№2-8/08

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«13» лютого 2008 року Сумський районний суд Сумської області у складі:

Головуючого   -    судді Моісеєнко О.М.,

При секретарі              Супрун A.M.,

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Суми справу за позовом ОСОБА_1 До ОСОБА_2

Про визнання права власності на Уг частину нежитлового приміщення (магазину) та розподіл майна,

Встановив:

Позивач звернулась до суду з тих підстав, що вона з 1982 року перебувала у шлюбі з відповідачем. За час перебування у шлюбі вони придбали нежитлове приміщення - магазин, розташований в АДРЕСА_1. Шлюб між сторонами розірваний. Просила визнати за нею право власності на Уг частину магазину як частки спільного майна подружжя та здійснити його розподіл в натурі.

Відповідач для розгляду справи у даному судовому засіданні не з»явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце її слухання. Доказів про поважність своїх причин суду не надав, у попередніх судових засіданнях з позовом не погодився, мотивуючи тим, що має намір звертатись до суду з зустрічним позовом про розподіл майна подружжя. В наданий судом для цього строк зустрічного позову не подав.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає повному задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що сторони з 15 травня 1982 року перебували у шлюбі (а.с.13). Свідоцтво про розірвання шлюбу видане 30 січня 2007 року (а.с.14).

За час перебування сторін у шлюбі, 18 грудня 1998 року було укладено договір купівлі-продажу магазину, а саме будівель «А», «В», «Г», розташованих в АДРЕСА_1 на ім»я відповідача (а.с.15).

Згідно облікових даних БТІ, приміщення зареєстроване за Садівським споживчим товариством (а.с.31). Договір купівлі-продажу між головою правління споживчого товариства ОСОБА_3 та відповідачем нотаріально посвідчений, нотаріусу надавались правовстановлюючі документи на об»єкт продажу. Відповідач у 2004 році розпочав процедуру реєстрації об»єкту - як власник замовив технічний паспорт на нежитлове приміщення, який було видано 31 серпня 2004 року (а.с.7-12). Згідно даних технічного паспорту, даних про самочинні будівлі відсутні. Реєстрація права власності в органах БТІ здійснена не була, відповідач ухиляється від участі у розгляді справи, а також від вчинення будь-яких дій, що можуть привести до задоволення позовних вимог позивача, яка в свою чергу позбавлена можливості здійснити державну реєстрацію права власності через те, що за договором покупцем значиться відповідач.

За наведених обставин суд вважає, що спірне нежитлове приміщення є спільним сумісним майном подружжя і може бути за вимогою одного з подружжя поділено між ними. При визначенні часток подружжя у нежитловому приміщенні, суд виходить з положень ст.70 СК України, відповідно до яких частки сторін є рівними.

При цьому відповідач не надав заперечень проти вказаної обставини, його пояснення про те, що сторони набули і інше майно, яке він бажає розділити, обґрунтування у судовому засіданні не знайшли, своїм правом на надання зустрічного позову відповідач не скористався.

При визначенні варіанту розподілу приміщення, суд бере за основу варіант №2 за висновком судової будівельно-технічної експертизи розподілу магазину та складу, оскільки за обома варіантами

відхилення від ідеальних часток сторін є однаковими, однак в приміщенні «А» магазину (торгівельному) за варіантом №2 площі співвласників будуть рівними. Позивач з розрахунками компенсацій, обсягу та вартості переобладнань згодна. При визначенні , яку частину будівлі магазину та складу виділити сторонам, суд виходить з позиції позивача, яка просить виділити їй частину з обладнаним входом, вона займається підприємницькою діяльністю (а.с.6), магазин потрібен їй для цієї мети. На спростування даної позиції відповідачем доказів не надано.

