Справа 2-784\2008 р.
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
м. Саки 27.03.2008 р.
Сакський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді - Романюк Є.В.
з секретарем - Савицькой О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Саки цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПП ОСОБА_2 про захист прав споживачів та стягнення моральної шкоди,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПП ОСОБА_2 про захист прав споживачів та стягнення моральної шкоди на тих підставах, що 10.08.2004 р. він купив у ПП ОСОБА_2 телевізор “LG”, строк гарантії якого складав 36 місяців; 06.02.2007 р. вказаний телевізор вийшов з ладу. При зверненні з цього приводу до ПП ОСОБА_2, йому (ОСОБА_1) було рекомендовано направити телевізор для ремонту до “НК-Центр Євпаторія”; протягом з 09.02.2007 р. по 12.03.2007 р. телевізор було відремонтовано “НК-Центр Євпаторія”, але, після ремонту він з'ясував, що телевізор та пульт дистанційного управління було підмінено, у зв'язку з чим він подав скаргу до Євпаторийського МВ ГУ МВС України у Криму. У зв'язку з тим, що ПП ОСОБА_2 відмовилася надати Євпаторийському МВ ГУ МВС України у Криму письмову інформацію про місцезнаходження завода-виготовника телевізора “LG”, він (ОСОБА_1) переніс моральні страждання. На підставі викладеного просить суд притягнути ПП ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 156-1 КУпАП та стягнути на свою користь з ПП ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 5312-00 грн.
Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні заявленні позовні вимоги підтримав у повному обсязі у відповідності до вищевикладеного.
Представник відповідача ПП ОСОБА_2 ОСОБА_3 у судовому засіданні позов не визнала і просив у його задоволенні відмовити за необгрунтованістю та безпідставністю.
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши письмові матеріали справи, судом встановлено наступне.
Як передбачено ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. У відповідності до ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Стаття 60 ЦПК України передбачає, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і запереченнь.
Як беззаперечно встановлено судом, позивач ОСОБА_1 10.08.2004 р. він купив у ПП ОСОБА_2 телевізор “LG”, строк гарантії якого складав 36 місяців. Цей факт учасниками судового розгляду під сумнів не ставиться, підтверджується їх особистими поясненнями та письмовими матеріалами справи
Судом також встановлено, що 06.02.2007 р. належний позивачу ОСОБА_1 телевізор вийшов з ладу; при зверненні з цього приводу до ПП ОСОБА_2 ОСОБА_1 було рекомендовано направити телевізор для ремонту до “НК-Центр Євпаторія”; протягом з 09.02.2007 р. по 12.03.2007 р. телевізор було відремонтовано “НК-Центр Євпаторія”.
Позивач ОСОБА_1 посилається на ту обставину, що після ремонту він з'ясував, що телевізор та пульт дистанційного управління було підмінено працівниками “НК-Центр Євпаторія”.
Розв'язуючи позовні вимоги ОСОБА_1 про притягнення ПП ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 156-1 КУпАП, судом встановлено таке.
Ст. 156-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про захист прав споживачів.
Але, згідно ст. 255 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 156-1 КупАП має право складати орган у справах захисту прав споживачів, а правом розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 156-1 КупАП має право орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів - тобто, суд не вправі притягувати до адміністративної відповідальності осіб, винних у скоєнні адмиіністративного правопорушення, передбаченого ст. 156-1 КУпАП.
На підставі викладено, суд вважає можливим у задоволенні цієї частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Розв'язуючи позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди з ПП ОСОБА_2 у зв'язку з порушенням прав споживачів, судом встановлено таке.
В силу ст. 22 Закону України “Про захист прав споживачів” захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом. При задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Згідно ст.ст. 3, 22 Закону України “Про захист прав споживачів”, споживач, що перебуває на території України, під час придбання, замовлення, або використання товарів (робіт, послуг) для задоволення, своїх побутових потреб має право на державний захист своїх прав, належну якість товарів (робіт, послуг), торгівельного та іншого обслуговування, правила яких затверджуються Кабінетом Міністрів України.
У відповідності до ст. 15 Закону України “Про захист прав споживачів”, споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформацію про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору.
Як витікає з особистих пояснень позивача ОСОБА_1, моральна шкода йому була завдана у зв'язку з тим, що ПП ОСОБА_2 відмовилася надати Євпаторийському МВ ГУ МВС України у Криму письмову інформацію про місцезнаходження завода-виробника телевізора “LG”.
Але, суд достовірно встановив, що відповідач ПП ОСОБА_2 надала ОСОБА_1 при купівлі-продажу телевізору гарантийний талон, у якому зазначено перелік сервісних центрів та інформаційних служб фірми “LG” (а.с. 6-7), у яких позивач міг дізнатися про місцезнаходження завода-виробника належного йому телевізора “LG”, але ОСОБА_1 цією можливістю не скористався та на час розгляду справи цієї можливості не позбавлений.
У відповідності до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданної внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає:
1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;
3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;
4) у приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Згідно ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
На підставі зазначеного, суд приходить до висновку, що жодних доказів на підтвердження факту завдання моральних страждань ОСОБА_1 з боку відповідача ПП ОСОБА_2 суду не надано, а судом, по справі, відповідно, не здобуто.
Таким чином, на підставі викладеного, суд вважає можливим у задоволенні цієї частини позовних вимог ОСОБА_1 також відмовити.
На підставі викладенного, у відповідності до ст. 23, 1167 ЦК України, ст. 3, 15, 22 Закону України “Про захист прав споживачів”, керуючись ст.ст. 10, 14, 60, 88, 208-209, 212, 214 ЦПК Украіни, суд
в и р і ш и в:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ПП ОСОБА_2 про захист прав споживачів та стягнення моральної шкоди відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного Суду АРК через Сакський міськрайсуд шляхом подання заяви про оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про оскарження рішення.
Суддя: