ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 564/4476/24

Рядок статзвіту № 38

10 лютого 2025 року

Костопільський районний суд Рівненської області в складі:

головуючої судді        Грипіч Л. А.

з участю секретаря        Вознюк Ю. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Костопіль за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СВЕА ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 у якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №Z76.00208.006004954 від 29 листопада 2019 року в загальному розмірі 42 576,88 грн., а також судові витрати по справі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 29 листопада 2019 року між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено договір кредиту та страхування №Z76.00208.006004954, на підставі якого відповідачу надано кредит в розмірі 17 870, 00 грн., строком на 24 місяці. Кредитним договором встановлено розмір процентної ставки 9,99% річних. Даний договір за своєю правовою природою є змішаним договором кредиту і договору страхування.

На виконання умов вищевказаного договору АТ «Ідея Банк» свої зобов`язання по видачі відповідних сум кредиту виконав повністю.

Відповідач виконував взяті на себе зобов`язання з істотним порушенням умов Договору, сплачуючи поточні щомісячні платежі з простроченням дати їх сплати, сплачуючи щомісячні платежі не в повному обсязі та/або не сплачуючи взагалі, що спричинило виникнення простроченої заборгованості. 

Всупереч умов Кредитного договору відповідач не здійснив своєчасних платежів у повному обсязі для погашення суми заборгованості по кредиту та процентам у строк, вказаний у договорі, чим суттєво порушив взяті на себе договірні зобов`язання.

25 липня 2023 року між Акціонерним Товариством «Ідея Банк» і Товариством з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» (попередня назва «Росвен Інвест Україна») було укладено договір Факторингу №01.02-31/23, відповідно до розділу 2 якого АТ «Ідея Банк» відступило, а ТОВ «Свеа Фінанс» набуло право вимоги за первинними договорами, в розмірі заборгованостей боржників перед АТ «Ідея Банк», визначеними в реєстрі боржників.

За даним договором факторину ТОВ «Свеа Фінанс» набуло право вимоги за заборгованістю  ОСОБА_1 перед АТ «Ідея Банк» за договором №Z76.00208.006004954 від 29 листопада 2019 року.

Згідно з розрахунком заборгованості по кредитному договору №Z76.00208.006004954 від 29 листопада 2019 року, заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Свеа Фінанс» станом на дату подачі позову, складає - 42 576,88 грн., з яких: заборгованість за основним боргом - 17 870,00 грн.; заборгованість за відсотками - 5 889,77 грн.; заборгованість за іншими процентними платежами - 18 817,11 грн.

Посилаючись на вказані обставини, представник позивача просив стягнути з відповідача заборгованість за Кредитним договором №Z76.00208.006004954 від 29 листопада 2019 року у розмірі 42 576,88 грн. та судові витрати в розмірі 2 422,40 грн.

Ухвалою Костопільського районного суду Рівненської області від 03.12.2024 року відкрито провадження у справі та вирішено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, про що повідомлено сторони.

Відповідачу було надано 15-ти денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження подати відзив на позов, позивачу у 5-ти денний строк з дня отримання відзиву на позов подати відповідь на відзив, відповідачу у строк не пізніше 5-ти днів з дня отримання відповіді на відзив подати свої заперечення на відповідь на відзив.

Правом на подання відзиву на позов відповідач не скористався.

Ухвалою суду від 27.12.2024 року здійснено перехід з розгляду справи в порядку спрощеного провадження без виклику (повідомлення) сторін в розгляд справи в порядку спрощеного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

В судове засідання представник позивача Варшавський К. А. не з`явився, в поданому позові просив суд проводити розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав та зазначив, що не заперечує стосовно винесення заочного рішення по справі.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся судом вчасно та належним чином, своїм правом на подання відзиву на позов не скористався.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, враховуючи згоду представника позивача на проведення  заочного розгляду справи, ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, оцінивши подані докази, дослідивши наявні матеріали справи, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

З матеріалів справи судом встановлено, що 29 листопада 2019 року між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено договір кредиту та страхування №Z76.00208.006004954. Відповідно до розділу 1 договору, банк надав ОСОБА_1 кредит у розмірі 17 870,00 грн. для власних потреб. В свою чергу ОСОБА_1 отримав кредит і доручив банку сплатити за рахунок отриманих кошів страховий платіж на вказаний в договорі рахунок страховика. Кредит надався відповідачу строком на 24 місяці, дата повернення кредиту 29 листопада 2020 року. Розмір процентної ставки 9,99 % річних.

