ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000,                    адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607,                     тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 20.02.2025                                                                            Справа №  917/2110/24

          Суддя Господарського суду Полтавської області Мацко О.С. , розглянувши матеріали справи № 917/2110/24

          за позовною заявою    ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

          до   Товариства з обмеженою відповідальністю «Переволочнянські граніти», 39262, Полтавська обл., Кобеляцький р-н, с. Світлогірське, вул. Солошенська, буд. 85, код ЄДРПОУ 35708163,

          про   визнання трудових відносин припиненими та виключення запису відомостей про керівника

          Секретар судового засідання: Гуйван Д.П.

          Представники: відсутні

          Ухвалою Господарського суду Полтавської області від17.12.2024 р. прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у справі та вирішено розглядати у порядку загального позовного провадження, з призначенням підготовчого судового засідання на 23.01.2025 р.

Ухвалою від 23.01.2025р. закрито підготовче провадження, призначено справу до розгляду по суті.

Копія ухвали про відкриття провадження у даній справі та про закриття підготовчого провадження, що направлялись на адресу відповідача, вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (відповідач не має зареєстрованого електронного кабінету в системі Електронний суд), були повернуті до суду з відміткою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою».

Згідно з п. 5 ч. 6  ст. 242 Господарського процесуального кодексу України  днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Враховуючи, що ухвали направлялись на адресу відповідача, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, він вважається таким, що повідомлений належним чином про судовий розгляд даної справи.

Згідно із ч. 9  ст. 165 Господарського процесуального кодексу України  у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Позивач надав заяву про розгляду справи за відсутності представника, яка судом задовольняється.

Перелік доказів, наданих позивачем у обґрунтування своїх вимог: Статут ТОВ «Переволочнянські граніти». Затв.рішенням загальних зборів учасників 13.03.2008р. №1, протокол №1/21 загальних зборів учасників ТОВ «Переволочнянські граніти» від 06.10.2021р., наказ від 18.10.2021р. №2-К, наказ від 01.11.2024р. №01/11-24, штатний розпис на 2024р., повідомлення про проведенн позачергових зборів учасників товариства від 25.09.2024р. з доказами направлення, трекінг Укрпошти, скріншоти екрана телефону, заява від 24.09.2024р. про звільнення, Акт про неявку учасників для проведення загальних зборів товариства від 25.10.2024р., лист-повідомлення від 17.10.2024р. з доказами направлення, трекінги Укрпошти, лист від 31.10.2024р.,  копії паспортів, витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, і ін.. Крім того, 31.01.2025р. позивачем надано до суду клопотання про долучення доказів/документів- листа від 27.01.2025р., адресованого директору ТОВ "Переволочнянські граніти» від ОСОБА_2  (з поясненнями. що даного доказу не ісунвало у позивача станом на момент подання позовної заяви), а також додаткові пояснення щодо направленого листа-повідомлення від 17.10.2024р. (вх.№1322 від 31.01.2025р.).

Виклад обставин справи, встановлених судом:

Як вбачається з матеріалів справи,  згідно протоколу  №1/21 від 06.10.2021р. позивачку призначено на посаду директора ТОВ «Переволочнянські граніти»; відповідно до наказу від 18.10.2021р. №2_К позивачка приступила до виконання обов`язків директора, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було внесено запис . Трудовий договір (контракт) між позивачкою та ТОВ не укладався.

З матеріалів справи також вбачається, що засновниками ТОВ «Переволочнянські граніти» є:

- ОСОБА_3 з належною часткою 5% статутного капіталу;

- ТОВ «Луганськвуглетехпоставка» з часткою 95% статутного капіталу.

Як зазначає позивач,  наразі підприємство не здійснює підприємницьку діяльність, загальні збори учасників товариства не скликалися, наймані працівниики, крім позивачки- відсутні, заробітну плату як директор позивачка не отримує, відтак, нею прийнято рішення  звільнитися з посади директора товариства.