При визначенні розміру витрат на переобладнання суд приймає за увагу суму, визначену за висновком судової будівельно-технічної експертизи у локальному кошторисі (додаток №5, а.с.90-91) як прямі затрати будівельних робіт, що складаються з вартості будівельних матеріалів та проведення робіт (заробітна плата), у сумі 5781 грн., не враховуючи інші витрати у вигляді витрат на оплату не зайнятих у будівництві осіб, податків, тощо.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.213,215 ЦПК України, ст.60,69,70,71 СК України, суд

Вирішив:

Позов задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на ½  частину нежитлового приміщення - магазину, яке складається з будівель «А», «В» та складу «Г», який знаходиться в АДРЕСА_1, як частки у спільній сумісній власності подружжя.

Визнати за Завгороднім Георгієм Івановичем право власності на ½  частину нежитлового приміщення - магазину, яке складається з будівель «А», «В» та складу «Г», розташованого в АДРЕСА_1, як частки у спільній сумісній власності подружжя.

Виділити ОСОБА_1 на частку 51/100 у нежитловому приміщенні: тамбур «1» площею 4,2 кв.м.; частину торгівельного залу «2» площею 35,0 кв.м.; частину підсобного приміщення «З» площею 19,6 кв.м., що складає 58,8 кв.м. загальної площі вартістю 24382 грн. З надвірних будівель: 2/3 частини складу «Г» вартістю 5320 грн.; % частину воріт літ. «№1» вартістю 67,5 грн.; % частину огорожі літ. «№2» вартістю 147,5 грн. На схемі додатків №3 та №4 ця частина нежитлового приміщення та надвірна будівля зафарбована у жовтий колір.

Виділити на його частку 49/100 у нежитловому приміщенні: ОСОБА_2 частину торгового залу «2» площею 39,2 кв.м.; частину підсобного приміщення «З» площею 12,9 кв.м.; комору «За» площею 6,7 кв.м., що складає 58,8 кв.м.загальної площі вартістю 24382 грн.; по надвірним будівлям 1/3 частину складу «Г» вартістю 2660 грн.4 котельну «В» вартістю 1486 грн.; 'Л частину воріт літ. «№1» вартістю 67,5 грн.; !Л частину огорожі літ. «№2» вартістю 147,5 грн., що складає загальну вартість 4361 грн. На схемі додатків №3 та №4 ця частина нежитлового приміщення та надвірних будівель зафарбована у зелений колір.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 три тисячі триста дев»яносто вісім грн. грошової компенсації за більшу частину надвірних будівель, що виділено їй та перевищує ідеальну частку.

Зобов"язати сторони до 1 листопада 2008 здійснити переобладнання:

1.      У приміщеннях торгового залу 2 і підсобного приміщення 3 звести глухі перегородки паралельно стіни бокового фасаду на відстані 6,29 м, які ділять приміщення торгового залу на дві частини площами 35,0 кв.м. і 39,2 кв.м., підсобне приміщення 3 - на дві частини площами 19,6 кв.м. і 12,9 кв.м.

2.      Улаштувати окремі автономні системи опалення та електропостачання.

3.      У приміщенні складу «Г» звести глуху перегородку, яка ділить приміщення складу на дві частини між співвласниками по 1/3 та 2/3 частинами відповідно.

Зобов»язати відповідача до 1 листопада 2008 року здійснити переобладнання:

1.      Пробити дверний отвір та організувати вхід з тильної сторони магазину з улаштуванням дверного блоку та виділеній частині.

2.      Пробити дверний отвір між приміщеннями торгового залу 2 та підсобного приміщення 3 і улаштувати дверний блок на виділеній частині.

З.У приміщенні торгового залу на виділеній частині площею 39,2 кв.м. організувати вхід з улаштуванням тамбуру з установкою дверного блоку та шириною тамбуру не менше 1,4 кв.м.

Витрати по здійсненню переобладнань у сумі п»ять тисяч сімсот вісімдесят одна грн..покласти на сторони порівну.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 дві тисячі чотириста п»ять грн.. судових витрат по справі.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення, а апеляційна скарга - протягом двадцяти днів з дня подання заяви.