Справа № 201/13287/24

Провадження № 2/201/765/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

21 січня 2025 року                                                        місто Дніпро

Жовтневий районний суд міста Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Куць О.О.,

за участю секретаря судового засідання - Сідельника Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВІВА КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВІВА КАПІТАЛ»  звернулись до суду з позовом до ОСОБА_1  про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог в представник позивача вказував, що відповідно до умов договору про надання фінансового кредиту продукту "КРЕДИТНА ЛІНІЯ СТАРТ" № 1401536301488 від 15 січня 2024 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ВІВА КАПІТАЛ", відповідач отримала на споживчі цілі кредит у розмірі 4 500 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі від 910,0% до 915,0% (2,25% перші 20 днів, 2,50% з 21 дня по дату повернення) річних від суми кредиту. Реальна річна процентна ставка становить від 146642,74% до 184361,03%. Згідно п. 1.3 Договору кредит надано строком на 120 днів з 15 січня 2024 року по 14 травня 2024 року. Відповідно до умов до п. 1.3.1 договору відповідач зобов`язався здійснювати погашення кредиту відповідно до графіку, що є додатком до кредитного договору. Згідно п.3.3 договору у разі несплати позичальником платежу у рекомендовану дату оплати, згідно п.1.3.1 договору, за дисконтною процентною ставкою, позичальник з дати видачі кредиту сплачує відсотки за базовою процентною ставкою, встановленою п.1.4.2 договору. Відповідач свої зобов`язання за договором не виконала, не повернула позику, а також відсотки за користування кредитом, а тому станом на 07 жовтня 2024 року утворилась заборгованість у розмірі 18 000 грн., з яких: 4 500 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 13 500 грн. - заборгованість за відсотками, яку позивач просив стягнути з відповідача на свою користь та судові витрати.

       Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями від 23 жовтня 2024 року вказана позовна заява передана для розгляду судді Куць О.О. (а.с.33)

       Ухвалою судді від 28 жовтня 2024 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВІВА КАПІТАЛ» до  ОСОБА_1  про стягнення заборгованості та призначено її до розгляду по суті (а.с.35-36).

       Представник ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВІВА КАПІТАЛ» просив проводити розгляд справи за його відсутності та в порядку спрощеного позовного провадження, проти постановлення заочного рішення не заперечував (а.с.3).

       Відповідач в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, причин не явки суду не повідомив.

       Зважаючи на ці обставини, суд керується ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), яка згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, та яка визначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

       Строки, встановлені Цивільним процесуальним кодексом України, є обов`язковими для судів та учасників судових процесів, оскільки визначають тривалість кожної стадії процесу або час, протягом якого має бути вчинено процесуальну дію (наприклад, строк оскарження судового рішення, строк подачі зауважень щодо журналу судового засідання). Зазначене є завданням цивільного судочинства та кримінального провадження (стаття 1 ЦПК, стаття 2 КПК). Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

       Європейський суд з прав людини, вирішуючи питання про дотримання права на справедливий суд, передбаченого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, у контексті оцінки дій сторони в справі, спрямованих на захист свого права, або її бездіяльності, дійшов з урахуванням принципів, що випливають з прецедентної практики Суду, висновків про те, що: одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності; «право на суд» не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави; сторона в розумні інтервали часу має вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження; право на вчинення процесуальних дій стороною або щодо певної сторони не є необмеженим, позаяк обмежується, зокрема, необхідністю дотримання прав іншої сторони в процесі та власне необхідністю забезпечити дотримання права на справедливий суд у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції (рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (п.п. 52, 53, 57 та ін.); рішення від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (п.п. 40, 41, 42 та ін.). У рішенні Європейського Суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.

       Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).

Таким чином, суд вважає за можливе на підставі ст. 280, 281, 282 ЦПК України ухвалити у справі заочне рішення суду в судовому засіданні за відсутності сторін та без фіксування процесу технічними засобами відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК.        

