Cправа № 2-690/11р

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

  27 жовтня 2011 року

Жовтневий районний суд міста Харкова у складі:

головуючого –судді Федюшина М.В

при секретарі –         Корнеєвій І.В., Корнейченко Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові цивільну справу за позовом Публічного Акціонерного Товариства «УкрСиббанк»до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення солідарно заборгованості за кредитним договором та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ПАТ «УкрСиббанк», третя особа ОСОБА_2 про визнання кредитного договору недійсним,

в с т а н о в и в :

  Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення солідарно заборгованості за Кредитним договором № 75/в-н-тт265 від 20.02.2006 року в сумі 40602 дол. США, що по курсу НБУ станом на 22.09.2009 року складало 325092 гривні 09 коп. та понесені судові витрати в сумі 1700 гривень та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.

Під час судового розгляду справи Позивач відповідно до норм ст. 27, 31  ЦПК України, збільшив свої позовні вимоги та просив суд солідарно стягнути з відповідачів заборгованість за кредитним договором в сумі 63825, 93 дол. США в гривневому еквіваленті за офіційним обмінним курсом НБУ станом на дату постановлення рішення суду та понесені судові витрати в сумі 1700 гривень та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.

В судовому засіданні представник позивача пояснила суду, що 20.02.2006 року між АКІБ «УкрСиббанк»на теперішній час - АТ «УкрСиббанк»і ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 75/в-н-тт265, згідно з яким Позивач надав Відповідачу ОСОБА_1 кредит в сумі кредит  в сумі 40930 дол. США 00 центів (сорок тисяч дев’ятсот тридцять ) дол. США 00 центів, що по курсу НБУ на день укладання договору становило 206696 гривень 50 коп. (двісті шість тисяч шістсот дев’яносто шість гривень ) 50 коп.   Вказані грошові кошти було надано Відповідачу строком по 20.02.2027 року, зі сплатою відсотків за використання кредиту у розмірі 12,50% річних. Відповідно до п. 1.3.4. кредитного договору строк сплати нарахованих процентів: з 01 по 10 число (включно) кожного місяця, наступного за тим, за який було видано кредит.

Починаючи з лютого 2009 року Відповідач ОСОБА_1 перестав виконувати зобов’язання за кредитним договором по поверненню кредитних коштів та сплаті нарахованих процентів внаслідок чого утворилась заборгованість за кредитним договором.

Станом на 06.10.2011 рік загальна сума заборгованості за кредитним договором складала 63852, 93 дол. США, що по курсу НБУ станом на 06.10.2011 рік складає 509 080, 26  грн. з яких:

30047, 86 дол. США, що по курсу НБУ станом на 06.10.2011 р. складало 239 562 грн.- заборгованість за кредитом;

5522, 28 дол. США,  що по курсу НБУ станом на 06.10.2011 р. складало 44027, 48 грн. –заборгованість за простроченим кредитом;

15883, 41 дол. США, що по курсу НБУ станом на 06.10.2011 р. складало 126633,66 грн. –заборгованість по простроченим процентам за користування кредитом;

3322,78 дол. США, що по курсу НБУ станом на 06.10.2011 р. складало 26491, 53 грн. –пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом;

9076, 60 дол. США, що по курсу НБУ станом на 06.10.2011 р. складало 72365,01 грн. –пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам.

Нарахування штрафних санкцій за кредитним договором у вигляді пені здійснено Позивачем відповідно до умов п. 7.1. Кредитного договору. Згідно якого за порушення термінів погашення будь-яких грошових зобов’язань, передбачених цим договором, зокрема термінів повернення кредиту (всієї суми чи його частини) та /або термінів сплати процентів за кредит та /або комісій, Позичальник додатково сплачує  до встановленої процентної ставки за кредит пеню з розрахунку 0,2 % від суми зазначеної заборгованості, розрахованої за кожний день прострочення платежу, включаючи день сплати заборгованості.

До теперішнього часу зазначену заборгованість і пеню відповідачами не сплачено. Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлено обов’язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

З метою забезпечення виконання зобов’язань за Кредитним договором  було укладено договір поруки № П-75/в-н-тт265 від 20.02.2006 року (надалі –Договір поруки) з  ОСОБА_2 (надалі –Відповідач 2). Згідно умов п.1.3 Договору поруки Поручитель відповідає перед Кредитором  у тому ж обсязі, що і Боржник, за всіма зобов’язаннями останнього за Кредитним договором, включаючи і повернення основної суми боргу (в т.ч. суми кредиту, регресу), сплати процентів, комісій, відшкодування можливих збитків, сплату пені та інших штрафних санкцій, передбачених умовами Кредитного договору.

