справа № 2-391/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

2011 року квітня четвертого дня Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська, одноособово, під головуванням судді Чулініна Д. Г.,

за секретаря –

з залученням для надання правової допомоги позивачу

з участю                                                 позивача

представника   відповідача

ОСОБА_1,

ОСОБА_2,

ОСОБА_3,

ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровськ в залі суду цивільну справу за позовами ОСОБА_3 до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про відшкодування моральної і майнової шкоди, –

встановив:

Відповідач ОСОБА_5 заперечує проти позову з посиланням на неправомірне заволодіння його транспортним засобом, який він ввірив третім особам, а відповідач ОСОБА_6 письмових заперечень проти позову не надав.

Позивач в судовому засіданні виклав з урахуванням уточнень доводи позовної заяви, шляхом подання якої пред’явлений у липні 2008 року через суд позов про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася у серпні 2007 року через порушення правил проїзду нерегульованого перехрестя рівнозначних доріг діями та за вини ОСОБА_6, який керував належним ОСОБА_5 автомобілем, на підставі чого з урахуванням уточнень просив солідарно стягнути на свою користь 5 000 гривень відшкодування моральної шкоди та 66 264 гривень 18 коп. понесених прямих збитків. Також позивач повідомив, що за відновлювальний ремонт розраховувався готівкою через касу установи банку, а нині відремонтований ним автомобіль після виплати забезпеченого ним кредиту –відчужений.

Представник відповідача, ОСОБА_5, в судовому засіданні поставила під сумнів дійсність понесених витрат за проведені відновлювальні ремонтні роботи, заперечувала грубу необережність відповідача щодо заволодіння автомобілем, пояснюючи, що останній за виданою 10.10.2005 ним довіреністю, строк якої на час події не скінчився, був ввірений, серед інших, Гульку, співробітником якого на підприємстві ТОВ «Ватерпайп»був ОСОБА_6, який без дозволу використав автомобіль. Також вона пояснила, що автомобіль повіреним ОСОБА_7, напередодні, звечора 24.08.2007 був залишений під охороною робітників ТОВ «Ватерпайп»на стоянці, що на Лоцманському узвозі, 3Б, у м. Дніпропетровську, а ОСОБА_6, скориставшись добрим знайомством зі співробітниками і доступом на робочому місці до ключів від автомобіля, використав автомобіль у своїх власних цілях, не маючи для того достатніх правових підстав, тобто неправомірно.

Враховуючи відсутність даних про причини неявки відповідача, що згідно з ч. 2 ст. 77 ЦПК України визнаються неповажними, ця цивільна справа з урахуванням часу її перебування в провадженні суду розглядається у відсутність відповідача ОСОБА_6,  який свого представника не направив та неявка якого відповідно до ч. 2 ст. 169 ЦПК України не перешкоджає судовому розглядові. На цій підставі за наявності співвідповідача судовий розгляд провадиться в загальному процесуальному режимі позовного провадження.

Суд, вислухавши пояснення і міркування учасників процесу, дослідивши наявні письмові докази, дійшов висновку про необхідність часткового задоволення вимог позивача, виходячи з встановлених у судовому засіданні наступних обставин.

24.08.2007 в 23 годині 10 хвилин на вулиці Леніна у м. Дніпропетровську відповідач ОСОБА_6, використовуючи у власних особистих цілях автомобіль «ЗАЗ-110557», д/н НОМЕР_4, яким заволодів без достатніх правових підстав, тобто неправомірно, керуючи цим автомобілем, через недбалість виїхав на нерегульоване перехрестя з рівнозначною дорогою проспекту К.Маркса в порушення п. 16.12 Правил дорожнього руху, не надавши переваги в русі водію автомобіля «BMW 523i», д/н НОМЕР_3, що наближався проспектом до перехрестя праворуч, спричинивши наїзд автомобілем «ЗАЗ-110557»на автомобіль «BMW 523i», з пошкодженням останніх, що встановлено постановою судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 26.09.2007, яка набрала законної сили, і доказуванню у цій справі згідно з ч. 4 ст. 67 ЦПК України не підлягає.

Суд дійшов висновку про неправомірне заволодіння ОСОБА_6 об’єктом джерела підвищеної відповідальності, оцінивши письмові пояснення останнього з місця дорожньо-транспортної пригоди у взаємному зв’язку з поясненнями представника відповідача, які узгоджуються з фактичними даними копії довіреності, виданої ОСОБА_5 на представництво його інтересів з приводу використання автомобіля, копії трудової книжки ОСОБА_6 та письмових заперечень ТОВ «ВатерПайп». Відповідно до ст. 60 ЦПК України суд врахував, що сам ОСОБА_6 не доводив передачі йому володіння транспортним засобом під певним правовим титулом, а так само позивач не спростовував цього факту як підставу свого позову щодо солідарної відповідальності ОСОБА_5, як власника.

