Справа №295/9490/24

3/295/198/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.02.2025 року                                                                                                       м. Житомир Богунський районний суд м. Житомира

у складі:

головуючого-судді Костенко С.М.

секретаря судового

засідання Янчук А.Ю.

розглянув в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі справу про порушення митних правил, передбачених ст. 485 МК України, громадянином України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бердичів, Житомирська область, Україна, проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , і.к. НОМЕР_1 , -

з участю:

представника

митниці ОСОБА_2

адвоката Алексеєва С.М.

в с т а н о в и в :

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, управлінням боротьби з контрабандою та порушенням митних правил Житомирської митниці під час проведення перевірки дотримання вимог законодавства при митному оформленні товару «Легковий автомобіль: - що був у використанні; - марка - VOLKSWAGEN; - модель - GOLF PLUS; - номер кузова - НОМЕР_2 ; - двигун – бензин; - робочий об`єм двигуна - 1390; - тип кузова - універсал; - колісна формула - 4*2; - кількість місць - 5; - для користування по дорогах загального користування; - календарний рік виготовлення - 2010; - модельний рік виготовлення - 2010; - дата введення в експлуатацію - 04.01.2010» (згідно електронної митної декларації (далі – ЕМД) від 30.01.2023 №UA101040/2023/000851 (MRN: 23UA101040000851U2) встановлено наступне.

30.01.2023 до відділу митного оформлення «Бердичів» митного поста «Житомир-центральний» Житомирської митниці особою, уповноваженою на роботу з митними органами ТОВ «Поліссяброксервіс» ОСОБА_1 (код ДРФО – НОМЕР_1 ), до митного оформлення в митному режимі «Імпорт 40 ДЕ» подано електронну митну декларацію, якій присвоєно номер 23UA101040000851U2, на товар (графа 31 ЕМД) «Легковий автомобіль: - що був у використанні; - марка - VOLKSWAGEN; - модель - GOLF PLUS; - номер кузова - НОМЕР_2 ; - двигун – бензин; - робочий об`єм двигуна - 1390; - тип кузова - універсал; - колісна формула - 4*2; - кількість місць - 5; - для користування по дорогах загального користування; - календарний рік виготовлення - 2010; - модельний рік виготовлення - 2010; - дата введення в експлуатацію - 04.01.2010», країна відправлення/експорту (гр. 15) – DE (Німеччина), та товаросупровідні документи на вказаний товар: купчий документ (invoice) від 20.01.2023 б/н, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 03.11.2017 № НОМЕР_3 . Товар ввезено на митну територію України 24.01.2023 згідно документу контролю доставки – ЕМД типу ІМ ЕЕ № 23UA101020001989U4 через зону діяльності Львівської митниці.

Згідно товарно-супровідних документів та ЕМД №23UA101040000851U2, одержувач/імпортер (графа 8) громадянин України ОСОБА_3 , паспорт НОМЕР_4 від 25.01.2022 орган якій видав 1814 ( АДРЕСА_2 ); особа, відповідальна за фінансове врегулювання (гр. 9): ОСОБА_4 , паспорт НОМЕР_5 від 15.03.2013 виданий Бердичівським РС УДМС України в Житомирській обл., (Україна, Житомирська обл., м. Бердичів, вул. Житомирська, 117, кв. 91); декларант (графи 14, 54): ТОВ «Поліссяброксервіс» особою, уповноваженою на роботу з митницею ОСОБА_1 ; код товару (графа 33): 8703229030; країна походження (гр. 34): Республіка Німеччина (DE); валюта та загальна фактурна вартість (гр. 22): EUR 900,00; митна вартість товару визначена за резервним методом (графа 45) і становить 79496,40 гривні.

У графі 47 (нарахування платежів) ЕМД № 23UA101040000851U2 особа уповноважена на роботу з митницею ТОВ «Поліссяброксервіс» ОСОБА_1 зазначено наступні ставки платежів: мито (вид платежу 121), основа нарахування – 79496,40 ставка 10%, сума – 7949,64грн., акциз на транспортний засіб (вид платежу 185), основа нарахування 1390CMQ., ставка 600,00 EUR, сума – 33150,00 грн. та ПДВ (вид платежу 128), основа нарахування 120596,04грн., ставка 20%, сума – 24119,21 грн.