       Як вбачається з матеріалів справи, 15 січня 2024 року між ОСОБА_1 та ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ВІВА КАПІТАЛ", укладено договір про надання фінансового кредиту продукту «КРЕДИТНА ЛІНІЯ СТАРТ» №1401536301488, згідно із яким, відповідач отримала на споживчі цілі кредит у розмірі 4 500 грн. з фіксованою процентною ставкою. Строк дії кредитної лінії 120 днів. Реальна річна процентна ставка становить від 146642,74% до 184361,03%.(а.с.4-10)

       Відповідно до умов п. 1.3.1 договору, відповідач зобов`язався здійснювати погашення кредиту відповідно до графіку, що є додатком до кредитного договору.

       Строк дії договору обчислюється з моменту його підписання обома сторонами та до закінчення строку, на який надано кредит, але в будь-якому разі договір діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань, пролонгація строку дії договору не передбачена (п.п. 1.8, 1.14 договору).

       Слід звернути увагу, що процедура укладення та підписання даного договору встановлена Розділом 2 договору.

       Згідно п. п. 2.1 договору, з метою отримання кредиту клієнт, самостійно ознайомлюється з правилами надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВІВА КАПІТАЛ», розміщеними на офіційному сайті кредитодавця, створює особистий кабінет, заповнює заявку, вказуючи всі дані, визначені в заявці як обов`язкові.

       Відповідно до п. п. 2.2 договору, клієнт у особистому кабінеті на сайті «dodam.com.ua» зобов`язаний вказати повні, точні та достовірні особисті дані, які необхідні Кредитодавцю для прийняття рішення про надання чи ненадання кредиту, а також бажаний спосіб отримання кредиту. Клієнт також зобов`язаний оновлювати ці дані в особистому кабінеті не пізніше 3-х календарних днів з дня виникнення змін в таких даних.

       Згідно п. п. 2.19 договору, клієнт, ознайомившись з усіма істотними умовами оферти, надає згоду шляхом направлення повідомлення кредитодавцю, яке підписується відповідно до абзацу 2 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», а саме: шляхом введення у спеціальному полі під акцептом, який містить усі істотні умови електронного договору. Одноразового ідентифікатора, який відповідає вимогам п. 3 ч. 1ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію`та натиснення іконки «відправити/підписати». Вказана іконка може стати активною лише після введення одноразового ідентифікатора. Зазначений ідентифікатор генерується кредитодавцем в інформаційно-телекомунікаційній системі та надсилається клієнтам в СМС-повідомленні.

       Відповідно до п. 2.20 договору, після підпису електронного повідомлення клієнтом у спосіб, передбачений договором, зазначене повідомлення надходить в інформаційно-телекомунікаційну систему кредитодавця та свідчить/повідомляє кредитодавця про те, що клієнт надав згоду (акцептував) на пропозицію (Оферту) кредитодавця щодо укладання електронного договору з клієнтом. Після зазначених дій електронний договір (договір) між кредитодавцем та клієнтом (позичальником) вважається укладеним і кредитодавець здійснює дії, передбачені умовами укладеного електронного договору щодо надання кредиту.

       Згідно п. 2.23 кредит надається шляхом перерахування суми кредиту на банківський рахунок клієнта, за реквізитами платіжної картки, вказаної клієнтом у особистому кабінеті, що відбувається до 3 (трьох) банківських днів з моменту укладення електронного договору. За затримку перерахування коштів, що спричинена діями третіх осіб та/або з незалежних від кредитодавця обставин (у тому числі але не виключно, обставини форс-мажору), кредитодавець відповідальності не несе.

       Відповідно до п. 2.24 договору, сторони підтверджують, що електронний договір та всі додатки до нього мають таку саму юридичну силу для сторін, як документи, складені на паперових носіях та скріплені власноручно підписами сторін, тобто вчинені в простій письмові формі.

       Свої зобов`язання за вказаним договором про надання фінансового кредиту продукту «КРЕДИТНА ЛІНІЯ СТАРТ» №1401536301488 від 15 січня 2024 року позивач виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу   ОСОБА_1 кредит у розмірі 4 500 грн. Переказ коштів здійснено 15 січня 2024 року на картку відповідача, що підтверджується довідкою про переказ коштів ТОВ ФК «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» від 18 вересня 2024 року вих. № 7/5848 (а.с.14) та довідкою ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВІВА КАПІТАЛ» про ідентифікацію (а.с.15).

       В свою чергу, відповідач взяті на себе зобов`язання за вищевказаним договором не виконала, оскільки у встановлені договором та графіком строки не сплачувала проценти та не повернула суму кредиту, в зв`язку з чим має перед ТОВ «Фінансова компанія «ВІВА КАПІТАЛ» заборгованість за договором про надання фінансового кредиту продукту«КРЕДИТНА ЛІНІЯ СТАРТ» №1401536301488 від 15 січня 2024 року в загальній сумі – 18 000 грн., з яких: 4 500 грн. заборгованість за кредитом, 13 500 грн. - заборгованость за відсотками, що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с.21-22).

За правилом ч. 1ст. 205 ЦК Україниправочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2ст. 207 ЦК Україниправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (статті 1055 ЦК України).

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Як вбачається із матеріалів справи договір про надання фінансового кредиту продукту «КРЕДИТНОЇ ЛІНІЇ СТАРТ» № 1401536301488 від 15 січня 2024 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВІВА КАПІТАЛ» та  ОСОБА_1 , укладений в електронній формі. Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначеніЗаконом України «Про електронну комерцію», згідно із ст. 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію`відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченомуст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію`у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномуст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію`визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

З матеріалів справи вбачається, що без ознайомлення з правилами про порядок надання коштів у позику, подальше укладення електронних договорів кредиту на сайті є неможливим. Даний висновок відповідає змісту постанови Верховного Суду від 07.04.2021 р. у справі № 623/2936/19.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про належне укладення кредитного договору, шляхом проставляння електронного цифрового підпису сторін.

Аналогічна правова позиція сформована у цілому ряді постанов Верховного Суду. Так у постанові від 16.12.2020 р. у справі № 561/77/19, скасовуючи судові рішення про відмову у позові і ухвалюючи нове про стягнення боргу за кредитним договором, Верховний Суд зазначив, що матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що між сторонами був укладений кредитний договір в електронній формі, умови якого позивачем були виконані, однак відповідач у передбачений договором строк кредит не повернув.

Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числіЗакону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 23.03.2020 р. у справі № 404/502/18, від 12.01.2021 р. у справі № 524/5556/19 та від 10.06.2021 р. у справі № 234/7159/20.

За таких підстав суд вважає, що відповідно до вимог чинного законодавства між ТОВ «ФК «ВІВА КАПІТАЛ» та  ОСОБА_1 було укладено електронний кредитний договір.

Статтею 525 ЦК Українивизначає, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ч. 1 ст. 526, ч. 1 ст. 527, ч. 1 ст. 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексуу строк (термін), встановлений у зобов`язанні. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК Україниу разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1)припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3)сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

За змістомстатті 1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною першою статті 1050 ЦК України передбачено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Частини 1, 5 ст. 81 ЦПК Українивизначають, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Так, матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВІВА КАПІТАЛ» свої зобов`язання за договором про надання фінансового кредиту продукту «КРЕДИТНА ЛІНІЯ СТАРТ» №1401536301488 від 15 січня 2024 року виконало у повному обсязі.

Разом з тим, відповідач  ОСОБА_1 , взяті на себе зобов`язання своєчасно та в порядку, передбаченому кредитним договором №1401536301488 від 15 січня 2024 року належним чином не виконала та кредитні кошти не повернула, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка згідно з долученим до позовної заяви розрахунком, становить 18 000 грн., з яких: 4 500 грн. - заборгованості за тілом кредиту; 13 500 грн. - заборгованості за відсотками. (а.с.21-23).

