Спpава № 2-441 / 2008 року

                                        Р І Ш Е Н Н Я

                               I М Е H Е М      У К Р А Ї H И

в складі:

головуючого - судді    Білого В.М.__

при секретарі               Балабі О.А., Овдій О.М.

з участю: позивача, представника позивача, відповідача, представника відповідача, прокурора 

розглянувши у відкритому судовому засіданні  в місті  Чернігові_  цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні домобудуванням та знесення самовільно забудованої споруди,

В С Т А Н О В И В:     

До  суду з позовом звернулась ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні домобудуванням та знесення самовільно забудованої споруди.

Позов мотивовано тим, що позивач на підставі договору дарування від 27 вересня 1996 року є власником 1/12 частини житлового будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_1. Відповідно до державного акту на право приватної власності на землю виданого на підставі рішення виконкому Чернігівської міської ради від 21.05.2001 року за №111, їй належить земельна ділянка площею 0,0205 га за тією ж адресою. Відповідно договору оренди земельної ділянки від 25.12.2003 року №528, укладеному між позивачем та Чернігівською міською радою позивачеві передано в оренду земельну ділянку під двором загального користування 0, 0008 га та 0,0016 га - під окремим двором. Відповідач по справі згідно договору дарування від 16 жовтня 1998 року є власником 1/6 частини домобудування АДРЕСА_1. В 2000 році відповідач самовільно розпочала будівництво сараю. Ця споруда знаходиться близько 3 метрів від належної позивачеві частини будинку, що порушує норми раніше діючих ДБН 79-92 та нині діючих ДБН В.2.2-15-2005. Прохає суд усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_1 належною їй частиною домобудування АДРЕСА_1 шляхом знесення за рахунок відповідача самовільно побудованого нею господарського приміщення (сараю) АДРЕСА_1.

В судовому засіданні  позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

Відповідач та її представник позов не  визнали в повному обсязі, пояснивши, що спірна будівля (сарай) вже був побудований на період підписання договору дарування - 16 жовтня 1998 року, ніякого самовільного будівництва не проводилось.

Суд, заслухавши пояснення позивача,  дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні домобудуванням та знесення самовільно забудованої споруди підлягає  задоволенню з наступних підстав.

Відповідно ст..375 ч.3 ЦК України право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм та правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Згідно, ст..376 ЦК України житловий будинок, будівля споруда, інше нерухоме иайно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. У разі істотного відхилення від проекту що порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм суд може постановити рішення, яким зобов»язати особу, здійснила будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення перебудови є неможливим або особа яка здійснила будівництво , відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила будівництво.

Відповідно висновку експерта  №С-7493 від 03 липня 2007 року судово-будівельної експертизи відстань від споруди ОСОБА_2 до частини будинку ОСОБА_1 становить 3, 78 м., що не відповідає вимогам протипожежний норм та правил, які передбачають,, що відстань між будівлями такого типу має становити 9 м. Крім того, ОСОБА_2 побудувала господарську споруду, яка не відповідає за розмірами існуючим раніше господарським спорудам на цьому місці тому має привести у відповідність розміри новозбудованої споруди у відповідність до розмірів споруд, що були раніше на цьому місці, дозвіл на відновлення яких, при умові виготовлення проектної документації, вона отримала.

Заперечення відповідача, щодо того, що будівля (сарай) вже був побудований на період підписання договору дарування - 16 жовтня 1998 року, не містять під собою підґрунтя, оскільки в переліку споруд в договорі дарування та на схемі земельної ділянки, яка існувала на момент підписання договору спірна будівля відсутня.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.375, 376 ЦК України ст.ст. 60, 213,  215,  ЦПК Укpаїни, суд

В И Р I Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні домобудуванням та знесення самовільно забудованої споруди - задовольнити.

Зобов»язати ОСОБА_2 усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_1 належною їй частиною домобудування АДРЕСА_1 шляхом знесення за рахунок відповідача самовільно побудованого нею господарського приміщення (сараю) АДРЕСА_1, або приведення розмірів новозбудованої споруди (сараю) у відповідність до розмірів споруд, що були раніше на цьому місці, дозвіл на відновлення яких отримала відповідач.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана до Деснянського районного суду м.Чернігова протягом десяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий                                                                                                     В.М.Білий