Справа № 162/55/25

                                               Провадження № 2-а/162/36/2025

ЛЮБЕШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2025 року                                                селище Любешів

Любешівський районний суд Волинської області у складі:

головуючого – судді Савича А.С.,

за участю секретаря судових засідань - Гичук О.М.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом  ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови за справою про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Пасевича О.П. 23.01.2025 подав до суду адміністративний позов до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 , Відповідача) про скасування постанови за справою про адміністративне правопорушення.

Свій позов мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 було винесено постанову ВН № 919 від 10.01.2025, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, з накладенням стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000,00 грн.

Із змісту оскаржуваної постанови слідує, що позивач, будучи військовозобов`язаним та в належний спосіб оповіщеним про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 , 03.12.2024 не з`явився за викликом для визначення призначення на особливий період та проходження медичного огляду. В подальшому, не прибувши у територіальний центр комплектування та соціальної підтримки протягом трьох діб від визначеної у повістці дати, не повідомив про причини своєї неявки шляхом безпосереднього звернення у територіальний центр та в будь-який інший спосіб. Станом на 10.12.2024 ОСОБА_1 не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_1 у строк, що не перевищує сім календарних днів, чим порушив вимоги абз. 1 ч. 1 та абз. 12 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час дії особливого періоду.

Однак, позивач заперечує ці обставини, стверджує що він не отримував повістки про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також не отримував будь-яких повідомлень про місце і час розгляду справи, про оскаржувану постанову дізнався лише 17.01.2025. Таким чином, відповідач, не повідомивши його про розгляд справи, не дав йому можливості реалізувати права, визначені ст. 268 КУпАП. Тому вважає оскаржувану постанову незаконною.

З урахуванням наведеного, просить визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити даний строк, скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ВН № 919 від 10.01.2025 про притягнення його до відповідальності, провадження у справі закрити та стягнути з відповідача на його користь судовий збір.

Ухвалою судді від 24.01.2025 прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначено судове засідання для розгляду справи. Питання поважності причини пропуску строку звернення до суду ОСОБА_1 постановлено вирішити у підготовчій частині судового розгляду (а.с.15).

Відповідач у відзиві на позовну заяву просить відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 . Зазначає, що з дотриманням встановленого законом порядку позивачу за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів сформовано повістку № 1308697 та надіслано за зареєстрованою адресою місця його проживання.

Всупереч Правил військового обліку призовників і військовозобов`язаних, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 921 від 07.12.2016, позивач не повідомляв територіальний центр комплектування та соціальної підтримки про зміну місця проживання, покинувши 31.01.2022 територію України.

Відповідно до пункту 82 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009, рекомендовані листи з позначкою «Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК».

Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0610208894512 АТ «Укрпошта» конверт із повісткою було повернуто до відправника у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою. Позивач не з`явився за викликом на зазначену у повістці дату. В подальшому, не прибувши у територіальний центр комплектування та соціальної підтримки протягом трьох діб від визначеної у повістці дати, не повідомив про причини своєї неявки шляхом безпосереднього звернення у територіальний центр та в будь-який інший спосіб. Позивач повідомлявся про місце і час розгляду справи про адміністративне правопорушення. Отже, ОСОБА_1 правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП.

Учасники справи у відкладене судове засідання не прибули, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи (а.с.35). Про причини своєї неявки суд не повідомили. Представник відповідача 17.02.2025 подала на адресу суду заяву про долучення до матеріалів справи протоколу огляду сайту оператора поштового зв`язку, з якого вбачається рух кореспонденції, надісланої відповідачем за зареєстрованим місцем проживання позивача і яка, зокрема свідчить про вручення позивачу Повістки № 1308697, належне повідомлення його про місце і час розгляду справи тощо.

Відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

З урахуванням наведеного, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності учасників справи.

Ухвалою суду від 17.02.2025 заяву позивача ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду задоволено, визнано поважними причини пропуску ним даного строку. Розгляд справи продовжено.

Дослідивши та оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні, вирішуючи справу, суд доходить такого висновку.

