Справа № 2-2367/11

ЗАОЧНЕ  РІШЕННЯ

                                                                 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2011 р.                                                                                                                        м. Одеса

Суворовський районний суд міста Одеси у складі:  

головуючого судді                 Мунтян О. О.

при секретарі                        Скоріній М. Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 5  в м. Одесі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Банк «Демарк» до   ОСОБА_2, ОСОБА_3

«про стягнення заборгованості за кредитним договором»,  суд -   

ВСТАНОВИВ:

У лютому  2011 року ПАТ Банк «Демарк» звернувся до Суворовського районного суду м. Одеси із вищеназваним позовом до відповідачів.

На обґрунтування своїх  позовних вимог позивач зазначає, що відповідно до умов Кредитного договору № 182-057 від 21 травня 2007 року, укладеного між ВАТ Банк «Демарк»(правонаступником якого є  ПАТ Банк «Демарк») з одного боку та відповідачем по справі  ОСОБА_2, позивач надає а відповідач ОСОБА_2 приймає на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності кредитні кошти в сумі 20 000  гривень строком до  20 травня 2009 року. Також позивач зазначає, що у якості забезпечення виконання позичальником, відповідачем по справі ОСОБА_1 своїх зобов’язань по вищеназваному Кредитному договору, між позивачем та співвідповідачем за даним позовом  ОСОБА_3 21 травня 2007 року, було укладено Договір Поруки за № 182-057/1 згідно умов якого ОСОБА_3 виступив поручителем щодо зобов’язань відповідача ОСОБА_2 за  Кредитним договором №   182-057 від 21 травня 2007 року.

Відповідач ОСОБА_2, за умовами Кредитного договору № 182-057 від 21 травня 2007 року прийняв на себе зобов’язання по поверненню наданих кредитних коштів та виплати відсотків по кредиту,  однак,  прийняті на себе зобов’язання  за зазначеним кредитним договором не виконує, чим порушує умови Договору. Співвідповідач за даним позовом ОСОБА_3 взяті на себе зобов’язання за Договорами Поруки від 21.05.07р., також не виконав, а тому позивач був змушений звернутися до суду з даним позовом до відповідачів.

До судового засідання представник позивача ПАТ Банк «Демарк»не з’явився, про день місце та час розгляду справи сповіщались належним  чином та надали до суду заяву, якої просили справу розглядати за їх відсутності, заявлені позовні вимоги підтримали в повному обсязі, проти ухвалення по справі заочного рішення не заперечували (а.с. 55).

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 до судового засідання не з'явились про час, місце та дату розгляду справи сповіщені судом належним чином, що підтверджуються відповідними поштовими повідомленнями  в матеріалах справи (а.с. 53-54), причини неявки суду не повідомили.

Відповідно до положень ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомленні ним причини неявки визнанні неповажними суд може ухвалити заочне Рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Зі згоди позивача, про що свідчить письмова заява в матеріалах справи, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, відповідно до положень ст. 224 ЦПК України.   

Дослідивши матеріали даної цивільної справи, суд приходить до висновку, що позов ПАТ Банк «Демарк»підлягає задоволенню в повному обсязі, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 та ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх доводів або заперечень.

Положення ч. 1 ст. 61 ЦПК України передбачають, що обставини визнанні сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі не підлягають доказуванню.

Згідно до вимог ч. 2 ст. 524 ЦК України, сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов’язання в іноземній валюті.

Частиною 2 ст. 533 ЦК України передбачено, що якщо у зобов’язанні визначено грошовий еквівалент у іноземній валюті, суму що підлягає сплаті у гривнях, визначається з офіційним курсом відповідної валюти на день платежу.

Згідно до положень ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог , відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частина 1 ст. 530 ЦК України, передбачено, що якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до вимог ст. 546 ЦК України, виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою при триманням, завдатком.

Частина 1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Стаття 550 передбачає, що право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов’язання.