Статтею 554 ЦКУ передбачено, що у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Умовами п.1.4. Договору поруки встановлено солідарну відповідальність Відповідача1 і Відповідача 2. Відповідно до ст. 553 ЦКУ за договором поруки поручитель (Відповідач2) відповідає перед кредитором (Позивач) за порушення зобов’язання боржником (Відповідач1).

Статтею 543 Цивільного Кодексу встановлено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

За змістом положень частини першої ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до частини першої ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).  

Згідно з частиною першою статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, а за правилами частини першої статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

На підставі викладеного позивач має право вимагати дострокового повернення всієї заборгованості за Кредитним договором   розмір якої, станом на  06.10.2011 рік загальна сума заборгованості за кредитним договором складала 63852, 93 дол. США, що по курсу НБУ станом на 06.10.2011 рік складала 509 080, 26  грн.

Представник відповідача ОСОБА_1 позовні вимоги АТ «УкрСиббанк»не визнав в повному обсязі, і заявив зустрічний позов до АТ «УкрСиббанк»про визнання кредитного договору недійсним з підстав порушення АТ «УкрСиббанк»валютного законодавства та відсутності у сторін за кредитним договором індивідуальної ліцензії.

Відповідачі ОСОБА_1, його представник та відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явились, про день та час судового засідання були повідомлені належним чином про причини неявки суд не повідомили.

За вказаних обставин суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідачів.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог відповідач ОСОБА_1 зазначив, що умови кредитного договору не відповідають вимогам чинного законодавства, а саме: ст.99 Конституції України, ст. 53 Закону України «Про банки і банківську діяльність»,  ст.ст.3, 5 Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», ст.3, 203, 215, 227, 524,533 ЦКУ, ст.3 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», Постанови НБУ №200 від 30.05.2007 року «Про затвердження Правил використання готівкової іноземної валюти на території України».

Відповідач ОСОБА_1 за первісним позовом вважав, що кредитний договір порушує валютне законодавство в частині надання кредитних коштів в іноземній валюті –дол. США та здійснення розрахунків за кредитним договором в дол. США за відсутності у сторін за договором індивідуальної ліцензії.

Із зазначених підстав відповідач ОСОБА_1 просив суд визнати кредитний договір недійсним та в силу ст. 216 ЦК України привести сторін в первісний стан шляхом зобов’язання сторін повернути у натурі другій стороні все, що вона одержала на виконання цього правочину.

У судовому засіданні представник позивача первісний позов підтримала в повному обсязі, посилаючись на наведені в ньому обставини, просила суд його задовольнити, зустрічний позов не визнала, надала суду письмові заперечення та докази на, які посилається в запереченнях і пояснила суду наступне.

АТ «УкрСиббанк»здійснює кредитування в іноземній валюті на підставі ліцензії НБУ № 75 від 24.12.2001 року і Дозволу НБУ №75-2 від 19.11.2002 року  і наявність індивідуальної ліцензії НБУ на укладання кредитних договорів в іноземній валюті чинним законодавством не вимагається.

Крім того, представник позивача просила суд застосувати наслідки спливу строку позовної давності за пред’явленим зустрічним позовом.

Вислухавши представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що первісний позов підлягає задоволенню в повному обсязі, а в задоволенні зустрічного позову слід відмовити, з урахуванням такого.

Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позивачем вимог на підставі наданих сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, доказів (ч.1 ст.11 ЦПК України).

Згідно з ч.3 ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх позовних вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Яв вбачається з матеріалів цивільної справи між АКІБ «УкрСиббанк»на теперішній час - ПАТ «УкрСиббанк»і ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 75/в-н-тт265 від 20.02.2006 року, згідно з яким позивач надав відповідачу ОСОБА_1 кредит в сумі 40930 дол. США 00 центів (сорок тисяч дев’ятсот тридцять ) дол. США 00 центів, що по курсу НБУ на день укладання договору становило 206696 гривень 50 коп. (двісті шість тисяч шістсот дев’яносто шість гривень ) 50 коп.   Вказані грошові кошти було надано відповідачу строком по 20.02.2027 року, зі сплатою відсотків за використання кредиту у розмірі 12,50% річних. Відповідно до п. 1.3.4. кредитного договору строк сплати нарахованих процентів: з 01 по 10 число (включно) кожного місяця, наступного за тим, за який було видано кредит.