Під час перевірки ЕМД №23UA101040000851U2 та товаросупровідних документів, 07.02.2024 управлінням боротьби з контрабандою та порушенням митних правил, з метою перевірки відповідності кількості та опису товарів і транспортних засобів даним, зазначеним у митній декларації, для уточнення року виробництва (2009/2010) транспортного засобу, оскільки в технічному паспорті від 03.11.2017 за ХС 140236 дата першої реєстрації зазначена 04.01.2010 (декларантом заявлено календарний та модельний рік виготовлення - 2010), було направлено запит керівнику ТОВ «Автодім Атлант Київ Захід» (вих. Житомирської митниці 7.19-3/7.19-20-05/10/965 від 07.02.2024) з проханням надати інформацію згідно заводської бази даних про календарний рік виготовлення та дату першої реєстрації (введення в експлуатацію).

Після отримання відповіді від керівника ТОВ «Автодім Атлант Київ Захід» вих. №53 від 23.02.2024 (вх. №1871/13-20 від 26.02.2024), встановлено, що транспортний засіб з номером кузова VIN - НОМЕР_2 , згідно заводської програми ELSA-Pro виробника Volkswagen Group було виготовлено 04 листопада 2009року та продано замовнику (клієнту) 07 грудня 2009року. Дата першої реєстрації згідно заводської програми ELSA-Pro, не відображається, згідно поданих документів, а саме технічного паспорта зазначено 04.01.2010року.

Відповідно до положень підпункту 215.3.51 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України рік виробництва транспортного засобу впливає на величину ставки акцизного податку який справляється з легкових автомобілів, що відповідають товарній позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД (для транспортних засобів, що використовувалися понад 1 і до 15 повних календарних років - чим більша є кількість повних календарних років з року, наступного за роком виробництва відповідного транспортного засобу, до року визначення ставки податку – тим більша є ставка акцизного податку).

Таким чином, особою, уповноваженою на роботу з митницею ТОВ «Поліссяброксервіс» ОСОБА_1 , при розрахунку митних платежів необхідно було врахувати календарний рік виготовлення транспортного засобу – 2009 року та застосувати коефіцієнт «13» щодо визначення ставки акцизного податку у відповідності до підпункту 215.3.5, пункту 215.3 статті 215 Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування акцизним податком легкових транспортних засобів» від 08.11.2018 року №2611-VIII.

За ЕМД № 23UA101040000851U2 від 30.01.2023, заявлена ставка акцизного податку на товар (у сумі 600 євро) була розрахована, виходячи з того, що рік виготовлення транспортного засобу є – 2010, і в такому випадку, як зазначено вище, підлягали б сплаті митні платежі у сумі 65218,85 грн. (в тому числі ввізне мито – 7949,64 грн., акцизний податок – 33150,00 грн., податок на додану вартість – 24119,21 грн.). При митному оформленні даного товару, як такого, що виготовлений 2009 року, станом на дату подання 30.01.2023 ЕМД №23UA101040000851U2, ставка акцизного податку становила б «650 євро». При цьому, у графі 47 (нарахування платежів) ЕМД №23UA101040000851U2 особою, уповноважена на роботу з митницею ТОВ «Поліссяброксервіс» ОСОБА_1 , повинно було зазначено наступні ставки платежів: мито (вид платежу 121), основа нарахування – 79496,40грн., ставка 10%, сума – 7949,64грн., акциз на транспортний засіб (вид платежу 185), основа нарахування 1390CMQ., ставка 650,00EUR, сума – 35912,50грн. та ПДВ (вид платежу 128), основа нарахування 123358,54грн ставка 20%, сума – 24671,71грн.

Таким чином, у митній декларації №23UA101040000851U2 особою, уповноваженою на роботу з митницею ТОВ «Поліссяброксервіс» ОСОБА_1 , заявлено неправдиві відомості щодо року виробництва (виготовлення) транспортного засобу, що призвело до зменшення розміру сплати митних платежів по акцизному податку на 2762,50грн, по ПДВ на 552,50грн, всього на загальну суму 3315,00грн.

Частиною 10 статті 269 Митного кодексу України визначено, що у разі виявлення порушень митних правил щодо задекларованих у митній декларації товарів, транспортних засобів комерційного призначення внесення змін, відкликання та визнання недійсною цієї декларації до закінчення провадження у відповідних справах забороняються.

Також згідно пункту 34 розділу «Порядок внесення змін до митної декларації та її відкликання» Положення про митні декларації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 № 450 (із змінами і доповненнями), не дозволяється: - внесення змін до граф 1 (перший і другий підрозділи), 14, 37 (перший підрозділ) і 54 митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа; - внесення змін або відкликання митної декларації у разі виявлення порушень митних правил щодо задекларованих у цій митній декларації товарів; - внесення змін до митної декларації, якщо з поданих документів не випливає, що відомості, зазначені у цій митній декларації, необхідно змінювати; - внесення змін або відкликання митної декларації після надання декларанту або уповноваженій ним особі митним органом, якому подана така митна декларація, інформації про призначення митним органом митного огляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення або перевірки документів на товари (крім випадків, коли після проведення зазначених митних формальностей порушень митних правил не виявлено); (абзац п`ятий пункту 34 із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28.11.2012 № 1081); - внесення змін до митної декларації або її відкликання у разі відсутності документів, що підтверджують необхідність внесення таких змін або її відкликання; - внесення змін до митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа з метою подання відомостей у випадках, коли Митним кодексом України передбачена необхідність подання з цією метою додаткової декларації.

Статтею 74 Митного кодексу України визначено, що імпорт (випуск для вільного обігу) – це митний режим, відповідно до якого іноземні товари після сплати всіх митних платежів, встановлених законами України на імпорт цих товарів, та виконання усіх необхідних митних формальностей випускаються для вільного обігу на митній території України.

Частиною 1 статті 257 Митного кодексу України передбачено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії. Відповідно до пункту 3.2 Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651, зареєстрованого в Міністерстві фінансів України 14.08.2012 за № 1372/21684 (зі змінами), відомості, заявлені у митній декларації декларантом або уповноваженою ним особою, є відомостями, необхідними для митних цілей.

У відповідності до пунктів 1, 3 та 4 частини 1 статті 266 Митного кодексу України декларант зобов`язаний: - здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого Митним кодексом України; - надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей; - у випадках, визначених Митним кодексом України та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу Х Митного кодексу України.

Частиною 5 статті 266 Митного кодексу України передбачено, що особа, уповноважена на декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, від імені декларанта, має такі самі обов`язки, права і несе таку саму відповідальність, що й декларант.

Відповідно до вимог статті 485 Митного кодексу України дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів. Заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі від 50 до 150 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Згідно з частиною 8 статті 264 Митного кодексу України з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Згідно з даними, внесеними до графи 54 ЕМД № 23UA101040000851U2 митна декларація складена та подана до митного органу особою, уповноваженою на роботу з митницею ТОВ «Поліссяброксервіс» ОСОБА_1 , про що свідчить його електронний цифровий підпис.

05.03.2024 на електронну адресу керівника ТОВ «Поліссяброксервіс» ОСОБА_5 у рамках перевірки дотримання вимог законодавства при митному оформленні електронної митної декларації № 23UA101040000851U2 направлено лист (вих. 7.19-3/20/13/1734 від 05.03.2024) про необхідність надання пояснень з приводу причини невірного зазначення їм у вказаній митній декларації року виробництва (виготовлення) транспортного засобу.

12.03.2024 від виконуючого обов`язки директора ТОВ «Поліссяброксервіс» ОСОБА_1 надійшло пояснення від 12.03.2024 Вих. № 1-03/24 (Вх. №2408/13-20 від 12.03.2024), у якому він зазначив, «…що директор ТОВ «Поліссяброксервіс» ОСОБА_6 перебуває у відпустці до 31.03.2024. згідно наказу №2 від 01.04.2022 та не може особисто прибути. З метою надання належних пояснень у письмовому вигляді, просимо направити на нашу електронну адресу перелік питань, які потребують пояснень…», в листі про необхідність прибуття до митного органу Вих. вих. 7.19-3/20/13/1734 від 05.03.2024року, зазначено дане питання «якими документами ви користувалися, для підтвердження календарного року виробництва, дати першої реєстрації і надіслати їх на нашу електронну адресу».

Беручи до уваги викладене та дані, здобуті Житомирською митницею під час перевірки щодо дійсного року виробництва (виготовлення) транспортного засобу, обставин, які виключають відповідальність за вчинення правопорушення, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України, при складанні даного протоколу про порушення митних правил не встановлено.

Таким чином, особою, уповноваженою на роботу з митницею ТОВ «Поліссяброксервіс» ОСОБА_1 (на дату складання В.о. директора ТОВ «Поліссяброксервіс» при формуванні та подачі електронної митної декларації №23UA101040000851U2 з метою неправомірного зменшення розміру сплати митних платежів заявив у вказаній митній декларації неправдиві відомості щодо календарного року виробництва (виготовлення) товару (Легковий автомобіль: - що був у використанні; - марка - VOLKSWAGEN; - модель - GOLF PLUS; - номер кузова - НОМЕР_2 ), що призвело до зменшення розміру сплати митних платежів по акцизному податку на 2762,50грн, по ПДВ на 552,50грн, всього на загальну суму 3315,00грн., чим вчинив порушення митних правил, передбачене статтею 485 Митного кодексу України.

Представник митниці в судовому засіданні просить визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України та накласти стягнення у вигляді штрафу.

Захисник в судовому засіданні просить закрити провадження у справі, за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Опитаний в попередньому судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що при визначені року виробництва транспортного засобу VOLKSWAGEN, моделі GOLF PLUS, номер кузова НОМЕР_2 , керувався товаросупровідними та відповідними нормативно-правовими документами, діючими на момент митного оформлення. Тобто визначив календарний рік виготовлення вказаного авто, згідно визначеного VIN коду. При цьому будь-яких допоміжних програм не використовував, і технічно не міг би зазначити менший рік, за той який зазначено в документах. Зазначив, що при спілкуванні із експертом, для себе з`ясував, що останній також визначає рік виробництва транспортного засобу за VIN кодом.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, із заявами та клопотаннями до суду не звертався. Суд, за погодженням з учасниками судового провадження проводить судовий розгляд у відсутність ОСОБА_1 , який 29.08.2024 був безпосередньо опитаний в судовому засіданні.

Заслухавши учасників судового провадження, думку захисника, дослідивши матеріали справи, додатково надані документи, суд приходить до наступного висновку.

 Відповідно до вимог ст. 486 МК УКраїни завдяннями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону.

Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і ща яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до вимог ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визначється вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускаа настання цих наслідків.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріпленні положення, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

У справі «Barbera, Messeguand Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

       Одночасно, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. The United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть "випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту".

Щодо обґрунтованості поширення на вказану категорію справ гарантій Конвенції необхідно зазначити таке.

Якість складання протоколу є дуже важливою стадією оформлення справи про адміністративне правопорушення, й фактично є «обвинуваченням» держави щодо особи, що потребує належного до цього ставлення.

Відповідно звернуто увагу уповноважених осіб на необхідності дотримання правил та процедур під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, прав та гарантій особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, належному фіксуванні доказів вчинення правопорушення та їх зберіганні тощо.

У справах проти України ЄСПЛ розглядав питання про віднесення правопорушень, передбачених КпАП, до «кримінального аспекту» в розумінні Конвенції, що, з огляду на суворість передбаченого покарання правопорушення, не є незначним та такі адміністративні провадженні слід вважати по суті кримінальними і такими, що вимагають застосування всіх гарантій статті 6 Конвенції.

 Одночасно практика Європейського суду з прав людини щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення зосереджена навколо фундаментальних засад здійснення правосуддя у справах про адміністративні правопорушення, зокрема, забезпеченні дотримання положень Конвенції в частині реалізації статті 6, яка гарантує кожному право на справедливий суд.

Відповідальність за ст. 485 МК України наступає за наявності лише прямого умислу.

Правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків (статті 10 Кодексу України про адміністративне правопорушення), а вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити (стаття 11 Кодексу України про адміністративне правопорушення).

Для притягнення до відповідальності, згідно з статтею 485 Митного кодексу України необхідно доведення факту заявлення в митній декларації, в даному випадку неправдивих відомостей та/або надання документів, що містять неправдиві відомості, вини у формі прямого умислу, а також наявність в діях особи особливої мети ухилення від сплати податків та зборів, або зменшення їх розміру.

Тобто, потрібно встановити, що особа, яка вчинила склад правопорушення, передбачений ст.485 МК України, повинна діяти умисно, тобто усвідомлено, цілеспрямовано чинила так, щоб уникнути від сплати митних платежів (у тому числі сплати їх у меншому розмірі). Об`єктивна сторона правопорушення, відповідальність за яке встановлено ст.485 МК України, полягає у поданні неправдивих відомостей.

При цьому,статтею 485 Митним кодексом України передбачено наявність спеціальної протиправної мети неправомірного звільнення від сплати чи зменшення розміру сплати митних платежів, що вказує на те, що це правопорушення може бути вчинено тільки з умисною формою вини, оскільки необережно не можливо заявити неправдиві відомості.

Згідно з п. 8 «Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України», затверджених наказом Державної митної служби України №1118 від 17 листопада 2005 року(далі Правила), визначення року виготовлення транспортного засобу (далі ТЗ) здійснюється на основі даних його виробника, що містяться в ідентифікаційному номері ТЗ. Міжнародною організацією стандартизації (ISO) запроваджено з 1976 року міжнародний стандарт ідентифікаційних позначень автомобіля - ISO 3779-1983, гармонізований з державним стандартом України ДСТУ 3525-97 обов`язкового застосування в Україні, які складаються з міжнародного коду виробника ТЗ (перші три символи), описової частини (подальші шість символів) і розпізнавальної частини (останні вісім символів), за яким визначається ідентифікаційний номер ТЗ. Ідентифікаційний номер індивідуальний для кожного ТЗ.

