Справа №198/556/24

Провадження №2/0198/43/25

21.02.2025

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2025 року Юр`ївський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Білинського М.В., за участю секретаря судового засідання Літвіченко В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду селища Юріївка, в порядку заочного розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

03.12.2024 представник позивача адвокат Пархомчук С.В. через систему «Електронний суд» звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просить стягнути з відповідача  ОСОБА_1 на користь позивачаТовариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ», заборгованість за кредитним договором № 36024 від 12.06.2021 в розмірі 12 300,00 грн. та судові витрати.

Заявлені вимоги обгрунтовує тим, що 17.02.2022 між ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» та ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» укладено договір факторингу № 02-17/02/2022 відповідно до умов якого ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» відступило ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників від 17.02.2022 до вказаного договору ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 .

12.06.2021 між первісним кредитором ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» та  ОСОБА_1 (у формі електронного документа з використанням електронного підпису) укладено кредитний договір № 36024 про надання фінансового кредиту. Відповідно до умов договору (на умовах строковості, зворотності, платності) кредитодавець надав позичальнику у користування кредитні кошти в розмірі 2 000,00 грн. строком на 30 днів, шляхом їх перерахування на його платіжну картку № НОМЕР_1 , а відповідач зобов`язався повернути отримані кошти та сплатити проценти за користування Кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі. Відповідач свої договірні зобов`язання не виконав та станом на 22.07.2024 має заборгованість загальний розмір якої становить 12 300,00 грн., яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 2 000,00 грн. та простроченої заборгованості за процентами в розмірі 10 300,00 грн. Позивачем на адресу ОСОБА_1 була направлена вимога про дострокове погашення заборгованості за вказаним кредитним договором, проте станом на дату подачі позову зазначена вимога була залишена відповідачем без виконання. За наведеного, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача вказану заборгованість, а також понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 422,40 грн.

Позовна заява з додатками надіслані відповідачу позивачем, що підтверджено копією опису вкладень у цінний лист до 0504069551406, копією списку згрупованих поштових відправлень за № 37 та копією фіскального чеку Укрпошта від 22.10.2024.

Ухвалою від 27 грудня 2024 року суд відкрив спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначив перше судове засідання для розгляду справи по суті на 23 січня 2025 року.

23.01.2025 представником позивача надано заяву в якій останній просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» витрати на професійну правову допомогу у розмірі 10 500,00 грн.

23.01.2025 судове засідання не відбулося у зв`язку з першою неявкою відповідача.

Станом на 21.02.2025 сторони в судове засідання не з`явилися.

Представник позивача адвокат Пархомчук С.В., який діє на підставі довіреності та договору про надання правничої допомоги, в судове засідання не з`явився про дату, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує повністю та просив задовольнити. Також зазначив, що проти ухвалення заочного рішення по справі не заперечує.

Відповідачу у встановленому законом порядку на адресу: АДРЕСА_1 , яка зазначена в позовній заяві та підтверджена як місце його реєстрації відповіддю наданою Виконавчим комітетом Юр`ївської селищної ради Павлоградського району Дніпропетровської області, направлено судову повістку про виклик до суду та копію ухвали про відкриття провадження.

Вказану поштову кореспонденцію відповідач отримав (підтвердження наявні в матеріалах справи). Крім цього, про призначення судового засідання на 23.01.2025 та 21.02.2025 ОСОБА_1 повідомлявся шляхом здійснення опублікування оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, однак в судове засідання повторно не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Таким чином, на підставі вищевикладених приписів ст.ст. 128, 130-131 ЦПК України суд вважає, що відповідач повідомлений належним чином.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, про причини неявки суд не повідомив, з будь-якими клопотаннями та заявами до суду не звертався.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Судом,  відповідно до вимог ст. ст. 280 - 281 ЦПК України постановлено ухвалу про заочний розгляд вказаної цивільної справи за правилами спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими главою 11 «Заочний розгляд справи» ЦПК України, при цьому у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши надані позивачем письмові докази, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 12.06.2021 між ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» та ОСОБА_1 укладено індивідуальну частину договору  про надання фінансового кредиту № 36024 (далі кредитний договір) в Інформаційно-телекомунікаційній системі товариства у формі електронного документу, який було підписано відповідачем з використанням електронного підпису за допомогою одноразового ідентифікатора АV3273.

За умовами договору ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» зобов`язалося надати ОСОБА_1  суму кредитних коштів, яка складає 2 000,00 грн. у безготівковій формі, шляхом їх перерахування на картку № НОМЕР_2 зазначену позичальником, строком на 30 днів тобто до 11 липня 2021 року, зі сплатою процентів за користування грошовими коштами у розмірі 912,5 % (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 2,5 % (процентів) на добу, в обмін на зобов`язання відповідача повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитом у відповідності до умов договору. Відповідно до п. 2.1 зазначеного договору сторони погодили графік платежів який є невід`ємною частиною цього договору, відповідно до якої чиста сума кредиту станом на дату повернення 11.07.2021 складає 3 800,00 грн., з яких 2 000,00 грн. сума кредиту, 1 500,00 грн. проценти за користування кредитом, 300,00 грн. комісія за надання кредиту, що також підтверджується підписом відповідача за допомогою одноразового ідентифікатора АV3273.

ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» виконав своє грошове зобов`язання та надав ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 2 000,00 грн. Вказана обставина підтверджується інформаційною довідкою ТОВ «ПЛАТЕЖІ ОНЛАЙН» вих. № 4238/05 від 21.05.2024 про успішне перерахування грошових коштів через платіжний сервіс «Platon» транзакція № 32349-36826-11173 від 12.06.2021.

Відповідач не виконував умови кредитного договору, у зв`язку з чим утворилась прострочена заборгованість.

Відповідно до п. 3.1.4. Договору, товариство має право без згоди клієнта поступитися своїм правом вимоги за цим договором третій особі, в зв`язку з чим відбудеться заміна сторони кредитодавця.

17 лютого 2022 року між ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» та ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» укладено договір факторингу № 02-17/02/2022, відповідно до якого ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» перейшло право грошової вимоги, по відношенню до осіб, які являлись чи являються боржниками ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» (зазначені у Реєстрі боржників). Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 02-17/02/2022 від 17 лютого 2022 року, в тому числі і до відповідача ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) за кредитним договором № 36024 від 12.06.2021 у розмірі 12 300,00 грн. з яких: заборгованість по тілу кредиту 2 000,00 грн.; заборгованість по відсотках 10 300,00 грн.

Позивачем 22.05.2024 було направлено боржнику вимогу про виконання зобов`язань за кредитним договором.

Згідно виписки з особового рахунку за Кредитним договором № 36024 від 12.06.2021, станом на 25.06.2024 року (включно) заборгованість ОСОБА_1 складає 12 300,00 грн., з яких: 2 000, грн. - прострочена заборгованість за тілом кредиту та 10 300,00 грн. - прострочена заборгованість за відсотками, яка відповідачем не погашена.

Згідно ст.ст. 12, 13 ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК України. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно ч. 3ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Частиною 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до абзацу 3 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

За змістом ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Правилами ч. 1 ст. 1054 ЦК України унормовано, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Положеннями ч. 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

За змістом ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Як це унормовано вимогами ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Правилами ст. 513 ЦК України визначено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до вимог ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням, як це визначено положеннями ст. 516 ЦК України.

Правилами ст. 517 ЦК України закріплено, що первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, як це закріплено вимогами ст. 526 ЦК України.

Положеннями ст.610 ЦК України унормовано, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, що закріплено вимогами ст.611 ЦК України визначає.

За змістом ч. 1 ст.598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, що визначено положеннями ст.599 ЦК України.

У справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.

У спірних правовідносинах саме на позивача покладено обов`язок довести факт укладення між сторонами кредитного договору та прострочення виконання позичальником взятих на себе зобов`язань, а на відповідача - спростувати розмір існуючої заборгованості.

Суд, дослідивши надані позивачем докази, прийшов до висновку, що у відповідача ОСОБА_1 існує обов`язок перед позивачем ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» щодо сплати заборгованості за кредитним договором № 36024 від 12.06.2021.

Відтак, оскільки на час розгляду справи, відповідач не надав даних, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку, не надав беззаперечних, належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав його звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання, а тому суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача у повному обсязі.

При зверненні з позовом до суду, позивачем сплачено судовий збір в сумі 2 422,40 грн., що підтверджено платіжною інструкцією № 3 2419 від 11.10.2024.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За наведеного, з відповідача на користь позивача належить стягнути понесені ним і документально підтверджені судові витрати в сумі 2 422,40 грн.

Щодо стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 та ч.ч. 1, 3 ст. 137 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Суд відмічає, що, враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997за №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 за № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обгрунтованим.

У справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обгрунтованим (див., наприклад, рішення у справі «Боттацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).

У пункті 269 Рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обгрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), п.55 з подальшими посиланнями).

Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу представником позивача надано до суду: договір про надання правової допомоги від 29 грудня 2023 року, акт про отримання правової допомоги від 21.01.2025 року, копію платіжної інструкції № 3 4394 від 21.01.2025, згідно якої було здійснено оплату за правничу допомогу у розмірі 10 500,00 грн.

З копії акту про отримання правової допомоги від 21.01.2025 вбачається, що сторони за Договором про надання правової допомоги погодили надання наступних правових послуг у відповідності до заявок на надання юридичної допомоги за наступним списком: зустріч та консультація щодо перспективи судового врегулювання кредитної заборгованості, яка виникла між ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» та адвокатом Пархомчук С.В. в рамках кредитного договору № 36024 від 12.06.2021 року – 2 000,00 грн.; складення та подання до суду позовної заяви (підготовка доказів/додатків до позовної заяви), моніторинг аналіз судової практики  - 5 000,00 грн.; інші клопотання, заяви до суду, складення процесуальних документів, моніторинг «Єдиного державного реєстру судових рішень» щодо процесуального статусу судової справи 3 000,00 грн.; канцелярські витрати на виготовлення копій документів, відправка поштової кореспонденції 500,00 грн.

При визначенні судом розміру витрат на професійну правничу допомогу судом враховується, що представник позивача в судове засідання не прибував, спори вказаної категорії є поширеними та не мають особливої складності, а обсяг наданих адвокатом послуг фактично складається лише зі складення позовної заяви, підготовки та друку необхідних документів.

Враховуючи складність справи та виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3 000,00 грн.

За наведеного, з відповідача на користь позивача належить стягнути суму витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись 526, 527, 530, 610, 620, 625, 1054 Цивільного Кодексу України, ст. ст. 12, 13, 81, 89, 133, 137, 141, 264, 280-282, 294 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1   ОСОБА_1 ,про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса зареєстрованого місця проживання - АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ»( код ЄДРПОУ 42228158, місцезнаходження юридичної особи: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 82, офіс 7 ) заборгованість за кредитним договором № 36024 від 12.06.2021  в сумі 12 300,00 грн. (дванадцять тисяч триста гривень 00 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса зареєстрованого місця проживання - АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ»( код ЄДРПОУ 42228158, місцезнаходження юридичної особи: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 82, офіс 7 )судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн., а всього судові витрати у розмірі 5 422,40 грн. ( п`ять тисяч чотириста двадцять дві гривні 40 копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивачем рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Учасник справи якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

- позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ», адреса місцезнаходження: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 82, офіс 7, код ЄДРПОУ 42228158;

- відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса зареєстрованого місця проживання - АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 .

       Суддя         М. В. Білинський