РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 495/6216/24

Номер провадження 2/495/1205/2025

23 січня 2025 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючої одноособово судді                        Анісімової Н.Д.,

при секретарі судового засідання                        Кракатиця В.І.,

за участю:

представника позивача                                 ОСОБА_1 ,

представника відповідача                                 ОСОБА_2 ,

представника третьої особа                                Завгороднюк В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білгород-Дністровському в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог орган опіки та піклування виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради Одеської області про визначення способу участі батька у вихованні та спілкувані з малолітньою дитиною,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог орган опіки та піклування виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради Одеської області про визначення способу участі батька у вихованні та спілкувані з малолітньою дитиною ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Короткий зміст та обґрунтування уточненого позову

Сторони по справі перебували у зареєстрованому шлюбі, який на підставі рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 02.09.2020 року, справа №495/3431/20 був розірваний. Від шлюбу мають спільну малолітню дитину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 11.03.2017 року, актовий запис №181. З грудня 2019 року сторони проживають окремо, позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , але у зв`язку з роботою тимчасово знаходиться за кордоном в Республіці Молдова, відповідач з дитиною проживають за адресою: АДРЕСА_1 . З моменту окремого проживання між сторонами стали виникати непорозуміння щодо участі у вихованні дитини. Після фактичного розірвання стосунків відповідач стала чинити перешкоди позивачу в спілкуванні та вихованні доньки. Посилаючись на вказане, на те, що сторони у справі не можуть дійти згоди щодо порядку участі батька у спілкуванні та вихованні дитини, відповідач чинить позивачу перешкоди у нормальному спілкуванні з дитиною, враховуючи принцип рівності прав батьків у вихованні дитини, інтереси дитини, які мають пріоритет над інтересами батьків, вік дитини, активне та стабільне бажання позивача на участь у вихованні та спілкуванні з дитиною, відсутність обставин, які могли б бути підставами для обмеження права позивача на спілкування з дитиною, позивач просить зобов`язати відповідача не перешкоджати йому брати участь у спілкуванні та вихованні дитини та визначити спосіб участі у вихованні та спілкуванні наступним чином: - два рази на тиждень - у середу з 18-00 години до 20-00 години та у неділю в продовж дня з 10-00 години до 20-00 години, враховуючи час відпочинку дитини, спілкуватися з донькою за допомогою засобів електронного, телефонного зв`язку, через смартфон обладнаний функцією та програмним забезпеченням відеодзвінка та іншого способу зв`язку (Viber, Skipe, Telegram, тощо); - у разі заміни телефону дитини на інший внаслідок втрати або пошкодження, в строк до трьох днів зобов`язати відповідача повідомити позивача про новий номер для зв`язку та забезпечити можливість з`єднання за допомогою месседжерів (Viber, Skipe, Telegram, тощо) для забезпечення безперервного спілкування з донькою; - встановити обов`язок та зобов`язати відповідача повідомляти засобами телефонного або електронного зв`язку позивача про факти захворювання та лікування дитини, про обставини та напрям від`їзду дитини більш ніж на 4 дні з м.Білгород-Дністровський та узгоджувати з батьком дитини рішення, що стосуються освітнього шкільного та позашкільного розвитку доньки.

Заяви, клопотання та інші процесуальні рішення у справі

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 02.11.2024 відкрито провадження по справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 14.11.2024 підготовче провадження закрито та справа призначена до судового розгляду по суті.

Позивач та його представник в судовом засіданні вимоги позовну підтримали, просили задовольнити, посилаючись на обставини які зазначені в позову.

Відповідач та її представник в судовому засіданні позов визнали частково та просили визначити наступний порядок спілкування малолітньої дитини з батьком, а саме: - в середу з 19:00 годин до 20:00 годин або в четверг з 19:00 годин до 20:00 годин та в неділю протягом дня з 12:00 години до 20:00 години за допомогою засобів електронного, телефонного зв`язку (Viber, Skipe, Telegram).

Представник третьої особи в судовому засіданні надані до суду висновки підтримала.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Положеннями ст.12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Відповідно ст.81 ЦПК Україникожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Згідно частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи учасників справи, дослідивши та оцінивши висновок органу опіки та піклування та наявні у справі докази у їх сукупності, суд дійшов такого висновку.

Фактичні обставини встановлені судом, позиція суду та нормативно-правове обґрунтування

Сторони по справі перебували у зареєстрованому шлюбі, який на підставі рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 02.09.2020 року, справа №495/3431/20 був розірваний.

Від шлюбу мають спільну малолітню дитину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 11.03.2017 року, актовий запис №181.

Грошові кошти на утримання дитини позивач сплачує добровільно.

З грудня 2019 року сторони проживають окремо, позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , але у зв`язку з роботою тимчасово знаходиться за кордоном в Республіці Молдова, відповідач з дитиною проживають за адресою: АДРЕСА_1 .

Після фактичного розірвання стосунків відповідач стала чинити перешкоди позивачу в спілкуванні та вихованні доньки, сторони, як батьки не дійшли згоди щодо визначення порядку спілкування батька з донькою, в звязку з чим позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

У статті 7 Конвенції про права дитини передбачено, що кожна дитина має право знати своїх батьків і право на їх піклування.

