ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" лютого 2025 р.                                    м. Київ                              Справа № 911/2511/23  

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тріанекс-Агро»

до Фермерського господарства «Спадщина»

про стягнення 139  379,44 грн.

Суддя Карпечкін Т.П.

Без виклику сторін

Обставини справи:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Тріанекс-Агро» (далі - позивач) до Фермерського господарства «Спадщина» (далі - відповідач) про стягнення 139  379,44 грн збитків.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.08.2023 у справі                             № 911/2511/23 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Тріанекс-Агро» залишено без руху.

Через канцелярію Господарського суду Київської області у встановлений судом строк позивачем подано заяву про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.09.2023 відкрито провадження у справі № 911/2511/23, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Сторони належним чином повідомлені про дане судове провадження.

Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України).

Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. ч. 1-2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (ст. 248 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 4 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України за клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше (ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

У відповідності до ч.1 ст.118 ГПК України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач, належним чином повідомлений про розгляд даної справи, у встановлений судом строк відзиву на позов та клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надіслав, доказів повної або часткової сплати ним заборгованості, яка є предметом даного спору, не надав, клопотань про відкладення розгляду справи з метою надання додаткового часу для подання відзиву від відповідача не надходило, суд вважає, що, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута по суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для винесення рішення.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Оскільки судом було вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення відповідача про розгляд справи та відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається виключно за наявними матеріалами, відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться (ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши надані докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

15.06.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Тріанекс-Агро» (Покупець) та Фермерським господарством «Спадщина» (Постачальник) було укладено договір поставки № 1131ТА від 15.06.2022 (надалі - Договір), згідно п. 1.1. та п. 1.2. якого, на умовах і в порядку, передбаченими даним Договором, постачальник зобов`язується поставити та передати у власність Покупця товар, а Покупець зобов`язується прийняти цей товар і своєчасно здійснити його оплату.

Предметом даного Договору, відповідно до умов п. 1.2. є просо жовте, не для посіву, для промислових цілей врожаю 2020 (надалі - Товар).

Пунктом 2.1. Договору сторони погодили наступну кількість Товару: 100 (сто) тонн +/- 5 %. Остаточна кількість поставленого Товару вказується у накладних на Товар.

Згідно з умовами п. 3.1. Договору поставка Товару здійснюється партіями до 30 червня 2022 року включно на умовах терміну DAP, склад Рівненська область, Рівненський район, село Олександрія, відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів ІНКОТЕРМС-2010, що застосовується з урахуванням умов даного Договору та його внутрішнього характеру. Під однією партією Сторони розуміють товар, поставлений відповідно до однієї видаткової накладної.

Відповідно до пункту 4.1. Договору ціна однієї тони Товару становить 8200 (вісім тисяч двісті грн. 00 коп.), у т.ч. ПДВ. Загальна вартість Договору становить 820  000 (вісімсот двадцять тисяч грн. 00 коп.), у т.ч. ПДВ.

На виконання умов Договору відповідач здійснив поставку товару на суму 836  276,60 грн згідно видаткових накладних № РН-0000004 від 23.06.2022;                              № РН-0000003 від 22.06.2022; № РН-0000002 від 16.06.2022; № РН-0000001 від 16.06.2022 та товарно-транспортних накладних № 16/06/1 від 16.06.2022; № 16/06/2 від 16.06.2022.

Позивач частково оплатив товар на суму 763  689 грн згідно платіжних доручень                № 1352 від 17.06.2022, № 1475 від 27.06.2022, № 1521 від 29.06.2022.

Відповідачем було складено та направлено для реєстрації податкові накладні № 1 від 16.06.2022, № 2 від 16.06.2022, № 3 від 22.06.2022, № 4 від 23.06.2022 проте, в реєстрації було відмовлено рішеннями податкового органу № 8649493/24216576 від 18.04.2023, № 8649490/24216576 від 18.04.2023, № 8649491/24216576 від 18.04.2023,                       № 8649492/24216576 від 18.04.2023.

Позивач звертався до відповідача із запитом від 16.06.2023 про те, які заходи вчиняються ФГ «Спадщина» щодо реєстрації в ЄРПН податкових накладних № 1 від 16.06.2022, № 2 від 16.06.2022, № 3 від 22.06.2022, № 4 від 23.06.2022 проте, відповіді не отримав.

