Справа №295/9622/24

Категорія  146

3/295/29/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.02.2025 року м. Житомир

       Суддя Богунського районного суду м. Житомира Костенко С.М. розглянувши, які надійшли з Управління патрульної поліції в Житомирській області ДПП, про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП, ОСОБА_1 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , і.к. НОМЕР_1 , -

в с т а н о в и в :

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення 17.06.2024 о 14 год. 40 хв. в м. Житомирі, перехрестя вулиць Покровська – Домбровського, водій ОСОБА_1 , керуючи т/з Nissan д.н.з. НОМЕР_2 під час здійснення маневру повороту при зеленому сигналі основного світлофора, не надав перевагу в русі т/з Honda д.н.з. НОМЕР_3 , який рухався прямо в зустрічному напрямку. Внаслідок чого сталося зіткнення зазначених т/з, які отримали механінчі пошкодження.       

В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що 17.06.2024 керував т/з Nissan, рухався в лівій смузі по вул. Покровській з центра міста в напрямку вул. Домбровського. Включив показчик повороту ліворуч та на зелений сигнал світлофора виїхав на перехрестя Покровська-Домбровського, зупинився, надав дорогу зустрічному транспорту, загорівся жовтий сигнал світлофора, червоний сигнал, почав завершувати маневр повороту і в цей час відчув сильний удар в задню частину автомобіля, від удару його т/з розвернуло на 180 градусів, відкинувши автомобіль на смугу руху зустрічного напрямку вул. Домбровського. Зазначив, що коли загорівся жовтий сигнал світлофора за 20-25 метрів у зустрічному напрямку в лівій смузі рухався т/з. Зіткнення відбулося коли його т/з був у нерухомому стані на вул. Домбровського, оскільки пропускав пішоходів по вул. Домбровського, на яку мав виїхати.

Опитаний в судовому засіданні ОСОБА_2 пояснив, що 17.06.2024 керував т/з Honda рухався по вул. Покровській в напрямку центра міста. Рухався орієнтовно зі швидкістю 45 км/год., в крайній лівій смузі. Бачив автомобіль, який мав здійснити поворот ліворуч на вул. Домбровського. Під`їхав до перехрестя коли включився мигаючий зелений, але зупинитися не міг, а тому продовжив рух. Зустрічний т/з вже повернув на вул. Домбровського, але зупинився щоб пропустити пішоходів, зіткнення уникнути не вдалося.

Опитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 пояснив, що рухався по вул. Домбровського, зупинився на світлофорі. Бачив автомобіль, який здійснював лівій поворот з вул. Покровської на вул. Домбровського. Коли загорівся для нього дозволений сигнал світлофора розпочав рух, почув звук гальм, сильний звук удару і автомобіль, який завершував маневр повороту з вул. Покровської розвернуло на 180 градусів та від удару цей автомобіль опинився перед ним.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , іншого учасника ДТП ОСОБА_2 , свідка ОСОБА_3 , дослідивши матеріали справи, додатково надані матеріали, суд приходить до наступного висновку.

               Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністратині правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

 Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, речовими доказами тощо.

       У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріпленні положення, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

              У справі «Barbera, Messeguand Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

       Одночасно, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. The United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть "випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту".

       Щодо обґрунтованості поширення на вказану категорію справ гарантій Конвенції необхідно зазначити таке.

       Якість складання протоколу є дуже важливою стадією оформлення справи про адміністративне правопорушення, й фактично є «обвинуваченням» держави щодо особи, що потребує належного до цього ставлення.

               Відповідно звернуто увагу уповноважених осіб на необхідності дотримання правил та процедур під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, прав та гарантій особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, належному фіксуванні доказів вчинення правопорушення та їх зберіганні тощо.

               У справах проти України ЄСПЛ розглядав питання про віднесення правопорушень, передбачених КпАП, до «кримінального аспекту» в розумінні Конвенції, що, з огляду на суворість передбаченого покарання правопорушення, не є незначним та такі адміністративні провадженні слід вважати по суті кримінальними і такими, що вимагають застосування всіх гарантій статті 6 Конвенції.

 Одночасно практика Європейського суду з прав людини щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення зосереджена навколо фундаментальних засад здійснення правосуддя у справах про адміністративні правопорушення, зокрема, забезпеченні дотримання положень Конвенції в частині реалізації статті 6, яка гарантує кожному право на справедливий суд.

Згідно з п.п.1.4, 1.5 Правил дорожнього руху України кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальні збитки.

Згідно п.2.3б) водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

При кваліфікації діяння за ст. 124 КУпАП за участю декількох водіїв наявність чи відсутність в їх діях складу правопорушення, потребує встановлення причинного зв`язку між діянням (порушення правил безпеки дорожнього руху) кожного з них та наслідками, що настали, дослідження характеру та черговості порушень, які вчинив кожен із водіїв, того з них хто створив небезпечну дорожню обстановку (аварійну ситуацію), тобто з`ясування ступеня участі кожного з них у спричиненні наслідків.

