Справа № 33-301/2011
Категорія ст.124 КУпАП
Головуючий у 1 інстанції Поляниця М.М.
Суддя Іванів О.Й.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 листопада 2011 року м. Івано-Франківськ
Суддя апеляційного суду Івано-Франківської області Іванів О.Й., за участю представника потерпілої ОСОБА_1, ОСОБА_2, розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Болехівського міського суду від 02 червня 2011 року, -
в с т а н о в и л а :
Вказаною постановою щодо ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1, викладача ВПУ-8 м. Стрий, одруженого, громадянина України, -
провадження в справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП закрито у зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 18 жовтня 2010 року ОСОБА_4, керуючи автомобілем НОМЕР_1, на перехресті автодоріг Львів-Пустомити та об’їзної м. Львів через с. Сокільники в напрямку м. Львів, перед початком руху не переконався в тому, що буде безпечно, виїжджаючи із другорядної дороги на головну, не пропустив транспортний засіб, який рухався по головній дорозі, порушив п.п.10.1, 16.11 ПДР України та допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_2, в результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження.
В апеляційній скарзі потерпіла ОСОБА_5 покликається на незаконність та необґрунтованість постанови суду, зазначає, що висновок суду про те, що зіткнення автомобілів відбулося на головній дорозі та носить попутну ознаку, що свідчить про відсутність складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_2, є поспішним та помилковим, оскільки не враховано ту обставину, що таке зіткнення сталося на перехресті головної та другорядної дороги з причин ненадання ОСОБА_2 переваги у русі автомобілю, що рухався по головній дорозі. Просить поновити строк на оскарження постанови суду, як такий, що сплив з поважних причин, оскільки про таку постанову дізналася 12.09.2011 року у день надходження її по пошті, та скасувати постанову суду, прийняти нову про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв’язку із закінчення строків накладення адміністративного стягнення.
В засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_2 пояснив, що Правил дорожнього руху не порушував, що саме ОСОБА_5, як учасник руху, діяла неправомірно, що пояснення щодо своїх дій під час керування транспортним засобом на місці автопригоди дав під тиском працівників ДАІ, які погрожували забрати автомобіль на штраф майданчик.
Заслухавши пояснення представника потерпілої ОСОБА_5 –ОСОБА_1, який підтримав доводи апеляційної скарги і просить її задовольнити, заслухавши пояснення ОСОБА_2, який постанову суду щодо себе вважає законною і обґрунтованою та просить залишити її без змін, перевіривши матеріали справи, доводи апелянта, вважаю, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження слід задовольнити з наведених у заяві підстав, а апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.
За змістом ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності.
Згідно вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з'ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя зобов’язаний з'ясувати чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини необхідні для правильного вирішення справи. Постанова судді повинна бути законною і обґрунтованою.
Оскаржена постанова цим вимогам не відповідає.
Прийшовши до висновку, що зіткнення автомобілів відбулося на головній дорозі та було попутнім, суд залишив поза своєю увагою дані протоколу про адміністративне правопорушення та схеми місця ДТП (а.с.1,2), згідно з якими ОСОБА_2, виїжджаючи з другорядної дороги на головну, не пропустив транспортний засіб, що рухався по головній дорозі, а також пояснення ОСОБА_5 з приводу фактичних обставин.
Окрім того, суд не дав оцінки поясненням ОСОБА_2, згідно з якими він, «зупинившись на вимогу дорожнього знаку «Стоп», подивився в ліву сторону на головну дорогу і на віддалі 100 м від перехрестя побачив червоний автомобіль і так як віддаль до нього була достатня, виїхав на перехрестя»(а.с.3),
Зазначивши у постанові, що сумніву у правдивості показань, даних у судовому засіданні ОСОБА_2 та допитаними за його клопотанням свідками, у суду немає, хоча показання ОСОБА_2, дані суду, відрізняються від наведених вище, суд не вказав чому не приймає до уваги пояснення потерпілої ОСОБА_5 (а.с.4), які щодо фактичних обставин ДТП співпадають з матеріалами справи про адміністративне правопорушення.
Твердження ОСОБА_2 про те, що пояснення після зіткнення транспортних засобів, про те, що бачив до початку виїзду на перехрестя за 100 м автомобіль під керуванням ОСОБА_5, що не відповідає дійсності, він надав на вимогу працівників ДАІ, є непереконливими, оскільки спростовуються зібраними у справі доказами. Крім того, ОСОБА_2, вважаючи, що працівники ВДАІ поступили щодо нього незаконно, внісши неправдиві дані у складений протокол про адміністративне правопорушення, вправі був оскаржити їхні неправомірні дії у встановленому законом порядку, чого ним зроблено не було.
Розміщення механічних пошкоджень на автомобілях, які зазначені у схемі наслідків ДТП (а.с.2), дають підстави для висновку, що автомобіль «ВАЗ»під керуванням ОСОБА_2 на момент зіткнення знаходився під певним кутом, що вказує на те, що останній, порушивши вимоги п.п.10.1,16.11 Правил дорожнього руху України, вчиняв маневри автомобілем та створив перешкоду для руху автомобіля «Хюндай», який рухався по головній дорозі, яку неможливо було уникнути.
Вказавши у своєму рішенні, що висновок судово-автотехнічної експертизи №499 від 31.03.2011 року (а.с.70-74) про невідповідність дій ОСОБА_2 під час керування автомобілем 18.10.2010 року вимогам певних пунктів ПДР України, не може бути покладений в обґрунтування винності правопорушника, так як ґрунтується на припущенні, суд не вказав на якому саме припущенні і не навів жодних об’єктивних даних, які б спростовували зібрані у справі докази щодо винуватості ОСОБА_2 у порушенні правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
З урахуванням наведеного постанову суду слід скасувати, винести нову про визнання ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, однак за спливом строку накладення адміністративного стягнення відповідно до вимог ст.38 КУпАП, таке стягнення не накладати.
п о с т а н о в и л а :
Поновити ОСОБА_5строк на апеляційний перегляд постанови.
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити. Постанову Болехівського міського суду від 02 червня 2011 року скасувати.
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, без накладення адміністративного стягнення на підставі ст.38 КУпАП.
Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду
Івано-Франківської області О.Й. Іванів
Згідно з оригіналом
Суддя Апеляційного суду
Івано-Франківської області О.Й. Іванів