25 липня 2023 року між АТ «Ідея Банк» і ТОВ «Свеа Фінанс» (попередня назва «РОСВЕН ІНВЕС УКРАЇНА») було укладено Договір Факторингу № 01.02-31/23. Відповідно до розділу 2 договору факторингу АТ «Ідея Банк» відступило права вимоги, а ТОВ «Свеа Фінанс» набуло права вимоги за первинними договорами, в розмірі заборгованостей боржників перед АТ «Ідея Банк», визначеними в Реєстрі боржників. В тому числі за даним Договором Факторингу ТОВ «Свеа Фінанс» було відступлено право вимоги до ОСОБА_1 за договором №Z76.00208.006004954 від 29 листопада 2019 року.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників № 2 до договору факторингу від 25.07.2023 № 01.02-31/23, ТОВ «Свеа Фінанс» набуло право грошової вимоги до відповідача на суму 42 576,88 грн., з яких: 17 870,00 грн. заборгованість за основним боргом; 5 889,77 грн. заборгованість по відсоткам; 18 817,11 грн. заборгованість за іншими процентними платежами.

Статтями 15, 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статей 527, 530 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок у встановлений договором строк.

Положенням статті 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За змістом статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання.

Положенням частини 1 статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцеві) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною другою статті 1050 ЦК України встановлено що, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом враховано, що АТ «Ідеа Банк» свої зобов`язання за договором кредиту виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором, а саме у сумі 17 870,00 грн строком на 24 місяці. Отримання відповідачем кредитних коштів у розмірі 17 870,00 грн підтверджується наявною у матеріалах справи копією ордера-розпорядження № 1 про видачу кредиту.

Разом з тим, отримання відповідачем кредитних коштів також підтверджується наданою позивачем випискою з рахунка за період з 29.11.2019 р. по 25.07.2023 р., яка має статус первинного документа, що підтверджується Переліком типових документів, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 12 квітня 2012 року №578/5. Зазначена виписка є належним доказом отримання та користування відповідачем кредитними коштами, у ній зазначені всі операції з часу активації кредитної картки зі зняття грошових коштів, погашення заборгованості, яка відповідачем не спростована.

У постанові Верховного Суду від 12 грудня 2024 року у справі № 298/825/15-ц (провадження № 61-998св24) зазначено, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

Судом враховано, що у матеріалах справи наявна довідка-розрахунок заборгованості, подана позивачем, при цьому відповідач не надав заперечень з приводу вказаного розрахунку, свого розрахунку не подав. З огляду на зазначене, суд вважає поданий позивачем розрахунок заборгованості належним доказом в частині нарахування та стягнення простроченого кредиту та нарахованими і несплаченими відсотками, оскільки такий не спростовано відповідачем. Отже, суд вважає що позовні вимоги ТОВ «Свеа Фінанс» в частині стягнення з ОСОБА_1 17 870,00 грн - тіла кредиту, 5 889,77 грн - нарахованих і несплачених відсотків, є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

У постанові Верховного Суду від 03 грудня 2024 року у справі № 487/6342/18 (провадження № 61-2433св24) зазначено, що обираючи варіант добросовісної поведінки, боржник зобов`язаний піклуватися про те, щоб його юридично значимі вчинки були економічно обґрунтованими. Також поведінка боржника повинна відповідати критеріям розумності, що передбачає, що кожне зобов`язання, яке правомірно виникло, повинно бути виконано належним чином, а тому кожний кредитор вправі розраховувати, що усі існуючі перед ним зобов`язання за звичайних умов будуть належним чином та своєчасно виконані. Доброчесний боржник повинен мати на меті добросовісне виконання усіх своїх зобов`язань, а в разі неможливості такого виконання - надати справедливе та своєчасне задоволення (сатисфакцію) прав та правомірних інтересів кредитора.

