомобілів та перебував на вказаній автомийці. У зазначений день до автомийки, на автомобілі «Тоуота Самгу 2.4»,вартістю 240000 гривень, державний номерний знак „НОМЕР_1", який зареєстрований за ОСОБА_5, приїхали громадяни: ОСОБА_6 та ОСОБА_7, у володінні яких знаходився даний автомобіль та яким він фактично, сумісно належить, відповідно усних домовленостей із власником, та які керували ним згідно до наданої довіреності від 20.01.2009 року. Після цього, ОСОБА_7 передав ключі від зазначеного автомобіля ОСОБА_1, для того, щоб останній здійснив чистку салону автомобіля. Отримавши ключі, ОСОБА_1 передав їх ОСОБА_2, який також працював на даній авто мийці мийником, без офіційного працевлаштування, для проведення необхідних робіт.

28.07.2010 року приблизно о 00 год. 30 хв. у ОСОБА_1, який знаходився в стані алкогольного сп'яніння, виник умисел, спрямований на незаконне заволодіння вищевказаним транспортним засобом, а саме автомобілем «Тоуота Самгу 2.4», державний номерний знак „НОМЕР_1". З метою реалізації свого злочинного наміру, ОСОБА_1, заздалегідь, до початку вчинення злочину, вступив в злочинну змову із ОСОБА_2, з метою спільного заволодіння автомобілем. Реалізовуючи спільний злочинний умисел, ОСОБА_2 за допомогою ключів, які були в його розпорядженні, відчинив дверцята та сівши за кермо вказаного автомобіля, завів двигуна, а ОСОБА_1 в свою чергу сів на переднє пасажирське сидіння. Після цього, ОСОБА_2 та ОСОБА_1, протиправно, всупереч волі ОСОБА_7 та ОСОБА_6, виїхали на автомобілі з території авто мийки, залишивши місце вчинення злочину та розпорядились ним на власний розсуд. Так, експлуатуючи вищевказаний автомобіль , ринкова вартість якого, згідно висновку експерта НДЕКЦ УМВС України у Вінницькій області №148 від 11.08.2010 року становить 194316,8 грн., в с. Сальник Калинівського р-ну Вінницької області, на 104 кілометрі траси Могилів-Подільский - Овруч - Виступовичі, ОСОБА_8, не впорався з керуванням автомобіля та вчинив ДТП. В результаті вказаних дій, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 пошкодили автомобіль «Тоуота Самгу 2.4», при цьому матеріальний збиток (вартість відновлюваних робіт автомобіля), завданий ОСОБА_6 та ОСОБА_7, згідно вищевказаного висновку експерта складає 69046,8 грн.

Крім того, 11.10.2010 року приблизно об 11 годині, ОСОБА_1, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, перебував в гостях у свого знайомого ОСОБА_9, за адресою АДРЕСА_1, де вони спільно вживали алкогольні напої. Під час цього, ОСОБА_1 побачив у користуванні ОСОБА_9, належний йому мобільний телефон «Нокія 5200»та при цьому, у нього виник умисел спрямований на заволодіння вказаним мобільним телефоном шляхом обману та зловживання довірою. З метою реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_1, використовуючи довірливі відносини, які у нього склались зі ОСОБА_9, під приводом послухати музику, ввів останнього в оману та взяв у нього вищезазначений мобільний телефон «Нокія 5200»(ІМЕІ НОМЕР_2), вартістю 800 гривень, із сім-картою «Київстар», вартістю 30 гривень, на рахунку якої були гроші у сумі 10 гривень та картою пам'яті ємністю 525 Мб, вартістю 45 гривень. Після чого, в той же день, приблизно 12 годині, ОСОБА_9 та ОСОБА_1 мали намір вийти з квартири на вулицю. При цьому, ОСОБА_1, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу та користуватись вищевказаним мобільним телефоном, повідомив ОСОБА_9С, коли той одягався, що зачекає його на вулиці, після чого вийшов з приміщення зазначеної квартири та з місця вчинення злочину зник, розпорядившись вищевказаним майном ОСОБА_9 на свій власний розсуд, чим завдав йому матеріальну шкоду на загальну суму 885 грн.