Отже, оскільки після отримання відповідачем рішень податкового органу про відмову в реєстрації податкових накладних ним не було вчинено подальших дій щодо реєстрації таких податкових накладних (не оскаржено рішення про відмову в реєстрації податкових накладних до ДПС України та до суду), відповідно, позивач втратив право на податковий кредит з ПДВ, що і спричинило його збитків на суму 139  379,44 грн, завдані внаслідок порушення контрагентом за договором обов`язку щодо складення та реєстрації податкових накладних.

У зв`язку з наведеними обставинами позивач звернувся до суду з позовом про стягнення 139  379,44 грн збитків, у вигляді неотриманих сум податкового кредиту, завданих внаслідок порушення відповідачем, як контрагентом за договором, обов`язку щодо складення та реєстрації податкових накладних.

Відповідач в ході розгляду спору відзив на позовну заяву не надав, позовні вимоги не заперечив та не спростував.

Відповідачем не надано витребуваних позивачем податкових накладних та не надано до суду доказів реєстрації податкових накладних № 1 від 16.06.2022, № 2 від 16.06.2022, № 3 від 22.06.2022, № 4 від 23.06.2022.

Відповідно до п. 201.16. Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з статтею 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Пунктом 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Згідно із статтею 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до пункту 14.1.181. статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду. За змістом підпункту "а" пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі ввезення їх на митну територію України) та послуг.

Згідно з пунктом 198.6. статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11. статті 201 Податкового кодексу України.

У разі, коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому пункту 201.11. статті 201 Податкового кодексу України, документами, платник податку несе відповідальність відповідно до Податкового кодексу України. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної. Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж, зокрема, через 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.

За змістом пункту 201.1. статті 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Пунктом 201.4. статті 201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов`язань продавця, а пунктом 201.7. статті 201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до пункту 201.10. статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою; податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1. статті 201 Податкового кодексу України, не дає права покупцю на включення сум ПДВ до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми ПДВ, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

При цьому, в пункті 201.10. статті 201 Податкового кодексу України зазначено, що у разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Згідно з пунктом 201.10. статті 201 Податкового кодексу України, на продавця товарів/послуг покладено обов`язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.

Водночас, звернення покупця послуг зі скаргою на продавця, який не виконав передбаченого наведеною нормою обов`язку, відповідно до положень пункту 201.10. статті 201 Податкового кодексу України, не надає покупцю права на включення суми податку з цих операцій до складу податкового кредиту, а можливість подання скарги на цього продавця є лише підставою для проведення документальної позапланової перевірки контролюючим органом.

Відтак, положення пункту 201.10. статті 201 Податкового кодексу України, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, не передбачають можливості включення покупцем товарів/послуг суми ПДВ до податкового кредиту у разі невиконання продавцем обов`язку зі складення та реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних (крім випадків, встановлених податковим законодавством, коли підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної, є інші документи), при цьому, покупець зазначених товарів/послуг має право додати до податкової декларації скаргу на такого продавця, однак подання такої скарги згідно з наведеною нормою, не є підставою для включення ним сум податку до складу податкового кредиту.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.08.2018 у справі № 917/877/17.

Відповідно до частин 1, 2 статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За змістом статті 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права та законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Зважаючи на зазначені норми, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

Таким чином, відповідач, у порушення вимог пункту 201.10. статті 201 Податкового кодексу України, не зареєстрував податкові накладні, у зв`язку з чим позивач був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 139  379,44 грн.

З огляду на викладене, у цьому випадку є прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками позивача. Отже, наявні усі елементи складу господарського правопорушення.

За приписами ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України   кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Згідно з ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінюючи подані до матеріалів справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності та, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позивач належними та допустимими доказами підтвердив факт порушення відповідачем вимог законодавства, що спричинило завдання збитків позивачу на суму 139  379,44 грн.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору, відповідно до статей 123, 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача в повному обсязі в сумі 2  684,00 грн.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 123, 126, 129, 233, 236-241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України,   суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги  задовольнити повністю.

2.  Стягнути з Фермерського господарства «Спадщина» (09165, Київська область, Білоцерківський район, село Блощинці, вулиця Білоцерківська, будинок, 16, код ЄДРПОУ 24216756) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тріанекс-Агро» (35320, Рівненська область, Рівненський район, село Олександрія, вулиця Свято-Преображенська, будинок, 254, код ЄДРПОУ 35567492) 139 379 (сто тридцять дев`ять тисяч триста сімдесят  дев`ять) грн 44 коп. збитків та 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3.   Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили відповідно до  ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст. ст.   254,   256   Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                                Т.П. Карпечкін