Так, нею було ініційовано скликання загальних зборів учасників товариства, одним з питань порядку денного було саме звільнення позивача з займаної посади. Дані збори не відбулися через неявку учасників.

З матеріалів спарви вбачається, що повідомлення про проведення позачергових загальних зборів учасників товариства від 25.09.2024р. з додатком – заявою про звільнення директора з займаної посади – було скеровано учасникам товариства. Однак, у зв`язку з тим, що їх офіційно зареєстроване місцезнаходження – це тимчасово окуповані території, а загальновідомим є той факт, що відновлення діяльності Укрпошти на тимчасово окупованих територіях України може відбутися тільки після відновлення конституційного ладу на цих тимчасово окупованих територіях, позивачка не мала змоги здійснити  відправлення цих повідомлень поштовим зв`язком у встановленму порядку. Однак, нею подано докази вжиття всіх можливих і залежних від неї заходів, спрямованих на повідомлення учасників товариства про скликання загальних зборів учасників ТОВ. Так, з урахуванням п.5.7 Статуту ТОВ, який допускає, що учасник може бути повідомлений про скликання зборів поштою, кур`єром, телефоном і т.д., позивачка  повідомила учасника ОСОБА_3 телефонним зв`язком з подальшим напавленням документів через мессенджер Телеграм (а.с.46-47).

Стосовно другого учасника – ТОВ «Луганськвуглетехпоставка», який також зареєстрований на ТОТ (м.Луганськ), позивачем враховано, що згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, керівником даної юридичної особи є ОСОБА_4 , який з 21.03.2021р. за наявною у позивачки копією поспорта зареєстрований за задресою: АДРЕСА_2 . Саме на цю адресу позивачкою було скеровано повідомлення про проведення загальних зборів товариства з додатками (копії направлення – додано до позовної заяви).

Крім того, 17.10.2024р. позивачкою додатково було направлено листи-повідомлення кінцевим бенефіціарним власникам ТОВ «Переволочнянські граніти» ОСОБА_2 та ОСОБА_5 .

Однак, як зазначалося вище, 25.10.2024р. заплановані збори не відбулися через неявку учасників товариства,  про що позивачкою у пристуності 2-х фізичних осіб складено відповідний Акт від 25.10.2024р.

Крім того, позивачка надає копії отриманих нею листів від ОСОБА_2 з повідомленнями  про те, що скликання загальних зборів учасників ТОВ «Луганськвуглетехпоставка» є неможливим через втрату іншими учаниками інтересу до продовження діяльності товариства, а також незацікавленість вищевказаних осіб у проведенні загальних зборів ТОВ «Переволочнянські граніти» та відсутність наміру брати в них участь.

Звертаючись до суду з цим позовом, позивачка  посилався на порушення її трудових прав, зокрема бути звільненим із займаної посади за власним бажанням і на вільне обрання місця роботи на власний розсуд та вказує, що нею вичерпано всі можливості врегулювати даний спір позасудовим шляхом.

Стосовно юрисдикції даного спору:

Звернення до суду особи, яка є одноосібним виконавчим органом товариства, для припинення її повноважень, зокрема у випадку, якщо загальні збори учасників не розглядають заяву про звільнення з посади директора, пов`язане з корпоративними відносинами у цьому товаристві. Тому, на чому неодноразово наголошував Верховний Суд, доцільно зберігати єдину юрисдикційну належність спорів про припинення повноважень одноосібного виконавчого органу товариства чи члена колегіального такого органу для формування стабільної та послідовної судової практики щодо віднесення таких спорів до господарської юрисдикції.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 червня 2023 року у справі № 448/362/22 (провадження № 14-113цс22) зауважувала, що корпоративні права на участь в управлінні товариством його учасники реалізовують, зокрема, шляхом прийняття компетентним органом товариства рішення щодо припинення повноважень одноосібного виконавчого органу (директора). Таке рішення може мати наслідки для трудових відносин, але визначальними у таких ситуаціях є відносини корпоративні.

