04.08.2011
Справа № 4-1161/11
П О С Т А Н О В А
Іменем України
04 серпня 2011 року м. Вінниця
Ленінський районний суд м. Вінниці в складі:
головуючого судді Олійника О.М.
при секретарі Творун М.О.
скаржника ОСОБА_1
та прокурора Зонова С.М.
захисника ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці скаргу ОСОБА_1 на постанову заступника прокурора м. Вінниці Добросердова А.Р. від 05.11.2010 року про відмову в порушенні кримінальної справи відносно працівників міліції, -
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на постанову заступника прокурора м. Вінниці Добросердова А.Р. від 05.11.2010 року про відмову в порушенні кримінальної справи відносно працівників міліції, що винесена на підставі п. 2 ч. 1 ст. 6 КПК України. Мотивував свої вимоги тим, що зазначена постанова винесена безпідставно, без дослідження всіх можливих обставин.
В судовому засіданні скаржник ОСОБА_1 скаргу підтримав просив її задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в скарзі.
Захисник ОСОБА_2 в судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 підтримала, посилаючись на обставини, викладені в ній.
Прокурор вважає, що постанова скасуванню не підлягає, оскільки вона є обґрунтованою, винесена з дотриманням вимог КПК України.
Вислухавши пояснення скаржника, думку прокурора, дослідивши відмовний матеріал № 50в/м-10 за заявою ОСОБА_1 відносно співробітників СУ УМВС України у Вінницькій області та ВБЗТЛ УМВС України у Вінницькій області за ознаками злочинів, передбачених ст. ст. 162, 186, 364, 365 КК України, матеріали кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ст..ст. 338 ч. 1, 301 ч. 1,3 КК України суд вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що постановою слідчого СУ УМВС України у Вінницькій області Солдатова О.Б. від 21.09.2010 р. по факту розповсюдження відеопродукції порнографічного характеру порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ст. 301 ч. 2 КК України.
В ході розслідування зазначеної кримінальної справи слідчим внесено подання про проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1. За результатами розгляду якого, постановою Ленінського районного суду м. Вінниці від 22.09.2010 р. надано дозвіл на проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_1 за вищевказаною адресою, проведення якого доручено слідчому СУ УМВС України у Вінницькій області Солдатову О.Б. Останній, в свою чергу, 12.10.2010 р. надав доручення ВБЗТЛ УМВС України у Вінницькій області на проведення зазначених слідчих дій.
Під час проведення обшуку, 15.10.2010 р. заступником начальника ВБЗПТЛ УМВС України у Вінницькій області Гречанюком А.В. складено відповідний протокол. В ході проведення обшуку начальник сектору ВБЗПТЛ УМВС України у Вінницькій області Перцатій С.В. провів огляд приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 та склав протокол огляду від 15.10.2010 р.
Статтею 190 КПК України передбачено, що з метою виявлення слідів злочину та інших речових доказів, з'ясування обстановки злочину, а також інших обставин, які мають значення для справи, слідчий проводить огляд місцевості, приміщення, предметів та документів. Огляд місця події у невідкладних випадках може бути проведений до порушення кримінальної справи. В цих випадках, при наявності для того підстав, кримінальна справа порушується негайно після огляду місця події. Про результати огляду слідчий складає протокол. Огляд житла чи іншого володіння особи проводиться лише за вмотивованою постановою судді, яка виноситься з додержанням порядку, встановленого частиною п'ятою статті 177 цього Кодексу. Постанова судді оскарженню не підлягає. У невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, а також за письмовою згодою володільця огляд житла чи іншого володіння особи може бути проведено без постанови судді. Для проведення у невідкладних випадках огляду місця події в житлі чи іншому володінні особи, який здійснюється за її заявою або повідомленням про вчинений щодо неї злочин, а так само у разі відсутності цієї особи або неможливості отримати від неї згоду на проведення невідкладного огляду місця події, рішення суду не потребується. У випадках, передбачених частинами п'ятою і шостою цієї статті, слідчий в протоколі огляду обов'язково зазначає причини, що обумовили проведення огляду без постанови судді, та протягом доби з моменту проведення цієї дії повідомляє про здійснений огляд житла чи іншого володіння особи та його наслідки прокурора, який здійснює нагляд за досудовим слідством.
Власником квартири АДРЕСА_2 є ОСОБА_6, що підтверджується копією реєстраційного посвідчення КП «ВООБТІ». Згідно довіреності від 17.01.2008 року, посвідченої приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_7, реєстровий номер 180, ОСОБА_6 уповноважила ОСОБА_8 управляти і розпоряджатися зазначеною квартирою, тобто остання є володільцем даної квартири. З пояснень скаржника ОСОБА_1 в судовому засіданні вбачається, що з 2009 року частину вказаної квартири займала Вінницька правозахисна група, координатором якої є ОСОБА_1, тобто є фактичним користувачем частини зазначеної вище квартири.
Перед початком огляду ОСОБА_8 власноручно написала заяву про надання дозволу на огляд кімнати та підсобного приміщення в квартирі АДРЕСА_2, однак зазначила, що речі, які там знаходяться належать ОСОБА_1, ключів від цих приміщень у неї немає та її речей в цих приміщеннях також немає.
Згідно п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 28.03.2008р., під житлом у значенні, що використовується у статтях 177, 178 КПК, пункті 7 частини першої статті 8 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», треба розуміти: 1) особистий будинок з усіма приміщеннями, які призначені для постійного чи тимчасового проживання в них, а також ті приміщення, які хоча й не призначені для постійного чи тимчасового проживання в них, але є складовою будинку; 2) будь-яке житлове приміщення, незалежно від форми власності, яке належить до житлового фонду і використовується для постійного або тимчасового проживання (будинок, квартира в будинку будь-якої форми власності, окрема кімната в квартирі тощо); 3) будь-яке інше приміщення або забудова, які не належать до житлового фонду, але пристосовані для тимчасового проживання (дача, садовий будинок тощо). Відповідно до практики Європейського суду з прав людини поняття «житло»у пункті 1 статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4.XI.1950) охоплює не лише житло фізичних осіб. Воно може поширюватися на офісні приміщення, які належать фізичним особам, а також офіси юридичних осіб, їх філій та інші приміщення. Як «інше володіння»слід розуміти такі об’єкти (природного походження та штучно створені), які за своїми властивостями дають змогу туди проникнути і зберегти або приховати певні предмети (речі, цінності). Ними можуть бути, зокрема, земельна ділянка, сарай, гараж, інші господарські будівлі та інші будівлі побутового, виробничого та іншого призначення, камера сховища вокзалу (аеропорту), індивідуальний банківський сейф, автомобіль тощо. Аналогічне тлумачення поняття житла зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 16.04.2002 року, справа "Компанія "Кола Ест" та інші проти Франції», рішення від 16.12.1992 року справа «Німіц проти Германії».
З оглянутого в судовому засіданні відмовного матеріалу № 50в/м-10 та матеріалів кримінальної справи № 1-250/11 по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 338 ч. 1, 301 ч. 1,3 КК України вбачається, що начальник сектору ВБЗПТЛ УМВС України у Вінницькій області Перцатій С.В. в протоколі огляду не вказав відомості, які засвідчують необхідність невідкладного проведення огляду зазначеного вище приміщення без вмотивованої постанови судді. Суд також враховує, що він проводячи огляд вказаного приміщення, не був уповноважений на проведення даної слідчої дії, оскільки не є слідчим в провадженні якого знаходилась зазначена кримінальна справа, не включений до слідчої групи та не отримував відповідного доручення від слідчого СУ УМВС України у Вінницькій області Солдатова О.Б., в провадженні якого знаходилась вказана кримінальна справа.
В постанові про відмову в порушенні кримінальної справи заступник прокурора м. Вінниці Добросердов А.Р. зазначив, що огляд приміщень в квартирі АДРЕСА_2, проведений працівниками міліції відповідно до вимог ст.. 190 КПК України.
Однак, при цьому, в постанові не надано правової оцінки обставинам, які зазначені вище: 1) повноважень Перцатія С.В. на проведення будь-яких слідчих дій; 2) правовому статусу приміщення, в якому проводився огляд; 3) правомірності надання згоди на огляд приміщення ОСОБА_8
За таких обставин суд вважає, що постанова заступника прокурора м. Вінниці Добросердова А.Р. від 05.11.2010 року про відмову в порушенні кримінальної справи щодо співробітників СУ УМВС України у Вінницькій області та ВБЗТЛ УМВС України у Вінницькій області винесена передчасно, ґрунтується на неповно зібраних матеріалах, за відсутності належної правової оцінки дій учасників огляду приміщення.
Оскільки ст.. 236-2 КПК України не передбачено надання судом вказівок по проведенню додаткової перевірки, скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. ст. 236-1, 236-2 КПК України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
Скаргу ОСОБА_1 на постанову заступника прокурора м. Вінниці Добросердова А.Р. від 05.11.2010 року про відмову в порушенні кримінальної справи відносно працівників міліції задовольнити частково.
Скасувати постанову про відмову в порушенні кримінальної справи відносно працівників міліції, винесену 05.11.2010 року заступником прокурора м. Вінниці Добросердовим А.Р.
Матеріали повернути прокурору Вінницької області для організації проведення додаткової перевірки та нагляду за дотриманням законності при прийнятті рішення.
На постанову може бути подана апеляція до апеляційного суду Вінницької області на протязі семи діб з дня її винесення. Подача апеляції не зупиняє її виконання.
Суддя