Справа № 342/450/24

Провадження № 2/342/32/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2025 року                                                        м. Городенка

Городенківський районний суд Івано-Франківської  області в складі:

головуючого судді    Гайдич Р.М.,

секретаря судового засідання   Лукасевич М.М.,

за участю:

представника позивача   ОСОБА_1 ,

представника відповідача  Сенів О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Городенка справу за   позовною заявою ОСОБА_2 до Івано-Франківської філії ТзОВ «Газорозподільні мережі України»  про визнання   незаконним нарахування   за начебто  несанкціонований  відбір  природного газу,

                                                    В С Т А Н О В И В:

Позивач   звернувся до суду    з вищенаведеним позовом.

В  судове засідання позивач    не прибув, про час  та місце  розгляду  справи був повідомлений  у передбаченому  чинним законодавством  порядку.

Представник  позивача ОСОБА_1 залишив зал судового засідання під час розгляду справи, а саме під час проголошення головуючим ухвали.

Представник відповідача ОСОБА_3   в судовому засіданні ствердила, що ми можемо продовжувати розгляд справи за наявними матеріалами та покладається на розсуд суду у вирішенні цього питання.

Суд,   вислухавши представника  відповідача, дослідивши матеріали справи, приходить  до наступного. 

Ухвалою суду від  25 березня 2024  року  прийнято до  розгляду  та  відкрито  провадження у справі    за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. ( т.1 а.с.29-30)

Під час розгляду справи  інтереси  позивача представляв ОСОБА_1 на підставі довіреності  від 15.03.2024. (т. 1 а.с.23)

Однак, в поданій заяві 11.12.2024 про відвід судді представник позивача ОСОБА_1    зазначив, що  відмовляється  з`являтися в судове засідання. (т.2 а.с.42-43)

В судове засідання  призначене по справі на 11.12.2024 позивач та  представник позивача  ОСОБА_1 не з`явилися.

Ухвалою суду від 11 грудня 2024  року  заяву представника позивача ОСОБА_2 – ОСОБА_1   про відвід судді від 11.12.2024 - повернуто заявнику. (т.2 а.с.42-49)

Також, ухвалою суду від  11 грудня  2024  року  судове засідання по   справі  відкладено   на 14 год. 00 хв.   18 грудня   2024  року. Визнано обов`язковою явку та участь позивача   ОСОБА_2 ( т.2 а.с. 53-54)

Копію  ухвали від 11.12.2024 та  судову повістку  про виклик до суду на 18.12.2024 було надіслано  для виконання позивачу ОСОБА_2   за  адресою  зазначеною ним в позовній  заяві. Представнику позивача ОСОБА_1 копію даної ухвали   та судову повістку доставлено  до електронного кабінету 12.12.2024. (т.2 а.с.56-59)

В судове засідання призначене на 18.12.2024  позивач  ОСОБА_2 та  представник позивача не з`явилися.    

У зв`язку з неявкою позивача та відсутністю  поштового повідомлення  про отримання позивачем  копії ухвали суду від 11.12.2024  про обов`язкову явку та судової повістки,   розгляд справи було відкладено на 16.01.2025.

Рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення підтверджується, що позивач ОСОБА_2   копію ухвали  суду від 11.12.2024  та судову повістку   по справі  отримав 28.12.2024. (а.с.114)

Судову повістку про виклик  до суду на 16.01.2025 ОСОБА_2 отримав  26.12.2024, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. (а.с.115)

Однак,   в судове засідання призначене на 16.01.2025  позивач  не прибув,  а представник  позивача ОСОБА_1   відмовляється бути представник  в цьому складі суду. 

В судовому засіданні  16.01.2025   було оголошено перерву у зв`язку  з  тим, що  позивач ОСОБА_4   не з`явився, а  представник   відмовляється  брати участь у розгляді справи.

Про розгляд справи призначений на 06.02.2025  позивач та представник позивача  були повідомлені  у передбаченому чинним законодавством  порядку.

Рекомендованим  повідомленням про вручення поштового відправлення, яке поступило до суду 03.02.2025,  стверджується, що позивач ОСОБА_2   судову повістку про виклик  до суду  на 06.02.2025 отримав 28.01.2025. (т.2 а.с.116)

Представник позивача Котик Р.В. судову повістку про виклик до суду на 06.02.2025 отримав в  електронному кабінеті 16.01.2025, що підтверджується  довідкою про доставку  електронного документу. (а.с.112)

Проте,   в судове  засідання  06.02.2025  позивач  не прибув, про причини неявки суд не повідомив та клопотання про відкладення  розгляду справи  позивач не подавав.

А представник позивача Котик Р.В. під час розгляду справи 06.02.2025, а саме  оголошення судом ухвали, висловлюючи свою незгоду під час проголошення головуючим ухвали,  покинув зал судового  засідання, що призвело  до відкладення  розгляду  справи.

Також, під час розгляду справи представник  позивача  зазначав, що  позивач не має  фізичної  можливості прибути в судове засідання, тому  що він є особою з інвалідністю  ІІ групи із-за мозкового захворювання.

Із копії довідки  до акту огляду  медико-соціальної експертної комісії  серії 12ААГ № 486915 виданої 08.01.2024 вбачається, що  ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,  встановлено  ІІ групу  з 14.12.2023. причина інвалідності  - загальне, інвалідність встановлена на  строк  - без переогляду.  Висновок про умови та характер  праці   -  протипоказана важка фізична праця,  робота з точними  рухами. (а.с.8)

06.02.2025  після того, як представник позивача  покинув зал судового засідання по даній справі, судом  постановлено ухвалу, якою  було  зобов`язано Західний міжрегіональний центр  з надання безоплатної   правничої допомоги   забезпечити участь адвоката  позивача Бучовського Василя Романовича, у судовому засіданні  по справі № 342/450/24.

Проте, на виконання   даної ухвали від директора Західного міжрегіонального центру  з надання безоплатної   правничої допомоги    І.Хондогій до суду поступило повідомлення з якого вбачається, що ОСОБА_2 не є суб`єктом  права  на безоплатну вторинну правничу допомогу, що значено в пунктах 7, 8, 9, 24, 25 ч.1 ст.14 ЗУ ««Про безоплатну правову допомогу», а тому може скористатися послугами  безоплатної вторинної  правничої допомоги на загальних підставах визначених Законом 3460-VІ.

27.02.2025 представник позивача  Котик Р.В.  повторно покинув судове  засідання під час розгляду даної справи,   без поважних на те причин.

Під час перебування в залі судового засідання 06.02.2025 та 27.02.2025 представник позивача висловлював своє суб`єктивне негативне ставлення до головуючого по справі. Ним не подавалось клопотань які б по суті мали бути вирішені судом в інтересах саме позивача, а  вирішувались питання, заявлені Котиком, що зводились виключно з приводу вирішення його негативного ставлення до головуючого по справі.

Частиною 1  ст.12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).

Статтею 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.   Учасник справи  розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, зокрема у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Відповідно до ч.2 ст. 43 ЦПК України учасники  справи зобов`язані  виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи;  з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборону зловживати наданими правами.

За правилом частини першої статті 128 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою.

Також, відповідно до пункту 5 частини другої статті 223 цього Кодексу суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з такої підстави: якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду  у постанові   від  06.11.2020 по справі № 727/2484/17  зазначив, що у випадку визнання явки сторони у справі обов`язковою процесуальний закон не передбачає можливості виконання такого обов`язку представником сторони, яку суд викликав для дачі особистих пояснень, а покладає такий обов`язок безпосередньо на таку сторону. Неявка позивачів, участь яких у засіданні визнана судом обов`язковою для дачі особистих пояснень, може мати наслідком залишення позовної заяви без розгляду за правилами пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України.

П.3 ч.1  ст.257 ЦПК України  визначено, що належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Ч.6 ст.223 ЦПК України передбачає, що налідки визначені ч.3-5 цієї статті, натають і в разі, якщо учасник справи (його представник) залишить залу судового засідання.    

Із  матеріалів справи вбачається, що    позивачу  відомо про ухвалу суду від 11.12.2024  якою визнано його явку в  судове засідання  обов`язковою.  Однак,  на виконання  даної ухвали суду  позивач жодного разу не прибув в судове засідання.  Також позивачем не додано належних та допустимих доказів про його неможливість не прибуття  з поважних причин  в судове засідання для розгляду даної справи,    як і не надходило клопотань про участь у справі в режимі відео конференції за межами суду у зв`язку  з неможливістю прибути в судове  засідання, чим мав можливість скористатись позивач, та не надано заяви про розгляд справи без його участі.

