06.07.2011

                               Справа № 2а-682/2011 р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

06.07.11 року,   Кам’янобрідський  районний суд м. Луганська  в складі:

головуючого           судді Родіонова С.О.

при секретарі:Тодоренко Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луганську адміністративну справу за позовом ОСОБА_3  до УДАЇ УМВС України в Луганській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, посилаючись на те, що постановою  ВВ1№108823 від 14.06.11  року його було притягнуто до адміністративної відповідальності за  ст. 122 ч.2   КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі  425 грн. Зазначену постанову вважає незаконною, оскільки вона була винесена із порушенням діючого законодавства. Просить суд постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ВВ1№108823 від 14.06.11 р., винесену інспектором ДПС 1-го Луганського взводу ДПС УДАЇ УМВС України в Луганській області Скибинським В.Е., про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 425 гривень за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП - скасувати.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити в повному обсязі.   

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, причин неявки суду не повідомив, про дату та час слухання справи був повідомлений належним чином, тому судом ухвалено про розгляд справи без його участі, на підставі наявних документів.

Дослідивши письмові матеріали справи, вислухавши позивача, суд вважає позов таким, що підлягає  задоволенню  з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу або протест без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 162 КАС України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності. Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Судом встановлено, що 14.06.11 року відносно ОСОБА_3 було складено протокол про адміністративне правопорушення серія ВВ1№380238, у якому вказано, що він 14.06.11 р. о 15 год. 05 хв. керуючи автомобілем RENAUL, державний номер НОМЕР_1 виїхав на перехрестя вул. Фрунзе –16 Лінія у м. Луганську на дозволений сигнал світлофору, та не виїхав у наміченому напрямку незалежно від сигналу світлофору на виїзді, при відсутності розмітки 1.12 «Стоп-лінія», чим порушив вимогу п. 16.8 Правил дорожнього руху України.

На підставі протоколу, у той же день, було винесено постанову ВВ1№108823 про притягнення ОСОБА_3  до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КупАП, з накладенням стягнення у виді штрафу в розмірі 425 гривень.

Вищезазначена постанова ґрунтується виключно на даних протоколу про адміністративне правопорушення, в якому не зазначено жодного свідка, а особисті пояснення позивача  інспектором  ДПС до уваги не прийняті. Крім того, у протоколі зазначено, що до нього додається відеозапис, які відповідачем до суду не надані.

Згідно зі ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Крім того, при винесенні постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень інспектором ДПС не були виявлені обставини, які виключають адміністративну відповідальність, пом'якшують і обтяжують відповідальність,  а також не були з'ясовані інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Також, розгляд справи на місці, без підготовки та надання позивачу часу для звернення за правовою допомогою, подання документів, які характеризують його особу, інших доказів по справі, порушує права позивача, передбачені ст. 268 КУпАП, внаслідок чого при винесенні постанови  інспектором  ДПС не було не враховано характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан та інші обставини, які слід враховувати при призначенні адміністративного стягнення відповідно до ст. 33 КУпАП.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що вина позивача у скоєнні правопорушення ніяким чином не доведена, тому постанову серії ВВ1№108823 в справі про адміністративне правопорушення від 14.06.11 року не можна визнати законною та обґрунтованою і встановлені в судовому засіданні докази у своїй сукупності повністю це підтверджують. Доказів, які спростовують це, відповідачем суду не надано, в судове засідання відповідач не  з'явився, своїх заперечень не надав, а повідомлені позивачем обставини не викликають жодного сумніву, тому суд вважає заявлені позивачем вимоги обґрунтованими.

Керуючись ст.ст. 17, 71, 72, 86, 99 –102, 159 –163 КАС України, ст. 33, ч. 1 ст. 122, ст.ст. 280, 287, 293 КУпАП, суд, -

  ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення ВВ1№108823 від 14.06.11 р., винесену інспектором ДПС 1-го Луганського взводу ДПС УДАЇ УМВС України в Луганській області Скибинським В.Е., про накладення на ОСОБА_3 адміністративного стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 425 гривень за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП скасувати.

Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.

Головуючий:                                                                                                                    С.О. Родіонов