При цьому, причинний зв`язок в автотранспортних правопорушеннях відрізняється тим, що він встановлюється не між водіями та наслідками, а між порушеннями правил дорожнього руху й відповідними наслідками. При цьому, виключається відповідальність особи, яка порушила правила дорожнього руху вимушено, через створення аварійної ситуації іншою особою, яка була учасником дорожнього руху.

                Згідно п.16.6 повертаючи ліворуч або розвертаючись при зеленому сигналі основного світлофора, водій нерейкового транспортного засобу зобов`язаний дати дорогу трамваю попутного напрямку, а також транспортним засобам, що рухаються в зустрічному напрямку прямо або повертають праворуч.

           На підтвердження вини ОСОБА_1 суду надано висновок експертного дослідження від 16.01.2025 № ЕД-19/106-24/17016-ІТ, згідно якого водій ОСОБА_2 не мав технічної можливості уникнути зіткнення, шляхом застосування своєчасного термінового гальмування, а в діях водія ОСОБА_1 вбачається невідповідність дій вимогам п.10.1 та 16.6 ПДР.

       Оцінивши в сукупності досліджені в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що висновок експертного дослідження має суперечності з проведениими дослідженнями, які викладені у мотивувальній частині з його висновками.

       Зокрема, експерт прийшов до висновку, що твердження ОСОБА_2 про те, що положення його автомобіля у момент виникнення небезпеки для його руху на відстані 1.0 м. від дорожньої розмітки 1.14 ПДР "Пішохідний перехід" - є негрунтовними. А грунтовними є пояснення водія ОСОБА_1 про те, що в момент загоряння жовтого сигналу світлофора т/з, яким керував ОСОБА_2 ,. знаходився від місця зіткнення на відстані, що дорівнює 20...25 м.

       Отже твердження ОСОБА_2 , що він виїхав на перехрестя на миготливий зелений спростовано як поясненнями ОСОБА_1 ,Є так і висновками експерта, викладеними ним у мотивувальній частині висновку.

       За таких обставин, незрозумілим є твердження експерта про те, що він не може дати категоричну відповідь про порушення водієм ОСОБА_2 порушення п.8.7.3 (в,г,е), тобто виїзд на заборонений жовтий сигнал світлофора. З невідомих причин експертом не було враховано і циклограму роботи світлофорного об`єкта, який на час зіткнення відображав роботу заборонених сигналів для водія ОСОБА_2 , а саме жовтий, а через 3 сек. червоний.

       З невідомих причин експерт не надав оцінку тому, що в момент зіткнення т/з ОСОБА_1 вже знаходився на вулиці Домбровського в нерухомому стані, оскільки пропускав пішоходів, при цьому задня частина автомобіля займала лише крайню праву смугу вул. Покровської, а ліва смуга, по якій рухався ОСОБА_2 на заборонений сигнал світлофора була вільною.

       Крім цього, з невідомих причин експертом при встановленні швидкості, з якою рухався ОСОБА_2 не взято до уваги кинетична енергія від сили удару, внаслідок якого т/з ОСОБА_1 розвернуло на 180 градусів та викинуло на зустрічну смугу вул. Домбровського. З огляду на вказане, швидкість з якою рухався ОСОБА_2 на думку експерта 45...47 км/год є суперечливою і такою, що не відповідає дійсній швидкості. З невідомих причин експерт не надав увагу тому, що дорога в населенному пункті, де на кожному перехресті знаходиться регульовані світлофорні об`єкти зобов`язує водія обирати саме безпечну швидкість, яка дає йому можливість своєчасно реагувати на зміну світлофорного об`єкта та дотримуватись ПДР.

       За таких обставин, висновок експертного дослідження є суперечливим та таким, що не доводить вину водія ОСОБА_1 .

       Сукупність досліджених в судовому засіданні доказів, а саме пояснення ОСОБА_1 , свідка ОСОБА_3 , відеозаписом розташування т/з ОСОБА_1 після події, циклограми роботи світлофорного об`єкта, дають підстави для висновку про недоведеність вини ОСОБА_1 . Судом встановлено, що ОСОБА_1 здійснив маневр повороту ліворуч на жовтий миготливий, а не на зелений як викладено у протоколі про адміністративне правопорушення, який згідно ПДР давав йому право на завершення маневру.

       Отже, досліджені в судовому засіданні докази спростовують відомості викладені в протоколі про адміністративне правопорушення про порушення водієм ОСОБА_1 п. 16.6 Правил Дорожнього руху         

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010 адміністартивна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї грунтується на конституційних принципах, в тому числі, і закріпленої в ст. 62 Конституції України презумпції невинності.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно с п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю у діях особи складу адміністративного правопорушення.

З огляду на наведені обставини, матеріали справи відносно ОСОБА_4 не містять безумовних та беззаперечних доказів на підтвердження вчинення останнім інкримінованих адміністративних правопорушень, передбачених ст.124 КУпАП., що виключає провадження у справі та підлягає закриттю.

Керуючись ст. 247,283, 284, КУпАП суд, -

п о с т а н о в и в :

Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП - закрити за відсутністю складу правопорушення.

               Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду Житомирської області через Богунський районний суд м. Житомира протягом 10 днів з дня її прийняття.

Суддя                                                                                                   С.М.Костенко