справа № 2-2743/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

2011 року березня 25 дня Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська, одноособово, під головуванням судді Чулініна Д. Г.,

за секретаря –

за участі                                                          позивача

представників                      позивача

і відповідача

ОСОБА_1,

ОСОБА_2,

адвоката ОСОБА_3,

ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровськ в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5 і Бабушкінської районної у м. Дніпропетровську ради про визнання права власності в порядку спадкування, де третіми особами без самостійних вимог на стороні позивача сьома Дніпропетровська державна нотаріальна контора та Комунальне підприємство Дніпропетровської обласної ради «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації», –

встановив:

Відповідач, ОСОБА_5, позов визнала повністю, подала заяву про розгляд справи в її відсутність, а відповідач, Бабушкінська районна у м. Дніпропетровську рада, позов не визнала, вважаючи себе неналежним відповідачем.

Позивач і його представник в судовому засіданні виклали доводи позовної заяви, шляхом подання якої пред’явлений у серпні 2010 року через суд позов про захист права на спадщину, яка відкрилася після ОСОБА_7 і складається з права власності на домоволодіння, збудоване за життя спадкодавця його коштом за відсутності правовстановлюючих документів, через що позивач не зміг зареєструвати за собою перехід право власності на це домоволодіння.

Представник відповідача Бабушкінської районної у м. Дніпропетровську ради в судовому засіданні наголосила на тому, що предмет спору визнається самочинним будівництвом, а тому за життя спадкодавець прав на нього не набув, через що і спадкувати нічого.

Треті особи, будучи належним чином повідомленими про час і місце судового розгляду, своїх представників не направили, причини неявки не повідомили, заінтересованості щодо розгляду справи не проявили, на підставі чого відповідно до ст. 36 ЦПК України суд ухвалив розглядати справу без їх участі.

Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши зібрані докази, в межах заявлених позивачем вимог згідно з ст. 11 ЦПК України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з встановлених у судовому засіданні наступних обставин.

05.06.2007 після ОСОБА_7, якому позивач доводиться сином, а відповідач ОСОБА_5 з 15.08.1965 –дружиною, відкрилася спадщина, що підтверджено свідоцтвами про шлюб, про народження та про смерть (а.с. 6-8).

За життя ОСОБА_7 08.06.1967 за простим письмовим правочином сплатив подружжю ОСОБА_8 2 400 радянських рублів за відступлення на його користь права землекористування та забудови недобудованим домоволодінням під АДРЕСА_1, що вбачається з долучених до справи в копіях договору та акта комісії квартального комітету від 20.11.1967 (а.с. 16-18).

За поясненнями позивача і представника відповідача, що узгоджуються з дослідженими актом від 20.11.1967 і виготовленим технічним паспортом на домоволодіння, працею і коштом подружжя ОСОБА_7 наприкінці 1990-х рр. домоволодіння під АДРЕСА_1 відповідно до плану завершене будівництвом у складі будинку під літ. «А-1», літньої кухні під літ. «Б», гаражу під літ. «Г», вбиральні під літ. «В», мостіння і водоколонки №№ І, 1 та огорожі №№ 2, 4, але не прийняте до експлуатації, і набуття ОСОБА_7 права власності на створену нерухому річ в державному реєстрі прав власності відповідно до ч. 2 ст. 331 ЦК України не зареєстровано (а.с. 15).

За встановлених обставин суд дійшов висновку, що спірне домоволодіння за ст. 105 ЦК УРСР і ст. 376 ЦК України визнається самочинним будівництвом, а за життя ОСОБА_7, чия правоздатність припиналася з його смертю, не набув на нього права власності згідно із Законом, внаслідок чого до складу спадщини відповідно до ст.ст. 1216, 1218 ЦК України належить лише Ѕ частка у праві спільної з ОСОБА_5 власності на будівельні матеріали, використанні у такому будівництві, що предметом позову у цій справі не визначені позивачем.

Здійснюючи правосуддя, суд не зв’язаний юридичними доводами осіб, які беруть участь у справі, і правова кваліфікація за ст.ст. 214, 215 ЦПК України віднесена до повноважень суду, а межі судового розгляду за ст. 11 ЦПК України визначаються предметом та підставами позову, за якими за вимогами захисту порушених прав позивача на забудову земельної ділянки, на якій розташоване спірне домоволодіння, має відповідати громада міста Дніпропетровськ в особі Дніпропетровської міської ради.

Суд згідно з ст. 33 ЦПК України у чинній з 01.08.2010 редакції позбавлений можливості з власної ініціативи залучати співвідповідачів, а тому відмовляє в позові до Бабушкінської районної у м. Дніпропетровську ради як до неналежного відповідача.

Таким чином, підстави пред’явленого у цій справі позивачем позову не знайшли свого підтвердження доказами, що згідно з ст. 15 ЦК України виключає захист по суду прав позивача, який не позбавлений права як спадкоємець будівельних матеріалів самостійно звернутися до відповідних органів влади з приводу прийняття домоволодіння до експлуатації та реєстрації за собою права власності.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України після розгляду цієї справи судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 214, 218 ЦПК України, суд, –

ВИРІШИВ:

ОСОБА_2 в позові відмовити повністю.

Судові витрати віднести на рахунок позивача.

Рішення може бути оскаржене до Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подання через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська апеляційної скарги протягом десяти днів, починаючи з наступного за днем його проголошення, а так само прокурором і відсутніми в засіданні заінтересованими особами –з наступного за днем вручення його копії.

Суддя