Велика Палата Верховного Суду погодилася із судами у тому, що вимогу позивача стосовно виключення з ЄДР запису про директора товариства слід розглянути у господарській юрисдикції разом із вимогою про визнання трудових відносин і відносин представництва припиненими, але не тому, що перша є похідною від другої.  Належність й ефективність обох зазначених вимог має оцінити під час розгляду справи господарський суд.

Вирішуючи спір по суті, суд звертається, серед іншого, до позиції Великої Палати Верховного Суду у справі №127/27466/20. У цій справі перед Великою Палатою постали питання про правову природу відносин, що існують між товариством з обмеженою відповідальністю та його директором, який ініціював своє звільнення з цієї посади, і про те, у який спосіб директор товариства, якого позбавлено можливості звільнитись, може ефективно захистити відповідне право.

Велика Палата, вирішуючи справу, дійшла до наступних висновків:

Управління товариством здійснюють його органи - загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом (частини перша, друга  статті 97 ЦК України).Частинами першою - четвертою  статті 99 ЦК України  передбачено, зокрема, що загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб.  Органами товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган (стаття 28 Закону № 2275-VIII  тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, якщо окремо не вказано про інше).

Загальні збори учасників є вищим органом товариства (частина перша  статті 29 Закону № 2275-VIII), до компетенції якого належить, зокрема, обрання одноосібного виконавчого органу товариства (пункт 7 частини другої  статті 30 Закону № 2275-VIII).

Разом з тим  Закон № 2275-VIII  також передбачає укладення з членом виконавчого органу товариства договору.

Частиною дванадцятою цієї ж  статті 39 Закону № 2275-VIII  передбачено, що договір, який укладається з членом виконавчого органу товариства, від імені товариства підписує особа, уповноважена на таке підписання загальними зборами учасників. Аналіз цієї норми в сукупності з положеннями останнього речення частини сьомої статті  39, частини шостої статті  40  та частини восьмої статті  42 Закону № 2275-VIII  дозволяє дійти висновку про те, що договір, про який ідеться в частині дванадцятій  статті 39 цього Закону, є цивільно-правовим або трудовим договором (контрактом).

Таке розуміння узгоджується з подальшими змінами, яких зазнала ця норма. Так, у чинній редакції частина дванадцята  статті 39 Закону № 2275-VIII  передбачає, що з одноосібним виконавчим органом та кожним членом колегіального виконавчого органу укладається цивільно-правовий або трудовий договір (контракт). Договір (контракт), що укладається з одноосібним виконавчим органом та членом колегіального виконавчого органу, від імені товариства підписує особа, уповноважена на таке підписання загальними зборами учасників.

Про застосовність такого підходу свідчить також те, що  Законом України від 15.07.2021 № 1667-IX «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні»  статтю 39 Закону № 2275-VIII  доповнено частиною чотирнадцятою, яка передбачає, що у випадках і на умовах, передбачених законом, повноваження виконавчого органу товариства може виконувати юридична особа, зареєстрована відповідно до законодавства України (особа, яка здійснює функції управління).

Відтак чинна редакція  Закону № 2275-VIII  встановлює обрання особи виконавчим органом товаристваабо до складу цього органу в межах відносин з управління товариством і окремо передбачає укладення цивільно-правового або трудового договору.

Отже, за загальним правилом створення (обрання) виконавчого органу товариства відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства (частина перша  статті 99 ЦК України, пункт 7 частини другої  статті 30 Закону № 2275-VIII) або в окремих випадках - наглядової ради товариства (частина друга  статті 38 Закону № 2275-VIII). Це рішення породжує між особами, яких воно стосується, корпоративні відносини,у яких обрана особа наділяється повноваженнями з управління.

Ці корпоративні відносини також є підставою для виникнення відносин представництва товариства перед третіми особами, а також трудових відносин, що регулюються законодавством про працю, та виникають у зв`язку з укладенням в установленому порядку (частина дванадцята  статті 39 Закону № 2275-VIII) з одноосібним виконавчим органом (членом колегіального виконавчого органу) трудового договору (контракту).