Відповідно до частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Встановлено, що 25 липня 2023 року між Акціонерним Товариством «Ідея Банк» і Товариством з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» (попередня назва «Росвен Інвест Україна») було укладено договір Факторингу №01.02-31/23, відповідно до розділу 2 якого АТ «Ідея Банк» відступило, а ТОВ «Свеа Фінанс» набуло право вимоги за первинними договорами, в розмірі заборгованостей боржників перед АТ «Ідея Банк», визначеними в реєстрі боржників.

Згідно зі статтею 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Пунктом 1 частини 1 статті 512, статтею 514, частиною 1 статті 516 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позивач, як новий кредитор за кредитним договором, набув право вимоги до відповідача, відповідач свої зобов`язання за кредитним договором не виконав, а тому, з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість відповідача за кредитним договором, задовольнивши позов частково.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача комісій у розмірі 18 817,11 грн, то суд дійшов висновку, що така задоволенню не підлягає з огляду на таке.

За положеннями абзацу 3 частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» кредитодавцю забороняється встановлювати в договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

Згідно із цим Законом послуга - це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб; споживчий кредит - це кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції (пункти 17 і 23 статті 1).

Отже, послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.

Такий правовий висновок, викладений Верховним Судом України в постанові від 06 вересня 2017 року у справі № 6-2071цс16.

Також Верховний Суд України у постанові від 16 листопада 2016 року у справі № 6-1746цс16 вказав, що відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на укладення кредитного договору тощо).

Враховуючи наведені правові висновки, суд вважає за необхідне відмовити у стягненні заборгованості за нарахованими і несплаченими комісіями, оскільки такі вимоги є необґрунтованими. При цьому банк не мав права встановлювати до кредитного договору щомісячну комісію за обслуговування кредиту, за дії, які банк вчиняє на власну користь, з огляду на те, що отримує прибуток у вигляді відсотків за користування кредитними коштами, а також з метою встановлення правовідносин між ним та боржником. Така умова договору є нікчемною та потребує визнанню недійсною.

Зазначене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, викладеними у постанові від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 (провадження № 61-4202сво22), правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21).

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Свеа Фінанс» підлягають частковому задоволенню, а саме з ОСОБА_1 слід стягнути заборгованість за кредитним договором №Z76.00208.006004954 від 29 листопада 2019 року у загальному розмірі 23 759,77 грн., з яких: 17 870,00 грн. - заборгованість за основним боргом; 5 889,77 грн. - заборгованість по відсоткам.

Щодо розподілу судових витрат, то суд зазначає наступне.

Згідно із статтею 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За змістом пункту 3 частини 2 статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позову, то з урахуванням положень п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України, відшкодування судового збору покладається на відповідача в розмірі пропорційному до задоволених вимог, тобто в сумі 1 352 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 133, 141, 263-265, 279, 280, 354 ЦПК України, ст. ст. 15, 16, 512, 526, 527, 530, 610, 612, 625, 629, 1048-1050, 1054, 1077 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 27.01.2005 року Гощанським РВ УМВС України в Рівненській області, РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс», (місцезнаходження м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, 6, код ЄДРПОУ:37616221) заборгованість за кредитним договором №Z76.00208.006004954 від 29 листопада 2019 року в загальному розмірі 23 759 (двадцять три тисячі сімсот п`ятдесят дев`ять) грн. 77 коп., з яких: 17 870 (сімнадцять тисяч вісімсот сімдесят) грн. 00 коп. - заборгованість за основним боргом; 5 889 (п`ять тисяч вісімсот вісімдесят дев`ять) грн. 77 копійок - заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 27.01.2005 року Гощанським РВ УМВС України в Рівненській області, РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс», (місцезнаходження м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, 6, код ЄДРПОУ:37616221) судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1 352 (одна тисяча триста п`ятдесят дві) грн. 00 коп.

У задоволенні решти позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Костопільським районним судом за письмовою заявою відповідача, шляхом подачі заяви про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущенного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду через Костопільський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Позивач:

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СВЕА ФІНАНС" (місце знаходження м. Київ, БУЛЬВАР ВАЦЛАВА ГАВЕЛА, будинок 6, Київська обл.), код ЄДРПОУ:37616221.

Відповідач:

ОСОБА_1 , (житель АДРЕСА_1 ), паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 27.01.2005 року Гощанським РВ УМВС України в Рівненській області, РНОКПП: НОМЕР_2 .

Повне рішення складено

14 лютого 2025 року.

СуддяЛ. А. Грипіч