Справа № 2/0301/633/11 Головуючий у 1 інстанції:Каліщук А.А.

Провадження № 22-ц/0390/1340/11

Категорія:24 Доповідач: Матвійчук Л. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ВОЛИНСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

14 вересня 2011 року          місто Луцьк  

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді  Матвійчук Л. В.,

суддів -  Антонюк К.І., Мудренко Л.І.,

при секретарі   Семенюк О.А.,

          з участю представника позивача - Будневського А.Г.,

         відповідача - ОСОБА_2,          

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом Підприємства теплових мереж «Володимир-Волинськтеплокомуненерго» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані комунальні послуги за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_2  на рішення Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 11 липня 2011 року,

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Володимир-Волинського міського суду  Волинської області від 11 липня 2011 року позов задоволено частково.

Ухвалено стягнути з ОСОБА_2 в користь Підприємства теплових мереж «Володимир-Волинськтеплокомуненерго» заборгованість за комунальні послуги з теплопостачання в сумі 1 223,83 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 в користь Підприємства теплових мереж «Володимир-Волинськтеплокомуненерго» 30,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Стягнуто з ОСОБА_2 51,00 грн. судового збору в дохід держави.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 просить скасувати це рішення частково і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю, посилаючись на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких мотивів.

         Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 є споживачем теплової енергії, яке здійснює Підприємство теплових мереж «Володимир-Волинськтеплокомуненерго» АДРЕСА_1 за особовим рахунком НОМЕР_1. Станом на 01.07.2011 року у ОСОБА_2 існувала заборгованість за надані послуги у розмірі 1 723,83 грн.  Проте, відповідно  до квитанції від      06.07.2011 року, ОСОБА_2 сплатив частину заборгованості у сумі 500 грн.  Таким чином, на день розгляду справи в суді першої інстанції у відповідача існувала заборгованість у розмірі 1 223,83 грн. (1 723,83-500= 1 223,83).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

         Відповідно до ст. 162 ЖК України плата за комунальні послуги береться, крім квартирної плати, за затвердженими у встановленому порядку тарифами. Наймач зобов’язаний своєчасно вносити плату за комунальні послуги. Строки внесення плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін.

         Згідно із п. 5 ч.3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов’язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором чи законом.

         Відповідно до п. 18 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Із матеріалів справи вбачається, що з 24.01.2003 року  власником квартири за адресою: АДРЕСА_1  відповідно до договору дарування є ОСОБА_2 ( а.с.29), позивачем надавались послуги з  теплопостачання відповідачу, проте останній не проводив оплати за надані послуги  починаючи з 1 лютого 2009 року в зв’язку з чим утворилась заборгованість станом на час розгляду справи судом першої інстанції в сумі 1 223,83 грн.(а.с.27,47).

За таких обставин  суд першої інстанції прийшов до правильного висновку  про  стягнення зазначеної суми заборгованості за надані послуги  з відповідача на користь позивача.

Рішення в частині відмови в решті позову про стягнення заборгованості внаслідок інфляційних процесів та 3% річних  від простроченої суми не оскаржується.

         Доводи апелянта про те, що судом неправильно зазначено розмір заборгованості станом на 01.07.2011 року в сумі 1723,83 грн., не заслуговують на увагу та спростовуються дослідженими судом доказами, зокрема копією  особового рахунку НОМЕР_1 на ім’я ОСОБА_2( а.с.27).

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не містять встановлених законом підстав для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, яке постановлено з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

          Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 відхилити, а рішення Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 11 липня 2011 року в даній справі  залишити без змін.

Ухвала  набирає законної сили  з моменту її проголошення і може бути оскаржена  в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом  двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий          

Судді