Такий трудовий договір (контракт) може визначати окремі аспекти діяльності одноосібного виконавчого органу (члена колегіального виконавчого органу) як працівника товариства, зокрема, строк здійснення ним повноважень; права, обов`язки і відповідальність сторін (у тому числі матеріальну); умови матеріального забезпечення; умови звільнення з посади (у тому числі дострокового).

У справі, що переглядалася Великою Палатою, як і у даній справі 917/2110/24, позивачі  були  обрані на посаду директора Товариства рішенням загальних зборів учасників, однак не вбачається  обставин укладення з ними трудового договору (контракту) в порядку, передбаченому частиною дванадцятою  статті 39 Закону № 2275-VIII.  Позивачка у позові зазначає, що трудовий контракт між нею та товариством не укладався, відповідачем зворотнього не доведено.

Оскільки Товариство не укладало з позивачем  трудового договору (контракту), Велика Палата Верховного Суду  у справі 127/27466/20 дійшла висновку про те, що між позивачем  та Товариством не виникав спір стосовно припинення такого правочину. Відтак ВП ВС вважала  неправильними  висновки судів попередніх інстанцій та доводи учасників цієї справи про необхідність застосування у спірних правовідносинах норм  КЗпП України, зокрема  статті 38 цього Кодексу, яка визначає порядок розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, з ініціативи працівника.

Водночас в обох випадках - коли особу обрано до складу виконавчого органу (між товариством та особою встановлені відносини управління товариством) та укладено трудовий договір (встановлені трудові відносини) і коли існують тільки відносини з управління товариством без укладення трудового договору - саме відносини з управління товариством, у яких директору надані відповідні повноваження, за здійснення яких він несе встановлену законом відповідальність, становлять основу відносин між товариством та цією особою.

При цьому Велика Палата Верховного Суду враховує, що позовні вимоги про визнання  трудових правовідносин припиненими, або про звільнення, або про припинення трудових правовідносин  та / або правовідносин представництва у такому спорі спрямовані насамперед на припинення правовідносин з управління, які існують між директором та товариством.

Цими висновками Велика Палата Верховного Суду відступила  від висновків Верховного Суду про застосування в подібних правовідносинах положень законодавства про працю, зокрема,  статті 38 КЗпП України, викладених у постановах від 24.12.2019 у справі № 758/1861/18, від 17.03.2021 у справі № 761/40378/18 та від 19.01.2022 у справі № 911/719/21, зокрема, в частині тверджень про те, що відповідно до трудового законодавства України керівник товариства (директор), як і будь-який інший працівник, має право звільнитися за власним бажанням, попередивши власника або уповноважений ним орган про таке звільнення письмово за два тижні, а також про те, що визначальним при вирішенні справ цієї категорії є не перевірка дотримання керівником юридичної особи порядку скликання загальних зборів учасників товариства, а волевиявлення працівника на звільнення з роботи та дотримання ним процедури звільнення, передбаченої частиною першою  статті 38 КЗпП України.

Необхідність такого відступу зумовлена тим, що у справах № 761/40378/18, № 758/1861/18 та № 911/719/21 Верховний Суд застосував норми законодавства про працю та поклав їх в основу своїх висновків, зроблених у спорах за позовами директорів, які були обрані рішеннями загальних зборів учасників, за відсутності встановлених судами обставин укладення з ними трудових договорів (контрактів), що суперечить викладеним вище висновкам Великої Палати Верховного Суду.

Далі, досліджуючи питання щодо умов припинення повноважень одноосібного виконавчого органу товариства за його ініціативою, Велика Палата звертає увагу на те, що частиною тринадцятою  статті 39 Закону № 2275-VIII  передбачено, що повноваження одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу можуть бути припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень лише шляхом обрання нового одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу або тимчасових виконувачів їхніх обов`язків. У разі припинення повноважень одноосібного виконавчого органу або члена колегіального виконавчого органу договір із цією особою вважається припиненим. Статутом товариства може бути передбачено вимогу про обрання нових членів чи тимчасових виконувачів обов`язків для всіх членів колегіального виконавчого органу.

Загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства (частина перша  статті 98 ЦК України).  Статтею 31 Закону № 2275-VIII  передбачено, що загальні збори учасників скликаються у випадках, передбачених цим Законом або статутом товариства, зокрема, з ініціативи виконавчого органу товариства (пункт 1 цієї статті).

Порядок скликання загальних зборів учасників товариства визначено  статтею 32 Закону № 2275-VIII, частина перша якої передбачає, що загальні збори учасників скликаються виконавчим органом товариства. Статутом товариства може бути визначений інший орган, уповноважений на скликання загальних зборів учасників.

У зв`язку із цим виконанню, за загальним правилом, підлягали положення частин другої - п`ятої та одинадцятої  статті 32 Закону № 2275-VIII, за змістом яких виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства. Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства. Повідомлення, передбачене частиною третьою цієї статті, надсилається поштовим відправленням з описом вкладення. Статутом товариства може бути встановлений інший спосіб повідомлення. У повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний. Виконавчий орган товариства зобов`язаний надати учасникам товариства можливість ознайомитися з документами та інформацією, необхідними для розгляду питань порядку денного на загальних зборах учасників. Виконавчий орган товариства забезпечує належні умови для ознайомлення з такими документами та інформацією за місцезнаходженням товариства у робочий час, якщо інший порядок не передбачений статутом товариства.

Беручи до уваги наведене, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що Директор для припинення своїх повноважень як одноосібного виконавчого органу за своєю ініціативою мав скликати загальні збори учасників Товариства (пункт 1 частини першої, частина сьома  статті 31 Закону № 2275-VIII) з включенням до порядку денного питання про припинення своїх повноважень шляхом обрання нового директора або тимчасового виконувача його обов`язків (частина тринадцята  статті 39 Закону № 2275-VIII), оскільки вирішення цього питання належить до виключної компетенції загальних зборів учасників Товариства (частина перша  статті 99 ЦК України, пункт 7 частини другої  статті 30 Закону № 2275-VIII, підпункт «є» пункту 8.5 Статуту).

При цьому Директор мав дотриматись вимог  статті 32 Закону № 2275-VIII  та Статуту щодо порядку скликання загальних зборів учасників Товариства, зокрема: не пізніше, ніж за 30 днів до початку зборів шляхом надсилання поштовим відправленням з описом вкладення повідомити кожного з учасників Товариства про порядок денний, дату, час і місце їх проведення, а також надати учасникам можливість ознайомитися з документами та інформацією, необхідними для розгляду питань порядку денного, і забезпечити належні умови для ознайомлення з такими документами та інформацією за місцезнаходженням Товариства в робочий час.

Статутом ТОВ «Переволочнянські граніти» передбачено, що вищим органом управління товариства є загальні збори учасників. Які складаються з самих учасників або ризначених ними представників (п.5.1 Статуту).  До виключної компетенції загальних зборів належить, серед іншого, обрання або призначення, звільнення директора Товариства (п.5.2,в, п.5.3). З цього питання рішення приймається простою більшістю голосів за умовою, що 1 учасник має кількість голосів, пропорційну розміру його частки у статутному капіталі товариства (п.5.4). Про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються Головою товариства не менш як за 30 днів поштою, кур`єром або за телефоном (телефаксом) з вказівкою часу та місця проведення зборів, порядку денного (п.5.7).

Як вбачається з матеріалів справи 917/2110/24, позивачкою дотримано вказаний алгоритм дій: нею  ініційовано проведення загальних зборів для вирішення питання про її  звільнення; вчинено всі можливі та залежні від позивачки дії щодо доведення до відома учасників товариства  заяви про звільнення, зі змісту якої чітко вбачається бажання припинити трудові відносини з відповідачем з 25.10.2024р.;  відповідне рішення стосовно припинення повноважень виконавчого органу та призначення нового директора Товариства – не прийнято,  відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не внесено.