Згідно до положень ст. 554 ЦК України, передбачено, що у разі порушення боржником зобов’язання забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не було встановлено договором поруки.

Частина 1 ст. 1054 ЦК України, встановлює, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець), зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 Глави 71 ЦК України.

Відповідно до положень 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів.

Статтею 629 ЦК України визначено правила обов’язковості Договору для виконання сторонами.

Згідно до положень ч. 1 ст. 632 ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Як встановлено матеріалами справи між позивачем ВАТ Банк «Демарк»(правонаступником якого є  ПАТ Банк «Демарк») та відповідачем по справі ОСОБА_2 було укладено Кредитний договір (далі Договір) № 182-057 від 21 травня 2007 року (а.с. 6-7) строком до  20  травня 2009 року.

Договором за № 1 до Кредитного договору № 182-057 від 21 травня 2007 року строк погашення кредитних зобов’язань за домовленістю сторін перенесено до 19 травня 2010 року (а.с. 9).

Відповідно до п. 3. 1 Договору Кредитор на положеннях Договору надає Позичальнику  у тимчасове користування грошові кошти у розмірі 20 000 гривень 00 копійок. п. 3. 2 Договору встановлено, що об’єктом кредитування є кредитні кошти з цільовим призначенням на споживчі потреби.

Пунктом 3.5.1 Договору встановлено відсотки за користування кредитом у розмірі 0, 0001 % річних.

Пунктом 3.7.1 Договору, встановлено обов’язок позичальника здійснювати погашення кредиту та  процентів щомісячно не пізніше 10-го числа місяця в сумі 833 грн. 00 коп..  

Згідно до розрахунку заборгованості станом на 18.02.2011 року (а.с. 12) у відповідача ОСОБА_2  у зв’язку з невиконанням ним своїх зобов’язань та порушенням умов Договору виникла заборгованість, яка складається з заборгованості по кредиту у розмірі 17 489 грн. 68 коп., пеня за несвоєчасне погашення у розмірі –2 152 грн. 18 коп., а всього заборгованість у загальному розмірі – 19 641 грн. 86  коп.

Також, судом було встановлено, що між позивачем та співвідповідачем за даним позовом  ОСОБА_3 21 травня  2007 року укладено Договір Поруки за № 182-057/1 (а.с 10) згідно умов якого ОСОБА_3  виступив перед Кредитором, позивачем по справі поручителями за належне виконання  ОСОБА_2 взятих на себе зобов’язань що виникають з Кредитного договору  № 182-057 від 21 травня 2007 року та повинен виконати зобов’язання в тому ж порядку, який встановлено для Позичальника.

Згідно до положень ст. 88 ЦПК України, стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесенні нею і документально підтвердженні судові витрати.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 509, 524, 525, 526, 530, 533,  546, 549, 550, 651, 652, 1049, 1050, 1054 ЦК України,  ст.ст. 11, 60, 61, 88, 209, 212, 214, 215, 218, 224-226  ЦПК України,  суд  -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства Банк «Демарк»до   ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором  –задовольнити в повному обсязі.

Стягнути  з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований: АДРЕСА_1 ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований: АДРЕСА_2 солідарно на користь Публічного акціонерного товариства Банк «Демарк» (Код ЄДРПОУ 19357516) суму кредитної заборгованості у розмірі 19 641 гривні 86 копійок ( дев’ятнадцять  тисяч шістсот сорок одна гривня  86 коп.).  

Стягнути  з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований: АДРЕСА_1 ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований: АДРЕСА_2 солідарно на користь Відкритого акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний Банк»  (Код ЄДРПОУ 19017842) суму державного мита у розмірі 196 гривень 42 копійок та суму витрат на інформаційно –технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 гривень 00 копійок, а всього суму судових витрат у розмірі 316 гривень 42 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом який його ухвалив, відповідно до положень ст.ст. 227 - 232 ЦПК України, за письмовою заявою відповідача, поданої ним  протягом 10-ти днів з дня отримання копії заочного рішення.

  Суддя :