Справа № 22-2300 / 2007 р. Головуючий у 1 інстанції :Панкеєв О.В.
Суддя-доповідач : Краснокутська О.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
« 20 » червня 2007 р. м. Запоріжжя
Колегія судців судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Пільщик Л.В.
Суддів: Краснокутської О.М.
Сапун О.А.
При секретарі: Петровій О.Б.
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 14 травня 2007 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ВАТ «Запорожкокс» , третя особа ОСОБА_2., про визнання незаконним розпорядження , стягнення заборгованості по оплаті праці та відшкодування моральної шкоди,
ВСТАНОВИЛА :
У березні 2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ВАТ «Запорожкокс» , третя особа ОСОБА_2., про визнання незаконним розпорядження , стягнення заборгованості по оплаті праці та відшкодування моральної шкоди .
В позовній заяві зазначав , що він працює машиністом тепловозу у ВАТ «Запорожкокс» та займає вибірну посаду у незалежній профспілці, а саме, є її казначеем. . Після заяви про створення незалежної профспілки на нього почався чинитися тиск з боку адміністрації. Починаючи з 4.12.2006 року йому змінили графік роботи, щоб довести до фізичного виснаження. 7.12.2006 року начальник цеху ОСОБА_2. знаходився неподалік тепловозу та йому здалося, що позивач спить на робочому місці, хоча тепловоз стояв, а він не спав, а відпочивав, при цьому він тимчасово втратив контроль над станом свого організму. Розпорядженням № 163 від 20.12.2006 року начальника ЖДЦ ОСОБА_2. позивач позбавлений 50 % премії.
Вважав , що позбавлення його премії є дисциплінарним стягненням, яке було накладено на нього без згоди незалежної профспілки, членом , якої він є, та без урахування тяжкості проступку. Невиплатою зароблених грошей йому було завдано
моральну шкоду, яка виразилася у нервових перенапруженнях, погіршенні життєвого укладу, розмір компенсації за моральну шкоду оцінює у 5 тисяч гривень.
Просив суд визнати недійсним розпорядження № 163 від 20.12.2006 року начальника ЖДЦ ОСОБА_2. про позбавлення його на 50 % премії , стягнути з ВАТ «Запорожкокс» матеріальні збитки у сумі 307 гривень 66 копійок та у відшкодування моральної шкоди 5000 гривень.
Рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 14 травня 2007 року в
задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1. просить рішення суду першої інстанції скасувати як таке , що постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, і постановити нове рішення про задоволення його позову. Також просить постановити, відносно посадових осіб ВАТ «Запорожкокс» окрему ухвалу.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи представника апелянта, розглянувши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1. задоволенню не підлягає з таких підстав.
З набутих по справі доказів вбачається,що 07 грудня 2006 року начальником залізнодорожного цеху ОСОБА_2 було встановлено , що машиніст тепловозу ОСОБА_1. у робочий час не контролював роботу стоячого під уклоном тепловозу, спав на робочому місці. Зазначений факт підтверджується письмовими поясненнями ОСОБА_1. від 08.12.2006 року на ім."я начальник ЖДЦ ОСОБА_2. (а.с.62),у яких він зазначив про те ,що він відпочивав і втратив контроль над собою, поясненнями ОСОБА_1. у судових засіданнях про те,що він не заперечує проти цього факту, поясненнями свідка ОСОБА_3. та іншими доказами.
Згідно до п.2.9.3. Посадової інструкції локомотивної бригади(машиністу тепловозу, помічника машиністу тепловоз) працівники при перервах у роботі зобов"язані контролювати роботу приборів, вузлів, перевіряти їх стан і стан деталій екіпажної частини і буксовиї вузлів.
Згідно до п.3.1 Правил внутрішнього трудового розпорядку робітники підприємства зобов"звні використовувати весь робочий час для продуктивної праці.
Згідно до п.4.6 Положення про оплату праці і приміювання робочих залізничного цеху, узгодженого з профкомом і затвердженого генеральним директором ВАТ „Запоржкокс" 02.03.06р , начальнику цеху надається право позбавляти окремих робочих премії частково або повністю за порушення встановлених виробничих інструкцій , незадовільний догляд за обладнанням і інші виробничі упущення.
Враховуючи вимоги зазначених Правил і Положень, встановлені обставини справи, а також Положення про систему попередження порушень вимог безпеки на ВАТ „Запорожкокс „ , суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для позбавлення позивача премії за допущенні порушення, відповідність дій керівництва вимогам закону і відмовив позивачеві у визнанні незаконним розпорядження начальника залізничного цеху №163 від 20.12.2006 року незаконним, а оскільки позбавлення премії здійснено на законних підставах/то і заборгованість по сплаті премії відсутня.
Доводи апеляційної скарги про те, що позбавлення премії є дисциплінарним стягненням і адміністрації належало узгодити це питання з незалежною профспілковою організацію, є безпідставними, оскільки статтею 97 КЗпП України премія віднесена до заохочувальних виплат і її позбавлення за упущення в роботі не може вважатись притягненням до дисциплінарної відповідальності, передбаченої ст.147 КЗпП України і узгоджування питання про позбавлення премії конкретного працівника з органом профспілки законом не передбачено.
Доводи про незаконність зміни графіку робочого часу також є неспроможними, оскільки позивачем вони не оспорені у встановленому законом порядку і це питання виходить за межі позовних вимог по даній справі.
Інші доводи є несуттєвими і не спростовують висновків суду.
Судом повно і всебічно з"ясовані обставини справи ,що мають для неї значення, висновки відповідають цим обставинам і набутим доказам, характер правовідносин між сторонами судом визначений правильно, норми матеріального і процесуального права не порушені і застосовані вірно, постановлено законне і обгрунтоване рішення.
Керуючись ст.ст. 307,308 , 313,314,315,317 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 14 травня 2007 року по цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення , проте може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців.