Справа № 22-2266 / 2007 р.                                               Головуючий у 1 інстанції :Нікандрова С.О.

Суддя-доповідач : Краснокутська О.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

« 27 » червня 2007 р.                                                                        м. Запоріжжя

Колегія судців судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого:                          ПільщикЛ.В.

Суддів:                                     Краснокутської О.М.

Сапун О.А.

При секретарі:           Череватій О.В.

За участю прокурора:               Ємелляненко Д.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою прокурора Василівського району Запорізької області в інтересах ОСОБА_1 на рішення Василівського районного суду Запорізької області від 19 квітня 2007 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи - виконавчий комітет Василівської міської ради , Василівська центральна районна лікарня , про визнання особи такою , що втратила право користування житловим приміщенням

         ВСТАНОВИЛА  :                       

У липні 2006 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання особи такою , що втратила право користування житловим приміщенням.

У позовній заяві зазначала, що на підставі рішення профкому Василівської ЦРЛ від 18.11.2003 року отримала ордер на кімнату АДРЕСА_1 . На момент виділення кімната знаходилася в аварійному стані і потребувала капітального ремонту . З листопада 2003 року вона вселилась в кімнату і здійснила в ній капітальний ремонт . В кімнаті лишився зареєстрований відповідач ОСОБА_1. , який з 1998 року знаходився на лікуванні у лікарні у Молочанській психіатричній лікарні на невизначений термін. Після повернення відповідача з лікарні на підставі його заяви рішенням виконавчого комітету Василівської міської ради від 07.02.2006 року йому надана для проживання інша кімната № 26 в тому ж гуртожитку , в якій він мешкає. 

Посилаючись на те, що ОСОБА_1. фактично змінив місце свого проживання, оскільки постійно проживає в іншій кімнаті, просила суд на підставі ст. 107 ЖК України визнати відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням кімнатою № 15.

Ухвалами суду від 19.03.2007 року до участі у справі в якості третіх особі залучені -виконавчий комітет Василівської міської ради, Василівська центральна районна лікарня.

Рішенням Василівського районного суду Запорізької області від 19 квітня 2007 року позов ОСОБА_2 задоволено.

Визнано ОСОБА_1 таким, що втратив право користування житловим приміщення в кімнаті АДРЕСА_1.

В апеляційній скарзі прокурор Василівського району ЗапорізькоЩ)бласті в інтересах ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати як таке , що постановлено з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши судцю-доповідача, доводи учасників процесу, розглянувши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора Василівського району Запорізької області в інтересах ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно до вимог ст. 107 ЖК України у разі вибуття наймача та членів його сім"ї на постійне проживання до іншого населеного пункту або в інше жиле приміщення в тому ж населеному пункті договір найму жилого приміщення вважається розірваним з дня вибуття.

З матеріалів справи видно , що рішенням профкому Василівської ЦРЛ і адміністрації від 18.11.2003 року ОСОБА_1.переселений із АДРЕСА_1 в кімнату АДРЕСА_2 , а ОСОБА_2 переселена в кімнату АДРЕСА_1. На підставі цього рішення Смірнова В.М.19.11.2003 року отримала ордер на кімнату № 15, де проживає до теперішнього часу . В кімнаті зареєстрований відповідач  ОСОБА_1. , який з 03.09.1997 року в ній не проживає .

Рішенням   Василівської районної ради   №7 від 16.06.2004 року   гуртожиток за

адресою : м АДРЕСА_1  переданий до комунальної власності  Василівської

міської ради.

На підставі заяви ОСОБА_1.,  рішенням виконавчого комітету Василівської

міської ради   від 07.02.2006 року   відповідачу було надане інше   житло за адресою : АДРЕСА_3  , де він постійно проживає у теперішній час, про що

сам повідомив суд.

Рішенням  Василівської  міської  Ради  №15  від  20.06.2006  року     зазначеному гуртожитку   присвоєний статус житлового будинку.

На підставі зібраних по справі доказів , суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про те, що ОСОБА_1.переселився із спірної кімнати у інше жиле приміщення , набув право користування цим жилим приміщенням - кімнатою АДРЕСА_3, на час розгляду справи постійно користується цим жилим приміщенням, тому колегія суддів вважає, що висновки суду про втанання ОСОБА_1 таким, що втратив право користування житловим приміщенням - кімнатою № 15 на підставі ст.107 ЖК України є правильним.

Доводи апеляційної скарги прокурора про те, що рішення профкому Василівської ЦРЛ від 18.11.2003 року про надання ОСОБА_2 ордеру на кімнату АДРЕСА_1 і самий ордер недійсні, є неспроможними , оскільки зазначене рішення не оспорювались і у судовому порядку ні рішення, ані ордер не визнані недійсними.

Крім того, як видно із рішення профкому і адміністрації від 18.11.2003 року питання про надання ОСОБА_2 спірної кімнати вирішувалось одночасно із переселенням відповідача до іншої кімнати , а ордер їй був виданий 19.11.2003року.

До того ж  переселення із однієї кімнати у гуртожитку до іншої не є позбавленням жилого приміщення.

Окрім того, доводи апеляційної скарги про збереження за відповідачем права користування спірним жилим приміщенням є безпідставними , оскільки набуття права користування одночасно кількома жилими приміщеннями законом не передбачено. Із набутих доказів видно , що відповідачу було надано інше жиле приміщення ,в теперішній час він постійно проживає у цьому приміщенні ,яке вже виведено із статусу гуртожитку , набув права на це приміщення ,тому підстав для збереження за ним права також і на спірне жиле приміщення немає.

Інші доводи скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що доводи апеляційної скарги спростовуються матеріалами справи, а судом першої інстанції повно і всебічно з'ясовані обставини справи, що мають для неї значення, висновки суду відповідають цим-обставинам і набутим по справі доказам, характер правовідносин між сторонами визначений правильно, норми матеріального і процесуального права при розгляді спору судом не порушені, застосовані вірно, постановлено законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 307,308, 313,314,315,317 ЦПК України, колегія суддів, -УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора Василівського району Запорізької області в інтересах ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Василівського районного суду Запорізької області від 19 квітня 2007 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення , проте може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом   двох місяців.