справа № 1-309/11

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.07.2011 року                                                                                   м. Вінниця

Ленінський районний суд м. Вінниці в складі:

                       головуючого - судді Іванченка Я.М.

               при секретарі –Пастух І.О..

               за участю прокурора –Ярошенко О.М.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н., уродженця м. Донецьк,  українця, громадянина України, маючого вищу освіту, одруженого, не працюючого,  проживаючого за адресою АДРЕСА_1,  раніше судимого:

31.07.2007 року Ленінським районним судом м. Вінниці за ст. ст. 186 ч. 2, 75, 76 КК України до 5 років позбавлення волі з іспитови строком 3 роки:

17.08.2010 року Староміським райсудом м. Вінниці  за ст.ст. 190 ч. 2, 71 КК України до 5 років 1 місяця позбавлення волі:

12.11.2010 року Ленінським районним судом м. Вінниці за ч. 2 ст. 190, ст. 70 ч. 4 КК України до  5 років 3 місяців позбавлення волі,     

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 190 ч. 2  КК України, -

                                                       встановив

ОСОБА_1 з корисливих мотивів,  маючи умисел на отримання коштів від працевлаштування ОСОБА_2 на посаду помічника судді Ленінського районного суду м. Вінниці, 21.04.2010 року на площі Перемоги м. Вінниці, біля приміщення банку «Аваль», повідомив останній завідомо неправдиву інформацію про те, що він влаштує її на вищевказану посаду за винагороду в розмірі 4000 грн., хоча реальної можливості здійснити обіцяне не мав. Введена в оману ОСОБА_1 –ОСОБА_2 21.04.2011 року на вул. Грушевського м. Вінниці, біля приміщення Ленінського районного суду м. Вінниці, передала  ОСОБА_1 кошти в сумі 4000 грн., як оплату за працевлаштування.

ОСОБА_1, обіцянку не виконав, а отриманні кошти в сумі 4000 грн. привласнив та витратив на власний розсуд,

              У судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 вину у скоєнні інкримінованого йому злочину при зазначених вище обставинах визнав повністю, цивільний позов потерпілої визнав повністю, розкаявся та пояснив, що він дійсно умисно з корисливих мотивів, запевнивши ОСОБА_2 в можливості її працевлаштування ним її на роботу  у Ленінський районний суд мю. Вінниці отримав 21.04.2010 року за це 4000 грн.,  хоча наміру та реальної можливості на працевлаштування ОСОБА_2 в суд не мав. Отриманні  кошти, він витратив на власний розсуд.

              Зважаючи на те, що підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину визнав повністю, суд вважає недоцільним досліджувати фактичні обставини справи, які ніким не оспорюються і проти цього не заперечують учасники процесу. З’ясувавши правильне розуміння підсудним та іншими учасниками судового розгляду змісту цих обставин за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, роз’яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку, на підставі допиту підсудного суд приходить до висновку про винність  підсудного у вчиненні злочину.

             Дії ОСОБА_1  досудовим  слідством  вірно кваліфіковано за ч. 2 ст. 190 України, як заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно.

            При визначенні виду та міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного ОСОБА_1 який раніше притягувався кримінальної відповідальності за вчинення шахрайства,   посередньо характеризується  за місцем проживання, та обставини, що обтяжують та пом’якшують покарання.

      Обставинами, що пом’якшують  покарання судом не встановлено.

      Обставин, що обтяжують покарання підсудного судом не встановлено.

      З урахуванням зазначених обставин, відповідно до вимог кримінального  закону і передбачених цих законом санкцій, суд вважає за необхідне призначити підсудному ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі яке буде необхідним та достатнім для його виправлення і запобігання вчиненню нових злочинів.

Відповідно до ст. 70 КК України за сукупністю злочинів  шляхом часткового складання покарання до призначеного за цим вироком покарання слід частково приєднати покарання призначене за вироком Ленінського районного суду м. Вінниці від 12.11.2010 року.  

Обговорюючи цивільний позов потерпілої ОСОБА_2, визнаний підсудним,  про стягнення з ОСОБА_1 4000 грн.  завданої злочином матеріальної шкоди суд вважає, що він підлягає задоволенню в повному обсязі оскільки саме на таку суму потерпілій було завдано шкоди заподіяним злочином.

Також суд вважає, що з засудженого ОСОБА_1 слід стягнути судові витрати по проведенню експертиз оскільки проведення експертиз було зумовлено розслідуванням вчинених  ним злочинів.

Речові докази по справі, що зберігаються в матеріалах справи слід залишити в кримінальній справі.

Міру запобіжного заходу засудженому  до набрання вироку законної сили слід залишити обрану.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, ст. 65 КК України, суд, –

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого  ч. 2 ст. 190  КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.

На підставі ст. 70 ч. 4  КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначеного покарання та покарання за вироком Ленінського  районного суду м. Вінниці від 12.11.2010 року призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців.   

 Початок строку відбуття ОСОБА_1 покарання обчислювати з 12.11.2010 року.               

          Цивільний позов ОСОБА_2 –задовольнити.

          Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2  4000 (чотири тисячі) грн.. завданої злочином матеріальної шкоди.

            Стягнути з засудженого ОСОБА_1  на користь НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області 1032 грн. 00  копійок вартості проведення криміналістичних досліджень.

          Запобіжний  захід щодо засудженого ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити у вигляді тримання під вартою.

            Речові докази долучені до матеріалів справи слід залишити у справі.

На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Вінницької області протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя: