Справа № 33-334/2011
Категорія ст.172-4 ч.1 КУпАП
Головуючий у 1 інстанції Гребик Л.В.
Суддя Гандзюк В.П.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 листопада 2011 року м. Івано-Франківськ
Суддя Апеляційного суду Івано-Франківської області Гандзюк В.П., з участю прокурора Безбородько Т.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Яремчанського міського суду від 07 жовтня 2011 року, -
в с т а н о в и в:
Вказаною постановою ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та житель АДРЕСА_1, з вищою освітою, працюючий помічником лісничого Микуличинського лісництва ДП «Делятинське лісове господарство», одружений, на утриманні має двоє неповнолітніх дітей, громадянин України, -
визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-4 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн. з конфіскацією отриманого доходу від підприємницької діяльності.
Відповідно до протоколу №8 про порушення вимог Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції» від 08.08.2011 року ОСОБА_1, перебуваючи на посаді помічника лісничого Микуличинського лісництва ДП «Делятинський лісгосп», будучи посадовою особою державної лісової охорони, яка діє у складі органу державної влади, всупереч інтересам служби та держави, порушив обмеження щодо зайняття підприємницькою діяльністю, передбачене п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції», вчинивши таким чином корупційне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 172-4 КУпАП.
Визнаючи винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-4 КУпАП, суд першої інстанції прийшов до висновку, що ОСОБА_1 перебуваючи на посаді помічника лісничого Микуличинського лісництва ДП «Делятинське лісове господарство», будучи посадовою особою органу державної влади, допустив порушення встановленого законом обмеження щодо зайняття підприємницькою діяльністю, передбачене п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», чим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст. 172-4 КУпАП.
У своїй апеляції ОСОБА_1 вважає, що постанова суду є помилковою та необ’єктивною через неправильне застосування судом норм матеріального права. Зазначає, що його було незаконно віднесено до посадових та службових осіб інших органів державної влади, а також те, що у нього не було умислу на вчинення корупційних дій. Просить скасувати постанову, а провадження у справі закрити.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника, які вважають постанову суду необґрунтованою та просять її скасувати, думку прокурора, який заперечив апеляцію, перевіривши матеріали справи, вважаю, що апеляція підлягає до задоволення частково з наступних міркувань.
Висновок суду про порушення ОСОБА_1 встановленої п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» заборони займатися підприємницькою діяльністю доведений матеріалами справи, яким суд першої інстанції дав належну оцінку. Крім цього, суд обґрунтовано спростував доводи ОСОБА_1 про те, що останній не є суб’єктом корупційного діяння, тобто посадовою особою органу державної влади.
Разом з тим, суд не взяв до уваги окремі обставини вчинення правопорушення, що істотно впливають на прийняття рішення.
Так встановлено, що ОСОБА_1 займався підприємницькою діяльністю з 2009 року, що не суперечило діючому законодавству, а на посаду помічника лісничого Микуличинського лісництва ДП «Делятинський лісгосп» був призначений 31 травня 2011 року, тобто за місяць до вступу в дію антикорупційного закону, який обмежив суміщення цих видів діяльності.
Крім цього, судом не спростовано твердження ОСОБА_1 про те, що він фактично після 1 липня 2011 року не займався підприємницькою діяльністю, а грошові кошти, що поступили на його рахунок в місяці липні, були оплатою за попередню роботу. В матеріалах справи є дані, які підтверджують, що ОСОБА_1 у вересні 2011 року припинив підприємницьку діяльність та знятий з відповідної реєстрації (довідка з єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців).
Таким чином, дії ОСОБА_1 в період з 1 липня по 21 вересня 2011 року хоч і містили формальні ознаки правопорушення, яке передбачене ст.172-4 КУпАП, однак, з врахуванням обставин його вчинення, незначною тривалістю та відсутністю шкідливих наслідків, а також намаганням порушника усунути ці порушення, слід визнати малозначними.
За таких обставин, притягнення ОСОБА_1 до відповідальності з накладенням на нього стягнення за антикорупційним законом та з подальшими негативними для нього юридичними наслідками є надто суворим впливом, що не відповідає характеру вчиненого та завданням, зазначеним у ст.1 КУпАП.
Згідно із ст.22 КУпАП, при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення особа може бути звільнена від адміністративної відповідальності.
В зв’язку з наведеним, постанова суду першої інстанції підлягає до скасування, а провадження у справі закриттю із звільненням ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за малозначністю правопорушення.
Керуючись ст. 22, 294 КУпАП України, -
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу задовольнити частково.
Постанову Яремчанського міського суду від 07 жовтня 2011 року відносно ОСОБА_1 скасувати.
На підставі ст.22 КУпАП ОСОБА_1 звільнити від адміністративної відповідальності за малозначністю правопорушення та обмежитися усним зауваженням, закривши провадження у справі.
Постанова остаточна, оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду
Івано-Франківської області В.П. Гандзюк
Згідно з оригіналом
Суддя В.П. Гандзюк