Стандартом ISO 3779-1983 для кодування модельних років виготовлення ТЗ рекомендовано використання 10-го символу в 17-значному ідентифікаційному номері та символів, наведених у табл. 4.4 додатка 4 до Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.11.2003 за №1074/8395.

Календарний і модельний роки виготовлення можуть також визначатися за розпізнавальною частиною ідентифікаційного номера (останні 8 знаків).

Більшість виробників транспортних засобів зазначають рік виготовлення 10-м символом у 17-значному ідентифікаційному номері. Разом з тим існують виробники транспортних засобів, що зазначають рік виготовлення знаком, розміщеним в іншому місці ідентифікаційного номера транспортного засобу. Деякі виробники формують ідентифікаційний номер транспортного засобу, у якому рік виготовлення взагалі не зазначається.

За рік виготовлення транспортного засобу приймається календарна дата його виготовлення (день, місяць, рік). Якщо календарну дату виготовлення транспортного засобу, який перебував у користуванні визначити за його ідентифікаційним номером неможливо, то за основу береться рік виготовлення, визначений за його ідентифікаційним номером, з урахуванням календарної дати першої реєстрації транспортного засобу.

Датою першої реєстрації транспортного засобу, який перебував у користуванні, є дата, зазначена у спеціальній графі технічного паспорта (свідоцтва про реєстрацію), наприклад, паспорт німецького зразка або дата видачі технічного паспорта (свідоцтва про реєстрацію).

У разі неможливості визначення року виготовлення транспортного засобу за ідентифікаційним номером роком виготовлення вважати рік, що значиться в реєстраційних і технічних документах на транспортного засобу.

Отже, за загальними Правилами, якщо у офіційних документах на транспортний засіб не відображено року виготовлення, то декларант має брати за основу рік виготовлення, позначений виробником у10-мусимволі 17-значногоідентифікаційного номеру автомобіля. (Правова позиція Житомирського апеляційного суду від 30.01.2025 справа №295/5274/24).

Згідно повідомлення Територіального сервісного центру МВС №1842, від 31.12.2024 №31/35/1842-592-2024, встановлено, що згідно з базою даних підпистеми НАІС ЄДР МВС, т/з VOLKSWAGEN, моделі GOLF PLUS, номер кузова НОМЕР_2 , зареєстровано 31.01.2023 за ОСОБА_4 . Дана реєстрація здійснювалася за заявою повіреної особи ОСОБА_7 , який діяв на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом. Документи, що стали підставою для реєстрації даного т/з є вантажно-митна декларація, свідоцтво про реєстрація, сертифікат відповідності, висновок експерта.

З даної відповіді вбачається, що будь-яких змін у VIN коді та документах не має, надані під час декларування ОСОБА_1 документи не є підробленими, жодних втручань у номерний знак VIN коду не виявлено.

Таким чином, при заповнені митної декларації ОСОБА_1 зазначено рік виготовлення транспортного засобу відповідно до встановленої Правилами норми, згідно з якою, в разі неможливості визначення року виготовлення транспортного засобу за ідентифікаційним номером, роком виготовлення вважається рік, що значиться в реєстраційних і технічних документах на транспортний засіб.

З огляду на наведене, під час судового розгляду не здобуто доказів про наявність суб`єктивної сторони, прямого умислу в діях ОСОБА_1 що у свою чергу свідчить про відсутність вини.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї грунтується на конституційних принципах, в тому числі, і закріпленої в ст. 62 Конституції України презумпції невинності.

 Відповідно до п.3 ч.1 ст. 527 МК України у справі про порушення митних правил суд (суддя) виносить постанову про закриття провадження у справі.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно с п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю у діях особи складу адміністративного правопорушення.

З огляду на наведені обставини, матеріали справи відносно ОСОБА_1 не містять безумовних та беззаперечних доказів на підтвердження вчинення останнім інкримінованого адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, що виключає провадження у справі та підлягає закриттю.

Керуючись ст. 527 МК України, ст. ст. 247,283, 284, КУпАП, суд, -

п о с т а н о в и в :

  Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст. 485 МК України - закрити за відсутністю складу правопорушення.

       Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом 10 днів з дня її прийняття.

Суддя                                                                                                   С.М.Костенко