"24" лютого 2025 р.                                 Єдиний унікальний номер судової справи: 150/30/25

номер провадження: 3/150/31/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

24 лютого 2025 року                                                                         с. Мазурівка

Суддя Чернівецького районного суду Вінницької області Суперсон С.П., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які складено СРПП Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , що проживає по АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався,

за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 122-4, 124, ч. 4 ст. 130 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 216640, 09 січня 2025 року об 11 годині 20 хвилин водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом ВАЗ 21099, державний номерний знак НОМЕР_2 , рухаючись по вул. Лесі Українки в с. Березівка Чернівецької територіальної громади Могилів-Подільського району Вінницької області, не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався із керуванням та скоїв наїзд на електроопору чим порушив вимоги п. 12.1 ПДР. Таким чином ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 258765, 09 січня 2025 року об 11 годині 20 хвилин водій ОСОБА_1 , скоївши ДТП, з місця пригоди зник. Вказаними діями порушив вимоги п. 2.10 (А) ПДР, відповідальність за що передбачена ст. 122-4 КУпАП.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 182343, 09 січня 2025 року об 11 годині 20 хвилин водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21099, державний номерний знак НОМЕР_2 та скоївши ДТП, вживав алкогольні напої. Втім, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння водій відмовився, відмова зафіксована на бодікамеру № 798581, чим порушив вимоги п. 2.10 (є) ПДР, відповідальність за що передбачена ч. 4 ст. 130 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 показав, що 09 січня 2025 року об 11 годині 20 хвилин з товаришами вживав алкогольні напої. Після чого вирішив поїхати додому. Рухаючись в селі Березівка, не врахував дорожньої обстановки та здійснив наїзд на електроопору. Розуміючи, що до цього випивав алкоголь, злякався та зник з місця події. ПО приїзду поліцейських, не розуміючи, що за вживання алкоголю після скоєння ДТП теж передбачено відповідальність, сказав, що випив після ДТП. Втім, якби він не вживав алкоголь, наїзду на електроопору не допустив.

Заслухавши пояснення особи, що притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши та оцінивши в сукупності матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Згідно із ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Частиною 1 ст. 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суд здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно із ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Вирішуючи питання щодо винуватості  ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 122-4, 124 КУпАП, суд виходить із наступного.

Судом було досліджено протоколи про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 № 216640, серії ААД № 258765, схему місця дорожньо-транспортної пригоди від 09 січня 2025 року та встановлено, що ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом ВАЗ 21099, державний номерний знак НОМЕР_2 , рухаючись по вул. Лесі Українки в с. Березівка Чернівецької територіальної громади Могилів-Подільського району Вінницької області, не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався із керуванням та скоїв наїзд на електроопору. Після чого з місця події зник. Вказаними діями ОСОБА_1 допустив порушення пунктів 2.10 (а), 12.1 ПДР.

Відповідно до диспозиції ст. 124 КУпАП, встановлено відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

В свою чергу, відповідно до диспозиції статті 122-4 КУпАП, встановлено відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

З огляду на встановлені в ході судового розгляду обставини, в ході судового провадження було беззастережно доведено, що ОСОБА_1 порушено вимоги пунктів 2.10 (а), 12.1 Правил дорожнього руху, що тягне за собою відповідальність, встановлену ст.ст. 122-4, 124 КУпАП.

Вирішуючи питання щодо винуватості ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП суд виходить з наступного.

Так, судом було досліджено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 182343, відповідно до якого слідує, що водій ОСОБА_1 після скоєння дорожньо-транспортної пригоди вживав алкогольні напої. Водій відмовився від проходження освідування на стан алкогольного сп`яніння, що зафіксовано на бодікамеру поліцейського. Вказані дії поліцейським СРПП Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області кваліфіковано як порушення вимог п. 2.10 (є) ПДР, за що передбачено відповідальність відповідно до ч. 4 ст. 130 КУпАП.

Втім, ОСОБА_1 в судовому зсіданні вказував, що вживав алкогольні напої до скоєння ДТП.

В свою чергу, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять жодного підтвердження того, що поліцейським встановлювалося, коли саме ОСОБА_1 вживав алкогольні напої, до події ДТП чи після такої. Відповідно докази того, що ОСОБА_1 вживав алкоголь саме після скоєння ДТП при матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Як визначено пунктом 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey, п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.

Таким чином, суд констатує, що органом, правомочним складати протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП не зібрано та суду не надано жодного доказу на підтвердження висунутого ОСОБА_1 обвинувачення за ч. 4 ст. 130 КУпАП.

В той же час, матеріалами справи та показами ОСОБА_1 , наданими в судовому засіданні підтверджено той факт, що він керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. Саме це й було причиною скоєння дорожньо-транспортної пригоди.

Тому, суд вбачає в діях ОСОБА_1 порушення вимог п. 2.5 ПДР, а тому дії останнього слід перекваліфікувати з ч. 4 на ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ст.ст. 34, 35, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення обставин, що обтяжують чи пом`якшують відповідальність правопорушнику судом не встановлено.

При накладені адміністративного стягнення, суд враховує, що накладення стягнення за адміністративні правопорушення передбачені статтями 122-4, 124, ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення застосовується з метою запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами та має важливе значення для забезпечення безпеки дорожнього руху й експлуатації транспорту, захисту життя та здоров`я людей, майнових прав фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч.2 ст.36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Враховуючи викладене, особу правопорушника, його матеріальний стан, характер вчинених правопорушень, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 стягнення відповідно до санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Крім цього, відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір та порядок сплати  якого встановлюється Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»  у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 279, 280, 283, 284, 285 КУпАП, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , що проживає по АДРЕСА_1 ) визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 122-4, 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП та на підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП накласти на нього стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить суму 17 000 /сімнадцять тисяч/ гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , що проживає по АДРЕСА_1 )в дохід держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить суму 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок.

Строк пред`явлення постанови до виконання  три місяці.

Особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права.

Після закінчення строку позбавлення права керування транспортним засобом посвідчення водія повертається в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до положень ч. 1ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ч. 2 ст. 308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Дана постанова може бути оскаржена згідно статей 287-289 КУпАП особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду.

В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк може бути поновлено органом, правомочним розглядати дану справу.

Головуючий суддя                                                                            С.П. СУПЕРСОН