Судом встановлено, що за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів 20.11.2024 ОСОБА_1 було сформовано повістку № 1308697 про необхідність явки у вказаний відділ комплектування та соціальної підтримки для уточнення даних на 03.12.2024.

Відповідно до конверта АТ «Укрпошта» рекомендований лист № 0610208894512, адресований другим відділом ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 , відправлено 19.12.2024 та повернуто адресату 05.12.2024 у зв`язку з відсутністю адресата.

Начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 за вихідним № 4396 від 24.12.2024 на адресу позивача направлено повідомлення про розгляд справи за ч.3 ст. 210-1 КУпАП на 10.01.2025, яке надійшло позивачу 14.01.2025, тобто після розгляду справи.

Постановою серії ВН № 919 від 10.01.2025, яка винесена т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП з накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00 грн.

ОСОБА_1 визнаний винним в тому, що він, будучи військовозобов`язаним та в належний спосіб оповіщений про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 , 03.12.2024 не з`явився за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 для визначення призначення на особливий період та проходження медичного огляду. В подальшому ОСОБА_1 , не прибувши 03.12.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , не пізніше трьох діб від визначених у повістці № 1308697 дати і часу прибуття, не повідомив ІНФОРМАЦІЯ_2 про причини своєї неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного в повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб та надалі станом на 10.12.2024 не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 у строк, що не перевищує сім календарних днів. Таким чином, ОСОБА_1 порушив вимоги абз. 1 ч. 1 та абз. 12 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час дії особливого періоду (а.с.11).

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 280 КУпАП посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ст. 2 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» правовою основою мобілізаційної підготовки та мобілізації є Конституція України, Закон України «Про оборону України», цей та інші закони України, а також видані відповідно до них нормативно-правові акти.

Статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 та абз. 12 ч. 3 ст. 22 цього Закону громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

У разі неприбуття громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.

Разом з тим, поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються:

- перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк;

- смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка) (абз 11 ч.3 ст. 12 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»).

Згідно з ст. 248 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.

Відповідно до ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Згідно з ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Верховний Суд у постановах від 31.03.2021 у справі №676/752/17, від 21.03.2019 у справі №489/1004/17, від 30.01.2020 у справі №308/12552/16-а та у справі №482/9/17, від 06.02.2020 у справі №205/7145/16-а зробив такі висновки:

«………закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема, передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.

Обов`язок повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.

Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення...».

Згідно з ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Це означає, що ця норма Закону встановлює презумпцію вини суб`єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржуються, а повідомлені позивачем обставини справи відповідають дійсності, доки відповідач їх не спростує.

Отже, в адміністративних справах щодо оскарження рішень та дій суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його вини. Така презумпція вини покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

Як убачається із матеріалів справи, розгляд справи щодо ОСОБА_1 , за результатами якої винесено оскаржувану постанову, відбувся без участі позивача.

При цьому, у матеріалах справи відсутні будь-які дані про те, що позивач ОСОБА_1 взагалі був повідомлений відповідачем про місце і час розгляду цієї справи, доказів про це відповідачем не надано. Встановлено, що повідомлення про розгляд справи на 10.01.2025 надійшло позивачу 14.01.2025.

Відтак суд доходить висновку, що позивач був позбавлений можливості реалізувати свої права, визначені ст. 268 КУпАП, зокрема право на захист. Зазначене є безумовною підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Згідно з п.3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи наведені обставини, позов слід задовольнити, скасувати оскаржувану постанову і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Згідно із ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому суд стягує з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача понесені ним витрати на сплату судового збору в розмірі 605,60 грн.

Керуючись статтями 9, 77, 90, 139, 242-247, 286 КАС України, статтями 247, 280, 293 КУпАП, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови за справою про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Скасувати постанову ВН № 919 від 10.01.2025 т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 майора ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень на користь ОСОБА_1 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.

Дата складання повного судового рішення 17.02.2025.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Представник позивача: Пасевич Олександр Петрович, місцезнаходження: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_5 , АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 .

Суддя Любешівського районного суду

Волинської області                                                 А.С. Савич