А представник позивача, в попередніх судових засіданнях стверджував, що не буде брати участь в судових засіданнях під головуванням судді Гайдича, а  06.02.2025 та  27.02.2025  покинув  зал судового засідання під час розгляду даної справи.

Судом вживались заходи з приводу можливості залучення до справи адвоката, який би міг представляти позивача, який є особою із інвалідністю, однак в задоволенні цього було відмовлено представником Західного міжрегіонального центру  з надання безоплатної   правничої допомоги.

Таким  чином,  у зв`язку з  неявкою позивача ОСОБА_2   в судові засідання чотири рази, після  визнання  його явки  обов`язковою,  про які він  повідомлявся  належним чином,  а представник позивача Котик то заявляв, що не буде брати участь в судовому засіданні під головування судді Гайдича то залишив зал судового засідання під час розгляду справи повторно, суд  виходячи із заявлених позовних вимог позивача,  позбавлений  можливості  повно, всебічно та об`єктивно  розглянути справу, зокрема тому, що  не має можливості з`ясування усі фактичні обставини справи та  оглянути  в судовому засіданні  оригінали  документів,  копії яких надано до   матеріалів справи.

Також суд звертає увагу, що позивач  має можливість брати участь у справі особисто, зокрема і в режимі відео конференції, або через представника. Будь-яких доказів неможливості прибуття в судові засідання від позивача станом на 27.02.2025 не надходило. Також не було призначено адвоката позивачу  і центром з надання безоплатної правничої допомоги.

Згідно з ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною правової системи України, кожна особа має право на справедливий судовий розгляд цивільної справи. Це право включає в себе доступність до правосуддя.

В той же час, практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду виходить з того, що кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури.

Рішеннями Європейського суду з прав людини визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Таким чином, втілюється право на звернення до суду, одним із аспектів якого є право доступу, тобто право розпочати провадження у судах з цивільних питань.

Суд наголошує, що право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними межами самостійного оцінювання.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана   добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення ЄСПЛ у справі "Каракуця проти України", заява № 18986/06).

За приписами ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами;  зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до ч.ч.5,6 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Наслідки, визначені частинами третьою - п`ятою цієї статті, настають і в разі, якщо учасник справи (його представник) залишить залу судового засідання.

Письмовими доказами стверджується, що позивач ОСОБА_2   повідомлявся про розгляд справи належним чином відповідно до вимог ст.128 ЦПК України,   однак   повторно (чотири рази) не з`явився в судові засідання. Також, представник позивача   двічі покинув зал судового засідання без поважних на те причин.

В той  же час   позивач   жодного разу не  звернувся до суду із заявою про  участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини  неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява  про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином,  в силу  вищенаведених норм, суд  визнає,  що   позивач не виконав  ухвалу суду  від 11.12.2024 без поважних  причин, а його неявка в судові засідання  перешкоджає розгляду справи  по суті так як суд позбавлений можливості з`ясувати усі фактичні  обставини справи та  оглянути оригінали документів копії яких додано позивачем  до справи.

Від позивача не поступало заяви про розгляд справи без його участі.

Також, суд визнає, що представник позивача ОСОБА_1   повторно залишив залу судового засідання під час розгляду вищевказаної справи.

Верховний Суд у складі колегії судді Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 465/6555/16-ц наголосив на те, що  повторна неявка позивача в судове засідання, незалежно від поважності її причин, дає суду підстави залишити позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що  позовну заяву ОСОБА_2 до Івано-Франківської філії ТзОВ «Газорозподільні мережі України»  про визнання   незаконним нарахування   за начебто  несанкціонований  відбір  природного газу  слід залишити без розгляду  у зв`язку  з повторною неявкою позивача  ОСОБА_2   в судове засідання без поважних причин,  так як його  неявка  в судове засідання   перешкоджає вирішенню  справи по суті, як і залишення  представником позивача Котиком Р.В.   зали судового засідання під час розгляду вищевказаної справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 257 ЦПК України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Керуючись ст.ст. 13, 128, 130, 223, 247, 257-261, 268, 352, 354  ЦПК України, суд, -

                                                        У Х В А Л И В :

Позовну заяву  ОСОБА_2 до Івано-Франківської філії ТзОВ «Газорозподільні мережі України»  про визнання   незаконним нарахування   за начебто  несанкціонований  відбір  природного газу - залишити без розгляду.

Відповідно до ч. 2 ст. 257 ЦПК України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку  безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя:                                                                        Гайдич Р. М.