Відповідно до  статті 43 Конституції України  кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.

Конституційний Суд України у Рішеннях від 07.07.2004 № 14-рп/2004, від 16.10.2007 № 8-рп/2007 та від 29.01.2008 № 2-рп/2008 зазначав, що визначене  статтею 43 Конституції України  право на працю розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом.

Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей для його реалізації.

Незважаючи на те, що право на працю безумовно є правом, а не обов`язком, для належної реалізації свого права на звільнення за власним бажанням керівник (директор) товариства має не тільки написати заяву про звільнення за власним бажанням на підставі  статті 38 КЗпП України  та подати/надіслати її всім учасникам товариства, а й за власною ініціативою, як виконавчий орган товариства, скликати загальні збори учасників товариства, на вирішення яких і поставити питання щодо свого звільнення.

У випадку відсутності рішення загальних зборів учасників товариства про звільнення керівника, керівнику із метою захисту своїх прав надано можливість звернутися до суду із вимогою про визнання трудових відносин припиненими (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.12.2019 у справі №758/1861/18).

Якщо директор виконав усі вимоги, які  Закон № 2275-VIII  і статут товариства висувають до порядку скликання і проведення загальних зборів учасників, однак питання про припинення його повноважень загальними зборами не вирішено з незалежних від нього причин (зокрема, через відсутність кворуму чи кандидатури нового директора або недосягнення повноважним складом загальних зборів згоди щодо його призначення), директор, якого позбавлено можливості припинити свої повноваження, може звернутись до суду з вимогою  про припинення таких повноважень на майбутнє, що відповідає способу захисту, передбаченому пунктом 7 частини другої  статті 16 ЦК України.

У разі задоволення такого позову його повноваження як одноосібного виконавчого органу товариства припиняються.

Відповідно до ч.1  ст.1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»  державна реєстрація юридичних осіб - це офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.

Згідно з п.13 ч.2  ст.9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»  до Єдиного державного реєстру підлягають внесенню відомості про юридичну особу, зокрема відомості про керівника юридичної особи.

При цьому, Верховний Суд у постанові від 24 грудня 2019 року у справі №  758/1861/18 (провадження № 61-49113св18) зазначав, що факт припинення повноважень директора як посадової особи законодавець пов`язує із моментом внесення відповідного запису до ЄДРПОУ. Відповідно до пункту 2 частини першої  статті 25 Закону України від 15.05.2003 № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»  державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться, зокрема, на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відтак, дослідивши усі матеріали справи, суд вважає, що є достатні підстави стверджувати, що  Товариство/засновники Товариства ухилились від виконання обов`язку розглянути заяву позивача про звільнення, і наявні підстави для задоволення позовних вимог.

Згідно зі  ст. 129 ГПК України  судові витрати зі сплати судового збору, понесені позивачем,  покладаються на відповідача.

Керуючись статтями  129,  232-233,237-238,240  ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1.  Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати припиненими трудові відносини між Товариством з обмеженою відповідальністю «Переволочнянські граніти» (39262, Кобеляцький район, Полтавська обл.., с.Світлогірське, вул..Солошенська, буд.85, код ЄДРПОУ 35708163) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з 25.10.2024р.

3. Виключити з  Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з розділу «Керівник юридичної особи, а також відомості про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, тощо» відомості про ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) як керівника (директора) Товариства з обмеженою відповідальністю «Переволочнянські граніти» (39262, Кобеляцький район, Полтавська обл., с.Світлогірське, вул..Солошенська, буд.85, код ЄДРПОУ 35708163).

4. Копії рішення направити сторонам.

          Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2  ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку і строки, встановлені  ГПК України  (ст.ст.256,257 ГПК України).

Повне рішення складено 26.02.2025р.

Судя                                                                                  О.С.Мацко