Підсудний ОСОБА_1 в судовому засіданні вину визнав, щиро розкаявся, підтвердив скоєння злочинів при вищевказаних обставинах та пояснив, що  він дійсно разом з ОСОБА_2 28.07.2010 року приблизно о 00 год. 30 хв. перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння без дозволу господаря взяли з авто-мийки, де вони працювали  автомобіль Тойота-Кемрі та поїхали на ньому до магазину, проте під час руху їх намагались зупини працівники ДАЇ, а тому вони намагаючись втекти потрапили в аварію та пошкодили автомобіль.

Також зазначив, що він 11.10.2010 року приблизно об 11 годині, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, перебуваючи в гостях у свого знайомого ОСОБА_9, за адресою АДРЕСА_1, умисно,  з корисливих мотивів, після спільного вживання алкогольних  напоїв заволодів мобільним телефоном останнього «Нокія 5200»,  розпорядившись вищевказаним телефоном ОСОБА_9 на свій власний розсуд, чим завдав йому матеріальну шкоду на загальну суму 885 грн.

Підсудний ОСОБА_2 в судовому засіданні вину визнав, щиро розкаявся, підтвердив скоєння злочинів при вищевказаних обставинах та пояснив, що  він дійсно разом з ОСОБА_1 28.07.2010 року приблизно о 00 год. 30 хв. перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння без дозволу господаря взяли з авто-мийки, де вони працювали  автомобіль Тойота-Кемрі та поїхали на ньому до магазину, та вирішили поїздити на автомобілі, проте під час руху їх намагались зупини працівники ДАЇ, а тому вони намагаючись втекти потрапили в аварію та пошкодили автомобіль.

          Зважаючи на те, що підсудні ОСОБА_1, та  ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочину визнали  повністю, суд вважає недоцільним досліджувати фактичні обставини справи, які ніким не оспорюються і проти цього не заперечують учасники процесу. З’ясувавши правильне розуміння підсудними та іншими учасниками судового розгляду змісту цих обставин за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, роз’яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку, на підставі допиту підсудного суд приходить до висновку про винність підсудних у вчиненні злочину.

Заслухавши підсудного думку учасників судового розгляду суд вважає, що вину підсудного ОСОБА_1  доведено повністю, а його дії органом досудового слідства  вірно кваліфіковано:

- за ч. 2 ст. 289 КК України як  незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно за попередньою змовою групою осіб, що завдало значної матеріальної  шкоди;

- за  ч. 2 ст. 190 КК України як  заволодіння чужим майном шляхом  обману та  зловживання довірою  (шахрайство) вчинене повторно.

Крім того суд, заслухавши підсудного, думку учасників судового розгляду вважає, що вину підсудного ОСОБА_2  доведено повністю, а його дії органом досудового слідства  вірно кваліфіковано:

- за ч. 2 ст. 289 КК України як  незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно за попередньою змовою групою осіб, що завдало значної матеріальної шкоди;

           При визначенні виду та міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених  злочинів, особи підсудних  та обставини, що обтяжують та пом’якшують покарання.

Так судом враховано, що підсудний ОСОБА_1 вчинив тяжкий злочин, за місцем проживання характеризується посередньо, у вчиненому розкаявся та відшкодував завдані збитки .

При цьому суд також враховує, що ОСОБА_1 раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення умисних злочинів, висновків не зробив, вчинивши умисний корисливий злочин.

Обставинами, що пом’якшують покарання підсудного, є щире каяття, та відшкодування завданих збитків потерпілому.

Обставиною, що обтяжує покарання підсудного, є скоєння злочину в стані алкогольного сп’яніння.

З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, ставлення підсудного до вчиненого,  думки потерпілих які не настоювали на суворому покаранні, суд приходить до переконання, що виправлення його  неможливе  без ізоляції від суспільства, а покаранням, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів, буде покарання у виді позбавлення волі у розмірі наближеному до нижчої межі передбаченої санкцією статті КК України.

