Справа № 712/2907/23

Провадження №4-с/712/17/25

УХВАЛА

20 лютого 2025 року                                                                 м. Черкаси

Суддя Соснівського районного суду м. Черкаси Пономар В.О., розглянувши заяву  адвоката Миненко О.В. про забезпечення скарги представника ОСОБА_1  адвоката Миненко О.В. заінтересовані особи: Другий відділ державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Черкаська окружна прокуратура в інтересах держави, Черкаська міська рада на дії державного виконавця,

ВСТАНОВИВ:

До Соснівського районного суду м. Черкаси надійшла вказана скарга, у якій боржник просить визнати протиправними дії державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Дьо Л.С. щодо винесення постанови про зміну (доповнення) реєстраційних даних від 14.02.2025 у виконавчому провадженні № 76646082 та скасувати зазначену постанову.

Ухвалою суду від 20.02.2025 скаргу прийнято до розгляду та призначено судове засідання для розгляду скарги на 15 год 30 хв 06.03.2025.

Одночасно із скаргою на адресу суду від представника ОСОБА_1  адвоката Миненко О.В. надійшла заява про забезпечення позову, шляхом зупинення дії постанови про зміну (доповнення) реєстраційних даних від 14.02.2025, внесеному державним виконавцем Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Дьо Л.С., у виконавчому провадженні № 76646082 до ухвалення остаточного рішення за результатами розгляду скарги.

В обґрунтування заяви зазначено, що предметом розгляду скарги є визнання протиправними дій державного виконавця та визнання протиправною й скасування постанови державного виконавця про зміну (доповнення) реєстраційних даних від 14.02.2025 у виконавчому провадженні № 76646082.

Оскільки цивільна справа стосується правомірності винесення постанови, на підставі якої застосовуються всі подальші стягнення, у тому числі з коштів з доходів ОСОБА_1 , представник скаржника вважає за необхідне в забезпечення скарги зупинити дію вказаної вище постанови державного виконавця.

Дослідивши вказану заяву про застосування заходів забезпечення скарги, суддя зазначає про таке.

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі рішення) сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом України «Про виконавче провадження», іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до вказаного Закону, а також рішеннями, які відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню.

У ст. 149, 150 ЦПК України значені положення щодо порядку вирішення питання про забезпечення позову і способи забезпечення позову.

Відповідно до ч. 1. 2 ст. 149 ЦПК України суд, за заявою учасника справи, має право вжити передбачених ст. 150 нього Кодексу заходів забезпечення позову.

Разом із тим, згідно зі ст. 14 Конституції України та ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.

Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.

Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК України, порушено їхні права чи свободи.

Отже, положення ст. 149-153 ЦПК України, які регламентують забезпечення позову, не можуть застосовуватися при розгляді скарги на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби, державного чи приватного виконавця,поданої у порядку здійснення судового контролю за виконанням рішення суду, яке набрало законної сили (стягнення за яким не зупинялось) і підлягає примусовому виконанню в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».

У п. 15 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» судам роз`яснено, що при розгляді скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд не вправі вжити заходів забезпечення скарги (аналогічно забезпеченню позову) шляхом зупинення виконавчого провадження, зупинення дії оскаржуваного рішення тощо, оскільки зазначене не є повноваженнями суду, а є виключним повноваженням державного виконавця, яке може бути оскаржено до суду.

Таке правозастосування узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 01.03.2021 у справі № 752/26606/18, які суд у силу вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

При цьому з огляду на приписи ЦПК України в суду відсутні повноваження у порядку, передбаченому ст. 149, 150 ЦПК України вживати заходи забезпечення скарги на дії державного виконавця, зокрема шляхом заборони вчиняти певні дії.

Застосування аналогії закону у даному випадку є неприпустимим, оскільки заходи забезпечення позову за своїм змістом направлені насамперед на забезпечення виконання судового рішення.

У свою чергу, за наслідком розгляду скарги на дії державного виконавця, судом постановляється ухвала, у порядку ст. 451 ЦПК України, про визнання дій чи бездіяльність неправомірними, зобов`язання усунути порушення, тощо.

Отже, на підставі викладеного вище, у суду відсутні правові підстави для задоволення заяви представника ОСОБА_1  адвоката Миненко О.В. про забезпечення скарги, використовуючи інститут цивільного процесуального права забезпечення позову, тому у задоволенні заяви потрібно відмовити.

Керуючись ст. 149-153, 157, 258-261, 352-355 ЦПК України, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви представника ОСОБА_1  адвоката Миненко О.В. про забезпечення скарги, шляхом зупинення дії постанови про зміну (доповнення) реєстраційних даних від 14.02.2025, внесену державним виконавцем Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Дьо Л.С., у виконавчому провадженні № 76646082 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                 В.О. Пономар