Статтею 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Україною 27 лютого 1991 року, визначено принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини, а також встановлено, що найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про охорону дитинства" контакт з дитиною є реалізацією матір`ю, батьком, іншими членами сім`ї та родичами, у тому числі тими, з якими дитина не проживає, права на спілкування з дитиною, побачення зазначених осіб з дитиною, а також надання їм інформації про дитину або дитині про таких осіб, якщо це не суперечить інтересам дитини.

Згідно зі статтею 15 Закону України "Про охорону дитинства" дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини. У разі коли батьки не можуть дійти згоди щодо участі одного з батьків, який проживає окремо, у вихованні дитини, порядок такої участі визначається органами опіки та піклування за участю батьків виходячи з інтересів дитини.

Статтею 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до статті 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

За статтею 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Частинами першою та другою статті 159 СК України передбачено, що якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.

Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі, стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Отже, системний аналіз наведених міжнародних правових норм та норм внутрішнього законодавства України вказує на те, що питання виховання дитини вирішуються батьками спільно.

Батько, який проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має беззаперечне право на особисте спілкування з дитиною, враховуючи його ставлення до виконання своїх батьківських обов`язків, прихильність дитини до батька, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Мати, яка проживає разом з дитиною, не має права перешкоджати батьку спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини.

Визначальним принципом регулювання сімейних відносин за участю дитини є максимально можливе урахування інтересів дитини (частина восьма статті 7 СК України, стаття 11 Закону України "Про охорону дитинства).

Відповідно до частини другої статті 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Питання справедливої рівноваги між інтересами батьків та інтересами дитини неодноразово аналізувалося Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ), практика якого відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" і частини четвертої статті 10 ЦПК України застосовується судами України як джерело права.

У справах зі спорів щодо участі батьків у вихованні та спілкуванні з дитиною узагальнений та формальний підхід є неприпустимим, оскільки сама наявність спору з цього приводу є суттєвим інструментом впливу, особливо у відносинах між колишнім (фактичним) подружжям, який може використовуватися не в інтересах дитини. Кожна справа потребує детального вивчення ситуації, врахування різноманітних чинників, які можуть вплинути на інтереси дитини, у тому числі її думки, якщо вона відповідно до віку здатна сформулювати власні погляди.

Позивач ОСОБА_3 , як батько, намагається приймати участь в житті та вихованні доньки ОСОБА_6 , однак через перешкоди, які чинить відповідач ОСОБА_7 , він не в повному обсязі реалізує своє право на участь в житті та вихованні дитини.

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_3 , як батько піклується про малолітньою дочку та любить її, активно і стабільно проявляє бажання щодо участі у вихованні та спілкуванні із дитиною. Жодних обставин, які б унеможливлювали право батька на спілкування із малолітньою дочкою, чи обставин, які б свідчили про таке спілкування батька з дочкою, яке б перешкоджало нормальному розвитку дитини, суд не встановив.

Відповідно до частини четвертої і п`ятої статті 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини (частина шоста статті 19 СК України).

У висновку виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради, як органу опіки піклування про визначення порядку спілкуваня батька ОСОБА_3 з донькою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від 11.09.2024 року №02-29/2545 рекомендовано визначити участь батька у спілкуванні з донькою за наступним графіком: - двічі на тиждень, в середу з 18:00 годин до 20:00 годин та в неділю протягом дня з 12:00 години до 20:00 години за допомогою засобів електронного, телефонного зв`язку (Viber, Skipe, Telegram).

В судовому засіданні відповідач пояснила, що у зв`язку з навчанням, навантаженням та зайнятістю дитини просила встановити наступний графік спілкування, а саме: - в середу з 19:00 годин до 20:00 годин або в четверг з 19:00 годин до 20:00 годин та в неділю протягом дня з 12:00 години до 20:00 години за допомогою засобів електронного, телефонного зв`язку (Viber, Skipe, ОСОБА_8 ).

Визначаючи графік спілкування батька з дитиною, суд бере до уваги висновок органу опіки та піклування, пояснення відповідача, інтереси дитини, вік дитини, потреби у повноцінному розвитку, навчання, навантаження та зайнятість дитини та вважає за необхідне змінити графік спілкування дитини з батьком та встановити наступний графік спілкування, а саме: - в середу з 19:00 годин до 20:00 годин або в четверг з 19:00 годин до 20:00 годин та в неділю протягом дня з 12:00 години до 20:00 години за допомогою засобів електронного, телефонного зв`язку (Viber, Skipe, Telegram).

Керуючись ст. 4, 12-13, 247, 258, 259, 263, 265, 268, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог орган опіки та піклування виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради Одеської області про визначення способу участі батька у вихованні та спілкувані з малолітньою дитиною – задовольнити частково.

Визначити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 спосіб участі у вихованні та спілкуванні з малолітньою донькою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступним чином: - в середу з 19:00 годин до 20:00 годин або в четверг з 19:00 годин до 20:00 годин ( у випадку неможливості з технічних причин спілкування у середу ) та в неділю протягом дня з 12:00 години до 20:00 години за допомогою засобів електронного, телефонного зв`язку (Viber, Skipe, Telegram).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного тексту рішення

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне найменування/ім`я учасників справи:

Позивач – ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ).

Відповідач – ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору – Орган опіки та піклування виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради (адреса: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Михайлівська 56).

Повний текст судового рішення складено 03.02.2025.

Суддя                                                                                 Н.Д.Анісімова