ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ  ОБЛАСТІ

   61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA368999980313151206083020649

_____________________________________________________________________________

У  Х  В  А  Л  А  

20.02.2025                                                                                                       Справа № 905/149/25                     

          Господарський суд Донецької області у складі судді Демідової П.В., розглянувши заяву позивача про забезпечення позову по справі № 905/149/25

          за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Лівен Торг», м.Вишневе, Київська область,

          до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Діпі Транс», м.Дружківка, Донецька область,

          про стягнення заборгованості в сумі 1 276 129,68грн -

ВСТАНОВИВ:

          Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Лівен Торг», звернувся до Господарського суду Донецької області, з позовною заявою, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Діпі Транс» про стягнення заборгованості в сумі 1 276 129,68грн, з яких: 1 008 047,10грн – заборгованість з орендної плати; 135 013,85грн – пеня; 24 622,79грн – 3% річних; 108 445,94грн – інфляційні втрати.

          В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору оренди транспортних засобів №2-ОТ від 10.03.2021, в частині сплати орендних платежів за період з 01.03.2024 по 31.05.2024 в сумі 1 008 047,10грн, що також стало підставою для нарахування 3% річних, інфляційних втрат та пені.

                   Разом з позовною заявою позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову.

          У поданій заяві позивач просить: 1) заяву про вжиття заходів забезпечення позову задовольнити; 2) вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту майно та грошові кошти, які знаходяться на всіх рахунках відповідача в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, у межах суми позову 1 276 129,68грн, зокрема: вжити заходи забезпечення позову шляхом накладання арешту на транспортний засіб: спеціалізований вантажний самоскид, марки MAN TGA 41.400, колір оранжевий, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 ; спеціалізований вантажний самоскид, марки MAN TGA 41.400, колір оранжевий, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 , номер шасі НОМЕР_4 , яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Діпі Транс» на праві власності; 3)накласти арешт на грошові кошти відповідача в межах суми 1 276 129,68грн, в тому числі ті, що знаходяться на будь-яких рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, в тому числі, але не виключено, на рахунку IBAN НОМЕР_5 , в АТ «Райффайзен банк Аваль», а також всіх рахунках, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Діпі Транс» виявлених державною виконавчою службою або приватним виконавцем під час виконання ухвали суду.

          Обґрунтовуючи подану заяву позивач посилається на те, що відповідачем не вживаються дії щодо погашення заборгованості за договором, що свідчить про ухилення від виконання взятих на себе зобов`язань, а фінансові показники за 2024 рік зменшені у порівнянні з попередніми роками, що додатково підтверджує погіршення його фінансового стану, у зв`язку з чим необхідно накласти арешт на майно та грошові кошти боржника в межах заявленої суми, що забезпечить можливість виконати рішення у разі задоволення позову та не призведе до втручання у господарську діяльність відповідача.  

          Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Лівен Торг» про забезпечення позову та матеріали справи, суд зазначає наступне.

                   Згідно ч.ч.1, 2 ст.136 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України), господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

                   Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.

          Вжиття заходів забезпечення позову відповідно до ст.136 ГПК України є правом суду. За змістом ч.2 ст.136 ГПК України, підставами для вжиття судом заходів для забезпечення є обставини, що свідчать про істотне ускладнення або навіть унеможливлення виконати рішення суду або ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутись до суду, у разі невжиття таких заходів.

                   Господарський суд, оцінивши надані докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку підстав для забезпечення позову.

                   Позов забезпечується зокрема накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб (п.1 ч.1 ст.137 Господарського процесуального кодексу України).

                   Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивачів, а також можливість реального виконання рішення суду у випадку задоволення позову.          

          Питання задоволення заяви про застосування заходів забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку окремо, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити висновок про те, що невжиття таких заходів матиме наслідки, визначені у частині другій статті 136 ГПК України.

          Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч.4 ст.137 ГПК України).

          Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати у результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18).

          Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту.

          Предметом позову, з яким позивач звернувся до суду, є стягнення грошових коштів в сумі 1 276 129,68грн, з яких: 1 008 047,10грн – заборгованість з орендної плати; 135 013,85грн – пеня; 24 622,79грн – 3% річних; 108 445,94грн – інфляційні втрати.

          Підставою позову в цій справі є невиконання відповідачем зобов`язань за договором оренди транспортних засобів №2-ОТ від 10.03.2021 в частині сплати орендних платежів.

          Отже, виконання судового рішення в цій справі (за умови задоволення позовних вимог) безпосередньо залежить від того, чи матиме відповідач необхідну суму грошових коштів.

          У цьому контексті варто зауважити, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача у будь-який момент як розпорядитися коштами, що знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що у майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За наведених умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача у будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.

          Такого висновку дійшла об`єднана палата Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду в постанові від 03.03.2023 у справі №905/448/22.

          Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду: від 06.12.2023 у справі №917/805/23, від 11.10.2023 у справі №916/409/21, від 15.09.2023 у справі №916/2359/23, від 08.08.2023 у справі №922/1344/23, від 27.04.2023 у справі №916/3686/22, від 22.04.2024 у справі №922/3929/23, що свідчить про усталеність судової практики з цього питання.

          Відтак, стала та актуальна практика Верховного Суду покладає на заявника необхідність обґрунтування підстав, які можуть утруднити чи унеможливити виконання судового рішення у разі задоволення позову (таким обґрунтуванням можуть бути, наприклад, наведення обставин неспівмірно малого розміру статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю відповідача порівняно зі стягуваною сумою вимог, відсутність інформації про існування у відповідача нерухомого майна, на яке може бути звернуто стягнення, існування великої кількості судових проваджень щодо відповідача, де останній є боржником тощо), однак визначає, що такі обґрунтування не обов`язково мають бути доведеними доказами вчинення боржником дій, спрямованих на утруднення виконання судового рішення (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).          

          Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань розміру статутного капіталу ТОВ «Діпі Транс» складає 100 000,00грн, що значно менше заборгованості відповідача перед позивачем.

          Крім того, згідно з переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309 від 22.12.2022 Дружківська міська територіальна громада є територією можливих бойових дій, у зв`язку з чим суд погоджується з твердженнями позивача, що господарська діяльність останнього може бути зупинена або взагалі припинена, що матиме наслідком суттєве погіршення фінансового стану та платоспроможності відповідача, з огляду на активні бойові дії на території Донецької області.

          До того ж, за обставин звернення з позовом про стягнення грошових коштів саме відповідач, звернувшись до суду із відповідною заявою, має доводити недоцільність чи не співмірність заходів забезпечення, вжиття яких просить у суду позивач. Вказане mutatis mutandis узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 06.10.2022 у справі № 905/446/22).

          Судом враховано співвідношення права (інтересу), про захист якого просить заявник, та наслідків накладення арешту на грошові кошти та майно відповідача в межах суми позову поданого позивачем.

                  Варто зауважити, що обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав ТОВ «Діпі Транс», оскільки відповідні грошові кошти та майно залишаються у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ними, у зв`язку з чим заява позивача в цій частині підлягає задоволенню.

          Також, в поданій заяві позивач просить накласти арешт на транспортні засоби, а саме: спеціалізований вантажний самоскид, марки MAN TGA 41.400, колір оранжевий, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 ; спеціалізований вантажний самоскид, марки MAN TGA 41.400, колір оранжевий, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 , номер шасі НОМЕР_4 , оскільки зазначені транспортні засоби належать відповідачу.

          В підтвердження права власності на вказані транспорті засоби, позивачем долучено до заяви договір купівлі-продажу транспортних засобів від 01.04.2021, укладений між ТОВ «Лівен Торг» (продавець) та ТОВ «Діпі Транс» (покупець), а також акти прийому-передачі транспортного засобу від 04.01.2022, скріплені підписами та печатками сторін.

          Проте, з дати передачі автомобілів пройшло більше 3-х років та матеріали заяви не містять доказів в підтвердження права власності відповідача на зазначені позивачем транспортні засоби станом на теперішній час, що унеможливлює накладення на них арешту.  

          Суд зауважує, що відповідно до ст.34 Закону України «Про дорожній рух» для автоматизованого обліку транспортних засобів, що використовуються на вулично-дорожній мережі загального користування і підлягають державній або відомчій реєстрації, та відомостей про їх власників та належних користувачів ведеться Єдиний державний реєстр транспортних засобів, держателем якого є Міністерство внутрішніх справ України, до якого мають доступ всі заінтересовані особи, в порядку передбаченому Кабінетом Міністрів України.

                    Суд в свою чергу не має права збирати докази за будь-яку сторону.

          Враховуючи зазначене, беручи до уваги недоведеність позивачем права власності відповідача на зазначені в заяві транспортні засоби, суд дійшов висновку заяву позивача про забезпечення позову задовольнити частково.

              Враховуючи задоволення клопотання в частині арешту коштів на всіх рахунках відповідача, суд вважає надмірним підкреслювати у тому числі рахунок   НОМЕР_5 , в АТ «Райффайзен банк Аваль», адже його статус на час постановлення цієї ухвали не відомий. У випадку його актуальності, при виконанні цієї ухвали фактично відбудеться арешт коштів, акумульованих на ньому.

          Керуючись ст.ст.136, 137, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

           1.Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Лівен Торг» від 18.02.2025 про забезпечення позову – задовольнити частково.

           2.Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Діпі Транс», які знаходяться на всіх рахунках відповідача в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, та на майно, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Діпі Транс», у межах суми позову у сумі 1 276 129,68грн.

           3.Стягувачем за  ухвалою є Товариство з обмеженою відповідальністю «Лівен Торг»  (08132, Київська обл., Бучанський р-н, м.Вишневе, вул.Київська, буд.8, оф.12; код ЄДРПОУ 39443667).

          Боржником за  ухвалою є Товариство з обмеженою відповідальністю «Діпі Транс» (84206, Донецька обл., м.Дружківка, вул.Енгельса, будинок 110; код ЄДРПОУ 37155497).

           4.Вжиті заходи  діють до вирішення судом питання про скасування забезпечення позову, або до скасування ухвали про забезпечення позову, у встановленому законом порядку вищими судовими інстанціями. У разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження - вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.

           5.Ухвала набрала чинності з моменту її підписання - 20.02.2025 року.  У відповідності до ст.144 ГПК України ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

          Дана ухвала є виконавчим документом, обов`язковим  на всій території України і може бути пред`явлена до примусового виконання в порядку, передбаченому Законом України “Про виконавче провадження” протягом трьох років з дня набрання законної сили.

           6.Ухвалу направити Дружківському відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (адреса місцезнаходження: 84207, Донецька обл., місто Дружківка, вулиця Олега Кошового, будинок, 27; адреса для листування: 37600, Полтавська обл., місто Миргород, вулиця Гоголя, будинок 96/9) - для виконання.

           7. Роз`яснити відповідачу, що на підставі ст. 145 ГПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову  за вмотивованим клопотанням учасника справи.

          Ухвала може бути оскаржена в Східний апеляційний господарський суд протягом десяти днів з дня повного тексту ухвали в порядку передбаченому розділом IV ГПК України.

          Суддя                                                                                            П.В. Демідова

                                                                                                       (Поліна Віталіївна Демідова)

                   Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб - порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://dn.arbitr.gov.ua.