17.08.2011
Справа № 4-1821/11
П О С Т А Н О В А
Іменем України
12 серпня 2011 року м. Вінниця
Суддя Ленінського районного суду м. Вінниці Олійник О.М., при секретарі Творун М.О., з участю прокурора Вознюка Д.В., захисника ОСОБА_1, розглянувши подання старшого слідчого СУ УМВС України у Вінницькій області Короля І.В. про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту відносно
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Супрунів, Літинського району Вінницької області, українця, громадянина України, приватного підприємця, освіта середня-технічна, одруженого, має на утриманні сина, ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого, зареєстрованого по АДРЕСА_1
в с т а н о в и в:
До суду звернулися старший слідчий СУ УМВС України у Вінницькій області з поданням про обрання відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.
Подання мотивував тим, що в провадженні СУ УМВС України у Вінницькій області знаходиться кримінальна справа порушена 14.07.2011 року по факту шахрайства, вчиненого відносно ТОВ «Слов'янка» за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
Так, під час проведення досудового слідства встановлено, що 07 грудня 2010року між ФОП ОСОБА_2 та ТОВ «Слов'янка»в особі директора ОСОБА_3 було укладено договір купівлі-продажу №26/1, згідно якого ФОП ОСОБА_2 продав ТОВ «Слов'янка» зерно кукурудзи у кількості 1.000тонн, вартістю 1.344.999,6грн.. Відвантаження товару мало здійснюватись продавцем зі складу, який належить ПМП «Атлант»що знаходиться за адресою: м. Калинівка Вінницької області вул. Коцюбинського 33, в строк до 10.01.2011року.
Згідно договору, продавець стверджував, що він є добросовісним і єдиним власником товару тобто зерна кукурудзи. Перед укладанням договору представник ФОП ОСОБА_2 - ОСОБА_4 надав інформацію про те що зерно, що належить ФОП ОСОБА_2 зберігається на складі , який належить ПМП «Атлант»у м. Калинівка. При виїзді на склад представникам ТОВ «Слов'янка»було показано зерно кукурудзи, яке ніби то належало ФОП ОСОБА_2
09.12.2010 року та 20.12.2010 року ТОВ «Слов'янка»перерахувало на розрахунковий рахунок ФОП ОСОБА_2 кошти в сумі 1.365.000грн. в якості попередньої оплати за зерно кукурудзи.
17.12.2010 та 23.12.2010 року ФОП ОСОБА_2 видав податкові накладні про відвантаження ТОВ «Слов'янка»зерна кукурудзи кількістю 1000 тонн, вартістю 1.345.000 грн. Однак дана кукурудза ФОП ОСОБА_2 на ТОВ «Слов'янка»до цього часу не поставлена оскільки на момент укладання договору її фактично не було. Згідно довідки наданої ПМП «Атлант», станом на 7.12.2010 року, ФОП ОСОБА_2 ніякої кукурудзи на їхньому складі не зберігав.
Кошти перераховані в якості оплати за зерно кукурудзи були зняті готівкою з розрахункового рахунку ФОП ОСОБА_2 та використані на власний розсуд.
03.08.2011р. слідчим управлінням УМВС України у Вінницькій області по факту шахрайства, вчиненого відносно ПП «Поток Енерджі»ОСОБА_2, за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, порушено кримінальну справу № 11090166(2).
Під час проведення досудового слідства встановлено, що 24.12.2010р. між ФОП ОСОБА_2 та ПП «Поток Енерджі»в особі директора ОСОБА_5 укладено договір купівлі-продажу №24/12-1, згідно якого ФОП ОСОБА_2 зобов’язувався продати у власність ПП «Поток Енерджі»(покупець) кукурудзу 3 класу загальною кількістю 980тон., з розрахунку що 1тона складає 1420грн.. Кінцевий термін поставки товару (кукурудзи) встановлено до 30.12.2010р. Згідно вказаного договору, поставка товару мала здійснюватися партіями по домовленістю сторін з ПМП «Атлант»у м. Калинівка Вінницької області (продавець стверджував, що він є добросовісним і єдиним власником товару тобто зерна кукурудзи яка зберігається на складі, який належить ПМП «Атлант»у м. Калинівка).
