Справа № 2-636-07

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

16 липня 2007 року     Уманський міськрайонний суд Черкаської

області

в складі: головуючого-судді Михайленко В.Г.

при секретарі     Щербакової Л.А.

адвоката                                                 ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Умані справу за позовом ОСОБА_2 до адміністрації Уманського дитячого будинку про зміну формулювання причини звільнення,  дати звільнення та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,  стягнення сум,  належних при звільненні та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

В судовому засіданні встановлено,  що позивач ОСОБА_2 звернувся до суду 17.01.2006 року посилаючись на те,  що він з 22.01.1997р. працював кухарем в Уманському дитячому будинку для дітей дошкільного віку змішаного компенсую чого типу згідно наказу № 6 від 22.01.1997р. з оплатою праці 1.5 ставки. 30.10.2005р. він написав заяву про звільнення за власним бажанням.  Заява була прийнята адміністрацією та зареєстрована 31.10.2005р. № 158. 31.10.2005р. відповідач направив його листа № 308,  яким відмовлено у задоволені його заяви,  при цьому не пояснивши причини відмови. 28.11.05р. він був звільнений за прогул.

Посилається,  що в своїй заяві про звільнення просив звільнити за власним бажанням відповідно до  ст. 38 КЗпП у зв"язку з порушенням з боку адміністрації дитячого будинку законодавства про працю.

Порушення законодавства про працю проявлялись в наступних діях:

1.3а весь час роботи на вказаній посаді в порушення  ст. 66 КЗпП,  колективного договору,  Правил внутрішнього трудового розпорядку,  йому не було визначено час перерви для відпочинку та харчування. Факт підтверджується листом Міністерства праці та соціальної політики від 05.06.2005р. № OK13-K16417/23-42. Однак,  після проведеної перевірки та повідомлення про це директора Майдан юк В.Г нічого не змінено.

2.На протязі кількох років проводяться істотні зміни умов праці без попереднього повідомлення працівника,  що є прямим порушенням вимог  ст. 32 КЗпП. Даний факт підтверджується Листом Міністерства праці та соціальної політики.

3.оплата праці у вихідні  дні не  здійснюється у подвійному розмірі,  як того вимагає п.2 ч.1  ст. 107 КЗпП.

4.На період відпусток заробітна плата нарахована з порушенням законодавства,  що підтверджується Листом Міністерства праці та соціальної політики.

5.Постійно проводиться порушення вимог про розрахунки розмірів допомоги  по  тимчасовій  непрацездатності,   що  підтверджується Листом Територіальної державної інспекції праці у Черкаській області від 22.05.2005р. №361-01.

6.Постійно здійснюється порушення нарахування заробітної плати як в її розмірі та строк її виплати.

7.  Намагався винести ці та багато інших питань на розгляд Комісії по трудових спорах,  звернувшись з заявою 18.04.2005р. №68. Однак,  засідання не відбулося,  чим порушено вимоги  ст. 226 КЗпП,  ніхто не збирався його проводити.

На керівництво дитячого будинку неодноразово накладалися стягнення,  та виносилися приписи про порушення законодавства,  якими зобов"язували усунути порушення,  однак дані вимоги не виконувались.

Заява про звільнення за власним бажанням  ст. 38 КЗпП не була задоволена,  хоча адміністрація не мала підстав відмовити у звільненні,  а тільки відтягувала час.  Конституцією України статтею 43 кожному гарантовано право на працю,  яку він вільно обирає,  або на яку вільно погоджується,  використання примусової праці заборонено. Не звільнивши за власним бажанням,  адміністрація таким чином примусила продовжувати трудові відносини,  що є прямим порушенням норм Конституції.

Внаслідок виконання понадурочних робіт набагато більше,  чим передбаченого трудовим законодавством,  виконання робіт не передбачених його трудовим договором,  колективним договором та внутрішнім розпорядком,  призвели до значного погіршення стану здоров"я,  та неможливості виконання обов"язків поставлених адміністрацією дитячого будинку.

Останній раз,  в зв"язку з значним погіршенням стану здоров"я і неможливістю виконувати свої трудові обов"язки,  він знаходився на стаціонарному лікуванні в Уманській районній лікарні з 24.10.2005 року по 27.10.2005 року.

Крім того звернувся із позовною заявою про визнання незаконним графіка роботи посилаючись на те,  що він працював кухарем на 1, 5 ставки в Уманському дитбудинку з 22 січня 1997р.

Згідно графіка виходу на роботу кухонних працівників у жовтні місяці 2005р. мав відпрацювати 27 9 годин.

Час на харчування та відпочинок у графіку відсутній.

Вважав,  що графік роботи за жовтень місяць є незаконним.