Проте, за браком доказів суд відкидає, як невстановлений факт, сприяння неправомірному заволодінню автомобілем «ЗАЗ-110557»недбалістю його власника, оскільки за з’ясованих обставин вина у виборі та нагляді не може бути покладена повною мірою ані на власника, ані на титульного володільця, яким визнається його повірений ОСОБА_7, через характер дій ОСОБА_6 щодо заволодіння, який скористався довірою до себе не з боку довірителя та повіреного, а з боку осіб, які прийняли на зберігання цей автомобіль і не перешкодили його експлуатації.

Автомобіль «BMW 523i», д/н НОМЕР_3, на час події належав на праві власності ОСОБА_3, що вбачається з поданого в копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 сукупно з даними протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, вірогідність яких в їх взаємному зв’язку сумнівів у суду не викликає.

Протоколом огляду місця події сукупно з виданою Державтоінспекцією довідкою підтверджені пошкодження автомобіля «BMW 523i», д/н НОМЕР_3, яких він зазнав від дорожньо-транспортної пригоди, що безспірно доводять потребу у виконаному відновлювальному ремонті на станції технічного обслуговування ЗАТ «АВТ Баварія-Дніпропетровськ»загальною реальною вартістю на суму 66 264 гривні 18 коп., що оплачена позивачем на умовах передоплати 20 000 гривень і повного розрахунку 14.01.2008 на залишкову суму 46 264 гривні 18 коп.

Судом в ході розгляду справи не добуто будь-яких даних, які б вказували, що ця сума не відповідає ринковим цінам і, відповідно, реальній вартості такого ремонту на день його виконання, а так само на те, що певні з виконаних робіт не пов’язані з подією пошкодження речі, що відновлювалася. Суд, дослідивши оригінал акту виконаних робіт від 14.01.2008, відхиляє заперечення представника відповідача на предмет відсутності підтвердження проведених затрат, оскільки відмітки каси установи банку не викликають у суду сумнівів в їх достовірності, що стороною відповідача на їх противагу нічим об’єктивно не спростована.

За встановлених дійсних обставин, за внутрішнім переконанням суду, між позивачем і відповідачем ОСОБА_6 виникли позадоговірні зобов’язання, які він за визначенням ст. 610 ЦК України порушив. Так, відповідач ОСОБА_6 без належної і достатньої правової підстави, тобто неправомірно, заволодів автомобілем, використовуючи який під час керування ним, завдав майнової шкоди позивачу, на підставі чого згідно з ч. 3 ст. 1187 ЦК України зобов’язаний її відшкодувати за правилами ст. 1166 ЦК України повністю.

Таким чином, встановивши, що відповідач з грубої необережності своїми протиправними діями з порушення правил безпеки дорожнього руху напряму спричинив дорожньо-транспортну пригоду, яка закономірно призвела до завдання шкоди майну ОСОБА_3, підлягає ухваленню судом рішення про задоволення позову для захисту його порушених прав визначеним статтею 1192 ЦК України способом відшкодування понесених реальних витрат згідно з п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України, у зв’язку з чим належить присудити з відповідача оплачений відновлювальний ремонт автомобіля. Разом з цим з огляду на вік відповідача, ІНФОРМАЦІЯ_1, сімейний стан та нерегулярність його доходів і джерела існування, про які опосередковано свідчать дані трудової книжки щодо звільнення без працевлаштування, дані про освітньо-кваліфікаційний рівень відповідний середньотехнічній освіті, суд за характером дорожньої обстановки у темну пору доби доходить висновку про необхідність врахування відповідно до ч. 4 ст. 1193 ЦК України особистого матеріального становища відповідача зі зменшенням відшкодування до 62 000 гривень.

В частині позову про відшкодування моральної шкоди, суд дійшов висновку про недоведеність підстав за ст. 1167 ЦК України для його задоволення, оскільки в момент зіткнення за кермом автомобіля позивач не перебував і всупереч ст.ст. 27, 60 ЦПК України будь-якими об’єктивними медичними даними свої пояснення про завдану моральну шкоду не підтвердив, що залишає у суд сумніви в їх істинності.

Відповідно до ст.ст. 84, 88 ЦПК України судові витрати відносяться на рахунок відповідача ОСОБА_6

Керуючись ст.ст. 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, –

ВИРІШИВ:

Позови ОСОБА_3 задовільнити частково.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 62 000 гривень відшкодування збитків.

ОСОБА_3 в іншій частині вимог до ОСОБА_6, а так само в позові до ОСОБА_5, відмовити.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 662 гривні 64 коп. відшкодування судового збору і 30 гривень оплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення процесу.

Рішення може бути оскаржене до Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подання через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська апеляційної скарги протягом десяти днів, починаючи з наступного за днем його проголошення, а так само прокурором і відсутніми в засіданні особами –з наступного за днем вручення його копії.

Суддя