Справа № 22-1416 2007р.                         Головуючий у першій інстанції Петушков С.А.

Доповідач Черниш Т.В.

УХВАЛА

31 липня 2007року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:

головуючого - судді  Кривохижі В.І., суддів  Черниш Т.В., Франко В.А., при секретарі   Ліпкіній Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою     ОСОБА_1   на   ухвалу   судді   Олександрійського міськрайонного суду від 2 квітня 2007 року,

встановила: Ухвалою судді Олександрійського міськрайонного суду від 2 квітня 2007 року визнана неподаною та повернута ОСОБА_1 з підстав, передбачених ч. 2, 4 ст. 121 ЦПК України, його позовна заява до СВК «Агрофірма Маріампільська» про визнання незаконними дій щодо надання недостовірної довідки для обрахунку пенсії, зобов»язання надати документи та про відшкодування моральної шкоди.

В апеляційній скарзі позивач ставив питання про скасування зазначеної ухвали з мотивів порушення норм процесуального права при її постановленні. Зазначав, зокрема, що суд безпідставно залишав його позовну заяву без руху, тому не мав підстав для її повернення.

В судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_1 повністю підтримав доводи апеляційної скарги.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч.2 ст. 121 ЦПК України позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві, якщо той відповідно до ухвали суду про залишення позовної заяви без руху у встановлений строк не виконає вимоги, визначені ст.ст. 119 і 120 ЦПК, не сплатить суму судового збору, не оплатить витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою від 31 січня 2007 року суддя залишив без руху позовну заяву ОСОБА_1, визнавши, що вона не відповідає вимогам ст.ст. 119, 120 ЦПК, і запропонував до 11 лютого 2007 року усунути наявні в ній недоліки, а саме: надати належно оформлену позовну заяву, в якій чітко і зрозуміло викласти обставини справи, навести докази, якими мотивовані позовні вимоги, та сплатити судовий збір і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

9 лютого 2007 року позивач надав до суду пояснення щодо обгрунтування доводів позовної заяви

Визнаючи позовну заяву неподаною та ухвалюючи про її повернення, суддя виходив з того, що ОСОБА_1. не виконав вказівок, викладених в ухвалі від 31 січня та не надав доказів сплати судового збору і витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Однак з висновком суду про невідповідність позовної заяви ОСОБА_1 вимогам ст.ст. 119, 120 ЦПК, не можна погодитись, оскільки не є суттєвими недоліки її

змісту та форми, які могли б завадити розгляду справи. Суддя при прийнятті заяви не в праві давати оцінку доказам та встановлювати наявність чи відсутність обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Обставини, на які суддя посилався, мотивуючи повернення позовної заяви позивачу, суд мав би з"ясувати при проведенні попереднього судового засідання (ст. 130 ЦПК) та при вирішенні справи по суті.

Крім того, залишаючи позовну заяву без руху, суддя в ухвалі від 31 січня 2007р. не зазначив, в якому розмірі і за якими реквізитами необхідно сплатити судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. Саме цим позивач пояснював несплату зазначених платежів.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що ухвала від 2 квітня 2004р.підлягає скасуванню як така, що постановлена з порушенням норм процесуального права, а справа-направленню до суду першої інстанції для вирішення питань, пов»язаних з відкриттям провадження у справі згідно ст.ст.119-122 ЦПК України, а тому,

Керуючись ст.ст. 303, 307. п.3 ч. 1 ст. 312. ст.ст. 313-315 ЦПК України,

УХВАЛИЛА:

Ухвалу судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 2 квітня 2007 року скасувати. Справу повернути до того ж суду на новий розгляд питання щодо відкриття провадження у справі.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду України протягом двох місяців.