У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України
у складі:
|
головуючого - судді |
Кліменко М.Р., |
|
суддів |
Пошви Б.М. і Нікітіна Ю.І., |
|
|
|
|
|
|
розглянувши в судовому засіданні 20 червня 2006 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 3 серпня 2005 року та ухвалу апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 27 вересня 2005 року,
в с т а н о в и л а:
зазначеним вироком
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
судимого 13 грудня 2001 року Балаклавським районним судом
м. Севастополя за ч. 2 ст. 140 КК України 1960 року і ч. 2 ст. 190 КК
України на 2 роки 6 місяців позбавлення волі, звільненого 3 лютого
2004 року в зв'язку з відбуттям покарання,
засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України на 2 роки позбавлення волі;
за ч. 3 ст. 185 КК України - на 3 роки позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, остаточне покарання засудженому ОСОБА_1 визначено 4 роки позбавлення волі.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_2 1 050 грн. на відшкодування матеріальної шкоди.
Як визнав суд, 20 травня 2005 року близько 11 год. ОСОБА_1 у кв. АДРЕСА_1 таємно викрав гроші потерпілої ОСОБА_2 в сумі 1 050 грн.
15 червня 2005 року близько 23 год. ОСОБА_1, будучи в стані алкогольного сп'яніння, проник у кв.АДРЕСА_2, звідки таємно викрав майно потерпілого ОСОБА_3 загальною вартістю 470 грн.
Ухвалою апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 27 вересня 2005 року вирок щодо засудженого залишено без зміни.
У касаційній скарзі засуджений порушує питання про зміну судових рішень з пом'якшенням призначеного покарання, просить врахувати дані про його особу, стан здоров'я (який хворіє на туберкульоз) і сімейний стан та із застосуванням ст. 69 КК України призначити більш м'яке покарання ніж передбачено законом.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення, виходячи з такого.
Як убачається з вироку, суд призначив ОСОБА_1покарання відповідно до вимог ст. 65 КК України, врахувавши ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, один з яких є тяжким, дані про його особу, що раніше судимий за вчинення злочинів проти власності, задовільну характеристику, а також всі обставини справи, у тому числі й ті, на які є посилання у скарзі засудженого та обґрунтовано призначив покарання у межах санкції ч. 3 ст. 185 КК України.
Відповідно до п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 “Про практику призначення судами кримінального покарання” призначення основного покарання, нижчого від найнижчої межі, передбаченої законом, згідно зі ст. 69 КК України може мати місце лише за наявності декількох (не менше двох) обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного.
Колегія суддів вважає, що під час розгляду справи достатніх підстав для призначення ОСОБА_1більш м'якого покарання, ніж передбачено законом, згідно із ст. 69 КК України, суду не представлено й у касаційній скарзі засудженим також не наведено, а тому з огляду на відсутність у цій справі декількох пом'якшуючих покарання обставин, призначене ОСОБА_1покарання не може бути меншим ніж визначено Законом.
Істотних порушень органами досудового слідства чи судом норм кримінально-процесуального закону, які були б підставою для зміни або скасування судових рішень, не встановлено.
З урахуванням наведеного колегія судів не знаходить підстав для призначення кримінальної справи до касаційного розгляду з обов'язковим повідомленням осіб, зазначених у ст. 384 КПК України.
Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України
у х в а л и л а:
відмовити засудженому ОСОБА_1 в задоволенні його касаційної скарги.
С у д д і:
Кліменко М.Р. Пошва Б.М. Нікітін Ю.І.