Таким чином, суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, вважає, що позов підлягає до задоволення шляхом стягнення з  ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВІВА КАПІТАЛ» заборгованості за договором про надання фінансового кредиту продукту «КРЕДИТНА ЛІНІЯ СТАРТ» № 1401536301488 від 15 січня 2024 року у розмірі 18 000 грн.

У зв`язку із задоволенням позовних вимог, та керуючись положеннями ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 3028 грн. (а.с.24).

       Щодо стягнення з відповідача судових витрат, понесених позивачем за оплату професійної правничої допомоги слід зазначити наступне.

       Статтею 133 ЦПК України, встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

       За ч. ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

       Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

       Як вбачається з матеріалів справи, 04 січня 2022 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВІВА КАПІТАЛ» та АБ «Грушевий Ю.В.» укладено договір про надання правової допомоги №1.

       Згідно акту виконаних робіт від 10 вересня 2024 року адвокатське бюро «Грушевий Ю.В.» надало ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВІВА КАПІТАЛ» правничу допомогу відповідно до договору про надання правової допомоги №1 від 04 січня 2022 року (а.с.29). Вартість правничої допомоги, згідно рахунку №09/09-2 від 10 вересня 2024 року, становить 10 600 грн.(а.с.30)

Відповідно до платіжної інструкції №LK117/20 від 10 вересня 2024 року ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВІВА КАПІТАЛ» здійснило переказ коштів у розмірі 10 600 грн. на користь АБ «Грушевий Ю.В.» за рахунком №09/09-2 від 10 вересня 2024 року.(а.с.31)

       Суд зауважує, що розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, у тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

       При цьому, аналізуючи розмір гонорару адвоката на дотримання вимог співмірності, суд, з урахуванням складності справи, ціни позову, обсягу виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), враховуючи, що адвокатом фактично було надано правову допомогу, складено позовну заяву та зібрано необхідні документи, суд вважає, що розмір гонорару в 10 600 грн. є не обґрунтованим та завищеним.

       Так справа відноситься до категорії не складних справ, розгляд проводився в спрощеному провадженні, спір, який виник між сторонами у справі, відноситься до категорії спорів, які виникають у зв`язку із стягненням заборгованості за порушення грошового зобов`язання; матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження, збирання яких адвокат би витратив значний час. Даний спір є незначної складності, у спорах такого характеру судова практика є сталою, великої кількості законів та підзаконних актів, які підлягають застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.

       Зокрема, відповідно до Постанови Верховного Суду від 30 вересня 2020 року по справі №201/14495/16-ц суд вправі самостійно зменшувати розмір відшкодування витрат на правову допомогу.

       За таких обставин, з огляду на співмірність та розумність розміру судових витрат, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, суд дійшов висновку про часткове задоволення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн.

Таким чином позовні вимоги слід задовольнити частково.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.4, 12,13, 76-78, 81, 89, 141, 247, 258, 259, 263-265, 280-282, 354,355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

       Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВІВА КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

       Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВІВА КАПІТАЛ» заборгованість за договором про надання фінансового кредиту продукту «КРЕДИТНА ЛІНІЯ СТАРТ» №1401536301488 від 15 січня 2024 року станом на 07 жовтня 2024 року у розмірі 18 000 грн., з яких: 4 500 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 13 500 грн. - заборгованість за відсотками.

       Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВІВА КАПІТАЛ» у рахунок повернення судових витрат судовий збір у розмірі 3 028 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн.

       Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

       Відповідач має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

       Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська.

       Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

       Позивач: товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВІВА КАПІТАЛ», код ЄДРПОУ 40860735, місцезнаходження: 20600, Черкаська обл., м. Шпола, вул. Таранця, буд. 20.

       Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя                                                                                                О.О.Куць