Справа № 183/1761/25

№ 1-кп/183/1539/25

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2025 року м. Самар

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши в порядку спрощеного провадження матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025047350000010 від 11.02.2025 відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новомосковськ Дніпропетровської області, маючого середню освіту, розлученого, військовослужбовця, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

-12.10.2023 Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 310, ч.1 ст. 70 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки;

-14.01.2025 Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 152 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 71 КК України до покарання, призначеного новим вироком, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12.10.2023 остаточно призначено покарання у виді 4 років позбавлення волі,

обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України,

в с т а н о в и в:

До Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12025047350000010 ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України.

В тексті обвинувального акту викладено клопотання прокурора про розгляд даного обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні у зв`язку з тим, що ОСОБА_3 , беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені в результаті досудового розслідування обставини і згоден на розгляд обвинувального акта за його відсутності.

Обвинувачений ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, повністю згоден із встановленими органом досудового розслідування обставинами скоєного ним кримінального проступку. Обвинувачений в присутності свого захисника - адвоката ОСОБА_4 , ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження, передбаченими ч. 1 ст. 394 КПК України, подав письмову заяву про розгляд обвинувального акту відносно нього у спрощеному порядку.

Потерпілий ОСОБА_5 також подав заяву про розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні.

Відповідно до ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 не оспорює встановлені під час досудового розслідування обставини і згоден з розглядом обвинувального акта, суд вважає за можливе розглянути обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Так, за результатами спрощеного провадження встановлено, що ОСОБА_3 27 січня 2025 року приблизно об 15 годині 45 хвилин, знаходився поблизу домоволодіння АДРЕСА_2 , на територіі? якого розташовании? одноповерховии? житловии? будинок, якии? на праві приватноі? власності належать ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , де у ОСОБА_3 виник прямии? умисел, направлении? на незаконне проникнення на територію домоволодіння ОСОБА_5 діючи умисно, передбачаючи та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, шляхом пошкодження дерев?яного паркану незаконно, без дозволу та відома власника будинку ОСОБА_5 проник на територію домоволодіння, порушивши право ОСОБА_5 на недоторканність іншого володіння особи, передбаченого ст. 30 Конституціі? Украі?ни, статтею 12 Загальноі? деклараціі? з прав людини, статтею 8 Конвенціі? про захист прав людини та основоположних свобод.

Таким чином, дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч. 1 ст. 162 КК України, як незаконне проникнення до іншого володіння особи.

З урахуванням наведеного, вивчивши матеріали кримінального провадження надані органом досудового розслідування, керуючись діючим кримінальним та кримінальним процесуальним законом та оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні незаконного проникнення до іншого домоволодіння особи, при обставинах, встановлених органом досудового розслідування доведена повністю, а дії ОСОБА_3 обґрунтовано кваліфіковані за ч. 1 ст. 162 КК України.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 65 КК України при призначенні виду та міри покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставиною, яка пом`якшує покарання суд визнає - щире каяття та активне сприяння досудовому розслідуванню.

Обставина, яка обтяжує покарання суд визнає - рецидив злочинів.

Призначаючи покарання, суд враховує, що від вчиненого обвинуваченим кримінального проступку тяжких наслідків не настало, те що останній вину визнав повністю, за місцем служби характеризується посередньо, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, наявність обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченому, а саме щире каяття і визнання вини, та наявність обставини, що обтяжує покарання, а саме рецидиву злочинів.

Тому враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що обвинуваченому слід призначити покарання в межах санкції ч. 1 ст. 162 КК України та вважає за необхідне обрати йому покарання у виді 2 років обмеження волі, оскільки саме таке покарання, на думку суду, буде необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_3 та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень у майбутньому.

Однак, враховуючи, що обвинувачений вчинив інкримінований йому кримінальний проступок після ухвалення попереднього вироку Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14.01.2025, яким останньому було призначено покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення, суд на підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднує невідбуту ОСОБА_3 частину покарання за вказаним попереднім вироком суду.

При цьому, суд враховує правовий висновок Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, що міститься в постанові від 01 червня 2020 року по справі № 766/39/17, згідно якого суди, що призначають остаточне покарання, повинні виконувати правила, передбачені ст. 71 КК України, якщо злочин вчинено саме після постановлення попереднього обвинувального вироку, а не після набрання ним законної сили.

Разом з тим, суд враховує, що відповідно до пп. б п. 1 ч. 1 ст. 72 КК України, при складанні покарань за сукупністю кримінальних правопорушень та сукупністю вироків менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий вид виходячи з такого їх співвідношення, одному дню позбавлення волі відповідає два дні обмеження волі.

В кримінальному провадженні цивільний позов до обвинуваченого не пред`являвся.

Запобіжний захід у кримінальному провадженні обвинуваченому не обирався.

Процесуальні витрати в даному кримінальному провадженні відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. 374 КПК України, суд,

у х в а л и в :

ОСОБА_3 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 162 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком 2 (два) роки.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднати покарання, невідбуте за вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14.01.2025 у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі, та враховуючи співвідношення, встановлене пп. б п. 1 ч. 1 ст. 72 КК України, де одному дню позбавлення волі відповідає два дні обмеження волі, остаточно призначити ОСОБА_3 покарання за сукупністю вироків у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки 1 (один) місяць.

Початок строку покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту фактичного затримання за попереднім вироком.

Запобіжний захід у кримінальному провадженні обвинуваченому не обирався.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Суддя ОСОБА_1