Після укладення договору купівлі-продажу до ОСОБА_5 звернувся ОСОБА_2 з вимогою здійснити авансовий платіж за кукурудзу у сумі 350.000 грн.
24.12.2010р. ПП «Поток Енерджі»перерахувало на розрахунковий рахунок ФОП ОСОБА_2 кошти в розмірі 350.000 грн.
Однак кукурудза ФОП ОСОБА_2 на ПП «Поток Енерджі»до цього часу не поставлена оскільки на момент укладання договору її фактично не було. Згідно довідки наданої ПМП «Атлант», станом на 24.12.2010року, ФОП ОСОБА_2 ніякої кукурудзи на їхньому складі не зберігав.
Кошти перераховані в якості авансового платежу за зерно кукурудзи були зняті з розрахункового рахунку ФОП ОСОБА_2 та використані на власний розсуд.
03.08.2011р. кримінальні справи № 11090166, № 11090166 (2) об’єднані в одне провадження.
За підозрою у вчиненні даного злочину 03.08.2011р. було затримано ОСОБА_2 на підставі ст. 115 КПК України, 11.08.2011 року йому пред’явлено обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ст.. 190 ч. 4 КК України.
ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечував щодо обрання йому міри запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та просив обрати міру запобіжного заходу – підписку про невиїзд.
Захисник ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечував щодо обрання ОСОБА_2 міри запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та просив обрати міру запобіжного заходу –підписку про невиїзд.
Прокурор підтримав подання слідчого, просив суд його задоволити.
Заслухавши обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника, думку прокурора, дослідивши матеріали кримінальної справи, суд приходить до висновку, що подання слідчого необґрунтоване та задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ст. 155 КПК України, взяття під варту є виключним і найбільш суворим запобіжним заходом, котрий застосовується лише тоді, коли є всі підстави вважати, що інші менш суворі запобіжні заходи, можуть не забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов’язків і належної поведінки.
Крім того, наявність лише однієї підстави - позбавлення волі понад три роки, що передбачено санкцією статті КК України, не може бути підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.
Згідно п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України, від 25.04.2003, № 4 "Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства" взяття під варту на стадіях дізнання і досудового слідства застосовується лише у випадку, коли особа підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі, і коли є достатні підстави вважати, що ця особа може ухилитися від слідства й суду або виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини у справі чи продовжувати злочинну діяльність.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 має постійне місце проживання за місцем реєстрації, є приватним підприємцем, раніше не судимий та не притягувався до кримінальної відповідальності, має на утриманні неповнолітнього сина. При вирішенні питання щодо обрання ОСОБА_2 міри запобіжного заходу суд також враховує, що останній з’являвся на виклики слідчого, і у слідства немає даних про те, що він може перешкоджати встановленню істини у справі. Крім того, перебуваючи на волі ОСОБА_2 буде мати можливість відшкодувати завдану шкоду, тому суд переконується, що з урахуванням зазначених обставин, достатньою мірою запобіжного заходу буде міра, не пов’язана із позбавленням волі останнього.
Разом з тим, для забезпечення ОСОБА_2 виконання процесуальних обов’язків і належної поведінки суд приходить до висновку про необхідність обрати відносно нього запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд, звільнивши його з-під варти з залу суду.
Керуючись ст.ст. 148, 150, 155, 165, 165-2, КПК України, суд, -
п о с т а н о в и в:
В задоволенні подання старшого слідчого СУ УМВС України у Вінницькій області про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту відносно
ОСОБА_2 відмовити.
Обрати відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Супрунів, Літинського району Вінницької області, зареєстрованого по АДРЕСА_1 запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд.
Звільнити ОСОБА_2 з-під варти з залу суду.
На постанову суду може бути подана апеляція протягом трьох діб з дня її винесення до апеляційного суду Вінницької області.
Подача апеляції не зупиняє виконання постанови.
Суддя