З метою забезпечення виконання зобов’язань за Кредитним договором  було укладено договір поруки № П-75/в-н-тт265 від 20.02.2006 року (надалі – Договір поруки) з  ОСОБА_2 (надалі –Відповідач 2). Згідно умов п.1.3 Договору поруки Поручитель відповідає перед Кредитором  у тому ж обсязі, що і Боржник, за всіма зобов’язаннями останнього за Кредитним договором, включаючи і повернення основної суми боргу (в т.ч. суми кредиту, регресу), сплати процентів, комісій, відшкодування можливих збитків, сплату пені та інших штрафних санкцій, передбачених умовами Кредитного договору.

Статтею 554 ЦКУ встановлено, що у випадку порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед боржником солідарно, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Пунктом 1.4. Договору поруки встановлена солідарна відповідальність Відповідача 1 і Відповідача 2. Відповідно до положень ст. 553 ЦКУ поручитель (Відповідач 2) відповідає перед кредитором (Позивач) за порушення зобов'язання боржником (Відповідач 1).

Статтею 543 Цивільного Кодексу встановлено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Починаючи з лютого 2009 року  ОСОБА_1 належним чином не виконує зобов’язання за Кредитним договором.

Станом на 06.10.2011 рік загальна сума заборгованості за кредитним договором складала 63852, 93 дол. США, що по курсу НБУ станом на 06.10.2011 рік складає 509 080, 26  грн. з яких:

30047, 86 дол. США, що по курсу НБУ станом на 06.10.2011 р. складало 239 562 грн.- заборгованість за кредитом;

5522, 28 дол. США,  що по курсу НБУ станом на 06.10.2011 р. складало 44027, 48 грн. –заборгованість за простроченим кредитом;

15883, 41 дол. США, що по курсу НБУ станом на 06.10.2011 р. складало 126633,66 грн. –заборгованість по простроченим процентам за користування кредитом;

3322,78 дол. США, що по курсу НБУ станом на 06.10.2011 р. складало 26491, 53 грн. –пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом;

9076, 60 дол. США, що по курсу НБУ станом на 06.10.2011 р. складало 72365,01 грн. –пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам.

Нарахування пені здійснюється згідно пункту 7.1. Кредитного договору, яким передбачено те, що у випадку порушення термінів погашення будь-яких своїх грошових зобов’язань, передбачених Кредитним договором, зокрема термінів повернення кредиту та/або термінів сплати процентів за кредит, Банк має право вимагати від Відповідача 1 сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від гривневого еквіваленту суми простроченого платежу, сума якого (еквіваленту) розраховується за офіційним обмінним курсом НБУ гривні до валюти заборгованості станом на дату нарахування такої пені.

До теперішнього часу зазначену прострочену заборгованість і пеню Відповідачами не сплачено.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлено обов’язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Станом на 06.10.2011 року частина кредиту, що залишилась до виплати ОСОБА_1  за Кредитним договором і які Позивач має право вимагати від ОСОБА_1, відповідно до ч. 2. ст. 1050 ЦКУ становила 30047, 86 дол. США, що по курсу НБУ станом на 06.10.2011 р. складало 239 562 грн.

За змістом положень частини першої ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до частини першої ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).  

Згідно з частиною першою статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, а за правилами частини першої статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

На підставі викладеного Позивач має право вимагати від Відповідачів дострокового повернення всієї заборгованості за Кредитним договором   розмір якої, станом на 06.10.2011 рік складало 63852, 93 дол. США, що по курсу НБУ станом на 06.10.2011 рік складало 509 080, 26  грн. з яких:

30047, 86 дол. США, що по курсу НБУ станом на 06.10.2011 р. складало 239 562 грн.- заборгованість за кредитом;

5522, 28 дол. США,  що по курсу НБУ станом на 06.10.2011 р. складало 44027, 48 грн. –заборгованість за простроченим кредитом;

15883, 41 дол. США, що по курсу НБУ станом на 06.10.2011 р. складало 126633,66 грн. –заборгованість по простроченим процентам за користування кредитом;

3322,78 дол. США, що по курсу НБУ станом на 06.10.2011 р. складало 26491, 53 грн. –пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом;

9076, 60 дол. США, що по курсу НБУ станом на 06.10.2011 р. складало 72365,01 грн. –пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам.

Судом також встановлено, що Позивачем були направлені повідомлення 188/39/115 від 05.12.2006 року, 374/134-138 від 27.12.2008 року, 187/39/115 від 05.12.2006 року Відповідачам з вимогами про усунення порушень за кредитним договором.

Дані вимоги були особисто отримані Відповідачами але порушення за договором не були усунені солідарними боржниками, тому Позивач звернувся з вказаним позовом до суду.

Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові  у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність»кошти –це гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент.

За положеннями ст.99 Конституції України зазначає, що грошовою одиницею України є гривня.

Тобто, основний закон даною нормою закріплює за гривнею статус національної валюти, яка без виключень та обмежень перебуває в обігу на території України.

Поряд з цим, основний закон не визначає, що гривня є єдиною грошовою одиницею, яка може бути об’єктом цивільних прав за укладеними правочинами. Стаття 192 ЦК України, зазначає, що грошовими коштами є грошова одиниця України –гривня, яка є законним засобом платежу, а також іноземна валюта, яка використовується у випадках і в порядку, встановленим законом.

Отже, надання кредитів у валюті за наявності у банку відповідної генеральної ліцензії (дозволу НБУ на здійснення валютних операцій) не суперечить вимогам чинного законодавства України.

АТ «УкрСиббанк»була видана Національним Банком України 24.12.2001 року ліцензія НБУ № 75 і Дозвіл НБУ №75-2 від 19.11.2002 року.

Крім того, згідно зі ст.2 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», резиденти і нерезиденти мають право бути власниками валютних цінностей, що знаходяться на території України, та здійснювати валютні операції з урахуванням обмежень, встановлених цим Декретом та іншими актами валютного законодавства України. Частиною 2 статті 5 Декрету КМУ встановлено, що генеральні ліцензії видаються комерційним банкам на здійснення  валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання.

До того ж, вимоги підпункту «в»пункту 5 Декрету КМУ, які передбачають наявність індивідуальної ліцензії на надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, у випадку, якщо терміни і суми   таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі.

Суд враховує, що на сьогодні в законодавстві України не визначено межі, терміни і суми надання/одержання кредитів в іноземній валюті, які б потребували отримання індивідуальної ліцензії.

Відповідно до п. 1.5 Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, затвердженого постановою НБУ від 14.11.2004р. №483, використання іноземної валюти як засобу платежу без індивідуальної ліцензії дозволяється, якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк (ця норма стосується лише тих операцій уповноваженого банку, на здійснення яких Національний банк видав йому банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операції з валютними цінностями).

Частина 3 статті 533 ЦК України зазначає, що використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов’язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Відповідно до ст.47 Закону України «Про банки і банківську діяльність»на підставі банківської ліцензії банки мають право здійснювати операції з розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, а також здійснювати операції та угоди з валютними цінностями.

Таким чином, суд вважає, що Позивач мав право надавати кредит Позичальнику в іноземній валюті –дол. США на підставі відповідної генеральної ліцензії (дозволу НБУ на здійснення валютних операцій), а Відповідач ОСОБА_1 мав право повертати та сплачувати кредит в валюті кредитування без отримання індивідуальної ліцензії.

Також, суд застосовує положення ч. 4 ст. 267 ЦК України щодо спливу строку позовної давності на пред’явлення зустрічного позову відповідачем ОСОБА_1, який не надав суду доказів поважності пропуску строку на пред’явлення зустрічної вимоги.

Згідно наданої довідки представником АТ «УкрСиббанк»про курс валют, встановлений НБУ станом на 26.10.2011 рік курс дол. США становить 7,9762

Відповідно до ст.88 ЦПК України судові витрати понесені АТ «УкрСиббанк»при подачі позову в сумі 120 гривень витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи та державне мито в сумі 1700 гривень покласти на ОСОБА_1, ОСОБА_2

На підставі викладеного, керуючись наведеними нормами та ст.ст. 8,10,11,60,88, 209,212-215,218,223,294-296 Цивільного процесуального кодексу України ст.ст.99, 124 Конституції України, ст.ст.192, 203, 215, 227,  235,257, 267, 533, 553, 1054 Цивільного кодексу України, ст.2, ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», ст. ст.2,3, 5 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», суд,

  в и р і ш і в :

  Позов ПАТ «УкрСиббанк»про стягнення солідарно заборгованості з ОСОБА_1, ОСОБА_2 за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»заборгованість за Кредитним договором № 75/в-н-тт265 від 20.02.2006 року в сумі 63852, 93 дол. США, що по курсу НБУ станом на 26.10.2011 рік року дорівнює еквіваленту 509303 (п’ятсот дев’ять тисяч триста три) гривні 74 коп.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»судові витрати в сумі 1820 (одну тисячу вісімсот двадцять) гривень 00 коп.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ПАТ «УкрСиббанк», третя особа ОСОБА_2 про визнання кредитного договору недійсним - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги через районний суд протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

  Суддя                                                                                                        М.В. Федюшин