Справа №22-1535/07 Головуючий у 1 інстанції Льон С.М..
Категорія 19. 21 Доповідач Кривохижа В. І.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 липня 2007 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах
апеляційного суду Кіровоградської області в складі:
Головуючої: Кривохижі В.І. Суддів: Черниш Т.В. Франко В.А. при секретарі Ліпкіній Т.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Кіровограді на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 4 червня 2007 року, -
ВСТАНОВИЛА:
У січні 2007 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Кіровограді ( далі -Фонд), третя особа - державне підприємство "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" про відшкодування моральної шкоди.
4 Зазначав, що більше двадцяти восьми років пропрацював у ГРЕ -37 та на шахті Інгульська СхідГЗК з тяжкими і шкідливими умовами праці, що призвело до погіршення стану здоров'я і встановлення в зв'язку з цим професійного захворювання. Висновком МСЕК від 17 серпня 2005 року в зв'язку з професійним захворюванням йому встановлено 50 % втрати професійної працездатності безстроково та визнано інвалідом третьої групи.
Посилаючись на те, що останнім часом погіршився стан здоров'я, він вимушений довгий час лікуватися, порушено його простий життєвий уклад, позивач і просив стягнути з відповідача 75 000 грн. моральної шкоди.
Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 4 червня 2007 року . позов задоволено частково. Стягнуто з відділення виконавчої дирекції Фонду 40 000 грн. на відшкодування моральної шкоди на підставі ст. ст. 21, 28, 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (далі - Закон №1105 від 23 вересня 1999 року).
В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду через порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідача, пояснення представника відповідача, який підтримував доводи скарги, позивача,, представників третьої особи, які заперечували проти її доводів, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню з таких підстав.
Судом встановлено, що позивач працював у ГРЕ-37 та на шахті Інгульська СхідГЗК у тяжких і шкідливих умовах праці протягом тривалого часу, що
призвело до погіршення стану здоров'я. Висновком МСЕК від 17 серпня 2005 року в зв'язку з професійним захворюванням йому вперше встановлено 50 % втрати працездатності безстроково та третя група інвалідності.
Задовольняючи позов на підставі ч.1 ст.21, ч.3 ст.28 Закону №1105 від 23 вересня 1999 року, суд виходив з факту спричинення позивачу моральної шкоди ушкодженням здоров'я, отриманого при виконанні ним трудових обов'язків, та обов'язку відповідача відшкодувати цю шкоду.
Норми статей 1, 21, 28, 34 цього Закону передбачають обов'язок по відшкодуванню моральної шкоди працівникові при стійкій втраті працездатності у разі ушкодження здоров'я на виробництві, який покладено на Фонд.
Разом з тим, відповідно до п.22 ст.71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" з метою приведення окремих норм законів у відповідність з цим Законом, зупинена на 2007 рік дія абзацу четвертого статті 1 ( в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей незалежно від часу настання страхового випадку), підпункту "є" пункту 1 частини першої статті 21, частини третьої статті 28, частини третьої статті 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".
Оскільки дію правової норми Закону №-1105 від 23 вересня 1999 року, яка регулює правовідносини між сторонами, зупинено, вона не породжує передбачених нею прав та обов'язків, незалежно від того, коли відбувся страховий випадок, тому вимоги, що грунтуються на ній, не можуть бути задоволені
За таких умов у суду першої інстанції не було передбачених законом підстав
для задоволення позовних вимог.
Враховуючи, що судом фактичні обставини справи з'ясовані повно і правильно, однак неправильно застосовано норми матеріального права, колегія суддів вважає можливим відповідно до ст. 309 ЦПК України скасувати рішення і ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.
При цьому, наявність рішення про відмову у задоволенні вимог у зв'язку з тим, що зазначена норма не діє, не є підставою для відмови у прийнятті повторно такої самої вимоги після того, як призупинення дії норми скасовано, оскільки в цьому разі підставою вимоги є чинна норма.
Керуючись ст. ст. 303,309,313-314,316 ЦПК України, колегія суддів,-
ВИРІШИЛА:
Рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 4 червня 2007 року скасувати.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Кіровограді про відшкодування моральної шкоди відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено до Верховного Суду України протягом двох місяців.