Враховуючи, що до ОСОБА_1 застосовується покарання, пов’язане з позбавленням волі, ним було вчинено умисний корисливий злочин, суд також вважає за доцільне застосувати до нього додаткове покарання у виді конфіскації майна.

Строк покарання підсудному слід обраховувати з часу затримання.

Міру запобіжного заходу підсудному слід залишити обрану.

Підсудний ОСОБА_2 вчинив тяжкий злочин, за місцем проживання характеризується посередньо, у вчиненому розкаявся та відшкодував завдані збитки .

При цьому суд також враховує, що ОСОБА_2 раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення умисних злочинів та вчинив злочин в період іспитового строку.

Обставинами, що пом’якшують покарання підсудного, є щире каяття, та відшкодування завданих збитків потерпілому.

Обставиною, що обтяжує покарання підсудного, є скоєння злочину в стані алкогольного сп’яніння.

З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, ставлення підсудного до вчиненого,  думки потерпілих які не настоювали на суворому покаранні, суд приходить до переконання, що виправлення його  неможливе  без ізоляції від суспільства, а покаранням, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів, буде покарання у виді позбавлення волі.

До призначеного за цим вироком покарання відповідно до ст. 71 КК України слід частково приєднати невідбуту частину покарання у виді 4 місяців позбавлення волі за вироком Ленінського районного суду м. Вінниці від 16.04.2009 року.

Враховуючи, що до ОСОБА_2 застосовується покарання, пов’язане з позбавленням волі, ним було вчинено умисний корисливий злочин, суд також вважає за доцільне застосувати до нього додаткове покарання у виді конфіскації майна.

Строк покарання підсудному слід обраховувати з часу затримання.

Міру запобіжного заходу підсудному слід залишити обрану.

Відповідно до ст. 93 КПК України судові витрати слід стягнути з підсудних в рівних долях.

Речові докази по справі слід залишити власникам.

Керуючись ст.ст. 323, 324, 455 КПК України, суд, –

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 190 та ч. 2 ст. 289 КК України і призначити йому покарання:

  - за ч. 2 ст. 190 КК України у виді 2 років позбавлення волі;  

  - за ч. 2 ст. 289 КК України у виді 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна яке є його власністю.

На підставі  ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п’ять) років 6 (шість) місяців з конфіскацією всього майна яке є його власністю.

Початок строку відбуття ОСОБА_1  покарання обчислювати з 16.06.2011 року.

Зарахувати в строк відбуття покарання час перебування ОСОБА_1 під вартою з 28.07.2010 року по 06.08.2010 року.  

Запобіжний захід ОСОБА_1 залишити тримання під вартою.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого  ч. 2 ст. 289 КК України і призначити йому покарання у виді 5 років 2  місяців  позбавлення волі з конфіскацією всього майна яке є його власністю.

На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного за цим вироком покарання частково приєднати невідбуту частину покарання у виді 4 місяців позбавлення волі за вироком Ленінського районного суду м. Вінниці від 16.04.2009 року і призначити ОСОБА_2 остаточне покарання у виді  позбавлення волі на строк 5 (п’ять) років 6 (шість) місяців з конфіскацією всього майна яке є його власністю.

Початок строку відбуття ОСОБА_2 покарання обчислювати з 12.01.2011 року.

Запобіжний захід ОСОБА_2 залишити тримання під вартою.

Стягнути в рівних долях з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при ГУМВС України у Вінницькій області  744 (сімсот сорок чотири) грн. 68 копійок вартості проведення криміналістичних досліджень.

Речові докази:

-  автомобіль «Тойота Кемрі»та мобільний телефон «Нокія 5200»та сім карту що знаходяться на зберіганні у власників - залишити власникам;   

- 3 термопакети із чохлами сидінь підголовників автомобіля матерчату куртку    що знаходяться в камері зберігання речових доказів Ленінського РВ ВМУ ГУМВС України у Вінницькій області –повернути власникові.

На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Вінницької області протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим –в той же строк з дня отримання копії вироку.

Суддя :