При розгляді цивільної справи представником позивача ОСОБА_3була подана 13.07.07р. змінена позовна заява,  згідно якої вона просить змінити формулювання причини звільнення ОСОБА_2 з роботи в Уманському дитбудинку для дітей дошкільного віку змішаного компенсую чого типу із звільненням за прогул без поважних причин п.4  ст. 40 КЗпП України на звільнення за власним бажанням  ст. 38 КЗпП і дату звільнення з 30.10.2005р. на день вирішення справи в суді,  стягнути з Уманського дитячого будинку  на  користь  ОСОБА_2  заробітну плату  за час

вимушеного прогулу з 30.10.2005р. на день вирішення справи в суді,  стягнути з Уманського дитбудинку моральну шкоду в сумі 1700 грн.,  стягнути з Уманського дитбудинку суми,  належні при звільненні.

Поскільки позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про слухання справи в його відсутність,  а його представництво здійснюватимуть ОСОБА_3 та ОСОБА_4

15 червня 2007 року судом винесена ухвала згідно п.4 ч.1  ст. 169 ЦПК України згідно якої суд визнав за необхідне,  щоб сторона,  яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності,  дала особисті пояснення.

В судовому засіданні позивач відмовився від дачі показів по суті позову.

Поскільки позивачем подано заяву про розгляд справи в його відсутність за участю представників,  дана обставина явилась підставою для розгляду позову по суті по наявним матеріалам.  Представники позивача від дачі показів по суті позову відмовились.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав і вважає,  що підстави для задоволення позову відсутні,  так як позивач звільнений за прогул, ^ що документально підтверджено. П4сля написання заяви про звільнення він на роботу не вийшов,  причини невиходу не пояснив,  звільнений позивач за згодою з комітетом профспілки дитбудинку. А тому вважає,  що підстави для стягнення моральної шкоди та інших сум відсутні.

Як видно із матеріалів справи ОСОБА_2 згідно з наказу №6 від 22.01.97р. був прийнятий на посаду кухаря Уманського дитячого будинку. Т.1 а.с. З.

ЗО жовтня 2005 року позивач ОСОБА_2 подав письмову заяву про звільнення,  яка зареєстрована в дитячому будинку 31.10.05р. т.1 а.с. 4.

Після подання письмової заяви про звільнення ОСОБА_2 на роботу не вийшов,  причини невиходу адміністрації не повідомив,  що підтверджується актами адміністрації про невихід на роботу,  доповідними. Т.1 а.с.  21, 22, 45-4 8,  т.2 а.с. 23.

Згідно  ст. 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір,  укладений на невизначений строк,  попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.

Вимоги закону ОСОБА_2 не виконав.

Адміністрація дитячого будинку звернулася до профспілкового комітету 2.11.05р. та 22.11.05р. з поданням про звільнення ОСОБА_2 за прогул. Т.2 а.с. 22, 47.

Профсоюзний комітет розглянув подання адміністрації,  про що свідчать протоколи засідань профсоюзного комітету від 2.11.05р.,  7.11.05р.,  11.11.05р.,  16.11.05р.,  24.11.05р. т.2 а.с. 24,  26,  29,  31,  33,  36.

Подання адміністрації дитячого будинку про дачу згоди на звільнення ОСОБА_2 задоволено і профспілковий комітет 24.11.05р. прийняв рішення про дачу згоди адміністрації дитячого будинку на звільнення ОСОБА_2 з роботи по п.4  ст. 4 0 КЗпП України. Т.2 а.с. 45.

ОСОБА_2. був звільнений з посади кухаря Уманського дитячого будинку по п.4  ст. 40 КЗпП України за прогул без поважної причини з 2 8.11.0 5р.

З урахуванням викладеного,  суд вважає,  що позовна заява ОСОБА_2. підлягає задоволенню в частині дати звільнення,  так як фактично він був звільнений з посади наказом від 28.11.05р..

Суд вважає за необхідне змінити дату звільнення і вважати звільнення ОСОБА_2 з посади кухаря Уманського дитячого будинку 28 листопада 2005 року в зв"язку з чим стягнути з дитячого будинку на користь позивача 559 грн. 05 коп.3гідно довідки Уманського дитячого будинку.

Згідно  ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов"язана довести ті обставини,  на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таких доказів позивач та його представники суду не надали,  а тому суд вважає,  що в остальній частині позов задоволенню не підлягає.

Державне мито та ІТЗ підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного,  керуючись  ст.  ст. 10,  11,  15,  57,  60,  79,  208,  212-215 ЦПК України,  суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 до Уманського дитячого будинку задоволити частково.

Вважати,  що ОСОБА_2звільнений з посади кухаря Уманського дитячого будинку 28 листопада 2005 року.

Стягнути з адміністрації Уманського дитячого будинку на користь ОСОБА_2. 559 грн. 05 коп.

Стягнути з адміністрації Уманського дитячого будинку на користь держави держмито в сумі 51 грн. та ІТЗ в сумі ЗО грн.

В остальній частині позову відмовити.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. У разі неподання заяви про апеляційне оскарження рішення набирає законної сили. У разі подання заяви про апеляційне оскарження,  але не подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили після закінчення встановленого строку.