РІШЕННЯ
іменем України
Справа номер 2-362/2007р.
03 серпня 2007 року Славутицький міський суд Київської області у складі: головуючого: Малишенко Т.О. при секретарі: Журавській Л.Ф. за участі позивача: ОСОБА_1, відповідача: ОСОБА_2
Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 - про зміну порядку стягнення аліментів,
встановив:
Позивач звернулась до суду з позовною заявою про зміну порядку стягнення аліментів. Посилається на те, що вони з відповідачем мають дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка являється неповнолітньою дитиною і потребує матеріальної допомоги. Рішенням Славутицького міського суду від 29.04.2003 року на її користь з відповідача були присуджені аліменти у розмірі 1/6 частини заробітку відповідача кожен місяць, але розмір цих аліментів складає незначну суму у розмірі 20-30 гривень на місяць. Просить змінити порядок стягнення аліментів, оскільки відповідач протягом одного року ніде не працює і не має постійного доходу, просить стягувати з відповідача аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 300 гривень щомісяця.
Як на попередньому, так і в судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримала в повному обсязі.
Відповідач як на попередньому розгляді справи, так і в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, суду пояснив, що ніде не працює, не має доходів, тому заперечує проти зміни способу та порядку стягнення аліментів, він в змозі надавати матеріальну допомогу на дочку у розмірі 20-30 гривень кожен місяць, але не більше. Після звільнення з підприємства 08.08.2006 року він не міг знайти роботу з достойною заробітною платою, щоб отриманої заробітної плати вистачало не тільки на плату аліментів, але і на його утримання. Намагався працевлаштуватися у м. Києві і навіть за виконану роботу декілька місяців отримував заробітну плату у розмірі 1000 гривень кожен місяць, але його цей заробіток не влаштовував, так як необхідно було витрачати гроші на проживання у місті Києві, тому він повернувся до села і став проживати разом із матір'ю у її будинку, на даний час ніде не працює, так як ніде немає нормальної роботи.
В судовому засіданні було встановлено, що сторони у 1997 році підтримували фактичні шлюбні відносини без офіційної реєстрації шлюбу. Від спільного проживання у сторін народилася донька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Відповідно до рішення Славутицького міського суду від 29.04.2003 року, на користь позивачки з відповідача були присуджені аліменти у розмірі 1/6 частини заробітку відповідача щомісяця. Згідно довідки Ріпкинського ВДВС, де знаходиться на виконанні виконавчий лист, з 01.01.2007 року по 27.04.2007 року з відповідача було стягнуто заборгованість по аліментам в сумі 100 гривень, загальна сума заборгованості на 27.04.2007 року складає 1396 гривень 76 копійок.
Вислухавши сторони, дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 180 Сімейного Кодексу України, батьки зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх дітей, які потребують матеріальної допомоги до повноліття, тобто надавати належне матеріальне утримання. В тому разі, коли платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Судом оглянута трудова книжка відповідача, з якої вбачається, що останнє місце роботи в трудовій книжці датовано 01.06.2004 року, відповідач працював в ПВКП „Нормаль-Слав-Україна" електриком, з якого відповідач 08.08.2006 року звільнився за власним бажанням. Більше записів в трудовій книзі відповідача немає. Відповідач надав до суду довідку з Ріпкинського районного центру зайнятості про те, що відповідач 05.05.2007 року зареєстрований у центрі зайнятості і 12.07.2007 року отримав статус безробітного. При цьому суд звернув увагу, що відповідач став у центр зайнятості на облік у день подачі позовної заяви позивачем до суду, а до цього часу ніяких документів на підтвердження того, чому він не працевлаштовувався і не платив призначені аліменти до суду не надав і зрозуміло пояснити суду цього не зміг, хоча у судовому засіданні повідомив, що після звільнення з підприємства він працевлаштувався у м. Києві і отримував гроші у розмірі 1000 гривень кожен місяць, але його цей заробіток не влаштовував, так як необхідно було витрачати гроші на проживання у місті Києві, тому він повернувся до села і став проживати разом із матір'ю.
Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. На сьогоднішній день державою встановлений мінімальний прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років у розмірі 595 гривень. Дівчинка ОСОБА_3 проживає із позивачем, яка на даний час ніде не працює, є інвалідом 3-ої групи, розмір її пенсії складає 446 гривень 77 копійок. Інших доходів на своє утримання та утримання дівчинки, батьком якої є відповідач, у позивача немає.
В той же час судом зроблено висновок, що відповідач не бажає належним чином надавати матеріальну допомогу на утримання їх спільної дитини, не працевлаштовується і не приймає ніяких мір до працевлаштування.
Тому суд прийшов до висновку, що в даному випадку необхідно змінити спосіб та порядок стягнення аліментів з відповідача. Дійсно, у даному випадку стягнення аліментів з відповідача необхідно визначити у твердій грошовій сумі, але не 300 гривень як вимагає позивач, а в розмірі 250 гривень, оскільки судом було з'ясовано, що відповідач має іще одну дитину від іншого шлюбу і на користь цієї дитини присуджено стягувати з відповідача аліменти у розмірі ЛА частини від його доходів.
Керуючись ст. ст. 180-184 Сімейного Кодексу України, ст. ст.
10, 11, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов задовольнити частково.
Змінити спосіб та порядок стягнення аліментів з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця та жителя с Тараса Шевченка Ріпкинського району Чернігівської області, не працюючого, які були присуджені з нього на користь ОСОБА_1 на утримання їх спільної дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, на
підставі рішення міського суду Київської області від 29.04.2003 року у розмірі 1/6 частини всіх видів його доходу щомісяця.
Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця та жителя с Тараса Шевченка, Ріпкинського району Чернігівської області, не працюючого, аліменти на утримання дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1до її повноліття у твердій грошовій сумі в розмірі 250 гривень щомісяця на користь ОСОБА_1 проживаючої АДРЕСА_1.
Стягнути зОСОБА_2., Судовий Збір на підставі п.18 Декрету KM України "Про Державне Мито" у сумі 51 гривні, а також стягнути зОСОБА_2., витрати за інформаційно-технічне забезпечення у сумі 7 гривень 50 копійок.
Відкликати виконавчий лист номер 2-157/2003 р. за рішенням Славутицького міського суду Київської області про стягнення аліментів зОСОБА_2. на утримання дочки ОСОБА_3 у розмірі 1/6 частини доходів кожен місяць.
Допустити негайне виконання рішення у межах платежу аліментів за один місяць.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Славутицький міський суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.